Газета «Новости медицины и фармации» №1 (782), 2023
Вернуться к номеру
Глосарій основних понять і термінів, що пропонуються Міжнародною асоціацією з вивчення болю
Авторы: Головенко М.Я.
доктор біологічних наук, професор, академік НАМН України, завідувач відділу біомедицини, Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, м. Одеса, Україна
Волощук Н.І.
доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри фармакології, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Коректне використання термінів є необхідною умовою як для лінгвістики, так і для будь-якої іншої науки. Розвиток їх відбувається паралельно, оскільки кожне нове поняття має бути зафіксоване словом-терміном. Сучасна медична наука послуговується переважно латинськими термінами чи лексичними елементами грецької мови. Одні медичні терміни застаріли та виходять з ужитку, інші змінюють своє значення, а для вираження нових наукових понять виникають нові. Медична термінологія є мовою, якою спілкуються лікарі різних спеціальностей. Вона має бути зрозумілою для читача та слухача стосовно понять, які вони позначають. Найбільш прийнятними для існування в медичній термінології слід вважати ті слова, які визнані більшістю фахівців і відображають суть явища або предмета. Смисловий зміст того чи іншого терміна в медицині тільки тоді стає загальним надбанням, коли він зафіксований точним, простим і однозначним терміном, що не допускає різних його тлумачень.
Приблизно в той самий час, коли представники національних урядів зібралися на Балі для обговорення світового клімату та Кіотського протоколу про викиди вуглекислого газу, рада Міжнародної асоціації з вивчення болю (International Association for the Study of Pain, IASP) на своїй щорічній зустрічі, яка відбулася в Кіото в листопаді 2007 року, схвалила низку змін до термінології болю. Ці зміни були підготовлені робочою групою IASP з таксономії та розглянуті всією редакційною колегією журналу Pain. Дебати в раді IASP були менш гострими, ніж політичні, які стосувалися клімату Землі, але термінологія болю 2008 IASP спровокувала продовження дискусії серед клініцистів і дослідників.
Визначення болю, надане IASP, було прийнято в усьому світі фахівцями з охорони здоров’я та дослідниками болю, а також кількома професійними, урядовими та неурядовими організаціями, зокрема ВООЗ. Незважаючи на подальші зміни й оновлення списку пов’язаних з болем термінів (1986, 1994, 2011), визначення IASP самого болю залишилося незмінним. Проте останніми роками деякі спеціалісти в цій галузі стверджують, що прогрес у нашому розумінні болю в його найширшому сенсі вимагає переоцінки визначення.
Пропонується термінологія з відповідними змінами та примітками, яка підготовлена робочою групою IASP та використовується у численних звітах і наукових публікаціях. Зазначимо, що цей глосарій стосується тільки термінів і не вміщує класифікацію болю, яку достатньою мірою представлено у статті R.-D. Treedea et al. [2].
Автори цього глосарія добре обізнані з проблематикою болю, особливо в галузі створення анальгетиків [3–8], що сприяло його підготовці. Наведені терміни та їх інтерпретація будуть корисними не тільки науковцям, але й клініцистам та студентам медичних вишів України.
Біль
(Pain)
У раді IASP була пропозиція змінити визначення слова «біль» та признати хронічний біль самостійним захворюванням. Незважаючи на визнання хронічного болю захворюванням, комітет не вважав це питанням таксономії. Після бурхливого обговорення дійшли висновку, що наявне визначення болю, запропоноване раніше [1], виявилося відповідним і дуже корисним: «це неприємне відчуття і емоційне переживання, що виникає у зв’язку зі справжньою чи потенційною загрозою пошкодження тканин або описується термінами такого пошкодження».
Примітка. Біль завжди має суб’єк–тивний характер, тому кожна людина сприймає та застосовує це слово через свій індивідуальний досвід, пов’язаний з ушкодженнями, які мали місце раніше. Біологи вважають, що причина болю — у пошкоджених тканинах. Відповідно, біль — це відчуття, яке асоціюється з настанням або ймовірним пошкодженням тканин, і він виникає в будь-якій частині тіла. Водночас біль є завжди неприємним і тому емоційним сприйняттям. Відчуття, які подібні до болю, але не є неприємними, наприклад поколювання, не можуть називатися болем.
Неприємні, незвичайні відчуття (дизестезія) можуть вважатися болем, але не в усіх випадках, оскільки вони можуть не мати повною мірою чутливих якостей болю. Внаслідок будь-яких психологічних причин деякі люди відчувають біль за відсутності ураження тканин або інших патофізіологічних змін. Часто за суб’єктивною оцінкою неможливо відрізнити їхнє відчуття від того, що обумовлене пошкодженням тканин. Якщо вони мають намір оцінювати своє відчуття як біль і якщо вони описують його так само, як і біль, спричинений пошкодженням тканин, то воно має бути визнане болем. Більше того, таке відчуття не залежить від подразнення тканини. Отже, біль, це не тільки збудження, що викликається в ноцицепторах і ноцицептивних шляхах ушкоджуючими стимулами, він завжди є психологічним станом, навіть незважаючи на те, що в більшості випадків має без–посередню фізичну причину.
Алодинія
(Allodynia)
Біль унаслідок впливу подразнень, які зазвичай його не викликають.
Примітка. Термін «алодинія» було спочатку введено задля того, аби відрізняти від гіпералгезії та гіперестезії, тобто станів, при яких у пацієнтів із пошкодженнями нервової системи дотик, легкий тиск або помірний вплив холодом чи теплом викликають біль за умови неушкодженої нормальної шкіри. «Ало» грецькою мовою означає «інші» та являє собою загальний префікс для позначення таких медичних станів, які відхиляються від очікуваних.
Аналгезія
(Analgesia)
Відсутність болю у відповідь на подразнення, яке у звичайних умовах його викликає.
Анестезія долороза
(Anesthesia Dolorosa)
Біль, що відчувається в умовах ане–стезії.
Каузалгія
(Causalgia)
Синдром, що вміщує тривалий пекучий біль, алодинію та гіперпатію, які виникають внаслідок травматичного пошкодження нерва, часто у поєднанні з вазомоторними та трофічними порушеннями.
Центральний біль
(Central pain syndrome)
Біль, що виникає в центральній –нервовій системі або викликається її первинним ушкодженням або дисфункцією.
Дизестезія
(Dysesthesia)
Дизестезії належать до різноманітних патологічних відчуттів, які провокуються невідповідним стимулом чи виникають без зовнішніх впливів.
Примітка. Порівнюється з болем та парестезією. Спеціальні випадки дизестезії включають гіпералгезію та алодинію. Дизестезія на відміну парестезії завжди неприємна, хоча провести чітку межу між приємним і неприємним відчуттям буває досить важко. Завжди має бути точно встановлено, чи є відчуття викликаними чи мимовільними.
Гіпералгезія
(Hyperalgesia)
Аномально висока чутливість організму до стимулів болю.
Примітка. Гіпералгезія відображає підвищене больове відчуття на надпорогове подразнення. Біль, що виникає у відповідь на безболісне подразнення, стосується терміна алодинія. Гіпер–алгезія більше відповідає випадкам з підвищеною реакцією при нормальному больовому порозі або зі збільшеним больовим порогом, наприклад, у пацієнтів з нейропатією. Важливо розрізняти, що в алодинії відповідь і подразнення мають різні модальності, а в гіпералгезії — однакову. Гіпералгезія є наслідком периферичної або центральної сенситизації, або їх обох, що ведуть до зміни ноцицептивної системи.
Гіперестезія
(Hyperesthesia)
Підвищена чутливість до подразників, за винятком особливих ситуацій.
Примітка. Повинні бути визначені подразник і локалізація. Гіпере–стезія може відображати різні модальності шкірної чутливості, включно з тактильною та температурною чутливістю без болю, що також означає біль. Цей термін використовують для позначення як зниження порога чутливості до будь-якого подразника, так і посилення відповіді на звичайний подразник. Гіперестезія включає як алодинію, так і гіпералгезію. Проте ці терміни більш специфічні й мають бути використані в більш прийнятній сфері.
Гіперпатія
(Hyperpathia)
Больовий синдром, який характеризується незвичайною больовою реакцією на подразники (особливо ті, що повторюються) або підвищеним больовим порогом.
Примітка. Може виникати разом з алодинією, гіперестезією, гіпералгезією або дизестезією. Характеризується недостатньо ідентифікованим і локалізованим подразником, відтермінованим і розбіжним, інколи залишковим відчуттям. Біль часто має вибуховий характер.
Гіпоалгезія
(Hypalgesia)
Знижене больове відчуття у відповідь на звичайний больовий подразник.
Примітка. Гіпоалгезію можна формально розцінити як знижену чутливість до патологічних подразників, що робить її особливою формою гіпестезії. Однак цей термін відображає лише поняття відносного зменшення болю у відповідь на подразнення, яке викликає біль. Гіпестезія означає зниження чутливості на звичайну больову стимуляцію.
Значення деяких вищезгаданих термінів полягає в наступному:
Алодинія — знижений поріг: модальності подразнення і відповіді різні.
Гіпералгезія — підвищена відповідь: модальності подразнення і відповіді –однакові.
Гіперпатія — підвищений поріг: модальності подразнення і відповіді можуть бути різними або однаковими, викликають посилену реакцію.
Гіпоалгезія — підвищений поріг: модальності подразнення і відповіді однакові, ведуть до пониженої реакції.
Гіпестезія — понижена чутливість до подразнення, за винятком особливих випадків. Подразнення і локалізація повинні бути визначені.
Невралгія
(Neuralgia, nerve pain)
Біль у зоні іннервації одного або декількох нервів.
Примітка. Часто має пароксизмальний характер. Але це не означає, що термін «невралгія» повинен бути залучений для позначення пароксизмального болю.
Неврит
(Neuritis)
Запалення одного або декількох нервів.
Неврогенний біль
(Neurogenic pain)
Біль, що виникає або обумовлений первинним пошкодженням, дисфункцією або минущими розладами у пери–феричній або центральній нервовій системі.
Невропатичний біль
(Neuropathic pain)
Біль, що виникає або обумовлений первинним пошкодженням або дисфункцією нервової системи.
Примітка. Невропатичний біль може бути периферичним або центральним, залежно від відділу нервової системи.
Невропатія (нейропатія)
(Neuropathy)
Порушення функції або патологічні зміни в нерві: в одному нерві — мононейропатія, у декількох — множинна нейропатія, у випадку дифузного та двобічного ураження — полінейропатія.
Ноцицептор
(Nociceptor)
Рецептор, який переважно чутливий до патологічних подразників або до подразників, що стають патологічними при тривалому впливі.
Примітка. Слід уникати таких термінів, як «больовий рецептор», «больові шляхи» тощо.
Патологічний подразник
(Pathological stimulus)
Подразник, який веде до пошкодження нормальних тканин.
Больовий поріг
(Pain threshold)
Мінімальні больові відчуття, які можна усвідомити.
Примітка. Традиційно поняттям «поріг» визначалась найменша інтенсивність подразнення, яка сприймалася як біль. Насправді поріг — це відчуття пацієнта, тоді як інтенсивність являє собою зовнішню подію та вимірюється як така.. Помилка більшості дослідників у тому, що поріг визначається термінами подразнення. Поріг подразнення може бути виміряний і визначається як рівень, при якому розпізнається 50 % подразників. У цьому випадку поріг болю — це рівень чутливості, при якому розпізнається 50 % подразнень, що сприймаються як болючі. Подразнення — це не біль і не може служити виміром болю.
Рівень больової толерантності
(Pain tolerance level)
Найбільша сила болю, який можна витримати.
Примітка. Подібно до больового порога, рівень больової толерантності являє собою індивідуальні властивості особистості. Тому він не може позначатися термінами, які використовують для оцінки інтенсивності зовнішніх подразників.
Парестезія
(Paresthesia)
Викликане чи мимовільне незвичайне відчуття.
Примітка. На відміну від дизестезії використовується для опису відчуттів, які не обов’язково мають бути неприємними. Дизестезія означає не всі незвичайні відчуття, а лише ті з них, які мають неприємний характер.
Периферичний неврогенний біль
(Peripheral neurogenic pain)
Біль, що виникає внаслідок або обумовлений первинним пошкодженням, дисфункцією або минущими розладами в периферичній нервовій системі.
Периферичний невропатичний біль
(Peripheral neuropathic pain)
Біль, що виникає внаслідок або обумовлений первинним пошкодженням чи дисфункцією в периферичній нервовій системі.
Список литературы
1. Merskey H., Bogduk N. Classification of chronic pain. In: Merskey H., Bogduk N., editors. Part III: Pain terms, a current list with definitions and notes on usage. IASP task force ontaxonomy. Seattle: IASP Press. 1994. Р. 209-14.
2. Treedea R.-D. et al. A classification of chronic pain for ICD-11. Pain. June 2015. 156(6). 1003-1008.
3. Головенко М.Я. Пропоксазепам — новаторський анальгетичний засіб, що гальмує гострий та хронічний біль і має полімодальний механізм дії. Вісник НАН України. 2021. 4. 76-90.
4. Головенко М.Я. Катіонні канали — молекулярні мішені для потенційних лікарських засобів з анальгетичним механізмом дії. Фізіологічний журнал. 2022. 68(5). 89-103.
5. Reder A.S., Adronati S.A., Golovenko M.Ya., Pavlovski V.I., Kabanova T.A., Khalimova O.I., Larionov V.B., Voloshchuk N.I. Use of 7-bromo-5-0-chlorophenyl)-3 propoxy-1,2-dihydro-3H-1,4 benzodiazepin-2-one for inhibition of neuropathic pain and seizures of different etiology. Patent No.: US 11,304,956 B2(45) Date of Patent: 2022 Apr. 19.
6. Головенко М.Я. Філософія болю. Медична газета. 2022. № 4 (573).
7. Ukrainets I., Burian A., Voloshchuk N., Taran I., Shishkina S., Severina H. et al. Design, Synthesis and Biological Evaluation of Novel N-Alkyl-4-Methyl-2,2-Dioxo-1H-2λ6,1-Benzothiazine-3-Carboxamides as Promising Analgesics. Medicinal Chemistry. 2023. 19(2). 174-192. DOI: 10.2174/1573406418666220820103927.
8. Волощук Н.І., Таран І.В., Конюх С.A. Вплив гідроген сульфіду на анальгезуючий та протизапальний ефекти диклофенаку натрію в експерименті. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2015. 19(1). 66-69.