Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №8, 2025

Актуальність. Хвороба Помпе (ХП) — це генетичне орфанне прогресуюче мультисистемне нервово-м’язове захворювання, яке належить до групи хвороб накопичення і часто закінчується летально. Лікування — тільки пожиттєва ферментозамісна терапія (ФЗТ). Рання діагностика та початок ФЗТ запобігають розвитку проявів ХП. Мета: ознайомити з новітніми досягненнями у вивченні патогенезу, діагностики, перебігу ХП та розробці нових напрямів у її лікуванні; описати клінічний випадок ведення дитини з ХП в КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» м. Кропивницький; довести необхідність використання нових препаратів ФЗТ в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано сучасну літературу в базах даних Scopus, Web of Science, PubMed та інших. Описано клінічний випадок дитини з інфантильною формою ХП. Опрацьовано реєстр Центру хвороби Помпе Університету ім. Еразма в Роттердамі, Нідерланди. Результати. Висвітлені нові напрямки у вивченні патогенезу ХП (порушення механізмів автофагії) та створенні і використанні нових препаратів ФЗТ. Проаналізовано клінічний випадок ведення дитини з ХП та результати використання ФЗТ: впродовж одного року лікування у дитини відмічалося поліпшення загального стану, поява раніше втрачених моторних навичок, зменшення ознак кардіоміопатії. Проте відновлення функції скелетних м’язів відбувається дуже повільно, що призвело до формування контрактур. Поява нових лікарських засобів для терапії ХП, дія яких на скелетну мускулатуру є значно ефективнішою, відкриває перспективи для підвищення якості життя нашої пацієнтки. Висновки. Діагностика ХП складна, проте можлива в Україні. Лікування — ФЗТ впродовж життя, з якомога більш раннім початком. З метою своєчасної діагностики доцільне введення у неонатальний генетичний скринінг визначення активності кислої α-глюкозидази. Згідно з даними реєстру Центру хвороби Помпе Університету ім. Еразма в Роттердамі, Нідерланди, прогноз у нашої пацієнтки потенційно менш тяжкий, але з огляду на клінічну динаміку потрібне використання нових препаратів ФЗТ.

Background. Pompe disease (PD) is a genetic orphan progressive multisystem neuromuscular disorder that belongs to the group of lysosomal storage diseases and often leads to death. The only treatment available is lifelong enzyme replacement therapy (ERT). Early diagnosis and early initiation of ERT prevent the development of PD manifestations. The purpose was to present the latest advances in the study of the pathogenesis, diagnosis, and clinical course of PD, as well as new directions in its treatment, to describe a clinical case of managing a child with PD at the Municipal Non-Profit Enterprise “Regional Clinical Children’s Hospital of the Kirovohrad Regional Council” in Kropyvnytskyi, and also to demonstrate the need for the use of new ERT agents in Ukraine. Materials and methods. Contemporary literature in Scopus, Web of Science, PubMed and other databases was analyzed. A clinical case of infantile-onset Pompe disease is presented. The registry of the Pompe Disease Center at the Erasmus University Rotterdam (Netherlands) was reviewed. Results. New directions in the study of PD pathogenesis (including autophagy disorders), the development and use of new ERT agents have been highlighted. A clinical case of an infantile-onset PD and the results of ERT use were analyzed: within one year of therapy, the child demonstrated improvement in general condition, re-emergence of previously lost motor skills, and reduction of cardiomyopathy signs. However, recovery of skeletal muscle function remained very slow, which led to the development of contractures. The emergence of new agents for PD therapy, whose effect on skeletal muscles is much better, offers prospects for improving the patient’s quality of life. ­Conclusions. Diagnosis of PD is challenging but feasible in Ukraine. Treatment consists of lifelong ERT, which should be initiated as early as possible. To ensure timely diagnosis, incorporation of acid α-glucosidase testing into neonatal genetic screening is advisable. According to the Erasmus University Rotterdam PD registry, the patient’s prognosis is potentially less severe; however, based on the clinical course, the child requires the use of new ERT agents.

хвороба Помпе; автофагія; гіпертрофічна кардіоміопатія; дефіцит кислої мальтази; міопатія

Pompe disease; autophagy; hypertrophic cardiomyopathy; acid maltase deficiency; myopathy

1. Kishnani PS, Steiner RD, et al. Pompe disease diagnosis and ma–nagement guideline. Genet Med. 2006 May;8(5):267-88. doi: 10.1097/01.gim.0000218152.87434.f3.
2. Do H, Meena NK, Raben N. Failure of Autophagy in Pompe Disease. Biomolecules. 2024 May 13;14(5):573. doi: 10.3390/biom14050573.
3. Conclusion of the authorized body on the state assessment of medical technologies under the abbreviated procedure: aglucosidase alpha. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2025/07/vysnovok-upovnovazhenogo-organu-z-derzhavnoyi-oczinky-medychnyh-tehnologij-za-skorochenoyu-proczeduroyu-taliglyuczeraza-alfa-vid-30.06.2025.pdf. Accessed: 2025 May 10.
4. Avramenko IU, Kosmynina NS. Pompe disease: diagnostics and contemporary approaches of therapy. Modern Pediatrics. Ukraine. 2020;5(109):39-44. doi: 10.15574/SP.2020.109.39. (in Ukrainian)
5. Kohler L, Puertollano R, Raben N. Pompe Disease: From Basic Science to Therapy. Neurotherapeutics. 2018 Oct;15(4):928-942. doi: 10.1007/s13311-018-0655-y.
6. Hers HG. Alpha-Glucosidase deficiency in generalized glycogenstorage disease (Pompe’s disease). Biochem J. 1963 Jan;86(1):11-6. doi: 10.1042/bj0860011.
7. Engel AG. Acid maltase deficiency in adults: studies in four cases of a syndrome which may mimic muscular dystrophy or other myopathies. Brain. 1970;93(3):599-616. doi: 10.1093/brain/93.3.599.
8. Virtù G. Malattia di Pompe: studio italiano approfondisce le cause genetiche della patologia. OMAR. 2024 Oct 22. Available from: https://www.osservatoriomalattierare.it/malattie-rare/malattia-di-pompe/21408-malattia-di-pompe-studio-italiano-approfondisce-le-cause-genetiche-della-patologia. Accessed: 2025 May 10.
9. Do HV, Khanna R, Gotschall R. Challenges in treating Pompe di–sease: an industry perspective. Ann Transl Med. 2019 Jul;7(13):291. doi: 10.21037/atm.2019.04.15.
10. van den Dorpel JJA, Mackenbach MJ, Dremmen MHG, van der Vlugt WMC, Rizopoulos D, van Doorn PA, et al. Long term survival in patients with classic infantile Pompe disease reveals a spectrum with progressive brain abnormalities and changes in cognitive functioning. J Inherit Metab Dis. 2024 Jul;47(4):716-730. doi: 10.1002/jimd.12736.
11. Yang Z, Klionsky DJ. Mammalian autophagy: core molecular machinery and signaling regulation. Curr Opin Cell Biol. 2010 Apr;22(2):124-31. doi: 10.1016/j.ceb.2009.11.014.
12. Kabeya Y, Mizushima N, Ueno T, Yamamoto A, Kirisako T, Noda T, et al. LC3, a mammalian homologue of yeast Apg8p, is loca–lized in autophagosome membranes after processing. EMBO J. 2000 Nov 1;19(21):5720-8. doi: 10.1093/emboj/19.21.5720.
13. Raben N, Nagaraju K, Lee E, Kessler P, Byrne B, Lee L, et al. Targeted disruption of the acid alpha-glucosidase gene in mice causes an illness with critical features of both infantile and adult human glycogen storage disease type II. J Biol Chem. 1998 Jul 24;273(30):19086-92. doi: 10.1074/jbc.273.30.19086.
14. Raben N, Baum R, Schreiner C, Takikita S, Mizushima N, et al. When more is less: excess and deficiency of autophagy coexist in skeletal muscle in Pompe disease. Autophagy. 2009 Jan;5(1):111-3. doi: 10.4161/auto.5.1.7293.
15. Xu S, Galperin M, Melvin G, Horowits R, Raben N, et al. Impaired organization and function of myofilaments in single muscle fibers from a mouse model of Pompe disease. J Appl Physiol (1985). 2010 May;108(5):1383-8. doi: 10.1152/japplphysiol.01253.2009.
16. Fukuda T, Ahearn M, Roberts A, Mattaliano RJ, Zaal K, Ralston E, et al. Autophagy and mistargeting of therapeutic enzyme in skeletal muscle in Pompe disease. Mol Ther. 2006 Dec;14(6):831-9. doi: 10.1016/j.ymthe.2006.08.009.
17. Berg TO, Fengsrud M, Strømhaug PE, Berg T, Seglen PO. Isolation and characterization of rat liver amphisomes. Evidence for fusion of autophagosomes with both early and late endosomes. J Biol Chem. 1998 Aug 21;273(34):21883-92. doi: 10.1074/jbc.273.34.21883.
18. Raben N, Wong A, Ralston E, Myerowitz R. Autophagy and mitochondria in Pompe disease: nothing is so new as what has long been forgotten. Am J Med Genet C Semin Med Genet. 2012 Feb 15;160C(1):13-21. doi: 10.1002/ajmg.c.31317.
19. Raben N, Schreiner C, Baum R, Takikita S, Xu S, Xie T, et al. Suppression of autophagy permits successful enzyme replacement therapy in a lysosomal storage disorder — murine Pompe disease. Autophagy. 2010 Nov;6(8):1078-89. doi: 10.4161/auto.6.8.13378.
20. van der Ploeg AT, Reuser AJ. Pompe’s disease. Lancet. 2008 Oct 11;372(9646):1342-53. doi: 10.1016/S0140-6736(08)61555-X.
21. Lim JA, Li L, Raben N. Pompe disease: from pathophysiology to therapy and back again. Front Aging Neurosci. 2014 Jul 23;6:177. doi: 10.3389/fnagi.2014.00177.
22. Van den Hout JM, Reuser AJ, de Klerk JB, Arts WF, Smeitink JA, Van der Ploeg AT. Enzyme therapy for pompe disease with recombinant human alpha-glucosidase from rabbit milk. J Inherit Metab Dis. 2001 Apr;24(2):266-74. doi: 10.1023/a:1010383421286.
23. de Faria DOS, ‘t Groen SLMI, Hoogeveen-Westerveld M, Nino MY, van der Ploeg AT, et al. Update of the Pompe variant database for the prediction of clinical phenotypes: Novel disease-associated variants, common sequence variants, and results from newborn screening. Hum Mutat. 2021 Feb;42(2):119-134. doi: 10.1002/humu.24148.
24. van Gelder CM, Hoogeveen-Westerveld M, Kroos MA, Plug I, van der Ploeg AT, Reuser AJ. Enzyme therapy and immune response in relation to CRIM status: the Dutch experience in classic infantile Pompe disease. J Inherit Metab Dis. 2015 Mar;38(2):305-14. doi: 10.1007/s10545-014-9707-6.
25. Parenti G, Fecarotta S, la Marca G, Rossi B, Ascione S, Donati MA, et al. A chaperone enhances blood α-glucosidase activity in Pompe disease patients treated with enzyme replacement therapy. Mol Ther. 2014 Nov;22(11):2004-12. doi: 10.1038/mt.2014.138.
26. Zhang XS, Brondyk W, Lydon JT, Thurberg BL, Piepenhagen PA. Biotherapeutic target or sink: analysis of the macrophage mannose receptor tissue distribution in murine models of lysosomal storage diseases. J Inherit Metab Dis. 2011 Jun;34(3):795-809. doi: 10.1007/s10545-011-9285-9.
27. Leon-Astudillo C, Trivedi PD, Sun RC, Gentry MS, Fuller DD, et al. Current avenues of gene therapy in Pompe disease. Curr Opin Neurol. 2023 Oct 1;36(5):464-473. doi: 10.1097/WCO.0000000000001187.
28. Ferrua F, Cicalese MP, Galimberti S, et al. Lentiviral haemopoietic stem/progenitor cell gene therapy for treatment of Wiskott-Aldrich syndrome: interim results of a non-randomised, open-label, phase 1/2 clinical study. Lancet Haematol. 2019 May;6(5):e239-e253. doi: 10.1016/S2352-3026(19)30021-3.
29. Sperry E, et al. Pompe Disease. In: GeneReviews® [Internet]. Seattle (WA): University of Washington, Seattle; 1993-2025. Initial Posting Aug 31, 2007; Last Update Aug 21, 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1261/. Accessed: 2025 May 10.
30. Riley DS, Barber MS, Kienle GS, et al. CARE guidelines for case reports: explanation and elaboration document. J Clin Epidemiol. 2017 Sep;89:218-235. doi: 10.1016/j.jclinepi.2017.04.026.