Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архив офтальмологии Украины Том 11, №2, 2023

Вернуться к номеру

Прогностична роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії

Авторы: Зябліцев С.В. (1), Жовтоштан М.Ю. (2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Частим ускладненням ексимерлазерної корекції (ЕЛК) міопії є синдром сухого ока (ССО), якій виявляється у 60 % пацієнтів у перший місяць після операції з поступовим регресом симптоматики протягом наступних 6 місяців до 20 %. Мета: дослідити прогностичну роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії. Матеріали та методи. У дослідження включено дані 68 пацієнтів (136 очей) з діагнозом «міопія» віком від 20 до 44 років, яких було розподілено за наявністю ССО через 6 місяців після ЕЛК за методами LASIK або FemtoLASIK. Як контрольну групу було залучено 15 осіб (30 очей) без захворювань зору. Відносну експресію miR-146a-5p і miR450b-5p до U6 у сльозі визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (Thermo Fisher Scientific; США), вміст транс­формуючого фактора росту β2 (TGF-β2) у сльозі — методом імуноферментного аналізу (eBioscience, Австрія). Для статистичного аналізу використано пакет програм SPSS 61 11.0, MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Експресія miR-146a-5p у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії за наявності ССО через 6 місяців після ЕЛК була суттєво (у 3,6 раза; p < 0,001) зменшена порівняно з контролем та пацієнтами, у яких ССО не було. Експресія miR-450b-5p була збільшеною за наявності ССО у 2,5 раза порівняно з контролем та у 2,0 раза порівняно з пацієнтами без ССО (p < 0,001). Уміст TGF-β2 був значуще нижчим за наявності ССО (у 1,6 раза; p < 0,001) порівняно з пацієнтами без ССО. Визначальне значення рівня експресії мікроРНК для виникнення ССО було доведено у ROC-аналізі, критичний поріг виникнення ССО щодо відносної експресії miR-146a-5p становив ≤ 0,85, експресії miR-450b-5 — > 1,95 (p < 0,001). Висновки. Різноспрямовані зміни експресії miR-146а-5p (пригнічення) і miR-450b-5p (збільшення) при зниженні вмісту TGF-β2 у сльозі пацієнтів, що мали ССО після ЕЛК міопії, обґрунтовували можливість використання цих показників для прогнозу виникнення ССО.

Background. A frequent complication of excimer laser correction (ELC) for myopia is dry eye syndrome (DES), which occurs in 60 % of patients in the first month after surgery, with a gra­dual regression of symptoms to 20 % over the next 6 months. Objective: to investigate the prognostic role of miRNA and transforming growth factor β2 (TGF-β2) in dry eye syndrome after excimer laser myopia correction. Materials and methods. The study included data from 68 patients (136 eyes) diagnosed with myopia, aged 20 to 44 years, who were divided according to the presence of DES 6 months after ELC using LASIK or Femto-LASIK. As a control group, 15 people (30 eyes) without visual problems were enrolled. The relative expression of miRNA-146a-5p and miRNA450b-5p to U6 in tears was determined by the polymerase chain reaction (Thermo Fisher Scientific, USA), the content of TGF-β2 in tears was measured by the enzyme immunoassay (eBioscience, Austria). SPSS 61 11.0, MedStat and MedCalc v.15.1 software packages (MedCalc Software bvba) were used for statistical analysis. Results. The expression of miRNA-146a-5p in tears before ELC of myopia in patients with DES after 6 months of treatment was significantly reduced (3.6-fold; p < 0.001) compared to controls and patients without DES. The expression of miRNA-450b-5p was increased in the presence of DES by 2.5 times compared to controls and by 2.0 times compared to patients without DES (p < 0.001). The TGF-β2 content was significantly lower in DES (1.6-fold; p < 0.001) compared to patients without DES. The determining value of miRNA expression for the occurrence of DES was proven in the receiver operating characteristic analysis, the critical threshold for the occurrence of DES according to the relative expression of miRNA-146a-5p was ≤ 0.85, for miRNA-450b-5, it was > 1.95 (p < 0.001). Conclusions. Divergent changes in the expression of miRNA-146a-5p (suppression) and miRNA-450b-5p (increase) when TGF-β2 content is reduced in the tears of patients with DES after ELC of myopia substantiated the possibility of using these indicators to predict the DES occurrence.


Ключевые слова

ексимерлазерна корекція; синдром сухого ока; miR-146a-5p; miR450b-5p; TGF-β2; ROC-аналіз

excimer laser correction; dry eye syndrome; miRNA-146a-5p; miRNA450b-5p; transforming growth factor β2; receiver operating characteristic analysis

Вступ

Міопія є найбільш поширеною причиною зниження зору у світі. Відомо, що на неї страждають більше 2 млрд людей, серед яких до 15 % мають міопію високого ступеня [1]. Через нескориговану аномалію рефракції 161 млн людей за станом на 2020 рік були сліпими або мали помірне або тяжке порушення зору [2].
Найпоширенішим методом корекції міопії є рефракційна хірургія, а саме ексимерлазерна корекція (ЕЛК), яка забезпечує незалежність від оптичних методів корекції аметропій (окуляри або контактні лінзи) та коригує рефракційні порушення при неможливості або непереносимості оптичної корекції [3].
Частим ускладненням ЕЛК є синдром сухого ока (ССО), що обумовлено передусім факторами, які притаманні цій процедурі [4, 5]. ССО після ЕЛК аметропії виявляється у 60 % пацієнтів у перший місяць після операції з поступовим регресом симптоматики протягом наступних 6 місяців до 20 % [6].
Для поліпшення результатів ЕЛК аметропії актуальним є визначення ранніх предикторів ССО [7]. Дослідження останніх років показали, що до механізмів виникнення ССО залучені мікроРНК (miR), які служать регуляторними молекулами в різних клітинних шляхах, як-от запалення, метаболізм, гомеостаз тощо [8, 9]. Загалом miR — це група некодуючих РНК довжиною 18–25 нуклеотидів, які пригнічують експресію цільового гена шляхом деградації мРНК і інгібування трансляції [10]. miR-146a, яка розташована у другому екзоні гена LOC285628 на хромосомі 5 людини, є негативним регулятором імунної системи та пов’язана з патогенезом авто–імунних захворювань, як-от системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, синдром Шегрена [10]. У складі позаклітинних везикул слізної плівки пацієнтів із ССО виявлені miR, які були пов’язані із запаленням [11]. При цьому селективна регуляція експресії miR потенційно може бути новим варіантом для лікування хронічного запалення при ССО [12]. В опублікованих клінічних дослідженнях виявлено, що miR-146a-5p, яка є ключовим регулятором запальної відповіді, також є перспективним цільовим фактором для лікування ССО [13].
Іншою miR, яка може мати важливе значення у патогенезі ССО, є miR450b-5p, ген якої локалізований в екзоні q26.2 на хромосомі 10 [14]. Є дані, що експериментальне підвищення регуляції miR-450b-5p блокувало прогресування гострої печінкової недостатності [15]. При ССО miR450b-5p діє через регуляцію трансформуючого фактора росту β2 (TGF-β2), а з іншого боку, показано, що TGF-β1 є найпотужнішим інгібітором miR-450b-5p [16]. Крім того, TGF-β та його рецептори відіграють важливу роль у спрямуванні місцевих запальних реакцій в епітеліальних клітинах поверхні ока, зокрема при ССО [17].
Мета: дослідити прогностичну роль мікроРНК та TGF-β2 при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії.

Матеріали та методи

Дослідження проведені з дотриманням основних біоетичних норм та вимог Гельсінської декларації, прий–нятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.) та Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. та з дозволу комісії з питань біоетики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (протокол № 11 від 16.11.2021 р.). 
Усі пацієнти дали інформовану згоду на участь у дослідженні.
У дослідженні використано дані 68 пацієнтів (136 очей) з діагнозом «міопія» віком від 20 до 44 років. Чоловіків було 30, жінок — 38. На 54 очах (39,7 %) міопія була слабкого ступеня, на 50 очах (36,8 %) — середнього ступеня, на 32 очах (23,5 %) — високого. Пацієнтам виконували ЕЛК методами LASIK (70 очей) та FemtoLASIK (66 очей). Як контрольну групу було залучено 15 осіб (30 очей) аналогічного віку та статі без очної патології в анамнезі. 
ЕЛК методом LASIK виконана за технологією Thin flap на приладі WaveLight EX500 (Alcon). Рогівковий клапоть формували мікрокератомом Carriazo-Pendular; його товщина становила 110 мкм. ЕЛК методом FemtoLASIK виконана за технологією Thin flap на приладі WaveLight EX500 (Alcon). Рогівковий клапоть формували фемтолазером FS200 (Alcon) з товщиною 110 мкм. Усі втручання виконувались однією бригадою хірургів.
Пацієнтам було виконано візіометрію, рефрактометрію, у тому числі в умовах циклоплегії, кератометрію, тонометрію, оптичну біометрію, кератотопографію, біо–мікроскопію, офтальмоскопію, пупілометрію.
Усім пацієнтам до втручання та в післяопераційному періоді виконували діагностику ССО шляхом оцінки стану поверхні ока, сльозопродукції, стабільності слізної плівки. Для оцінки стану очної поверхні використовували флюоресцеїнові смужки та синій світлофільтр при біомікроскопії. Накопичення барвника на кон’юнктиві оцінювали за допомогою жовтого фільтра. Ступінь пошкодження визначали за Оксфордською шкалою забарвлення поверхні ока в ступенях. Сльозопродукцію визначали за тестом Ширмера, тестом Джонса та меніскометрією. Стабільність слізної плівки — за часом розриву слізної плівки у пробі Норна.
У всіх пацієнтів до операції проводили збір слізної рідини [18, 19]. Для цього виконували інсталяції 60 мкл 0,9% фізіологічного розчину в кон’юнктивальний мішок, після чого отриману рідину збирали скляним капіляром та переносили у пластикову пробірку об’ємом 0,5 мл без РНКаз та заморожували при –70 оС до проведення аналізів [14].
Експресію miR-146a-5p і miR450b-5p визначали методом полімеразної ланцюгової реакції [20]. На першому етапі проби слізної рідини розморожували та додавали 700 мкл охолодженого розчину TRIzol™ (Thermo Fisher Scientific; США), перемішували протягом 5–10 с та інкубували при кімнатній температурі протягом 3 хвилин. 200 мкл хлороформу (Merck, Німеччина) додавали до зразків і перемішували протягом 10 с, зразки інкубували на льоді протягом 5 хв, центрифугували на 12 000 об/хв при 4 оC протягом 15 хв. Водну фазу переносили в нову пробірку об’ємом 1,5 мл, додавали 100 мкл ізопропанолу (Sigma-Aldrich, США), обережно перемішували та інкубували при –20 oC протягом 45 хв. Потім суміш центрифугували на 12 000 об/хв при 4 oC протягом 15 хв. Супернатант обережно відкидали і додавали 1 мл 70% крижаного етанолу (Sigma-Aldrich, США), центрифугували при 4 оС на 7500 об/хв протягом 8 хв. Надосадову рідину обережно відкидали і залишали осад при кімнатній температурі на кілька хвилин для висихання. Осад розчиняли в 30–50 мкл води, обробленої DEPC (Thermo Fisher Scientific, США). Для кращого розчинення осаду пробірку поміщали на водяну баню з температурою 55–60 °С на 5 хв. Зворотну транскрипцію з отриманням кДНК проводили з використанням реактивів TaqMan® MicroRNA Reverse Transcription Kit (Thermo Fisher Scientific, США). ПЛР у реальному часі з кДНК проводили з використанням наборів TaqMan MIRNA Assays miR-146a-5p, miR-450b-5p та Universal PCR Master Mix, як контроль використана miR U6 (Thermo Fisher Scientific, США). ПЛР у режимі реального часу проведена із застосуванням PCR thermal cycler (7500 Fast Real-time PCR System, Applied Biosystems, США).
Концентрацію TGF-β2 у слізній рідині досліджували методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-системи eBioscience (Австрія).
Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм SPSS 61 11.0, MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba) [21]. У всіх випадках відмінності вважали статистично значущими при р < 0,05.

Результати 

Як показали наші попередні дослідження, до операції ССО легкого ступеня був виявлений у 11,4 % пацієнтів з ЕЛК за методом LASIK і у 10,6 % пацієнтів з ЕЛК за методом FemtoLASIK [22, 23]. Через 6 місяців cеред пацієнтів з ЕЛК за методом LASIK скорочення часу розриву слізної плівки мали 20 % пацієнтів, з ЕЛК за методом FemtoLASIK — 19,7 %. Сльозопродукція базальна і рефлекторна була знижена у 15,7 і 16,6 % пацієнтів відповідно. Висота слізного меніска була менше визначеного критерію у 17,1 % з ЕЛК за методом LASIK і у 16,6 % з ЕЛК за методом FemtoLASIK. Забарвлення очної поверхні спостерігалось у 18,6 і 19,7 % пацієнтів відповідно. Частота ССО в обох групах статистично значно не відрізнялась і залишалась стабільною після 6 місяців спостереження.
Оскільки суттєвої різниці частоти ССО залежно від використаних методів ексимерлазерної корекції виявлено не було, надалі порівняльний аналіз експресії мікроРНК та вмісту TGF-β2 у сльозі пацієнтів було проведено за наявності ССО через 6 місяців лікування та у контрольній групі (табл. 1).
Експресія miRNA-146a-5p у пацієнтів з наявністю ССО через 6 місяців лікування була суттєво (у 3,6 раза; p < 0,001) зменшена порівняно з контролем та пацієнтами, у яких ССО не виник (рис. 1). Різниці між контролем та даними пацієнтів без ССО за експресією miRNA-146a-5p виявлено не було (p > 0,05).
Експресія miRNA-450b-5p у пацієнтів мала тенденцію до збільшення (рис. 2), що набувало статистичної значущості за наявності ССО — показник перевищував такий у контрольній групі (у 2,5 раза; p < 0,001). При порівнянні пацієнтів за наявністю ССО також була виявлена статистично значуща різниця: експресія miRNA-450b-5p була вищою за наявності ССО (у 2,0 раза; p < 0,001).
Уміст TGF-β2 у слізній рідині пацієнтів за наявності ССО був статистично значуще нижчим порівняно з пацієнтами без ССО (у 1,6 раза; p < 0,01). Різниця з контролем для обох груп не була статистично значущою (p > 0,05).
Таким чином, порівняльний аналіз показав, що виникнення ССО через 6 місяців після ЕЛК було прямо пов’язане з доопераційною експресією miRNA-450b-5p та вмістом TGF-β2 у слізній рідині. Зворотний зв’язок був виявлений з експресією miRNA-146а-5p. Для виявлення зв’язку та прогностичної значущості досліджених показників було проведено аналіз ROC-кривих прогнозування ризику ССО (рис. 4).
Ризик ССО показав дуже сильний зв’язок з експресією miRNA-146а-5p (рис. 4а). Площа під кривою операційних характеристик AUC = 0,96 (95% ВІ 0,82–1,00). При виборі критичного порогу за Youden Index [21] було отримано значення Ycrit = 0,85 (для рівня ≤ 0,85 прогнозується ССО); чутливість тесту становила 100 % (95% ВІ 75,3–100 %), специфічність тесту — 96,2 % (95% ВІ 80,4–99,9 %).
Також сильний зв’язок з ризиком ССО мала експресія miRNA-450b-5p (рис. 4b). Площа під кривою операційних характеристик AUC = 1,00. При виборі критичного порогу за Youden Index Ycrit = 1,95 (для рівня > 1,95 прогнозується ССО); чутливість тесту становить 100 % (95% ВІ 75,3–100 %), специфічність тесту — 100 % (95% ВІ 86,8–100 %).
При виборі межових значень вмісту TGF-β2 у слізній рідині рівень, менший за 1755 пг/мл, прогнозував розвиток ССО. Площа під кривою операційних характеристик цього тесту AUC = 0,85 (95% ВІ 0,70–0,99), що свідчило про наявність зв’язку ризику ССО з рівнем TGF-β2. При виборі цього порогу чутливість тесту становила 76,9 % (95% ВІ 46,2–95,0 %), специфічність тесту — 92,3 % (95% ВІ 74,9–99,1 %).

Обговорення

Таким чином, була доведена визначальна роль рівня експресії обох мікроРНК у виникненні ССО через 6 місяців після ЕЛК міопії та визначено критичні пороги прогнозування ССО.
Відомо, що при ССО аномалії складу слізної рідини призводять до зниження стабільності слізної плівки, а до механізмів цього залучені мікроРНК [24]. Так, при ССО експресія miR-146a-5p, яка є ключовим регулятором запальної відповіді, негативно пов’язана з мРНК і вмістом рецептора інтерлейкіну-1 (IRAK1) [13]. При цьому IRAK1 мав позитивну кореляцію з прозапальними цитокінами (IL-6 і TNF-α) та С-реактивним протеїном. Експресія IRAK1 опосередковується активацією Toll-подібних рецепторів (TLR) та сигнальними шляхами IL-1, які мають вирішальне значення для регуляції імунних реакцій та запальних процесів [25]. Ці результати узгоджуються з нашими дослідженнями, в яких визначено, що за наявності ССО експресія miR-146a-5p ще до операції значно зменшена. Більш того, показник її відносної експресії був визначальним прогностичним критерієм розвитку ССО після ЕЛК міопії.
Залежність розвитку ССО від шляху IRAK1/TAB2/NF-κB і аномальної експресії IL-4, IL-8, IL-10, IL-13, IL-17 і TNF-α була показана у мишачій моделі хвороби сухого ока, спричиненої випаровуванням [26, 27].
На відміну від ССО у периферичних мононуклеарних клітинах крові пацієнтів із первинним синдромом Шегрена рівень експресії miR-146a був значно підвищений і позитивно корелював із показниками сухості в роті, сухості очей і набряку привушної залози, а також активації Т-хелперів 17 (Th17) [28, 29]. На нашу думку, це могло віддзеркалювати втручання інших регуляторів запалення при автоімунних захворюваннях, а з іншого боку, підтвердило модулюючий характер регуляції мікроРНК щодо патологічних процесів [8].
Фактори родини TGF є найпотужнішими інгібіторами реакцій імунної системи, що має значення при пухлинному рості [16]. На прикладі міогенної диференціації рабдоміосаркоми (RMS) було показано, що деякі мікроРНК пов’язані з TGF, і серед них miR-450b-5p значною мірою регулюється TGF-β1.
При дослідженні сльози 138 пацієнтів із ССО та 138 здорових осіб було встановлено, що концентрація miR-450b-5p була значно вищою у пацієнтів із ССО і супроводжувалась зниженням вмісту TGF-β2 [14]. Математична модель, яка поєднувала вміст miR-450b-5p, miR-1283, miR-3671 і TGF-β2, мала задовільні характеристики прогнозу ССО (AUC = 0,907, 95% ВІ 0,876–0,939; P  <  0,001) з чутливістю і специфічністю 77,7 і 92,7 % відповідно. Ці результати в цілому відповідають даним, отриманим у нашому дослідженні, та висвітлюють значення мікроРНК у розвитку ССО.
У наших дослідженнях також відмічена певна закономірність — на тлі різноспрямованої експресії miR-146а-5p (пригнічення) і miR-450b-5p (збільшення) відмічено суттєве зниження вмісту TGF-β2. Такі результати відповідали даним літератури та обґрунтовували можливість використання цих показників для прогнозу виникнення ССО. Крім того, нами не було знайдено інших джерел, які б висвітлювали значення експресії miR-146а-5p і miR-450b-5p, а також вмісту у сльозі TGF-β2 для прогнозу ССО після ЕЛК міопії.

Висновки

1. Експресія miRNA-146a-5p, визначена у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії, за наявності ССО через 6 місяців після ЕЛК міопії була статистично значуще зменшена у 3,6 раза (p < 0,001) порівняно з контролем та пацієнтами, у яких ССО не виник.
2. Експресія miRNA-450b-5p, визначена у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії, була підвищеною за наявності ССО у 2,5 раза порівняно з контролем та у 2,0 раза порівняно з пацієнтами без ССО (p < 0,001).
3. Уміст TGF-β2 у сльозі пацієнтів до ЕЛК міопії за наявності ССО був зменшеним у 1,6 раза (p < 0,001) порівняно з пацієнтами, у яких ССО не був діагностований.
4. Було встановлено значення рівня експресії мікроРНК у виникненні ССО через 6 місяців після ЕЛК міопії. Критичний поріг виникнення ССО щодо відносної експресії miRNA-146a-5p становив ≤ 0,85, експресії miRNA-450b-5 — > 1,95 (p < 0,001).
 
Отримано/Received 29.07.2023
Рецензовано/Revised 22.08.2023
Прийнято до друку/Accepted 01.09.2023

Список литературы

  1. World Health Organisation. World report of vision. Geneva, Switzerland: WHO, 2019. Р. 154. Available on: https://www.who.int/publications/i/item/9789241516570.
  2. Burton M.J., Ramke J., Marques A.P., Bourne R.R.A., Congdon N., Jones I., et al. The Lancet Global Health Commission on Global Eye Health: vision beyond 2020. Lancet Glob. Health. 2021 Apr. 9(4). e489-e551. doi: 10.1016/S2214-109X(20)30488-5.
  3. Stapleton F., Alves M., Bunya V.Y., Jalbert I., Lekhanont K., Malet F., et al. TFOS DEWS II Epidemiology Report. Ocul. Surf. 2017 Jul. 15(3). 334-365. doi: 10.1016/j.jtos.2017.05.003.
  4. Cohen E., Spierer O. Dry Eye Post-Laser-Assisted In Situ Kera–tomileusis: Major Review and Latest Updates. J. Ophthalmol. 2018 Jan 28. 2018. 4903831. doi: 10.1155/2018/4903831.
  5. Kanellopoulos A.J., Asimellis G. In pursuit of objective dry eye screening clinical techniques. Eye Vis. (Lond). 2016 Jan 18. 3. 1. doi: 10.1186/s40662-015-0032-4.
  6. Tedja M.S., Haarman A.E.G., Meester-Smoor M.A., Kaprio J., Mackey D.A., Guggenheim J.A., et al.; CREAM Consortium. IMI — Myopia Genetics Report. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2019 Feb 28. 60(3). M89-M105. doi: 10.1167/iovs.18-25965.
  7. D’Souza S., James E., Swarup R., Mahuvakar S., Pradhan A., Gupta K. Algorithmic approach to diagnosis and management of post-refractive surgery dry eye disease. Indian J. Ophthalmol. 2020 Dec. 68(12). 2888-2894. doi: 10.4103/ijo.IJO_1957_20.
  8. Altman J., Jones G., Ahmed S., Sharma S., Sharma A. Tear Film MicroRNAs as Potential Biomarkers: A Review. Int. J. Mol. Sci. 2023 Feb 12. 24(4). 3694. doi: 10.3390/ijms24043694.
  9. Jámbor I., Szabó K., Zeher M., Papp G. A mikro-RNS-ek jelentősége szisztémás autoimmun betegségek kialakulásában [The importance of microRNAs in the development of systemic autoimmune disorders]. Orv. Hetil. 2019 Apr. 160(15). 563-572. Hungarian. doi: 10.1556/650.2019.31349.
  10. Xu W.D., Lu M.M., Pan H.F., Ye D.Q. Association of Micro–RNA-146a with autoimmune diseases. Inflammation. 2012 Aug. 35(4). 1525-9. doi: 10.1007/s10753-012-9467-0.
  11. Pucker A.D., Ngo W., Postnikoff C.K., Fortinberry H., Nichols J.J. Tear Film miRNAs and Their Association with Human Dry Eye Disease. Curr. Eye Res. 2022 Nov. 47(11). 1479-1487. doi: 10.1080/02713683.2022.2110597.
  12. Ren Y., Feng J., Lin Y., Reinach P.S., Liu Y., Xia X., et al. MiR-223 inhibits hyperosmolarity-induced inflammation through downregulating NLRP3 activation in human corneal epithelial cells and dry eye patients. Exp. Eye Res. 2022 Jul. 220. 109096. doi: 10.1016/j.exer.2022.109096.
  13. Yin L., Zhang M., He T., Chen S. The expression of miRNA-146a-5p and its mechanism of treating dry eye syndrome. J. Clin. Lab. Anal. 2021 Jan. 35(1). e23571. doi: 10.1002/jcla.23571.
  14. Wang Q., Xie X., Li H., Hao S. Discovery of microRNA expression profiles involved in regulating TGF-β2 expression in the tears of dry eye patients. Annals of Clinical Biochemistry. 2020. 57(6). 420-428. doi: 10.1177/0004563220961746.
  15. Fang J., Kuang J., Hu S., Yang X., Wan W., Li J., Fan X. Upregulated microRNA-450b-5p represses the development of acute liver failure via modulation of liver function, inflammatory response, and hepatocyte apoptosis. Immun. Inflamm Dis. 2023 Feb. 11(2). e767. doi: 10.1002/iid3.767.
  16. Sun M.M., Li J.F., Guo L.L., Xiao H.T., Dong L., Wang F., et al. TGF-β1 suppression of microRNA-450b-5p expression: a novel mechanism for blocking myogenic differentiation of rhabdomyosarcoma. Oncogene. 2014 Apr 17. 33(16). 2075-86. doi: 10.1038/onc.2013.165.
  17. Benito M.J., Calder V., Corrales R.M., García-Vázquez C., Narayanan S., Herreras J.M., et al. Effect of TGF-β on ocular surface epithelial cells. Exp. Eye Res. 2013 Feb. 107. 88-100. doi: 10.1016/j.exer.2012.11.017.
  18. Rentka A., Koroskenyi K., Harsfalvi J., Szekanecz Z., Szucs G., Szodoray P., Kemeny-Beke A. Evaluation of commonly used tear sampling methods and their relevance in subsequent biochemical analysis. Ann. Clin. Biochem. 2017 Sep. 54(5). 521-529. doi: 10.1177/0004563217695843.
  19. Bachhuber F., Huss A., Senel M., Tumani H. Diagnostic biomarkers in tear fluid: from sampling to preanalytical processing. Scientific Reports. 2021. 11(1). 10064. doi: 10.1038/s41598-021-89514-8.
  20. Dara M., Habibi A., Azarpira N., Dianatpour M., Nejabat M., Khosravi A., Tanideh N. Novel RNA extraction method from human tears. Mol. Biol. Res. Commun. 2022. 11(4). 167-172. doi: 10.22099/mbrc.2022.45266.1801.
  21. Guryanov V.G., Lyakh Yu.E., Pariy V.D., Korotkyi O.V., Chalyi O.V., Chalyi K.O., Tsekhmister Ya.V. Posibnyk z biostatystyky. Analiz rezul’tativ medychnykh doslidzhen’ u paketi EZR (R–statistics) [Handbook of Biostatistics. Analysis of the results of medical research in the package EZR (R-statistics)]. Kyiv: News. 2018: 208. (Ukrainian).
  22. Mogilevskyy S.Yu., Zhovtoshtan M.Yu. Assessing the early and late impact of excimer laser correction for myopia on the development of dry eye syndrome. J. Оphthalmol. (Ukraine). 2022. 5. 23-29. doi: 10.31288/oftalmolzh202252329.
  23. Mogilevskyy S.Yu., Zhovtoshtan M.Yu., Bushuyeva O.V. Persistent dry eye syndrome after and late functional outcomes of excimer laser correction for myopia. J. Оphthalmol. (Ukraine). 2023. 1. 19-26. doi: 10.31288/oftalmolzh202311926.
  24. Rassi D.M., De Paiva C.S., Dias L.C., Módulo C.M., Adriano L., Fantucci M.Z., Rocha E.M. Review: MicroRNAS in ocular surface and dry eye diseases. Ocul. Surf. 2017 Oct. 15(4). 660-669. doi: 10.1016/j.jtos.2017.05.007.
  25. Hou Y., Lu X., Zhang Y. IRAK Inhibitor Protects the Intestinal Tract of Necrotizing Enterocolitis by Inhibiting the Toll-Like Receptor (TLR) Inflammatory Signaling Pathway in Rats. Med. Sci. Monit. 2018 May 22. 24. 3366-3373. doi: 10.12659/MSM.910327.
  26. Wang L., Wang X., Chen Q., Wei Z., Xu X., Han D., et al. MicroRNAs of extracellular vesicles derived from mesenchymal stromal cells alleviate inflammation in dry eye disease by targeting the IRAK1/TAB2/NF-κB pathway. Ocul. Surf. 2023 Apr. 28. 131-140. doi: 10.1016/j.jtos.2023.03.002.
  27. Han R., Gao J., Wang L., Hao P., Chen X., Wang Y., et al. MicroRNA-146a negatively regulates inflammation via the IRAK1/TRAF6/NF-κB signaling pathway in dry eye. Sci. Rep. 2023 Jul 11. 13(1). 11192. doi: 10.1038/s41598-023-38367-4.
  28. Shi H., Zheng L.Y., Zhang P., Yu C.Q. miR-146a and miR-155 expression in PBMCs from patients with Sjögren’s syndrome. J. Oral. Pathol. Med. 2014 Nov. 43(10). 792-7. doi: 10.1111/jop.12187.
  29. Wang X., Xin S., Wang Y., Ju D., Wu Q., Qiu Y., et al. MicroRNA-146a-5p enhances T helper 17 cell differentiation via decreasing a disintegrin and metalloprotease 17 level in primary sjögren’s syndrome. Bioengineered. 2021 Dec. 12(1). 310-324. doi: 10.1080/21655979.2020.1870321.

Вернуться к номеру