Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №5, 2023

Гормональні профілі та розлади адаптації у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу і коморбідною патологією

Авторы: Диннік В.О. (1), Диннік О.О. (2), Гавенко Г.О. (1), Волкова Ю.В. (1), Верхошанова О.Г. (1)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Репродуктивне здоров’я дівчат набуло великої соціальної значущості у зв’язку з проблемою кількісного і якісного відтворення населення. Мета роботи: визначити гормональний статус дівчат-підлітків з розладами менструальної функції і різною соматичною патологією та дослідити стан адаптаційно-компенсаторних можливостей у цих пацієнток. Матеріали та методи. Вивчено гормональний фон у 391 дівчини віком 12–17 років: 175 з аномальними матковими кровотечами (АМК) і 216 з олігоменореєю (ОМ). Усі пацієнтки оглянуті мультидисциплінарною командою лікарів. Результати. В абсолютної більшості дівчат з розладами менструальної функції була виявлена коморбідна патологія. Найчастіше відмічалися ендокринні порушення (pϕ < 0,001–0,00001). Показники концентрації гормонів у дівчат з розладами менструальної функції суттєвих відмінностей залежно від виду коморбідної патології не мали. Простежувалися вірогідні зміни вмісту окремих гормонів у дівчат залежно від типу розладів менструальної функції. При ОМ відмічалося вірогідне підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (pu < 0,02) і зниження естрадіолу (pu < 0,02) порівняно з дівчатами з АМК. Оцінка стану адаптації виявила, що у пацієнток із порушеннями менструального циклу середній уміст кортизолу не відрізнявся від групи контролю, а вміст інсуліну був вищим проти групи порівняння (pu < 0,001). Проте високі значення кортизолу (вище ніж 90-й перцентиль) відмічалися у 8–13 % хворих на АМК та ОМ. Індекс напруги (К/Ін), як маркер неспецифічної стресорної відповіді, був меншим, ніж у групі порівняння (pu < 0,0001), причому у дівчат з ОМ він був вірогідно більшим, ніж у підлітків з АМК (pu < 0,004). Висновки. Міждисциплінарний підхід — це сучасна стратегія в лікуванні розладів менструальної функції у підлітковому віці. Виявлено зменшення індексу напруги у дівчат з порушеннями менструального циклу, що може свідчити про зниження адаптаційних можливостей. Причому підлітки з ОМ більше адаптаційно пристосовані до розладів менструальної функції, ніж дівчата з АМК.

Background. The reproductive health of girls has acquired great social significance in connection with the problem of quantitative and qualitative reproduction of the population. The purpose of the study was to determine the hormonal status of adolescent females with menstrual disorders and various somatic pathologies and to investigate the state of adaptive-compensatory capacities in these patients. Materials and methods. The hormonal background was studied in 391 girls aged 12–17 years: 175 with abnormal uterine bleeding (AUB) and 216 with oligomenorrhea (OM). All patients were examined by a multidisciplinary team. Results. A comorbid pathology was found in the absolute majority of girls with menstrual abnormalities. Endocrine disorders were noted more often (pϕ < 0.001–0.00001). Indicators of hormone concentration in patients with menstrual disorders had no significant differences depending on the type of comorbidity. Probable changes in the content of some hormones were observed depending on the type of menstrual disorders. A significant increase in the level of luteinizing hormone (pu < 0.02) and a decrease in estradiol (pu < 0.02) were observed in patients with OM compared to those with AUB. The assessment of the adjustment state revealed that in girls with menstrual disorders, the average cortisol content did not differ from that of controls, and insulin was higher than in the comparison group (pu < 0.001). However, high cortisol values (above 90 percentile) were noted in 8–13 % of patients with AUB and OM. The stress index (C/In) as a marker of a nonspecific stress response was lower than in the comparison group (pu < 0.0001), and it was probably higher in girls with OM than in adolescents with AUB (pu < 0.004). Conclusions. An interdisciplinary approach is a modern strategy in the treatment of menstrual disorders in adolescence. A decrease in the stress index was found in girls with menstrual disorders, which may indicate a decrease in adaptive capacity. Moreover, adolescents with OM are more adjusted to menstrual disorders than girls with AUB.

Ключевые слова

порушення менструального циклу; коморбідна патологія; гормональний статус; розлад адаптації; дівчата-підлітки

menstrual disorders; comorbid pathology; hormonal status; adjustment disorder; adolescent girls

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.5.2023.1611

За останні роки погіршення стану здоров’я молоді набуло стійкого характеру, що відносить це питання до національних пріоритетів. Репродуктивне здоров’я дівчат набуло великої соціальної значущості у зв’язку з проблемою кількісного і якісного відтворення населення, що різко загострилася [1]. З огляду на воєнні події в Україні питання збереження репродуктивного потенціалу дівчат-підлітків повинні розглядатися як першочергові.

Репродуктивний потенціал — це можливість народити здорове, повноцінне потомство. Оцінюючи його, слід враховувати різні компоненти, як-от соматична захворюваність, стан фізичного, статевого і психосексуального розвитку, захворюваність органів репродуктивної системи, характер сексуальної активності та поведінки у молоді роки, рівень статевого і сексуального виховання молоді. Зниження репродуктивного здоров’я тісно пов’язане з різким погіршенням соматичного здоров’я дівчат [2–4].

У відповідній літературі є свідчення, що різні порушення менструальної функції в підлітковому віці складають від 50 до 90 % [5–7]. Найпоширенішою менструальною проблемою, що спостерігається у дівчат-підлітків, є олігоменорея (ОМ). Найбільш тяжкою патологією за своїм перебігом є аномальні маткові кровотечі. Існують відомості, що ОМ періоду пубертату є предиктором майбутнього розвитку синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), метаболічного синдрому, цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинної патології [8].

Термін «стрес» використовується для визначення стану організму та характеризується емоційним і фізичним напруженням, викликаним впливом різних несприятливих факторів. Стрес може бути позитивним (еустрес), у такому разі він допомагає адаптуватися до умов життя, що постійно змінюються. Негативний стрес (дистрес) небезпечний тим, що підриває захисні сили організму та може призвести до тяжких захворювань [9].

Стрес є частою причиною порушень менструального циклу — затримки або рясних менструацій. Його асоціюють із загрозою гомеостазу. Реакція організму на стрес включає зміни рівня багатьох гормонів, порушує гормональний баланс і багато інших процесів в організмі. Один із добре відомих механізмів, за допомогою яких стрес впливає на здоров’я, полягає у порушенні регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (ГГН) осі, яка є основним компонентом ендокринної реакції на стрес і часто вимірюється рівнями кортизолу [10, 11]. З іншого боку, вплив стресу може призвести до змін концентрації циркулюючого інсуліну. Це може відбивати протидію інсуліну кортизолу, що є компенсаторним механізмом [12, 13]. У відповідь на фізіологічні чи психологічні стресори, що призводять до секреції кортизолу наднирниками, виникає каскад метаболічних ефектів. Гіперкортизолемія може бути відповідальною за гіперсекрецію інсуліну та призводити до формування інсулінорезистентності (ІР) [14, 15].

Ми не зустрічали робіт стосовно особливостей гормонального фону та розладів адаптації у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу й різною коморбідною патологією.

Метою нашої роботи було визначити гормональний статус дівчат-підлітків з розладами менструальної функції й різною соматичною патологією та дослідити стан адаптаційно-компенсаторних можливостей у цих пацієнток.

Матеріали та методи

Проведено комплексне обстеження 391 дівчинки віком 12–17 років з розладами менструальної функції, це основна група. Характеристики менструального циклу описуються з погляду частоти, регулярності, тривалості та кількості менструальних виділень. Регулярні маткові кровотечі — нормальне явище, якщо тривалість менструального циклу становить від 21 до 45 днів, тривалість менструальних кровотеч — 3–8 днів, а загальна крововтрата при менструації в середньому — 25–40 мл. Проте за класифікаційною системою FIGO 2018 об’єм крововтрати оцінюється з позицій впливу на фізичну, соціальну, емоційну чи матеріальну якість життя. З огляду на цю класифікацію аномальні маткові кровотечі (АМК) визначаються як маткова кровотеча з міжменструальним проміжком менше ніж 21 день і/або тривалістю більше ніж 8 днів і/або міжменструальними кровотечами. У когорти обстежених дівчат з АМК виключалися захворювання крові, тромбоцитопенія, недостатність згортання крові з використанням скринінгу щодо порушень гемостазу. Усім пацієнткам проводився повний клінічний аналіз крові з вимірюванням часу згортання. Також виключалися структурні причини й запальні захворювання органів малого таза. Відповідно до класифікації PALM-COEIN усі дівчата були віднесені до АМК з неструктурних причин, пов’язаних з ендокринними порушеннями (ановуляторні порушення) [16]. Діагноз олігоменореї визначався як спонтанні менструації з міжменструальним проміжком більш ніж 45 днів, з нормальною тривалістю [17, 18]. У дослідження не включалися хворі, у яких при обстеженні були виявлені вроджені або постнатальні форми адреногенітального синдрому, дисгенезії гонад та тяжкі інвалідизуючі екстрагенітальні захворювання (цукровий діабет, ідіопатичний ревматоїдний артрит, АІТ тощо). До основної групи увійшло 175 пацієнток з АМК і 216 з ОМ, всі вони проходили лікування у клініці ДУ «ІОЗДП НАМН». Оцінка гормонального статусу проводилася на підставі визначення: концентрації ЛГ, ФСГ, ПРЛ, естрадіолу, тестостерону, кортизолу у сироватці крові на імуноферментному фотометрі Rayto RT 2100С (Китай) з використанням наборів фірми «Бест Діагностик», Київ. Рівень інсуліну визначався методом імуноферментного аналізу (фотометр Rayto RT 2100С) з використанням комерційних наборів реагентів фірми ELISA, Німеччина. Пацієнтки були оглянуті мультидисциплінарною командою лікарів.

Нормативні показники гормонів отримано в лабораторіях ДУ «ІОЗДП НАМН» при обстеженні 57 здорових школярок м. Харкова на 5-ту — 7-му добу нормального менструального циклу при менструальному віці не менше ніж рік (група порівняння).

Статистичний аналіз даних проводили за допомогою пакета статистичних програм Statgraphics Plus for Windows 5.0. Статистичні характеристики гормонів подано у вигляді середнього арифметичного (М), стандартного відхилення (± SD) і медіани (Me), а також розрахунку частот. Розходження групових статистик оцінювалося за допомогою параметричного й непараметричного аналізу. Результати вважалися значущими, якщо p < 0,05.

Усі обстежені або їх батьки дали свою інформаційну згоду. Протокол дослідження було схвалено Комітетом з біоетики та деонтології ДУ «ІОЗДП НАМН» (протокол № 1 від 10.01.2023). Дослідження проводилися відповідно до етичних стандартів і Гельсінської декларації 1964 року та її пізніших поправок.

Результати та обговорення

У середньому кількість супутньої патології варіювала від 1 до 3. Структура її була різноманітною, проте найчастіше виявляли захворювання ендокринної системи (90 % при АМК і 92,2 % при ОМ). Непсихотичні психічні відхилення становили 67 % при АМК і 77,1 % при ОМ (pϕ < 0,02). Захворювання травної системи також частіше реєструвалися при ОМ (61,5 % проти 47,4 % при АМК; pϕ < 0,003). Як при АМК, так і при ОМ майже у 60 % хворих спостерігалася одна нозологічна форма супутньої патології з боку травної й ендокринної систем. Близько третини мали два захворювання. Найчастіше поєднання при захворюваннях травної системи — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) і функціональні порушення біліарного тракту, при ендокринній патології — дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), гіпоталамічна дисфункція (ГСПП) та зміни з боку маси тіла.

Що стосується нервово-психічних відхилень, то при АМК частіше реєструвалася одна нозологічна форма (86,4 % проти 64,9 % при ОМ; pϕ < 0,0001), для ОМ більш характерним була наявність двох або трьох нозологічних форм психічної патології. Реєструвалися такі поєднання: соматоформна вегетативна дисфункція, неврастенія, депресивні розлади.

Аналіз гормонального профілю дівчат з порушеннями менструальної функції суттєвих відмінностей залежно від виду коморбідної патології не виявив (табл. 1, 2). У підлітків з АМК і ОМ рівні ЛГ, ПРЛ та ІРІ були вищими, ніж у групі порівняння, причому у підлітків з ОМ при ендокринній і гастроентерологічній патології вміст ЛГ у сироватці крові значно перевищував аналогічні показники дівчат з АМК (pu < 0,02–0,04). Рівень естрогенної насиченості, з огляду на середні значення, у пацієнток з ОМ і АМК був у межах фізіологічних коливань. Проте у підлітків з ОМ середній рівень естрадіолу був вірогідно нижчим, ніж у дівчат з АМК (pu < 0,02).

З огляду на те, що важливу роль у формуванні реакції організму у відповідь на будь-який стрес (ендокринний, метаболічний, запальний) відіграє активація гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи, для оцінки стану адаптації обстежених хворих визначався рівень кортизолу. В літературі є свідчення про значення інсуліну в гормональній відповіді організму при адаптації [12, 19]. Кортизол є важливим регулятором ендокринної функції. Крім того, цей глюкокортикоїд відіграє важливу роль у сигнальному шляху інсуліну, оскільки він погіршує чутливість до інсуліну в деяких тканинах, що призводить до зниження поглинання глюкози та сприяє формуванню резистентності до інсуліну [20]. Рівні кортизолу, інсуліну, кортизол-інсулінового співвідношення є адекватним відображенням реакції організму на стрес і доволі часто використовуються як маркери неспецифічної стресорної відповіді. Найчастіше обговорюється гормональна відповідь на різні хірургічні й ортопедичні втручання [21–23]. Проте є поодинокі роботи, в яких обговорюються питання реакції на стрес у хворих з мікст-інфекцією, чоловіків різних вікових груп [24, 25].

Середні рівні кортизолу у пацієнток з АМК і ОМ не мали суттєвих відмінностей від показників групи порівняння. Проте високі значення кортизолу (вище ніж 90-й перцентиль) відмічалися у 8–13 % хворих на АМК і ОМ (рис. 1, 2).

Середній вміст інсуліну у дівчат з АМК і ОМ був значно вищим, ніж у групі порівняння. Слід зазначити, що більш ніж у третини хворих на АМК рівень інсуліну був вищим за 90-й перцентиль. При ОМ майже кожна 5-та дівчинка мала концентрацію інсуліну вище ніж 90-й перцентиль (рис. 3, 4).

За високих значень кортизолу при АМК, як правило, були підвищені й рівні інсуліну. В усіх дівчат з високими цифрами кортизолу та збільшеним умістом інсуліну сформувалася інсулінорезистентність. Індекс НОМА був вищим за 3,5 од. При ОМ такої закономірності не простежувалося. При підвищених цифрах кортизолу рівень інсуліну частіше був у межах фізіологічних коливань.

У літературі практично відсутні відомості про маркери стресу в жінок у зв’язку зі складністю менструального циклу. Ми використовували рівні кортизолу й інсуліну як маркери неспецифічної стресорної відповіді у дівчат вже з порушеними зв’язками, які регулюють менструальний цикл. Загроза, травма, інфекція, депресія, фізичні навантаження, пологи, операційні втручання можуть бути факторами стресу. Для підлітків помітними стресорами є також шкільне навантаження, складності у романтичних стосунках, відносини з батьками, однолітками [26–29]. Порушення менструальної функції також не можуть не вплинути на адаптаційні можливості підлітка, бо вони є стресором, наслідком якого є зміни у нейроендокринній системі, метаболічні зсуви тощо. Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь зазнає значних змін упродовж підліткового періоду, що покликані служити для захисту підлітка від збільшення вимог довкілля та стресу. Є відомості про збільшення стресової реактивності ГГН в дівчат у віці 11–13 років, саме тоді, коли у більшості з них починає формуватися менструальна функція. Це ключова подія статевого і соціально-емоційного дозрівання. З’являється все більше свідчень зв’язку порушень менструальної функції із соціально-емоційними, психологічними змінами, які відбуваються в період статевого дозрівання [30, 31]. Зважаючи на це, дуже важливим є з’ясування адаптаційних можливостей у дівчат з порушеннями менструального циклу.

Для оцінки адаптаційної напруги організму мають значення не тільки абсолютні, але й відносні рівні кортизолу й інсуліну, які вираховуються як коефіцієнт напруги (К/Ін). Чим вищий коефіцієнт К/Ін, тим менший резерв компенсаторних можливостей організму і тим більш несприятливим є прогноз компенсації функцій у стані напруги. Зниження, навпаки, свідчить про можливе виснаження адаптаційних можливостей організму.

Розрахунок коефіцієнта напруги (К/Ін) виявив, що при ОМ він був значно вищим порівняно із дівчатами з АМК (pu < 0,01), проте не перевищував значень у дівчат групи порівняння. Зниження цього коефіцієнта може свідчити про зменшення адаптаційних можливостей. Тобто підлітки з ОМ більш адаптаційно пристосовані до розладів менструальної функції, які у них виникли. У дівчат з АМК пролонгована маткова кровотеча викликає більше виснаження адаптаційного ресурсу. Ці порушення підкреслюють необхідність пошуку методів, спрямованих на підвищення можливостей організму переносити стрес і посилення адаптаційних можливостей.

Висновки

1. Найпоширенішими коморбідними станами при розладах менструального циклу у підлітків є відхилення з боку ендокринної системи (pϕ < 0,001–0,00001), а саме: дифузний нетоксичний зоб, гіпоталамічний синдром періоду пубертату, зміни індексу маси тіла в обидва боки.

2. Гормональний профіль дівчат із порушеннями менструацій не залежав від типу коморбідної патології, але мав відмінності залежно від виду розладів менструальної функції. При олігоменореї вміст ЛГ у сироватці крові значно перевищував аналогічні показники дівчат з аномальними матковими кровотечами (pu < 0,02), а середній рівень естрадіолу був вірогідно нижчим, ніж у дівчат з аномальними матковими кровотечами (pu < 0,02).

3. Оцінено вплив розладів менструального циклу на адаптаційно-пристосувальні реакції з визначенням коефіцієнта напруги (К/Ін). Коефіцієнт напруги змінювався в доволі широких межах, проте був значно меншим за аналогічний показник у дівчат групи порівняння без порушень менструальної функції (pu < 0,001). У підлітків з олігоменореєю цей коефіцієнт був вірогідно вищим, ніж у підлітків з аномальними матковими кровотечами (pu < 0,01). Це може свідчити про те, що організм дівчат-підлітків з аномальними матковими кровотечами працює на межі своїх адаптаційних можливостей.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Внесок авторів. Диннік В.О. — концепція і дизайн дослідження, аналіз отриманих даних; Диннік О.О. — дизайн дослідження, написання тексту; Гавенко Г.О. — збирання матеріалів; Волкова Ю.В. — збирання й обробка матеріалів; Верхошанова О.Г. — аналіз отриманих даних, оформлення статті.

Отримано/Received 02.07.2023

Рецензовано/Revised 11.07.2023

Прийнято до друку/Accepted 20.07.2023

Список литературы

1. Державна служба статистики України. Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007.

2. Марушко Р.В., Антипкін Ю.Г., Лапшин В.Ф., Дудіна О.О., Бондаренко Н.Ю. Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України. Репродуктивна ендокринологія. 2020. 3 (53). 9-18. doi: 10.18370/2309-4117.2020.53.

3. Русин Л.П., Дуткевич-Іванська Ю.В., Сабадош М.В. Деякі аспекти репродуктивного здоров’я сучасних підлітків. Українa. Здоров’я нації. 2022. 1 (1). 51-54. doi: 10.24144/2077-6594.1.1.2022.254638/.

4. Kovalyshin O. Сучасні аспекти патології пубертатного періоду. Perinatology and reproductology: from research to practice. 2022. 2 (1). 36-49. doi: 10.52705/2788-6190-2022-01-4.

5. Amgain K., Neupane S. Effects of Food Habits on Menstrual Cycle among Adolescent Girls. Europasian Journal of Medical Sciences. 2019. 1 (1). 53-61. doi: https://doi.org/10.46405/ejms.v1i1.35.

6. Ansong E., Arhin S.K., Cai Y., Xu X., Wu X. Menstrual characteristics, disorders and associated risk factors among female international students in Zhejiang Province, China: a cross-sectional survey. BMC Womens Health. 2019. 19 (1). 35. doi: 10.1186/s12905-019-0730-5. PMID: 30777053; PMCID: PMC6380055.

7. Abdelmoty H.I., Youssef M.A., Abdallah S. et al. Menstrual patterns and disorders among secondary school adolescents in Egypt. A cross-sectional survey. BMC Womens Health. 2015. 4(15) 70. doi: 10.1186/s12905-015-0228-8. PMID: 26341264; PMCID: PMC4560881.

8. Kamrul-Hasan A., Aalpona F.T.Z., Selim S. Clinical, Metabolic and Hormonal Profiles of Bangladeshi Adolescents with Polycystic Ovary Syndrome. touchREV Endocrinol. 2021. 17 (1). 54-58. doi: 10.17925/EE.2021.17.1.54. PMID: 35118446; PMCID: PMC8320016.

9. Singh R., Sharma R., Rajaniet H. Impact of stress on menstrual cycle: a comparison between medical and non medical students. Saudi Journal for Health Sciences. 2015. 4 (2). 115. doi: 10.4103/2278-0521.157886.

10. Irshad S., Aijaz A., Husain A. A study of menstruation and stress: the biological and psychological overview on menarche and menstrual di–sorders. Epra International Journal of Multidisciplinary Research (IJMR). 2022. 8 (3). 85-90. http://www.eprajournals.net/index.php/IJMR/ article/view/171.

11. Valsamakis G., Papatheodorou D., Chalarakis N. et al. Maternal chronic stress correlates with serum levels of cortisol, glucose and C-peptide in the fetus, and maternal non chronic stress with fetal growth. Psychoneuroendocrinology. 2020. 114. 104591. doi: 10.1016/j.psyneuen.2020. 104591.

12. Herhaus B., Ullmann E., Chrousos G., Petrowski K. High/low cortisol reactivity and food intake in people with obesity and healthy weight. Transl. Psychiatry. 2020. 10 (40). doi: 10.1038/s41398-020-0729-6.

13. Kravets L.V. Peculiarities of insulin-cortisol relationships as an indicator of adaptive possibilities of premature born children. Bulletin of problems biology and medicine. 2019. 2 (154). 112-116. doi: 10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-112-116.

14. Janczura M., Dropinski J., Gielicz A., Kotula-Horowitz K., Iwa–niec T. et al. Potential roles of psychological and oxidative stress in insulin resistance: a cohort-based study. Diabetol. Metab. Syndr. 2020. 12. 58. doi: 10.1186/s13098-020-00566-8.

15. Petimar J., Rifas-Shiman S.L., Hivert M.F. et al. Childhood hair cortisol concentration and early teen cardiometabolic outcomes. Pediatr. Obes. 2020. 15 (3). e12592. doi: 10.1111/ijpo.12592.

16. Yaşa C., Güngör Uğurlucan F. Approach to abnormal uterine bleeding in adolescents. J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. 2020. 12(1). 1-6. doi: 10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0200. PMID: 32041387; PMCID: PMC7053441.

17. Hillard P.J.A. Using the menstrual cycle as a vital sign: what we still want to know about adolescent menstrual cycles. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. 2022. 35(4). 413-414. doi: 10.1016/j.jpag.2022.06.004. PMID: 3584223.

18. Hillard P.J. Adam. 050 Normal menstrual cycles. European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. 2022. 273. 19-20.

19. Feng Y., Feng Q., Qu H. et al. Stress adaptation is associated with insulin resistance in women with gestational diabetes mellitus. Nutr. Diabetes. 2020. 10 (1). 4. doi: 10.1038/s41387-020-0107-8.

20. Morais J.B.S., Severo J.S., Beserra J.B. et al. Association Between Cortisol, Insulin Resistance and Zinc in Obesity: a Mini-Review. Biol. Trace Elem. Res. 2019. 191 (2). 323-330. doi: 10.1007/s12011-018-1629-y.

21. Milone M., Desiderio A., Velotti N., Manigrasso M., Vertaldi S. et al. Surgical stress and metabolic response after totally laparoscopic right colectomy. Sci. Rep. 2021. 11(1). 9652. doi: 10.1038/s41598-021-89183-7.

22. Коломаченко В.І. Динаміка плазмового рівня кортизолу та інсуліну при артропластиці кульшового суглобу. Art of Medicine. 2018. 2 (6). 12-22.

23. Красносельський М.В., Крутько Е.М., Митряева Н.А., Рублова Т.В., Гребиник Л.В. Адаптаційні можливості після різних видів хірургічних втручань у онкологічних хворих. Медицина неотложных состояний. 2018. 8. 94-98. doi: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155163.

24. Бодня І.П. Критерії оцінки адаптаційно-компенсаторних можливостей організму людини при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом. Експериментальна і клінічна медицина. 2020. 73 (4). 78-83. https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/590.

25. Резниченко Н.Ю., Дюдюн А.Д., Резниченко Ю.Г. Результати дослідження функціонування симпато-адреналової та ваго-інсулярної систем у чоловіків у залежності від їх віку. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2017. 1. 27-32. URL http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/3261.

26. Козігора М.А. Поняття тривалого травматичного стресу та контексти його застосування. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. 4. 17-25. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-4-2.

27. García-León M.Á., Pérez-Mármol J.M., Gonzalez-Pérez R., García-Ríos M.D.C., Peralta-Ramírez M.I. Relationship between resi–lience and stress: Perceived stress, stressful life events, HPA axis response during a stressful task and hair cortisol. Physiol. Behav. 2019. 1 (202). 87-93. doi: 10.1016/j.physbeh.2019.02.001.

28. Rana A., Gulati R., Wadhwa V. Stress among students: An emerging issue. Integrated Journal of Social Sciences. 2019. 6 (2). 44-48.

29. Parikh R., Sapru M., Krishna M. et al. It is like a mind attack: stress and coping among urban school-going adolescents in India. BMC Psychol. 2019. 7 (31). https://doi.org/10.1186/s40359-019-0306-z.

30. Maurya P., Meher T., Muhammad T. Relationship between depressive symptoms and self-reported menstrual irregularities during adolescence: evidence from UDAYA, 2016. BMC Public Health. 2022. 22 (758). https://doi.org/10.1186/s12889-022-13196-8.

31. Asgari S., Alimoardi Z., Soleimani M.A. et al. The effect of psychoeducational intervention, based on a self-regulation model on menstrual distress in adolescents: a protocol of a randomized controlled trial. Trials. 2020. 21 (747). https://doi.org/10.1186/s13063-020-04629-z.