Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

НАЗАД

симпозиум №228

Ювенільний анкілозуючий спондиліт та ентезит-асоційований артрит

Проводит: Бойко Ярина Євгенівна - д.м.н, доцент кафедри клінічної імунології та алергології.
Дитячий ревматолог, "Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр".
Член міжнародної організації PRINTO та координатор національного центру PRINTO в Україні.
Рекомендован по специальностям: Семейная медицина/Терапия, Ревматология, Педиатрия/Неонатология





Лекція присвячена групі спондилоартритів, а також питанню, як визначити, у якому випадку слід ставити діагноз ювенільного анкілозуючого спондиліту (ЮАС), а в якому — ентезит-асоційованого артриту (ЕАА).

Починаємо з двох клінічних випадків, двох пацієнтів, які звернулися в нашу клініку. Перший пацієнт — це хлопець 10 років, HLA-B27-позитивний, який звернувся в нашу клініку з наявністю хронічних артритів двох гомілково-ступневих суглобів. У цього пацієнта були прояви дактиліту. Який діагноз у цього пацієнта?
У цей же час у нашу клініку окулісти скерували іншого HLA-B27-позитивного пацієнта, у якого був гострий увеїт. У процесі його огляду було виявлено скарги на тривалий запальний біль у спині, а проведене МРТ-дослідження крижово-клубових з’єднань виявило прояви двобічного сакроілеїту. Який діагноз у цього пацієнта? 
У якого пацієнта ми виставимо діагноз ЮАС, а в якого — ЕАА?
Почнемо з того, що концепція спондилоартритів полягає в тому, що спондилоартрит — це гетерогенна група хвороб, яка об’єднує псоріатичний артрит у дорослих, гострий передній увеїт, реактивний артрит і артрити, які асоційовані з іншими хворобами, такими як неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона. А також до АС належать дві ювенільні форми — ювенільний спондилоартрит і ентезит-артрит. 
Головними клінічними ознаками є периферичний артрит і ентезит, асоціація з HLA-B27, а додатковими — спондиліт, сакроілеїт і розвиток класичних позасуглобових проявів. Діагноз у цих двох випадках виставляється згідно з класифікаційними критеріями ILAR і європейської групи із вивчення спондилоартритів [1, 2]. Ці класифікаційні критерії є досить подібними. У випадку ЕАА ILAR визначає цей діагноз тоді, коли у хворого є артрит і/або ентерит плюс дві з наступних ознак: болючість у ділянці крижово-клубових з’єднань, наявність HLA-B27, початок хвороби в пацієнта чоловічої статі віком понад 6 років, гострий увеїт або наявність у родичів першого ступеня спорідненості інших HLA-B27 асоційованих хвороб [1, 2]. 
Натомість діагноз ЮСА виставляється тоді, коли є або біль у спині, або переважання артритів плюс один з наступних критеріїв: сімейний анамнез, псоріаз, запальне захворювання кишечника, уретрит, цервіцит, ентезопатія або сакроілеїт [1–3].
Як бачимо, ці критерії є досить подібними, і для дитячого віку рекомендують виставляти діагноз ЮСА, керуючись Нью-Йоркськими класифікаційними критеріями, які були, щоправда, валідизовані для дорослих. І ці критерії передбачають виставлення діагнозу тоді, коли в пацієнта є один клінічний критерій, що поєднаний із рентгенологічним. Клінічні критерії — це запальний біль у спині або скутість, обмеження рухливості в поперековому або грудному відділі хребта; радіологічний критерій передбачає наявність або двостороннього сакроілеїту (≥ другій стадії), або одностороннього сакроілеїту 3–4-ї стадії [4]. 
Ревматологи це питання вирішують таким чином: у дорослих ревматологи виділяють 2 форми спондилоартриту: аксіальний і периферичний. Основними клінічними проявами, основними клінічними симптомами хворих зі спондилоартритом є біль у спині, наявність артриту переважно нижніх кінцівок, ентезити, гострий увеїт [5].
Діагноз підтверджується, як уже було сказано, радіологічно. Як правило, є позитивними гострофазові показники. Доказом того, що процес запальний, є позитивна відповідь на нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) [6]. 
Це захворювання має чітке генетичне підґрунтя, у більшості випадків виявляють HLA-B27 або обтяжений сімейний анамнез, і сприяють цьому захворюванню такі супутні стани, як інфекція, псоріаз або хвороба Крона [7].
На слайді ми маємо класичні прояви ураження суглобів у пацієнтів зі спондилоартритом, а це дактиліт. Якщо ми бачимо в пацієнта ознаки дактиліту, ми маємо думати про цю хворобу, типовими є артрити таких суглобів, як гомілково-ступневі. Типовою є наявність артритів передплесни, що мають назву тарзиту. На слайдах ми бачимо класичні ураження суглобів, такі як артрити суглобів передплесни, артрит колінного суглоба.
Крім артритів великих суглобів, для цих пацієнтів типовими є ентезити, тобто запалення сухожилка в місці закріплення до кістки. Як бачимо, існує 16 точок, де м’язи кріпляться до кісток, і в цих точках ми можемо виявляти можливі скарги на біль. Це можливі місця, де можуть запалюватися сухожилки [8]. 
Виявити ентезит ми можемо за допомогою МРТ із контрастуванням. А клінічно, як показано на слайді, виявляється припухлість ураженого сухожилля. 
Частота розвитку ентезитів у різних місцях є різною, і найчастіше мають місце ентезити в ділянці передплесни. Другим за частотою є запалення підошовної фасції. А потім йде запалення ахіллового сухожилля. 
Слід наголосити на тому, що у хворих ураження хребта, як правило, розвивається в 55–60 % випадків через 5–10 років від початку хвороби [9]. 
Надзвичайно велике значення для підтвердження наявності сакроілеїту мають рентгенологічні дослідження шляхом проведення МРТ хребта [4].
Ми радіологічно поділяємо сакроілеїт на 4 стадії [10]. 
На слайді ми бачимо варіант норми, бачимо чітко сакроілеальні щілини нормальної товщини.
На слайді ми бачимо сакроілеїт: справа — другої стадії, а зліва — першої стадії. 
На слайді ми бачимо двобічний сакроілеїт третьої стадії з двох сторін. 
І повний анкілоз сакроілеарних з’єднань — це сакроілеїт четвертої стадії.
Коли ми проводимо МРТ-дослідження, яке найбільш об’єктивно відображає й виявляє наявність активних запальних процесів у сакроілеарних з’єднаннях, то слід враховувати, що для підтвердження цього діагнозу типовим є набряк кісткового мозку або остеїт. Самого лише виявлення синовіїту, капсулиту, ентезиту чи субхондрального набряку недостатньо для підтвердження діагнозу сакроілеїту [11]. 
Пара наступних слайдів демонструють типові зміни у вигляді набряку кісткового мозку в сакральній або ілеальній кістці (як видно на слайді) [11]. Або ми бачимо з одного боку набряк кісткового мозку, а саме з боку клубової кістки, але з іншого боку сакральної кістки слайд теж показує двобічний сакроілеїт [12]. 
Допомагає поставити діагноз спондилоартриту також виявлення типових змін в очах, шкірі, кишечнику й сечостатевих шляхах. Однак зміни в легенях, нирках, серці є нетиповими для хворих на спондилоартрит і зустрічаються досить рідко. 
Тобто половина хворих зі спондилоартритом мають класичні ознаки переднього увеїту, 20 % хворих із спондилоартритом мають псоріаз, у близько 20 % хворих розвивається хвороба Крона. Поєднання цих хвороб виявляють у 10 % хворих [13]. 
Типовим для хворих зі спондилоартритом є виявлення гострого переднього увеїту, який, як правило, є одностороннім, характеризується класичною клінічною симптоматикою у вигляді почервоніння ока і сльозотечі, що здебільшого має добрий прогноз і добре відгукується на терапію.
Крім того, у хворих зі спондилоартритом можуть бути такі шкірні ураження, як псоріаз, вузлувата еритема, гангренозна піодермія й кератодерма.
Бачимо на слайдах: у хворих із псоріазом можуть бути типові зміни з боку нігтів псоріатичного походження. 
На сьогодні (у 2014 році) Памела Вайс розробила шкалу оцінки активності у хворих на ювенільний спондилоартрит, ця шкала активності визначає активність хвороби в пацієнтів з ентезит-артритом і хворих на ювенільний анкілозуючий спондиліт. У цій шкалі використовуються такі показники: кількість активних суглобів, кількість активних ентезитів, ступінь болю, швидкість осідання еритроцитів та С-реактивний білок, наявність ранкової скутості тривалістю понад 15 хвилин. Враховуються клінічні прояви сакроілеїту, увеїт. Шкала ця визначає ступінь хвороби. Активність хвороби оцінюють від 0 до 8 балів [14]. 
І важливе питання лікування хворих на спондилоартрит: завжди як перший крок використовують симптоматичні ліки з групи нестероїдних протизапальних середників, що мають не тільки знеболюючий ефект, а й також протизапальний ефект. Часом використовують такі медикаменти, як сульфасализин, глюкокортикостероїди та метотрексат, ефективність яких недостатньо доведена. 
У лікуванні спондилоартритів у дитячому віці найбільш ефективним є використання блокаторів туморнекротичного фактора, таких медикаментів, як етанерцепт, адалімумаб та інфліксимаб [15–17].
Як вирішують дорослі ревматологи проблему лікування хворих з анкілозуючим спондилітом? Вибір лікування залежить від того, яка у пацієнта форма хвороби — аксіальна чи периферична. У хворих із периферичною формою спондилоартриту (дорослі хворі) використовують у лікуванні НПЗП, сульфасалазин, локальні кортикостероїди, ефективність яких при цій формі є доведеною. Якщо ефект не досягається, то в такому випадку застосовують блокатори туморнекротичного фактора. Кардинально відміннім є лікування аксіальної форми. Коли не допомагають НПЗП впродовж тривалого періоду часу, у цих хворих наступним кроком є застосування біологічної терапії, і лише використання блокаторів туморнекротичного фактора має доведену ефективність [18]. 
Ще раз наголошую на тому, що на сьогодні завершені контрольовані дослідження з вивчення ефективності сульфасалазину, лефлюноміду та метотрексату в лікуванні анкілозуючого спондиліту. І ці дослідження продемонстрували неефективність даних препаратів [19–21].
На слайді ми бачимо 4 доступних блокатори туморнекротичного фактора, що використовуються для лікування спондилоартритів — інфліксимаб, етанарцепт, адалімумаб і голімумаб. Їх ефективність доведена [22–25]. 
Ефективність етанерцепту доведена для лікування ЕАА, і сьогодні завершено велике дослідження, яке вже опубліковане в рамках дослідження PRINTО. Це дослідження демонструє ефективність етанарцепту у хворих не тільки з ЕАА, але і з псоріатичним артритом і поширеним олігоартритом [26]. 
Як це питання вирішується в Україні? [27] В Україні хворі зі спондилоартритами належать до двох терапевтичних груп, вони потрапляють до груп хворих на олігоартрит та сакроілеїт. 
Першу терапевтичну групу становлять хворі, які мають артрити 4 і менше суглобів, другу терапевтичну групу — пацієнти із активним сакроілеїтом.
Якщо ми говоримо про лікування хворих, у яких є активний артрит крижово-клубових суглобів, згідно з лікувальним протоколом в Україні, то цей протокол виглядає таким чином: починаємо лікування з НПЗП, а якщо впродовж 1–2 місяців не досягаємо ефекту, можемо використовувати сульфасалазин або метотрексат упродовж декількох наступних місяців, а за відсутності ефекту від прийому цих препаратів використовуємо ТНФ-альфа. 
Повертаємося до наших пацієнтів, які були згадані на початку. Перший — 10-річний хлопець із периферичним артритом і дактилітом. Очевидно, що згідно з класифікацією ILAR діагноз буде звучати так: ювенільний ідіопатичний артрит, ентезит-асоційований. Ураження осьових суглобів цей пацієнт не має. 
Натомість іншій пацієнт, у якого був запальний біль у спині і радіологічно підтверджений двобічний сакроілеїт на МРТ, буде мати діагноз ювенільного анкілозуючого спондиліту. 
Отже, ми бачимо, що і ЕАА, і ЮСА є захворюваннями, які ми можемо віднести до групи спондилоартритів, в дорослому віці вони часто трансформуються в класичний анкілозуючий спондиліт. І лікування інгібіторами туморнекротичного фактора є першим вибором у хворих на рефрактерні форми цих двох спондилоартритів. 
Список літератури
1. Petty R.E., Southwood T.R., Manners P. et al. International League of Associations for Rheumatology Classification of Juvenile Idiopathic Arthritis: Second Revision, Edmonton, 2001. J Rheumatol. 2004; 31: 390-392.
2. Dougados M. SJEF VAN DER LINDEN, ROGER JUHLIN et al. THE EUROPEAN SPONDYLARTHROPATHY STUDY GROUP PRELIMINARY CRITERIA FOR THE CLASSIFICATION OF SPONDYLARTHROPATHY. Arthritis Rheum 1991; 34: 1218-1227.
3. Rubén Burgos-Vargas, Martín Rudwaleit and Joachim Sieper. The place of juvenile onset spondyloarthropathies in the Durban 1997 ILAR classification criteria of juvenile idiopathic arthritis. International League of Associations for Rheumatology J Rheumatol. 2002; 29: 869-874.
4. SJEF VAN DER LINDEN. HANS A. VALKENBURG, and ARNOLD CATS. EVALUATION OF DIAGNOSTIC CRITERIA FOR ANKYLOSING SPONDYLITIS. Arthritis Rheum. 1984; 27: 361.
5. Rudwaleit V, van der Heijde, R Landeweet al. The development of Assessment of SpondyloArthritis international Society classification criteria for axial spondyloarthritis (part II): validation and final selection. Ann Rheum Dis. 2009; 68: 777-783.
6. M Rudwaleit, D van der Heijde, R Landewé. The Assessment of SpondyloArthritis international Society classifi cation criteria for peripheral spondyloarthritis and for spondyloarthritis in general. Ann Rheum Dis. 2011;70:25–31.
7. Schumacher YR, SATHISH MAGGE, P. VARGHESE CHERIAN et al. LIGHT AND ELECTRON MICROSCOPIC STUDIES ON THE SYNOVIAL MEMBRANE IN REITER’S SYNDROME. Arthritis Rheum. 1988; 31: 937-946.
8. Maksymowych W.P., C. Mallon, S. Morrowet al. Ann Rheum Dis. Development and validation of the Spondyloarthritis Research Consortium of Canada (SPARCC) Enthesitis Index. 2009; 68: 948-953.
9. Burgos-Vargas R JANITZIA VAZQUEZ-MELLADO. THE EARLY CLINICAL RECOGNITION OF AND ITS DIFFERENTIATION FROM JUVENILE RHEUMATOID ARTHRITISArthritis Rheum 1995; 38: 835-844.
10. Bennet PH, Burch TA: Amsterdam. Excerpta Medica Foundation International Congress Series 148, 1966: 456-457. 
11. Rudwaleit M A, G Jurik, K-G A Hermann et al. Defining active sacroiliitis on magnetic resonance imaging (MRI) for classification of axial spondyloarthritis: a consensual approach by the ASAS/OMERACT MRI group. Fnn Rheum Dis. 2009; 68:1520-1527.
12. ASAS handbook, Ann Rheum Dis 2009; 68 (Suppl II). 
13. Vander Cruyssen B, Clio Ribbens, Annelies Boonenet al. The epidemiology of ankylosing spondylitis and the commencement of anti-TNF therapy in daily rheumatology practice. Ann Rheum Dis. 2007; 66:1072-1077.
14. Pamela F. WeissDevelopment and Retrospective Validation of the Juvenile Spondyloarthritis Disease Activity (JSpADA) Index. Arthritis Care Res (Hoboken). 2014 December ; 66(12): 1775–1782.
15. Gerloni V Irene Pontikaki, Maurizio Gattinara et al. Efficacy of Repeated Intravenous Infusions of an Anti–Tumor Necrosis Factor _ Monoclonal Antibody, Infliximab, in Persistently Active, Refractory Juvenile Idiopathic Arthritis. Arthritis Rheum. 2005; 52: 548-553.
16. Tse SML Ruben Burgos-Vargas, and Ronald M. Laxer. Anti–Tumor Necrosis Factor Blockade in the Treatment of Juvenile Spondylarthropathy.Arthritis Rheum. 2005; 52: 2103-2108.
17. Burgos-Vargas R et al. Efficacy, safety, and tolerability of infliximab in juvenile-onset spondyloarthropathies (JO-SpA): results of the three-month, randomized, double-blind, placebo-controlled trial phase. Arthritis Rheum. 2007; 56(Suppl): S316 
18. Zochling J D van der Heijde, R Burgos-Vargas et al. ASAS/EULAR recommendations for the management of ankylosing spondylitis. Ann Rheum Dis. 2006; 65: 442-452. 
19. Braun J, J Zochling, X Baraliakos et al. Efficacy of sulfasalazine in patients with inflammatory back pain due to undifferentiated spondyloarthritis and early ankylosing spondylitis: a multicentre randomised controlled trial. Ann Rheum Dis. 2006; 65: 1147-1153.
20. Haibel H M, Rudwaleit, J Listinget al. Open label trial of anakinra in active ankylosing spondylitis over 24 weeks. Ann Rheum Dis. 2005; 64: 296-298.
21. Haibel H et al. Adalimumab reduces spinal symptoms in active ankylosing spondylitis: clinical and magnetic resonance imaging results of a fifty-two–week openlabel trialArthritis Rheum. 2006; 54: 678-681.
22. Van der Heijde D, Ben Dijkmans, Piet Geusens et al. Efficacy and Safety of Infliximab in Patients With Ankylosing Spondylitis. Arthritis Rheum. 2005; 52: 582-591.
23. Davis JC, M van der Heijde, J Braunet al. Sustained durability and tolerability of etanercept in ankylosing spondylitis for 96 weeks. Ann Rheum Dis. 2005; 64: 1557-1562.
24. Van der Heijde D, Alan Kivitz, Michael H. Schiff et al. Efficacy and Safety of Adalimumab in Patients With Ankylosing Spondylitis. Arthritis Rheum. 2006; 54: 2136-2146.
25. Inman RD, John C. Davis, Jr., Dґesirґee van der Heijdeet al. Efficacy and Safety of Golimumab in Patients With Ankylosing Spondylitis Results of a Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, Phase III Trial. Arthritis Rheum. 2008; 58: 3402-3412.
26. Tamas Constantin, Ivan Foeldvari, Jelena Vojinovic at al. Two-year Efficacy and Safety of Etanercept in Pediatric Patients with Extended Oligoarthritis, Enthesitis-related Arthritis, or Psoriatic Arthritis. J Rheumatol. 2016; 43(4):816-24.
27. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям, хворим на ЮА, затверджений наказом МОЗ України №832 від 22.10.2012, Хобзей М.К., Осташко С.І., Бережний В.В. та інші, доступний на сайті http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod832_2012.pdf 2011.
наверх

тест симпозиума

Для успешного прохождения теста вам необходимо ответить верно на не менее, чем 75% вопросов.
1 Задача 1
У 12-річного хлопця є ознаки артриту правого колінного суглоба, тарзит тривалістю 2 місяці. Cпостерігали ознаки гострого переднього увеїту лівого ока. HLA B27 — позитивний. АНА — негативний. ШОЕ 28 мм/год. СРБ 12 мг/л. Який діагноз у хворого?

  • 1. Ювенільний ідіопатичний артрит, ентезит-артрит.
  • 2. Ювенільний спондиліт.
2 Задача 2
У 14-річного хлопця є біль у нижній частині спини протягом останніх 3 місяців, що зменшується при виконанні фізичних вправ, є обмеження рухливості в поперековому відділі хребта та дактиліт 2 пальців рук. HLA B27 — позитивний. АНА — негативний. ШОЕ 23 мм/год. СРБ 12 мг/л. На рентгенограмі ознаки двобічного сакроілеїту 2-ї стадії. Який діагноз у хворого?

  • 1. Ювенільний ідіопатичний артрит, ентезит-артрит.
  • 2. Ювенільний спондиліт.
3 Задача 3
Виберіть найчастіші позасуглобові прояви ювенільних спондилоартритів:

  • 1. Псоріаз.
  • 2. Гангренозна піодермія.
  • 3. Гострий увеїт.
  • 4. Хвороба Крона.
4 Задача 4
Що характерно для пошкодження очей у хворих з ювенільним спондилоартритом?

  • 1. Хронічний передній увеїт.
  • 2. Катаракта очей.
  • 3. Гострий передній увеїт.
  • 4. Хоріоретиніт.
5 Задача 5
Яку шкалу оцінки активності хвороби рекомендують використовувати для хворих на ювенільний спондилоартрит?

  • 1. SLEDAI.
  • 2. JADAS.
  • 3. SLICC.
  • 4. JSpADA.

Енбрел® (етанерцепт, рекомбінантний химерний білок p75Fc). 1 попередньо наповнений шприц (з голкою з нержавіючої сталі, ковпачком для голки з гуми (містить латекс) та пластиковим поршнем) містить 25 мг або 50 мг етанерцепту. Попередньо наповнений шприц може бути розміщений у ручці. 1 попередньо наповнена ручка містить 50 мг етанерцепту. 4 попередньо наповнених шприци або 4 попередньо наповнених ручки, 4 тампони зі спиртом у пластиковому контейнері. Пластиковий контейнер разом з інструкцією про застосування у картонній коробці. Енбрел ліо — порошок по 25 мг у скляному флаконі по 4 мл з пробкою та з’ємною алюмінієвою пломбою та пластиковим ковпачком. 1 мл розчинника у попередньо наповненому скляному шприці. 2 флакони з порошком, 2 попередньо наповнених шприци, 2 окремі голки, 2 адаптери до флаконау, 4 тампони зі спиртом поміщають у пластиковий контейнер. 2 пластикові контейнери разом з інструкцією про застосування поміщають у картонну коробку.

Коротка інструкція для медичного застосування. Показання до застосування. Енбрел у комбінації з метотрексатом показаний для лікування активного ревматоїдного артриту від помірного до тяжкого ступеня у дорослих у випадках, коли відповідь на базові протиревматичні препарати, включаючи метотрексат (за відсутності протипоказань) є недостатньою. Препарат може призначатися у вигляді монотерапії у разі непереносимості метотрексату або у випадках, коли тривале лікування метотрексатом є недоцільним. Також Енбрел показаний для лікування тяжкого активного й прогресуючого ревматоїдного артриту в дорослих пацієнтів, які раніше не отримували терапію метотрексатом. Ювенільний ідіопатичний артрит. Лікування поліартриту та поширеного олігоартриту в дітей та підлітків віком від 2 років, у яких спостерігається недостатня ефективність або непереносимість метотрексату. Лікування псоріатичного артриту в дітей віком від 12 років у разі відомої толерантності або недостатньої відповіді на терапію метотрексатом. Лікування ентезитного артриту в дітей віком від 12 років у разі відомої толерантності або недостатньої відповіді на традиційну терапію. Застосування Енбрелу в дітей віком до 2 років не досліджувалось. Псоріатичний артрит. Лікування активного та прогресуючого псоріатичного артриту в дорослих у разі недостатньої відповіді на терапію базовими протиревматичними препаратами. Аксіальний спондилоартрит. Лікування дорослих з тяжким активним анкілозивним спондилітом у разі недостатньої ефективності традиційної терапії. Лікування дорослих пацієнтів з тяжкою стадією аксіального спондилоартриту без рентгенологічного підтвердження з об’єктивними симптомами запалення, на що вказує підвищений рівень С-реактивного білка та/або результати МРТ, які мають недостатню відповідь на лікування нестероїдними протизапальними лікарськими засобами. Бляшковий псоріаз. Лікування дорослих пацієнтів із бляшковим псоріазом помірного або тяжкого ступеня та протипоказанням до застосування або непереносимістю іншої системної терапії, що включає циклоспорин, метотрексат, псорален та ультрафіолетове опромінення А (PUVA-терапія), або якщо це лікування було неефективним. Бляшковий псоріаз у дітей. Лікування хронічного тяжкого бляшковидного псоріазу в дітей та підлітків віком від 6 років, у яких при застосуванні інших методів системної терапії або фототерапії не було досягнуто достатнього контролю над захворюванням або спостерігалась непереносимість такого лікування. Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза при ревматоїдному артриті становить 25 мг препарату два рази на тиждень. Альтернативно може застосовуватися доза 50 мг 1 раз на тиждень, яка має доведену безпечність та ефективність. При псоріатичному артриті, анкілозивному спондиліті та аксіальному спондилоартриті без рентгенологічного підтвердження рекомендована доза становить 25 мг 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раз на тиждень. Рекомендована доза при бляшковому псоріазі становить 25 мг препарату 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раз на тиждень. Альтернативно Енбрел можна застосовувати по 50 мг 2 рази на тиждень упродовж не більше ніж 12 тижнів. Надалі, за необхідності лікування, можна застосовувати дозу 25 мг 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раз на тиждень. Пацієнтам з порушенням функції нирок, печінки, пацієнтам в віці понад 65 років потреби в корекції дози немає. Рекомендована доза при ювенільному ідіопатичному артриті становить 0,4 мг/кг маси тіла (максимальна разова доза 25 мг) 2 рази на тиждень у вигляді підшкірної ін’єкції з інтервалом між дозами 3–4 дні або 0,8 мг/кг (максимальна доза 50 мг) 1 раз на тиждень. При бляшковому псоріазі в дітей віком від 6 років та старше рекомендована доза становить 0,8 мг/кг (максимальна разова доза 50 мг) 1 раз на тиждень протягом періоду не більше ніж 24 тижні. Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Сепсис або ризик виникнення сепсису. Активні інфекційні процеси, включаючи хронічні або локалізовані інфекції. Побічна дія. Найчастіше повідомлялося про розвиток таких побічних реакцій: реакції в місці введення, інфекції, алергічні реакції, утворення антитіл, свербіж та лихоманка. Також повідомлялося про виникнення тяжких побічних реакцій: різноманітних злоякісних пухлин, тяжких інфекцій, гематологічних, неврологічних та автоімунних реакцій. Повідомлялося про випадки центральної та периферичної демієлінізації (рідко та дуже рідко відповідно). Існують повідомлення про розвиток вовчака, патологічних станів, пов’язаних з вовчаком, васкуліту. Особливості застосування: з обережністю в пацієнтів з рецидивуючими або хронічними інфекціями, при гепатитах В та С, злоякісних новоутвореннях та гематологічних порушеннях в анамнезі, не можна починати лікування при активному туберкульозі, не можна застосовувати живі вакцини одночасно з лікуванням. Для більш детальної інформації дивись повну інструкцію. Взаємодія з іншими лікарськими засобами: сумісне застосування з анакінрою, абатацептом та сульфасалазином не рекомендується. Не слід змішувати Енбрел з іншими лікарськими засобами. Фармакологічні властивості. Етанерцепт — химерний білок рецептора фактора некрозу пухлини людини та p75Fc, отриманий за технологією рекомбінантої ДНК методом генної інженерії. Категорія відпуску: за рецептом. Реєстраційне свідоцтво Енбрел № UA/13011/01/01 від 03.07.2013, 15.07.2015, 06.04.2016; Енбрел ліо UA/13012/01/01 від 27.07.2015. Інформація для лікарів та фармацевтів. Призначена для розповсюджування на семінарах, конференціях, симпозіумах на медичну тематику. Перед застосуванням препарату необхідно ознайомитись з повною інструкцією. За додатковою інформацією звертайтесь у представництво «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн» в Україні: 03680, м. Київ, вул. Амосова, 12. Тел. (044) 391-60-50.

Матеріали надані та надруковані за підтримки компанії Файзер. WUKENB2417039.