Международный неврологический журнал Том 21, №7, 2025

Актуальність. У багатьох європейських країнах вживання алкоголю як психоактивної речовини стало культурно схваленою соціальною нормою. Окрім видимого зловживання, формується латентна форма алкоголізму, вбудована в повсякденні ритуали й непомітна для осіб, які залишаються соціально та професійно адаптованими. Мета: вивчити механізми латентного алкоголізму в соціально адаптованих людей, які вживають алкоголь систематично, але помірно, і проаналізувати його вплив на когнітивно-поведінкові моделі, нейрофізіологічну адаптацію, мотиваційну регуляцію та особистісну ідентичність. Матеріали та методи. Було проведено якісне феноменологічне дослідження за участю 112 респондентів віком 20–82 років з дев’яти країн, усі — соціально інтегровані та без клінічної залежності. Напівструктуровані інтерв’ю охоплювали моделі вживання, афективні й когнітивні реакції, а також суб’єктивне самосприйняття. Систематичний огляд літератури доповнив емпіричні дані. Результати. Виокремлено три ключові патерни латентного алкоголізму: 1) ритуалізоване вживання — автоматизоване, емоційно нейтральне пиття, інтегроване в щоденний розпорядок; 2) афективно-компенсаторне використання — алкоголь як сурогат емоційної саморегуляції; 3) соціально легітимізована саморегуляція — уживання, зумовлене соціальною інклюзією. У різних культурних контекстах алкоголь із зовнішнього стимулятора перетворився на символічний регулятор психосоціального гомеостазу. Нейропсихологічний аналіз показав залучення дофамінергічних, префронтально-стріарних, гіпокампальних та нейрогліокапілярних механізмів, що призводить до автоматизації, зниження чутливості до стресу й субклінічної залежності без явних симптомів. Висновки. Латентний алкоголізм є прихованою когнітивно-поведінковою залежністю, що формується в соціально адаптованих осіб. Запропонована модель LADAR описує п’ять фаз її розвитку — від початку до раціоналізованого домінування. Це явище ставить під сумнів традиційні межі між нормою та патологією, демонструючи, як культурно схвалене вживання може реструктуризувати афективну регуляцію, мотивацію та самоідентичність без клінічних ознак алкоголізму.

Background. In many European countries, alcohol consumption has shifted from being viewed as a mere psychoactive substance to becoming a culturally sanctioned social norm. Beyond visible abuse, a latent form of alcoholization emerges, embedded in everyday rituals and unnoticed by individuals who remain socially and professionally adapted. The purpose was to investigate the mechanisms of latent alcoholization in socially adapted individuals with systematic but moderate alcohol consumption, and to analyze its impact on cognitive-behavioral patterns, neurophysiological adaptation, motivational regulation, and personal identity. Materials and methods. A qualitative phenomenological study was conducted with 112 respondents aged 20–82 years from nine countries, all socially integrated and without clinical dependence. Semi-structured interviews explored consumption patterns, affective and cognitive responses, and subjective self-perception. A systematic literature review complemented the empirical data. Results. The study identified three main patterns of latent alcoholization: 1) ritualized consumption — automatized, emotionally neutral drinking integrated into daily routines; 2) affective-compensatory use — alcohol as a surrogate for emotional self-regulation; and 3) socially-legitimized self-regulation — drinking driven by social inclusion. Across cultural contexts, alcohol shifted from being an external stimulant to a symbolic regulator of psychosocial homeostasis. Neuropsychological analysis indicated involvement of dopaminergic, prefrontal-striatal, hippocampal, and neuro-glio-capillary mechanisms, leading to automatization, reduced stress sensitivity, and subclinical dependence without overt symptoms. Conclusions. Latent alcoholization represents a hidden cognitive-behavioral dependence that develops in socially adapted individuals. The proposed LADAR (latent alcohol dependence adaptive regulation) model describes five phases of its progression, from initiation to rationa­lized dominance. This phenomenon challenges conventional boundaries between norm and pathology, demonstrating how culturally legitimized consumption can restructure affective regulation, motivation, and self-identity without clinical signs of alcoholism.

латентний алкоголізм; когнітивно-поведінкова залежність; ритуалізоване вживання; нейрогліокапілярний механізм; модель LADAR; соціальна адаптація

latent alcoholization; cognitive-behavioral dependence; ritualized consumption; neuro-glio-capillary mechanism; LADAR model; social adaptation