Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №2, 2023

Вернуться к номеру

Гендерні особливості показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у дітей з високим нормальним артеріальним тиском і первинною артеріальною гіпертензією

Авторы: Марушко Ю.В. (1), Гищак Т.В. (1), Марушко Т.В. (2), Костинська Н.Г. (1), Хомич О.В. (1)
(1) — Національний медичний університет мені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Дослідження якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQoL), має велике практичне значення для хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Метою роботи було дослідити гендерні особливості HRQoL у дітей з первинною артеріальною гіпертензією і високим нормальним артеріальним тиском (АТ). Матеріали та методи. Обстежено 199 пацієнтів віком 9–17 років (107 хлопчиків і 92 дівчинки). Серед них: 81 дитина з високим нормальним АТ, 44 дитини з АГ І ст., 38 дітей з АГ ІІ ст. і 36 дітей з нормальним АТ. Усім дітям проведено амбулаторний моніторинг артеріального тиску. Для оцінки HRQoL використовували українську версію педіатричної шкали PedsQL 4.0. Результати. У дівчаток з високим нормальним АТ і на початкових етапах формування стабільної АГ виявлено більшу частоту скарг на головний біль, запаморочення, біль у серці порівняно з хлопчиками і середній і значний негативний кореляційний зв’язок частоти цих скарг із показниками HRQoL. Найбільш низькими показники PedsQL були в дівчаток з АГ ІІ ст. (загальний показник шкали PedsQL 4.0 — 67,41 ± 9,94 бала). Хлопчики з АГ ІІ ст. мали нормальні показники PedsQL. Незалежно від статі порівняно з контрольною групою виявлено низькі показники психосоціального здоров’я в дітей з високим нормальним АТ: у дівчаток — 70,68 ± 12,46 бала (р < 0,05), у хлопчиків — 70,23 ± 13,09 бала (р < 0,05). Показники соціального функціонування в усіх дітей не відрізнялися від даних контрольної групи. Висновки. Показники HRQoL у дітей 9–17 років з артеріальною гіпертензією і високим нормальним АТ залежать від рівня артеріального тиску і мають гендерні особливості. Дівчатка з АГ ІІ ст., за винятком даних соціального функціонування, мають гірші показники HRQoL порівняно з хлопчиками з АГ ІІ ст. Діти з високим нормальним АТ незалежно від статі мають нижчі показники психосоціального здоров’я порівняно з контрольною групою. Показники HRQoL негативно корелюють зі скаргами на головний біль (більш виражено в хлопчиків), запаморочення і біль у серці (більш виражено в дівчаток). Ці дані слід враховувати при оцінюванні стану дітей з високим нормальним АТ і артеріальною гіпертензією.

Background. The study of health-related quality of life (HRQoL) has great practical importance for patients with hypertension. The aim of the work was to investigate the gender characteristics of HRQoL in children with primary hypertension and high normal blood pressure. Material and methods. One hundred and ninety-nine patients (107 boys and 92 girls) aged 9–17 years were examined. Among them, 81 children had high normal blood pressure, 44 were with stage 1 hypertension, 38 patients had hypertension stage 1 аnd 36 children had normal blood pressure. All patients underwent ambulatory blood pressure monitoring. The Ukrainian version of the PedsQL 4.0 scale was used to assess HRQoL. Results. In girls with high normal blood pressure and in the initial stages of the stable hypertension, a higher frequency of complaints of headache, dizziness, heart pain was found compared to boys, as well as a moderate and significant negative correlation between the frequency of these complaints and HRQoL indicators. The lo­west PedsQL indicators were in girls with hypertension stage 2 (total score of the PedsQL 4.0 scale was 67.41 ± 9.94 points). Boys with hypertension stage 2 had normal PedsQL scores. Regardless of gender, psychosocial health indicators were found to be low in children with high normal blood pressure compared to the control group: in girls — 70.68 ± 12.46 points (р < 0.05), in boys — 70.23 ± 13.09 points (p < 0.05). The indicators of social functioning in all children did not differ from the data of the control group. Conclusions. HRQoL indicators in children aged 9–17 years with hypertension and high normal blood pressure depend on the level of blood pressure and have gender characteristics. Girls with hypertension stage 2, except for social functioning data, have worse HRQoL indicators compared to boys with stable hypertension stage 2. Children with high normal blood pressure, regardless of gender, have lower psychosocial health indicators compared to the control group. HRQoL indicators are negatively correlated with complaints of headache (more pronounced in boys), dizziness and heart pain (more pronounced in girls). These data should be taken into account when assessing the state of children with high normal blood pressure and hypertension.


Ключевые слова

діти; артеріальна гіпертензія; якість життя

children; hypertension; quality of life

Вступ

Дослідження якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (Health-Related Quality of Life, HRQoL), має велике практичне значення для хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Дослідження якості життя в динаміці антигіпертензивної терапії поряд з нормалізацією артеріального тиску (АТ) дає можливість оцінити результати лікування і визначити прогноз захворювання [1].
Дослідження з метою оцінки якості життя в дорослих пацієнтів з АГ проводились у багатьох країнах світу. Більшість з них вказують на негативний вплив АГ на HRQoL [2–4] і суттєве покращення показників у випадку дотримання пацієнтами рекомендацій щодо зниження факторів ризику [5].
Серед факторів, що впливають на якість життя дорослих пацієнтів з АГ, велике значення мають наявність супутньої патології [5], рівень освіти та соціально-економічний статус [5–8], вік пацієнтів [7, 8], тривалість захворювання, кількість симптомів, рівень систолічного АТ, кількість призначених препаратів [2], ефективність самоконтролю і медична грамотність [7], а також економічний тягар, спричинений гіпертонією [4].
При дослідженні гендерних особливостей якості життя в дорослих з АГ, як правило, виявляють нижчі показники в жінок порівняно з чоловіками [2, 4, 9, 10], проте в популяції хворих до 18 років таких досліджень не проводили.
Загалом останніми роками майже всі дослідження HRQoL у дітей стосуються пандемії COVID-19. У них проводяться паралелі між низькими показниками якості життя й ізоляцією вдома, високим рівнем шуму і рівнем тривожності в батьків [10–12]. Деякі з цих досліджень виявляють різницю в якості життя між хлопчиками і дівчатками [13–16], інші вказують на відсутність такої різниці [14, 17, 18]. Наприклад, Kurz et al. повідомили, що зміни в HRQoL до і під час пандемії відрізнялися залежно від статі [10]. При дослідженні HRQoL у дітей 6–7 років автори виявили нижчі показники якості життя в дівчаток.
Bourion-Bédès та ін. [10] виявили, що HRQoL за критеріями фізичного, психологічного благополуччя і шкільного функціонування була значно нижчою в старшій групі дівчат, ніж в інших групах. McGuine та ін. також отримали нижчі бали за HRQoL у дівчаток порівняно з хлопчиками [14]. Riiser та ін. [13] знайшли статистично позитивну кореляцію між HRQoL і чоловічою статтю, обстежуючи підлітків 16–19 років. Vallejo Slocker та ін. [15] повідомили, що особи чоловічої статі мали вищі бали, ніж жіночої, що вказує на краще функціонування. У жодному такому дослідженні не вказані показники АТ обстежених дітей.
На сьогодні ще недостатньо даних щодо рівня HRQoL у дітей з нормальним високим АТ. Показники HRQoL у цієї категорії дітей можна було би розглядати як критерій ефективності профілактики трансформації високого нормального АТ в АГ.
Метою роботи було дослідити гендерні особливості HRQoL у дітей з первинною артеріальною гіпертензією і високим нормальним артеріальним тиском.

Матеріали та методи

У дослідження було включено 199 пацієнтів віком 9–17 років. Серед них були діти з первинною АГ, високим нормальним АТ і пацієнти контрольної групи з нормальними показниками АТ. Розподіл за статтю і віком дітей в групах показаний у табл. 1 і 2.
Як видно з даних табл. 1, серед дітей з АГ було більше хлопчиків. Між хлопчиками й дівчатками в групах не було вірогідної різниці за віком, хоча АГ ІІ ст. була характерна для більш старших дітей (табл. 2).
Дослідження не включало дітей із вторинною АГ.
Тривалість захворювання коливалася від 1 місяця до 4 років. Точно встановити тривалість АГ у частини дітей не вдалося, оскільки в них не проводилося планове вимірювання АТ до початку цього дослідження.
Скарги пацієнтів і деякі дані анамнезу оцінювали за допомогою опитувальника. Дані опитувальника передбачали оцінку в балах таких скарг, як частота головного болю, запаморочення, біль у серці й випадки втрати свідомості. Частота больового синдрому й запаморочення оцінювалася від 0 до 4 балів: 0 балів — скарга відсутня; 1 бал — частота виникнення симптому рідше ніж 2 рази на місяць; 2 бали — частота симптому 2–4 на місяць; 3 бали — частота симптому декілька разів на тиждень; 4 бали — частота симптому кожен день. Щодо випадків втрати свідомості оцінювалися наявність симптому і кількість випадків.
Для оцінки АТ застосовували дані офісного вимірювання і результати амбулаторного моніторингу АТ (AМАТ). АТ класифікували згідно з настановами Європейського товариства артеріальної гіпертензії в дітей і підлітків як нормальний (АТ < 90-го перцентиля), високий нормальний (АТ ≥ 90-го і < 95-го перцентиля) або гіпертензія (АТ ≥ 95-го перцентиля) [19].
AМАТ проводився за допомогою пристрою ABM-04 (Meditech, Угорщина). АТ вимірювався кожні 15 хвилин протягом дня і 30 хвилин протягом ночі. Дитина й батьки вели щоденник, де відмічали час неспання, сну й будь-які ліки, що давались під час носіння монітора. Індекс часу гіпертензії (ІЧГ) систолічного або діастолічного АТ > 80 % вказував на АГ ІІ ступеня, при ІЧГ систолічного або діастолічного АТ в межах 51–80 % встановлювалась АГ І ступеня, ІЧГ систолічного або діастолічного АТ в межах 11–50 % визначав високий нормальний АТ [19].
Для оцінки HRQoL використовували українську версію педіатричної шкали PedsQL 4.0 з огляду на той факт, що цей тест показав добру відтворюваність, надійність та обґрунтованість результатів. Відповідно до опитувальника PedsQL 4.0 фізичне (8 пунктів), емоційне (5 пунктів), соціальне (5 пунктів) і шкільне функціонування респондентів (5 пунктів) оцінювались у межах від 0 до 100 балів, більш високі бали свідчили про кращу HRQoL. Були підраховані дві додаткові підсумкові оцінки: загальний бал і підсумкова шкала психосоціального здоров’я (середній бал при поєднанні даних про емоційне, соціальне і шкільне функціонування).
Для статистичного аналізу ми використовували програмне забезпечення статистики IBM SPSS на персональному комп’ютері Windows 10. Для порівняння середніх значень у двох незалежних групах використовували t-критерій Стьюдента. Для оцінювання непараметричних критеріїв застосовували відношення шансів (OR), стандартну помилку і 95% довірчий інтервал розраховували відповідно до Altman, 1991. Значення р < 0,05 вважалося статистично значущим. Також використовували кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнта кореляції (r) для лінійних залежностей.
Дослідження виконано з дотриманням основних положень Гельсінської декларації про етичні принципи проведення біомедичних досліджень за участю людини (1964–2000), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997).

Результати

Результати АМАТ у чотирьох досліджуваних групах подано в табл. 3.
Найбільш часто в дітей спостерігалися скарги на головний біль, запаморочення, біль у серці та втрату свідомості (табл. 4).
Скарги на головний біль мали 84,1–91,4 % дітей без суттєвої різниці в групах. Запаморочення частіше турбувало дітей з високим нормальним АТ і спостерігалося в 65,4 % пацієнтів. Рідше таку скаргу мали діти з АГ І ст. (47,7 %, p < 0,05 порівняно з другою групою). Біль у серці спостерігався в 39,5–50 % дітей, і за частотою виникнення не було різниці між групами.
Випадки втрати свідомості найбільш часто відмічали пацієнти з високим нормальним АТ. При тому що в пацієнтів з АГ ІІ ст. втрати свідомості не спостерігалося взагалі.
За результатами опитування головний біль дівчаток з високим нормальним АТ і АГ І ст. непокоїв частіше порівняно з хлопчиками (p < 0,001) (табл. 5). При АГ ІІ ст. таких розбіжностей не було виявлено. Запаморочення також частіше відмічалось у дівчаток з високим нормальним АТ і АГ І ст. (p < 0,05) порівняно з хлопчиками. Біль у серці частіше зустрічався в дівчаток з високим нормальним АТ (p < 0,05) порівняно з хлопчиками. Випадки втрати свідомості з однакової частотою виявлялись у хлопчиків і дівчаток.
Анкетування PedsQL 4.0 показало різні результати в хлопчиків і дівчаток (табл. 6). У хлопчиків загальний показник HRQoL незалежно від рівня АТ не відрізнявся від контрольної групи. У пацієнтів з високим нормальним АТ він мав тенденцію до нижчих значень порівняно з контрольною групою. У хлопчиків з АГ ІІ ст., навпаки, спостерігалася тенденція до вищих порівняно з контрольною групою значень. Такі тенденції обумовили статистично значущі розбіжності між показниками хлопчиків з високим нормальним АТ і АГ ІІ ст. Так, загальний показник HRQoL у хлопчиків з високим нормальним АТ становив 74,72 ± 12,59 бала, а в хлопчиків з АТ ІІ ст. — 81,11 ± 11,25 бала (р < 0,05). У дівчаток загальний показник HRQoL був найнижчим при АГ ІІ ст. Він вірогідно відрізнявся як від показника контрольної групи (р < 0,01), так і від даних хлопчиків з АГ ІІ ст. (р < 0,001). У дівчаток з високим нормальним АТ також загальний показник був вірогідно меншим порівняно з контрольною групою (р < 0,05).
Більш детальна оцінка показників психосоціального і фізичного здоров’я, що формують загальний показник якості життя, показала, що в хлопчиків з високим нормальним АТ тенденція до більш низьких значень загального показника порівняно з контрольною групою була обумовлена істотним зниженням рівня психосоціального здоров’я при нормальних даних фізичного функціонування. Загальна сума балів, за якою оцінювалося психосоціальне здоров’я у хлопчиків з високим нормальним АТ, становила 70,23 ± 13,09 бала порівняно з 77,41 ± 11,29 бала в контрольній групі (р < 0,05). У хлопчиків з АГ ІІ ст. високі значення загального показника якості життя сформувалися за рахунок достатньо високих балів за шкалою фізичного функціонування. Бали за цією шкалою хоч і не перевищували дані конт–рольної групи, проте були вірогідно вищими порівняно з хлопчиками з високим нормальним АТ (86,59 ± 12,45 бала проти 79,22 ± 14,49 бала, р < 0,05).
У дівчаток з високим нормальним АТ і АГ ІІ ст. були низькими показники як психосоціального здоров’я, так і фізичного функціонування.
Вивчення трьох компонентів психосоціального здоров’я, а саме емоціонального, соціального і шкільного функціонування, дозволило виявити більш значні розбіжності в групах. Низькі бали психосоціального здоров’я були за рахунок низьких значень емоціонального і шкільного функціонування при нормальних показниках соціального функціонування.
Кореляційний аналіз не показав статистично значущої лінійної кореляції між показниками опитувальника PedsQL 4.0 і рівнем АТ за даними AМАТ (табл. 7).
Показники якості життя також не виявили прямих кореляційних зв’язків між віком та індексом маси тіла пацієнтів. Проте результати дослідження показали достатньо чіткі негативні кореляційні зв’язки з вираженістю скарг. Найбільш виражені кореляційні зв’язки із загальним показником PedsQL 4.0 спостерігалися у дівчаток щодо таких скарг, як запаморочення (r = –0,50) і біль у серці (r = –0,56). З частотою головного болю виявлена кореляція середнього ступеня (r = –0,37). При цьому за наявності скарг однаково страждало як фізичне функціонування, так і психосоціальне здоров’я. У хлопчиків були виявлені кореляційні зв’язки середньої сили між показниками PedsQL 4.0 і частотою скарг. На відміну від дівчаток найбільш значимий зв’язок загального показника PedsQL 4.0 спостерігався з частотою головного болю (r = –0,41) і більш було виражене порушення психосоціального здоров’я порівняно з фізичним функціонуванням.
На рис. 1 графічно показані зв’язки загального показника якості життя з АТ за даними AМАТ у хлопчиків і дівчаток.
Як видно з лінії тренду (рис. 1), пацієнти із середньодобовим САТ нижче за 115 мм рт.ст. мають добрі показники якості життя (за даними лінії тренду загального показника Total Score — понад 80 балів). Надалі в хлопчиків і дівчаток тренд дещо різниться. Хлопчики схильні до більш низьких показників якості життя при середньодобових значеннях САТ згідно з АМАТ у межах 115–135 мм рт.ст. (лінія тренду загального показника опускається нижче за позначку 80 балів). При вищих показниках САТ результати бальної характеристики якості життя у хлопчиків достатньо високі (лінія тренду тримається на рівні 80 балів і вище). Ці дані пояснюють відсутність лінійної кореляції між АТ і показниками PedsQL у хлопчиків. У дівчаток у нашому спостереженні не було випадків середньодобового САТ понад 150 мм рт.ст. У дівчаток при середньодобовому САТ понад 115 мм рт.ст. лінія тренду загального показника PedsQL опускається нижче за позначку 80 балів, маючи невеликий підйом при рівні середньодобового САТ, що характерний для АГ І ст.
Отже, нами були виявлені певні відмінності перебігу АГ у хлопчиків і дівчаток. Вони стосувалися більшої вираженості скарг на головний біль, запаморочення, біль у серці в дівчаток з високим нормальним АТ і на початкових етапах формування стабільної АГ. Саме з цими скаргами корелювали показники HRQoL. Найбільш низькими показники PedsQL були в дівчаток зі стабільною АГ ІІ ст. Вони стосувалися фізичного, емоціонального і шкільного функціонування. Лише соціальне функціонування не відрізнялося від показників контрольної групи. У той же час хлопчики з АГ ІІ ст. мали нормальні показники PedsQL.
Діти з високим нормальним АТ, як хлопчики, так і дівчатка, мали нижчі порівняно зі здоровими дітьми показники, що характеризують психосоціальне здоров’я при нормальному соціальному функціонуванні.

Обговорення

Сучасні наукові бази даних мають обмежену кількість робіт, присвячених вивченню HRQoL у дітей з АГ і високим нормальним АТ. У більшості з них не використовували дані АМАТ, а діагностику АГ проводили за офісним вимірюванням АТ, що, на наш погляд, не дозволяє чітко розмежувати дітей з високим нормальним АТ і початковими етапами розвитку АГ.
Зокрема, у дослідженні, проведеному в Словенії [20], не враховували ступінь підвищення АТ. У статті вказується, що при лікуванні більшості пацієнтів використовувалась лише модифікація способу життя, це дозволяє припустити, що ступінь підвищення АТ був незначним. У цьому випадку результати, отримані в Словенії, можуть бути подібними до тих показників HRQoL, які ми отримали в дітей з АГ І ст. Крім того, на відміну від наших даних, у цій роботі дітей, які мають як первинну, так і вторинну гіпертензію, оцінювали разом. Якщо не враховувати різницю абсолютних показників HRQoL у нашій роботі та роботі, згаданій вище, виявлені тенденції можна вважати подібними. Зокрема, спільним є досить високий рівень фізичного функціонування в дітей з АГ порівняно з психосоціальним. Як і в дослідженнях, проведених у Словенії, у нашій роботі найменша кількість балів у дітей з АГ була отримана за шкалою емоційного функціонування. Підвищений рівень АТ не вплинув на рівень соціального функціонування як у нашій, так і в указаній роботі.
На відміну від даних, що повідомляли Petek et al. [20], в інших дослідженнях було встановлено, що високий показник АТ пов’язаний з добрим HRQoL у дітей [21].
У дослідженні A. Berendes et al. [21] брали участь 7697 пацієнтів віком від 11 до 17 років. Основним висновком цього дослідження було те, що підлітки з підвищеним АТ виявили значно кращі показники якості життя і нижчий рівень дистресу. Загальний бал у дітей з АГ був у межах 73,4 [10,0] бала і був статистично вірогідно більшим порівняно з дітьми з нормальним рівнем АТ (72,5 [10,4] бала, р = 0,006). «Фізичне самопочуття» становило 72,7 [15,5] бала проти 70,4 [16,6] бала (р = 0,001).
Автори зазначають, що зв’язок, який вони знай–шли між високим АТ, самопочуттям і низьким рівнем скарг, можна пояснити відсутністю супутньої фізичної коморбідності, нерозумінням гіпертензії та двонаправленим зв’язком із пригніченими емоціями. Автори зазначають, що підвищення АТ у дітей є потенційним стресовим буфером. Ми повністю погоджуємось з цим тлумаченням причин нормальних показників HRQoL у дітей з високим АТ, оскільки в наших попередніх дослідженнях ми також отримали докази наявності певних фаз адаптації в патогенезі АГ, тісно пов’язаних зі стресом [22–24].
У проведеному нами раніше дослідженні [25] було отримано результати, подібні до тих, що подані в цій статті, проте раніше ми не враховували гендерні розбіжності. У попередній роботі було виявлено, що на початку формування АГ якість життя значно знижується (у дітей з денним САТ менше за 130 мм рт.ст.). Коли гіпертензія стабілізується, HRQoL покращується внаслідок адаптації дитини до високого рівня АТ (у дітей з денним САТ 130–150 мм рт.ст.). У дітей з дуже високим рівнем АТ рівень HRQoL був низький через недостатність адаптації. Дані, отримані в поточному дослідженні, уточнюють попередні результати, вказуючи на різницю показників HRQoL у хлопчиків і дівчаток.
У дослідженні С. Wong et al. [26], як і у нашій роботі, АТ вимірювали як вручну, так і шляхом АМАТ. На відміну від нашої роботи в дослідженні брали участь діти з вторинною АГ за наявності хронічних захворювань нирок. Загальний показник якості життя у хворих на АГ становив 79 [68, 87] бала, у нормотензивних — 82 [69, 90] бала, р = 0,14. Фізичне функціонування було на досить високому рівні (близько 84 балів) незалежно від тиску. Різниця між хворими з нормотензивним і гіпертензивним станом стосувалась лише шкільного функціонування, що було статистично вірогідно нижчим у пацієнтів з гіпертензією (65 [55, 80] балів порівняно з 75 [60, 85] балами, р = 0,007). У нашій роботі шкільне функціонування було знижено у хлопчиків з високим нормальним АТ і дівчаток з АГ ІІ ст. Регресійний аналіз, проведений у цьому дослідженні, не виявив значного взаємозв’язку між показниками АТ у дітей із ІЧГ САТ понад 25 % і HRQoL. У нашому дослідженні також не було виявлено прямих кореляційних зв’язків з показниками АТ, що були отримані при проведенні ДМАТ. Проте це не відміняє наявність зв’язків як таких. Бо вони мають, як за даними попереднього дослідження, так і за результатами цієї роботи, нелінійний характер. При менших показниках АТ діти мають нормальні показники якості життя. При прогресуванні гіпертензії (у дітей з високим нормальним АТ і АГ І ст.) показники якості життя погіршуються. Проте надалі, при стабілізації гіпертензії, знову покращуються, що більш чітко відзначається в хлопчиків. І тільки при високих середньодобових значеннях АТ, і переважно в дівчаток, якість життя погіршується.
Достатньо низький рівень HRQoL, виявлений нами в дітей з високим нормальним АТ, дозволяє розглядати цю категорію пацієнтів як групу ризику прогресування високого АТ. Ми вважаємо, що поряд з існуючими сьогодні рекомендаціями, які передбачають модифікацію способу життя дітей з високим нормальним АТ, ця категорія пацієнтів потребує більш інтенсивного лікування, спрямованого на вплив на сприйняття пацієнтами факторів стресу. На нашу думку, стабілізацію АГ слід розглядати як адаптацію організму до коливань АТ, що виникають під впливом різних стресових факторів. У зв’язку з цим ми можемо рекомендувати тест на HRQoL у дітей з високим нормальним АТ як метод виявлення групи ризику прогресування та стабілізації АГ. Крім того, для дівчаток метод оцінки HRQoL більш показаний для застосування, оскільки є для них більш чутливим критерієм, ніж для хлопчиків.

Висновки 

1. Показники якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQoL), у дітей 9–17 років з артеріальною гіпертензією і високим нормальним АТ залежать від рівня артеріального тиску і мають гендерні особливості. Дівчатка з АГ ІІ ст., за винятком даних соціального функціонування, мають гірші показники HRQoL порівняно хлопчиками з АГ ІІ ст.
2. Показники HRQoL у дітей 9–17 років з артеріальною гіпертензією та високим нормальним АТ негативно корелюють зі скаргами на головний біль (більш виражено в хлопчиків), запаморочення і біль у серці (більш виражено в дівчаток).
3. Діти з високим нормальним АТ незалежно від статі мають нижчі показники психосоціального здоров’я (за винятком соціального функціонування) порівняно з контрольною групою.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Це дослідження не отримало конкретного гранту від жодного фінансового агентства у державному, комерційному або некомерційному секторах.
 
Отримано/Received 07.02.2023
Рецензовано/Revised 12.02.2023
Прийнято до друку/Accepted 16.02.2023

Список литературы

  1. Amer M., Rahman N., Nazir S.R. et al. Impact of pharmacist’s intervention on disease related knowledge, medication adherence, HRQoL and control of blood pressure among hypertensive patients. Pak. J. Pharm. Sci. 2018. 31(6). 2607-2616.
  2. Oza B.B., Pate B.M., Malhotra S.D., Patel V.J. Health related quality of life in hypertensive patients in a tertiary care teaching hospital. J. Assoc. Physicians India. 2014. 62. 22-29.
  3. Dorans K.S., Mills K.T., Liu Y., He J. Trend in prevalence and control of hypertension according to the 2017 American College of Cardiology/American Heart Associa-tion (ACC/AHA) Guidline. J. Am. Heart Assoc. 2018. 7. 845-857. doi: 10.1161/JAHA.118.008888.
  4. Xiao M., Zhang F., Xiao N., Bu X., Tang X., Long Q. Health-Related Quality of Life of Hypertension Patients: A Population-Based Cross-Sectional Study in Chongqing, China. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2019 Jul 3. 16(13). 2348. doi: 10.3390/ijerph16132348.
  5. Snarska K., Chorazy M., Szczepański M, Wojewódzka-Zelezniakowicz M., Ładny J.R. Quality of Life of Patients with Arterial Hypertension. Medicina. 2020. 56. 459. doi:10.3390/medicina56090459.
  6. Galenkamp H., van Oers H.A.M., Kunst A.E., Stronks K. Is qua–lity of life impairment associated with chronic diseases dependent on educational level? Eur. J. Public Health. 2019. 18. doi: 10.1093/eurpub/cky27.
  7. Wang C., Lang J., Xuan L., Li X., Zhang L. The effect of health literacy and self-management efficacy on the health-related quality of life of hypertensive patients in a western rural area of China: a cross-sectional study. Int. J. Equity Health. 2017 Jul 1. 16(1). 58. doi: 10.1186/s12939-017-0551-9.
  8. Katsi V., Kallistratos M.S., Kontoangelos K., Sakkas P., Souliotis K., Tsioufis C. et al. Arterial hypertension and health-related quality of life. Front. Psychiatry. 2017. 8. 270-280. doi: 10.3389/fpsyt.2017.00270. 
  9. van Reenen M., Janssen B. EQ-5D-5L User Guide — Basic information on how to use the EQ-5D-5L instrument. Version 2.1. 2015. http://www.euroqol.org/fileadmin/user_upload/Documenten/PDF/Fol–ders_Flyers/EQ-5D-5L_UserGuide_2015.pdf. 
  10. Bourion-Bédès S., Rousseau H., Batt M., Tarquinio P., Lebreuilly R., Sorsana C. et al. The effects of living and learning conditions on the health-related quality of life of children and adolescents during the COVID-19 lockdown in the French Grand Est region. BMC Public Health. 2022 Mar 16. 22(1). 517. doi: 10.1186/s12889-022-12941-3.
  11. Jeanbert E., Baumann C., Todorović A., Tarquinio C., Rousseau H., Bourion-Bédès S. Factors Associated with Discrepancy of Child-Adolescent/Parent Reported Quality of Life in the Era of COVID-19. Int. J. Environ. Res. Public. Health. 2022 Nov 2. 19(21). 14359. doi: 10.3390/ijerph192114359.
  12. Ahn S.N. The Potential Impact of COVID-19 on Health-Related Quality of Life in Children and Adolescents: A Systematic Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022 Nov 9. 19(22). 14740. doi: 10.3390/ijerph192214740.
  13. Riiser K., Helseth S., Haraldstad K., Torbjørnsen A., Richardsen K.R. Adolescents’ health literacy, health protective measures, and health-related quality of life during the COVID-19 pandemic. PLoS ONE. 2020. 15. e0238161. doi: 10.1371/journal.pone.0238161.
  14. McGuine T.A., Biese K.M., Petrovska L., Hetzel S.J., Reardon C.L., Kliethermes S. et al. Changes in the health of adolescent athletes: A comparison of health measures collected before and du–ring the –COVID-19 pandemic. J. Athl. Train. 2021. 56. 836-844. doi: 10.4085/1062-6050-0739.20.
  15. Vallejo Slocker L., Fresneda Sánchez F.J., Vallejo Pareja M.Á. Psychological wellbeing of vulnerable children during the COVID-19 pandemic. Psicothema. 2020. 32. 501-507.
  16. Kurz D., Braig S., Genuneit J., Rothenbacher D. Lifestyle chan–ges, mental health, and health-related quality of life in children aged 6–7 years before and during the COVID-19 pandemic in South Germany. Child. Adolesc. Psychiatry Ment. Health. 2022. 16. 20. doi: 10.1186/s13034-022-00454-1.
  17. Knorst J.K., Brondani B., Tomazoni F., Vargas A.W., Cósta M.D., da Silva Godois L. et al. COVID-19 pandemic reduces the negative perception of oral health-related quality of life in adolescents. Qual. Life Res. 2021. 30. 1685-1691. doi: 10.1007/s11136-021-02757-w.
  18. McGuine T.A., Biese K.M., Hetzel S.J., Schwarz A., Kliethermes S., Reardon C.L. et al. High school sports during the –COVID-19 pandemic: The effect of sport participation on the health of adolescents. J. Athl. Train. 2022. 57. 51-58. doi: 10.4085/1062-6050-0121.21. 
  19. Flynn J.T., Kaelber D.C., Baker-Smith C.M. et al. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. 140(3). e20171904. 
  20. Petek T., Hertiš T., Marčun Varda N. Health-related quality of life in paediatric arterial hypertension: a cross-sectional study. BMC Pediatr. 2018. 18(1). 146. doi: 10.1186/s12887-018-1120-0.
  21. Berendes A., Meyer T., Hulpke-Wette M., Herrmann-Lingen C. Association of elevated blood pressure with low distress and good quality of life: results from the nationwide representative German health interview and examination survey for children and adolescents. Psychosom. Med. 2013. 75. 422-428. doi: 10.1097/PSY.0b013e31828ef0c2.
  22. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Фази адаптації у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Современная педиатрия. 2016. 7(79). 88-93. DOI: 10.15574/SP.2016.79.88. 
  23. Marushko Yu., Hyshchak T. Endothelium Dependent factors of vasoconstriction (thromboxane B2) and vasodilation (6-prostaglandin F1α) in children with primary arterial hypertension. Puls Uczelni. 2015. 9. 3-6.
  24. Марушко Ю.В., Дмитришин О.А., Гищак Т.В., Іовіца Т.В., Бовкун О.А. Особливості методики проведення, діагностична цінність та світові рекомендації з оцінки толерантності до фізичного навантаження у дітей (огляд літератури, власні дослідження). Здоров’я дитини. 2022. 17(8). 39-48. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.8.2022.1547.
  25. Marushko Y., Hyshchak T., Marushko T., Onufriev O., Zlobynets A., Khomych O. et al. Health-related quality of life in pediatric patients with high-normal blood pressure and primary arterial hypertension. Fam. Med. Prim. Care Rev. 2020. 22(4). 291-296. doi: https://doi.org/10.5114/fmpcr.2020.100433.
  26. Wong C., Gerson A., Hooper S. et al. Effect of elevated blood pressure on quality of life in children with chronic kidney disease. Pediatr. Nephrol. 2016. 31(7). 1129-1136. doi: 10.1007/s00467-015-3262-8.

Вернуться к номеру