Мобильная версия

Международный неврологический журнал Том 19, №3, 2023

Стан когнітивних функцій та процесів дифузії в білій речовині великих півкуль головного мозку в здорових осіб середнього та похилого віку

Авторы: Семьонова О.В. (1), Мироняк Л.А. (2)
(1) — Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна
(2) — Державна установа «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Зростання числа хворих на деменцію в популяції старіючого населення країн з розвиненою економікою суттєво підвищує актуальність диференціальної діагностики когнітивних порушень та вікасоційованих пізнавальних розладів. Мета дослідження: визначити критерії фізіологічних змін когнітивного статусу та процесів дифузії в білій речовині головного мозку в умовно здорових осіб середнього і похилого віку. Матеріали та методи. Обстежено 39 умовно здорових осіб середнього (СВ: 45–59 р., n = 19) і похилого (ПВ: 60–75 р., n = 20) віку. Нейропсихологічні дослідження — тестування за когнітивними шкалами: MoCA, MMSE, FAB, SVF і PVF. Молекулярну дифузію в білій речовині головного мозку досліджували методом DTI-МРТ (Ingenia 3Т, Philips). Результати. Доведено існування кореляційних зв’язків помірної сили між віком та бальними оцінками батареї лобної дисфункції (rs = –0,443), пам’яті (rs = –0,444) й виконавчої здатності (rs = –0,542). Пізнавальні функції в групах СВ і ПВ не відрізняються за станом когнітивних доменів називання (ІІ), пам’яті (ІІІ), мовлення (VIII), відстроченого відтворення (Х), орієнтації (ХІ), семантичної та фонетичної швидкості мовлення. Водночас вірогідними є відмінності в здатності до концентрації уваги (IV, VI, AIS: p = 0,038; 0,043; < 0,001), мовлення (VII, LIS: p< 0,001), абстракції (ІХ: р = 0,008) та візуально-оптичного гнозису (VIS: р = 0,002). Встановлено, що фізіологічні вікові зміни молекулярної дифузії в білій речовині великих півкуль головного мозку характеризуються зменшенням на 21,0–37,0 % (p = 0,02 — < 0,001) анізотропної та зростанням на 16,3–29,5 % (р < 0,001) вільної дифузії молекул води в провідних трактах та поза їх межами.

Background. The growing number of patients with dementia in aging population of developed countries significantly increases the relevance of differential diagnosis of cognitive impairment and age-associated cognitive disorders. The purpose of the study was to determine the criteria for physiological changes in cognitive status and diffusion processes in brain’s white matter in healthy middle-aged and elderly people. Material and methods. Thirty-nine healthy middle-aged (45–59 years, n = 19) and elderly patients (60–75 years, n = 20) were examined. Neuropsychological testing was performed using the following scales: Montreal Cognitive Assessment, Mini-Mental State Examination, Frontal Assessment Battery, Semantic Verbal Fluency (SVF) and Phonemic Verbal Fluency (PVF). Molecular diffusion in brain’s white matter was investigated by diffusion tensor imaging (Ingenia 3.0T, Philips). Results. Moderate positive correlations were found between age and the Frontal Assessment Battery score (rs = –0.443), memory (rs = –0.444) and executive function (rs = –0.542). Cognitive functions in middle-aged and elderly patients didn’t differ in cognitive domains of naming (II), memory (III), language (VIII), delayed reproduction (X), orientation (XI), semantic and phonemic verbal fluency. At the same time, differences in attention (IV, VI, AIS: p = 0.038; 0.043; < 0.001), language (VII, LIS: p < 0.001), abstraction (IX: p = 0.008) and visuospatial function (VIS: p = 0.002) were significant. Physiolo-gical age-related changes of molecular diffusion in the white matter of the cerebral hemispheres are characterized by a decrease of 21.0–37.0 % (p = 0.02 — < 0.001) in anisotropic and an increase of 16.3–29.5 % (p < 0.001) in free diffusion of water molecules in the conductive tracts and beyond them.

Ключевые слова

вікові зміни; середній вік; похилий вік; когнітивні функції; коефіцієнт фракційної анізотропії; середній коефіцієнт дифузії; біла речовина великих півкуль головного мозку

age-related changes; middle age; elderly age; cognitive functions; fractional anisotropy coefficient; mean diffusion coefficient; white matter of the cerebral hemispheres

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.19.3.2023.1000

Вступ

Відповідно до останнього перегляду «Міжнародних рекомендацій з діагностики психічних розладів» (Diagnostic and Statistical manual of Mental diseases — DSM-V) до когнітивних порушень відносять часткову втрату когнітивних функцій порівняно з преморбідним станом [5]. За ступенем тяжкості нейрокогнітивні розлади поділяють на помірні когнітивні порушення (ПКП, англ. mild cognitive impairment) й виражені (деменція). За якісними ознаками (щодо порушень пам’яті) визначають амнестичні та неамнестичні; за числом уражених доменів — однодоменні та полідоменні. За визначенням ПКП відрізняються від притаманного певному віку ментального стану нейропсихологічним дефіцитом, який визнає пацієнт, його найближче оточення та лікар. Вони не призводять до професійної або побутової дезадаптації, натомість підтверджуються об’єктивними методами дослідження [1, 5, 9, 17].

Зростання числа хворих на деменцію в популяції старіючого населення країн з розвиненою економікою суттєво підвищує актуальність ранньої діагностики когнітивних порушень [2, 17]. Перш за все йдеться про відокремлення так званих вікасоційованих пізнавальних розладів [5].

Достеменно невідомо, але серед фахівців поширена думка, що людина досягає піку пізнавальної діяльності в 25–30 років [17]. Перші прояви «когнітивного згасання», за даними різних дослідників, з’являються в інтервалі 30–50 років та мають тенденцію до «омолодження» [3, 4]. Більшість фахівців дотримуються думки, що саме здатність до набуття нових знань і навичок поступово втрачається протягом усього періоду зрілості, що стає особливо помітним у літніх людей [5]. Цю теорію, однак, все частіше критикують опоненти, які, посилаючись на результати широкомасштабних лонгітудних досліджень, доводять, що в осіб із високим освітнім рівнем при систематичному тренуванні багато інтелектуальних здібностей продовжують наростати принаймні до 70 років [4]. Також дотепер остаточно не з’ясовано, і з яких саме доменів починається «когнітивний спад» [13, 19].

Паралельно з розробкою нейропсихологічних аспектів вікасоційованих когнітивних особливостей тривають пошуки притаманних фізіологічному старінню головного мозку його структурно-функціональних змін. До таких, що можливо ідентифікувати за допомогою сучасних нейровізуалізаційних методів дослідження (зокрема, дифузійно-тензорної МРТ (DTI-MPT)), належать процеси молекулярної дифузії в білій речовині великих півкуль головного мозку (БРГМ). Натомість висновки відомих сучасних наукових публікацій стосовно «вікової норми» основних показників DTI-MPT (коефіцієнт фракційної анізотропії — FA та середній коефіцієнт дифузії — MD) також неоднозначні. Попри численні свідчення на користь гіпотези про вірогідне зменшення FA і MD у старших осіб [18], існують й інші результати. Зокрема, J. Helenius et al. [14] не виявили відмінностей середніх коефіцієнтів дифузії в обстежених різних вікових груп. R. Rathee et al. [19], напроти, дійшли висновку про існування кореляційних зв’язків між MD і вікзалежною об’ємною регресією білої речовини. Згідно з їх даними, коефіцієнти фракційної анізотропії починають поступово зменшуватись по досягненні 40 років.

Мета дослідження: визначити критерії фізіологічних змін когнітивного статусу та процесів дифузії в білій речовині головного мозку в умовно здорових осіб середнього і похилого віку.

Матеріали та методи

Порівняно результати обстеження 2 груп досліджуваних. До групи обстежених середнього віку (СВ: 45–59 р., М ± SD = 50,9 ± 5,6 р.) залучено 19 практично здорових осіб, у тому числі жінок — 5 (26,3 %), чоловіків — 14 (73,4 %). Групу практично здорових людей (n = 20) похилого віку (ПВ: 60–75 р., М ± SD = 65,4 ± 5,7 р.) становили 12 (60,0 %) чоловіків і 8 (40,0 %) жінок. За загальною тривалістю освіти (СВ: 14,5 ± 2,8 р.; ПВ: 14,6 ± 3,1 р.) та співвідношенням вища/середня спеціальна/середня освіта групи були статистично порівняними (табл. 1).

Критерії включення у дослідження: відсутність АГ, інших серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань та патології, що є фактором ризику їх розвитку; вад розвитку, запальних процесів, пухлин і травматичних пошкоджень головного мозку. Нейровізуалізаційним критерієм відповідності групі обрано оцінку за шкалою Fazekas (СВ: 0–1; ПВ: 0–2). Обстежені, їх найближче оточення та лікарі не відзначали погіршення ментального стану порівняно з попереднім обстеженням [5].

На підставі аналізу відомих способів оцінки когнітивного статусу людини [5, 17] обрано низку тестів, що відповідають меті цього наукового дослідження:

1. MMSE — опитувальник для первинної оцінки когнітивних функцій і скринінгу їх порушень. Шкала містить низку запитань, що спрямовані на визначення розладів пам’яті, уваги, сприйняття, орієнтації в часі та просторі, здатності до письма та рахування. Максимальна оцінка тесту — 30 балів (норма: 28–30 балів).

2. МоСА — шкала, що розроблена для швидкого скринінгу м’яких (легкі та помірні) когнітивних порушень [15]. За її допомогою оцінюють увагу, здатність до концентрації, виконавчі функції, оптико-просторову діяльність, пам’ять, мовлення, концептуальне мислення, рахування, орієнтованість. Обстеження пацієнта триває близько 10–15 хвилин. Максимальна кількість балів — 30; норма перебільшує 26 балів. Якщо тривалість формальної освіти досліджуваного менша за 12 років, при підрахунку результату додається один бал.

У даному дослідженні застосовано опитувальник МоСА у перегляді P. Julayanont, M. Brousseau, H. Chertkow et al. [15] та N. Carson, L. Leach, K.J. Murphy [9]. Обчислювали сумарний бал ∑MoCA та бальні оцінки в когнітивних доменах: орієнтації (orientation — OIS), уваги (attention — AIS), мовлення (language — LIS), візуально-просторової функції (visuospatial function — VIS), пам’яті (memory — MIS) та виконавчої функції (executive function — EIS).

Оцінку ∑MIS здійснювали шляхом додавання кількості слів, що запам’яталися, під час вільного відкладеного відтворення (від 0 до 5 балів). Сума ∑EIS була результатом додавання балів модифікованого тесту копіювання геометричних фігур, креслення годинника, називання цифр по зростанню й у зворотному порядку, натискання букви A, серійного віднімання 7, вільного володіння літерами та абстракції (від 0 до 13 балів). Сумарний візуально-просторовий індекс (∑VIS) визначали додаванням оцінок копіювання куба, креслення годинника та називання (0–7 балів). Оцінка індексу мовлення (∑LIS) — сума балів від називання, повторення речень і вільного володіння літерами (від 0 до 6). ∑AIS отримували через додавання балів, наданих за називання цифр по зростанню й у зворотному порядку, натискання букви A, серійного віднімання 7, повторення речення та негайного відтворення слів (від 0 до 18). ∑OIS була розрахована як сума балів для розділу орієнтації MoCA з оцінкою від 0 до 6.

3. SVF і PVF — тести оцінки семантичної і фонетичної швидкості мовлення. Вони надають можливість поглиблено вивчити стан когнітивних доменів LIS, MIS і EIS [12]. Тест PVF є числом названих протягом 1 хвилини іменників, що починаються на літеру С (норма — більше ніж 10 балів); SVF — числом названих протягом 1 хвилини тварин (норма — більше ніж 17 балів).

4. FAB (Fontal Assessment Battery, батарея лобової дисфункції) застосована як така, що здатна оцінити виконавчі функції при порушеннях кортикально-субкортикальних зв’язків у хворих на цереброваскулярну патологію [9]. ∑FAB від 16 до 18 вважали нормою, від 12 до 15 — помірними когнітивними порушеннями, менше за 11 балів — деменцією [5, 12].

DTI-МРТ проводили на томографі Ingenia (Philips) з індукцією магнітного поля 3Т в режимі DTI medium iso SENSE. Кількісну оцінку ступеня порушення мікроструктури БРГМ надавали за допомогою показників ізотропної (MD) та анізотропної дифузії (FA) безпосередньо у волокнах основних асоціативних (верхній поздовжній пучок — ВПП, пояс — П, гачкуватий пучок — ГП) і комісуральних трактів (коліно і валик мозолистого тіла — КМТ і ВМТ) та в зонах інтересу (ROI) — префронтальна ділянка (ПФД) та семіовальні центри (СОЦ).

Для статистичної обробки отриманих даних використовували програмне забезпечення Місrosoft® Ехсel 2002, StatSoft, Inc. (2011), Statistica (data analysis software system), version 10, www.statsoft.com.

Оскільки у всіх випадках закон розподілу показників відрізнявся від нормального (p < 0,05 за критерієм Шапіро — Уїлка), для подання даних розраховано медіанне значення (Ме) та міжквартильний інтервал (QI–QIII). Для проведення порівняння використано критерій Манна — Уїтні. Одержані результати вважалися статистично значимими, якщо p < 0,05.

Кореляційні зв’язки між параметрами визначали через розрахунок коефіцієнта біваріантної рангової кореляції за Спірменом (rs).

Дослідження проведені відповідно до стандартів належної клінічної практики (Good Clinical Practice) і принципів Гельсінської декларації. Учасники дослідження були ознайомлені з метою й основними положеннями дослідження та підписали письмово оформлену згоду на участь у ньому. Протокол дослідження схвалено комітетами з медичної етики ДУ «ІЯМПД НАМН України».

Результати та обговорення

Порівняння результатів оцінки когнітивного статусу представників досліджуваних груп (табл. 2) демонструє вірогідне зменшення у похилому віці як сумарної бальної оцінки ∑МоСА (Ме — 24 проти 27; p = 0,001), так і окремих її складових (зорово-реконструктивні та виконавчі функції: p = 0,04; здатність до концентрації уваги (V): p = 0,038; здатність до концентрації уваги (VI): p = 0,043; мовлення (VII): p = 0,001; абстракція (ІХ): p = 0,008). Також можна відзначити вірогідно меншу бальну оцінку в доменах EIS (p = 0,001); VIS (p = 0,002); LIS (p = 0,002); AIS (p < 0,001).

Не встановлено різниці між групами за характеристиками називання (ІІ), пам’яті (ІІІ, МIS), відстроченого відтворення інформації (Х); орієнтації в часі та просторі (ХІ, ОIS). Також не виявлено відмінностей результатів тестування семантичної та фонетичної швидкості мовлення. У групі ПВ вірогідно меншими виявились суми балів за шкалами FAB і MMSE.

DТІ МР-послідовності (табл. 3, 4) дозволили виявити суттєві зміни молекулярної дифузії в глибокій білій речовині великих півкуль головного мозку, які виникли внаслідок фізіологічного старіння. Так, вірогідне (p < 0,001) зменшення коефіцієнта фракційної анізотропії у волокнах основних асоціативних (Ме — ВПП: від 0,499–0,509 до 0,432–0,421; П: від 0,532–0,592 до 0,422–0,412; ГП: від 0,485–0,499 до 0,438–0,413) та комісуральних (QI–QIII — КМТ: від 0,556–0,567 до 0,438–0,450; ВМТ: від 0,544–0,562 до 0,450–0,489) провідних шляхів, посилаючись на результати відомих радіологічних та морфологічних досліджень [10, 20], можна вважати свідченням пошкодження мієлінової оболонки аксонів. Не встановлено різниці між групами за характеристиками називання (ІІ), пам’яті (ІІІ, МIS), відстроченого відтворення інформації (Х); орієнтації в часі та просторі (ХІ, ОIS). Також не виявлено відмінностей результатів тестування семантичної та фонетичної швидкості мовлення. У групі ПВ вірогідно меншими виявились суми балів за шкалами FAB і MMSE.

Привертає увагу найбільша міжгрупова різниця показника FA у волокнах поясу (–21,0 %), коліна (–20,4 %) та валика мозолистого тіла (–14,2 %) правої півкулі ГМ. Відповідні величини для ВПП і ГП — не менші від –13 %. У лівій гемісфері FA волокон поясу в осіб похилого віку виявилась на 30 % меншою, ніж у середньовіковій контрольній групі. Вираженість та характер змін показників решти лівих асоціативних (ВПП, ГП) пучків практично не відрізнялись від правих (–17,3 та –16,0 % відповідно).

Визначений у певних зонах інтересу (ROI) коефіцієнт FA надає інтегральну оцінку анізотропної дифузії з урахуванням не лише стану мієлінових оболонок, а й взаємного розташування (впорядкованості) аксонів [6, 11]. Найбільш виражені його відмінності між показниками груп СВ і ПВ зафіксовані білатерально в семі-овальних центрах (Ме: від 441–456 до 292–287; від –32 до –37 %). Різниця між іншими показниками FA ROI також була вірогідною (p < 0,001).

Коефіцієнт MD є мірою вільної ізотропної дифузії молекул води у волокнах провідних трактів БРГМ через клітинні мембрани та міжклітинні простори. MD зростає при пошкодженні аксональних мембран, мієлінових оболонок, зменшенні щільності та втраті односпрямованості волокон у межах пучка. Порівняльний аналіз MD у групах досліджуваних середнього і похилого віку встановив вірогідну різницю між усіма показниками. Найбільші відмінності ізотропної дифузії виявлено в старших обстежених у волокнах гачкуватих пучків (ПП: +18,3 %; 0,699 × 10–3 мм2/с (Ме); 0,687–0,709 × 10–3 мм2/с (QI–QIII); ЛП: +21,0 %; 0,792 × 10–3 мм2/с (Ме); 0,777–0,808 × 10–3 мм2/с (QI–QIII)), переважно ліворуч.

При порівнянні MD у волокнах і ROI БРГМ перш за все привертає увагу більший рівень вільної дифузії молекул води в обраних зонах інтересу, що не належать до певного провідного тракту. Якщо у волокнах максимальні значення медіани (Ме) коефіцієнта не перевищували 0,95 × 10–3 мм2/с, то в префронтальних ділянках досягали 1,073–1,081 × 10–3 мм2/с. Загалом середні відносні зміни показників DTI-MPT в обстежених похилого віку виявилися такими: FA в провідних трактах — –17,12 ± 3,58 %; підкіркових ROI (СОЦ) — –34,50 ± 3,54 %; MD у провідних трактах — +13,05 ± ± 4,60 %; підкіркових ROI (СОЦ) — +24,86 ± 4,70 %. Такі зміни, ймовірно, обумовлені поступовою втратою регулярної структури нейропіля та демієлінізацією аксонів [7].

Півкульна асиметрія змін показників DТІ-МРТ у досліджуваних ПВ порівняно із СВ була незначною. Наприклад, різниця зростання MD у ПФД правої півкулі дорівнювала 19,5 %, лівої — 19,04 %. У семі-овальних центрах відповідні показники досягали 19,3 і 19,7 %.

Обчислено рангову кореляцію між віком та окремими показниками нейропсихологічних і нейровізуалізаційних досліджень у групах СВ і ПВ. Встановлено наявність негативного кореляційного зв’язку помірної сили між віком досліджуваних СВ та бальними оцінками ∑FAB й когнітивних доменів МоСА MIS і EIS. У здорових осіб, що перетнули 60-річну межу, природне старіння помірно негативно позначалося на SVF (rs = –0,302).

В обстежених обох груп встановлено наявність кореляційних зв’язків помірної сили для віку та показників DTI-МРТ у волокнах гачкуватих пучків (негативні для FA: rs — від –0,445 до –0,726; позитивні для MD: rs — від 0,372 до 0,499). Обстеженим ПВ також був притаманний негативний вплив збільшення віку на FA (ROI СОЦ: rs ПП = –0,387; rs ЛП = –0,359) та позитивний на MD (ROI СОЦ: rs ПП = 0,359; rs ЛП = 0,727).

Отримані при виконанні цього наукового дослідження результати цілковито узгоджуються із сучасними уявленнями про морфогенез старіння головного мозку [2, 7]. Натомість низку встановлених нами закономірностей можна вважати суттєвим доповнен-ням до існуючих положень про дифузійні МРТ-характеристики білої речовини головного мозку та когнітивний статус здорових людей у періоди 44–59 і 60–75 років життя.

Висновки

1. На підставі кореляційного аналізу доведено, що процес поступового пригнічення ментальної діяльності у практично здорових осіб починається вже по досягненні 40 років, про що свідчить існування зв’язків помірної сили між віком та бальними оцінками батареї лобної дисфункції (rs = –0,443), пам’яті (rs = –0,444) й виконавчої здатності (rs = –0,542).

2. Пізнавальні функції здорових осіб середнього і похилого віку не відрізняються за станом когнітивних доменів називання (ІІ), пам’яті (ІІІ), мовлення (VIII), відстроченого відтворення (Х), орієнтації (ХІ), семантичної та фонетичної швидкості мовлення. Водночас вірогідними є відмінності в здатності до концентрації уваги (IV, VI, AIS: p = 0,038; 0,043; < 0,001), мовлення (VII, LIS: p < 0,001), абстракції (ІХ: р = 0,008) та візуально-оптичного гнозису (VIS: р = 0,002).

3. За даними DTI-МРТ встановлено, що фізіологічні зміни молекулярної дифузії в білій речовині великих півкуль головного мозку, які відбуваються в процесі переходу від середнього до похилого віку, характеризуються зменшенням на 21,0–37,0 % (p = 0,02 — < 0,001) анізотропної та зростанням на 16,3–29,5 % (р < 0,001) вільної дифузії молекул води в провідних трактах та поза їх межами.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 13.04.2023

Рецензовано/Revised 27.04.2023

Прийнято до друку/Accepted 03.05.2023

Список литературы

1. Копчак О.О., Бачинська Н.Ю. Характеристики когнітивних функцій у пацієнтів різного віку з дисциркуляторною енцефалопатією за наявності метаболічного синдрому. Український неврологічний журнал. 2018. № 2. С. 51-57.

2. Семьонова О.В. Церебральна хвороба малих судин: морфологічні, нейропсихологічні та нейровізуалізаційні зіставлення. Radiation Diagnostic. Radiation Therapy. 2021. Т. 4 (12). С. 35-60.

3. Стаднік С.М. Клінічна характеристика когнітивних розладів у пацієнтів із фібриляцією передсердь. Міжнародний неврологічний журнал. 2013. Т. 8(62). С. 69-74.

4. Ушакова І.М. Вікова психологія. Курс лекцій. Харків: НУЦЗУ, 2016. С. 123.

5. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing, 2013. 87.122. 992.

6. Biesbroek J.M., Leemans A., Den Bakker H., et al. Microstructure of strategic white matter tracts and cognition in memory clinic patients with vascular brain injury. Demential Geriatric Cognitive Disorders. 2017. 4.4. 268-282. DOI: 10.1159/000485376.

7. Blatter D.D., Bigler E.D., Gale S.D., et al. Quantitative volumetric analysis of brain MR: normative database spanning 5 decades of life. Am. J. Neuroradiol. 1995. 16(2). 241-251.

8. Burke S.N. Neural plasticity in the ageing brain. Nat. Rev. Neur. 2006. 7. 30-40.

9. Carson N., Leach L., Murphy K.J. A re-examination of Montreal Cognitive Assessment (MoCA) cutoff scores. Geriartr. Psych. 2018. 33(2). 379-388.

10. Charidimou A., Pantoni L., Love S. The concept of sporadic cerebral small vessel disease: A road map on key definitions and current concepts. Int. J. Stroke. 2016. 11(1). 6-18. DOI: 10.1177/1747493015607485.

11. D’Souza M.M., Gorthi S.P., Vadwala K. et al. Diffusion tensor tractography in cerebral small vessel disease: correlation with cognitive function. Neuroradiologic Journal. 2018. 31(1). DOI: 10.1177/1971400916682753.

12. Hamilton O.K.L., Backhouse E.V., Janssen E., et al. Cognitive impairment in sporadic cerebral small vessel disease: A systematic review and meta-analysis. Alzheimers Dement. 2021. 17(4). 665-685. DOI: 10.1002/alz.12221.

13. Harada C.N., Natelson Love M.C., Triebeld К. Normal Cognitive Aging. Clin. Geriatr. Med. 2013. 29(4). 737-752. DOI: 10.1016/j.cger.2013.07.002.-155.

14. Helenius J., Soinne L., Perkiö J., et al. Diffusion-weighted MR imaging in normal human brains in various age groups. AJNR Am. J. Neuroradiol. 2002. 23(2). 194-199.

15. Julayanont P., Brousseau M., Chertkow H., Phillips N., Nasreddine Z.S. Montreal Cognitive Assessment Memory Index Score (MoCA-MIS) as a predictor of conversion from mild cognitive impairment to Alzheimer’s disease. J. Am. Geriatr. Soc. 2014. 62(4). 679-684. DOI: 10.1111/jgs.12742.

16. Lezak M., Howieson D., Bigler E., Tranel D. Neuropsychological Assessment. New York: Oxford University Press, 2012.

17. MacDonald M.E., Pike G.B. MRI of healthy brain aging: A review. NMR in Biomedicine. 2021. 4564.

18. Petersen R. Mild cognitive impairment. Continuum (Minneap Minn). 2016. 22(2). 404-418. DOI: 0.1212/con.0000000000000313.

19. Rathee R., Rallabandi S.V.P., Roy P.K. Age-related Differences in White Matter Integrity in Healthy Human Brain: Evidence from Structural Mri and Diffusion Tensor Imaging. Magnetic Resonance Insights. 2016. 9.

20. Singh-Manoux A., Kivimaki M., Glymour M.M., et al. Timing of onset of cognitive decline: results from Whitehall II prospective cohort study. BMJ. 2012.