Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» №1 (782), 2023

Вернуться к номеру

Сертифікація працівників реабілітаційних центрів за сучасними стандартами першої допомоги на основі досвіду FAST

Авторы: Храмцов Д.М. (1, 2), Сердюк Ф.М. (3), Ворохта Ю.М. (1, 2, 4)
(1) — Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна
(2) — МЦ «Експерт Хелс», м. Одеса, Україна
(3) — Служба екстреної медицини Каліфорнії, США, ТОВ «First Aid FAST»
(4) — Одеський міжнародний медичний університет, м. Одеса, Україна

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Вступ

Перша допомога — це невідкладні дії очевидця раптового погіршення здоров’я або травми [1–3] для збереження життя, запобігання погіршенню стану або сприяння одужанню постраждалого. Перша допомога охоплює оцінку рятувальником загроз для власної безпеки, підтримку життєдіяльності постраждалих, які знаходяться у тяжкому стані, наприклад виконання серцево-легеневої реанімації під час очікування швидкої допомоги.
Окрім порятунку життя постраждалих у тяжкому стані, перша допомога здатна забезпечити повне лікування незначних станів, таких як порізи і опіки першого ступеня. Надавати першу допомогу можуть як медичні працівники, так і люди без медичної освіти.
Існує багато ситуацій, що вимагають надання першої допомоги [1, 2]. Необхідність поширення практики надання першої допомоги пояснюється тим, що смерть мозку при раптовій зупинці серця (РЗС) настає за 5–7 хвилин. При цьому середній час прибуття швидкої допомоги в Україні становить 10 хвилин [4]. Таким чином, виживання постраждалих від РЗС у позалікарняних умовах можливе тільки за умов своєчасного надання допомоги. Згідно з матеріалами Американської асоціації серця, на РЗС припадає близько 15 % усіх смертей [5].
Для забезпечення своєчасного надання допомоги такі країни, як США, Німеччина, Польща, Ізраїль, Франція, розробили законодавчі, нормативні чи академічні інструкції, рекомендації або вказівки, що визначають мінімальну систему та правила надання першої допомоги представниками різних професій і соціальних груп [3].
Такі інструкції можуть охоплювати порядок прохождення підготовки, вимоги до аптечок і рятувального обладнання, що буде доступне на робочому місці (наприклад, автоматичного зовнішнього дефібрилятора), плани надання спеціалізованої допомоги та організації надання першої допомоги при екстрених ситуаціях, що відбуваються на публічних заходах, або обов’язкове навчання першої допомоги у школах та інших навчальних закладах.
Зазначимо, що ефективне надання першої допомоги в окремих випадках не вимагає наявності спеціального обладнання. Дослідження надання домедичної допомоги при теракті на марафоні в м. Бостоні (США) ілюструє ефективність використання імпровізованих турнікетів (джгутів) для зупинки кровотечі [6].
Медична реабілітація — це галузь медицини, що спрямована на підвищення та відновлення функціональних здібностей та якості життя людей з фізичними вадами чи інвалідністю [4, 5].
Основна мета фізичної медицини та реабілітаційного лікування — допомогти людині оптимально функціонувати в межах обмежень, що накладають на неї інвалідизуючі порушення або процес захворювання, від якого не існує відомого лікування. Акцент робиться не на повному відновленні до попереднього рівня функцій, а на оптимізації якості життя тих, хто не може досягти повного відновлення.
Для координації догляду за пацієнтами підкреслюється командний підхід до хронічних захворювань. Комплексну реабілітацію забезпечують фахівці в цій галузі, які виконують роль фасилітаторів, керівників команд і медичних експертів для реабілітації [4]. В умовах надання реабілітаційної допомоги є значний ризик виникнення ситуації, коли подальше продовження тренування є небажаним або небезпечним для життя [7–9]. У цих умовах дуже важливим є те, наскільки персонал медичної установи володіє навичками надання першої допомоги. Сертифікація за сучасними стандартами першої допомоги [10] є одним із найбільш надійних засобів щодо профілактики небажаних ускладнень у хворих, однак на теренах України та інших країн пострадянського простору вона поширена мало.
Метою дослідження була –оцінка впливу сертифікації –персоналу реабілітаційного центру на якість медичних послуг.

Матеріали та методи

Дослідження виконано на базі МЦ «Експерт Хелс» (м. Одеса) та клінічних базах Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. Проведений рестроспективний аналіз частоти випадків невиконання індивідуальної програми реабілітації (ІПР) та рівня задоволеності наданим обсягом послуг, а також проспективне спостереження за дотриманням стандартів якості й частоти випадків надання першої невідкладної допомоги після завершення сертифікації. Додатково виконано анке–тування персоналу щодо рівня компетенції у наданні першої допомоги на робочому місці [11].
Статистична обробка проведена методами дисперсійного аналізу з використанням стандартних пакетів програмного забезпечення MS Excel (MicroSoft Inc., США) [12].

Результати та обговорення

Як показали дослідження, у цілому ретроспективний аналіз не виявив суттєвих порушень принципів безпеки при наданні реабілітаційної допомоги до сертифікації за сучасними стандартами першої допомоги. Частота виявлення випадків неналежного виконання ІПР не перевищувала 6,8 % (5 випадків із 74 проаналізованих). Причинами були недостатній комплаєнс з боку пацієнта, а в одному випадку — поява ознак бронхіальної обструкції (А16). Пацієнти в цілому були задоволені рівнем наданих послуг, але працівники відзначали недостатню впевненість у своїх знан–нях та навичках щодо надання першої невідкладної допомоги.
У травні 2021 року всі працівники прой–шли груповий тренінг з надання першої невідкладної допомоги із сертифікацією за сучасними стандартами першої допомоги. Дана програма проводиться українською компанією FAST згідно із спільними протоколами АНА та Червоного Хреста. Аналогічні програми проводяться іншими приватними компаніями та міжнародними організаціями, що опікуються питаннями охорони здоров’я.
Після проведення тренінгу зменшилася кількість випадків невідповідності ІПР (на 50 %), значно зросли показники вмотивованості (на 55 %) та впевненості у своїх компетенціях (на 70 %). Випадків, що підпадають під категорії червоних або жовтих прапорців, упродовж спостереження не було.

Висновки

1. Сертифікація персоналу реабілітаційних центрів  за сучасними стандартами першої допомоги сприяє підвищенню вмотивованості та впевненості у своїх компетенціях.
2. Доцільне широке впровадження навчання персоналу реабілітаційних центрів основним навичкам надання першої невідкладної допомоги на рівні світових стандартів.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.


Вернуться к номеру