Международный неврологический журнал Том 21, №8, 2025

Актуальність. Етіологія сенсоневральної втрати слуху є мультифакторіальною, але висока частота збройних конфліктів у світі і війна в Україні, що триває, призводять до підвищення частоти сенсоневральної приглухуватості внаслідок акубаротравми під впливом вогнепальної зброї чи вибухів. Мета: дослідити особливості порушення слухової функції у пацієнтів із сенсоневральною приглухуватістю різної етіології з використанням методу коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів за період з червня 2023 по червень 2025 р., середнім віком 49,60 1,59 року, з переважанням чоловіків (71 vs 29 %). Сенсоневральна приглухуватість у 52 була обумовлена акубаротравмою, у 48 — судинними причинами. Гострий початок визначався у 60 %, хронічна форма — у 40 %, випадки гострого початку і хронічного перебігу між групами з акубаротравмою і судинними причинами порушень слуху були розподілені рівномірно. Пацієнти пройшли повне неврологічне, соматичне обстеження, отоневрологічне обстеження, консультацію сурдолога, аудіометрію, нейровізуалізацію головного мозку, ультразвукове дослідження магістральних судин шиї та дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Кондуктивні причини приглухуватості були виключені. Результати. При аналізі скарг та симптомів встановлено, що найчастішими скаргами при усіх формах були зниження слуху та шум у вухах, утім, запаморочення більш притаманне гострому початку захворювання, ніж хронічним формам, блювання спостерігалось лише при гострому початку, хиткість при ходьбі частіше спостерігалась при судинних причинах зниження слуху. При судинних причинах порушень слуху спостерігалося значущо більше зниження порогів слуху порівняно з акубаротравмою. При дослідженні коротколатентних слухових викликаних потенціалів при гострій сенсоневральній втраті слуху діагностичне значення мали міжпікові інтервали І–ІІІ та І–V, що свідчить про генералізоване порушення по всьому стовбуровому слуховому шляху. Висновки. Дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів допомагає визначати ступінь порушення слуху і об’єктивізувати диференційну діагностику наявності та відсутності слухових розладів.

Background. Sensorineural hearing loss (SNHL) has a multifactorial etiology. Nevertheless, the increasing frequency of armed conflicts worldwide and the ongoing war in Ukraine have considerably raised the incidence of SNHL caused by acoustic barotrauma resulting from exposure to firearms and explosions. The study aimed to investigate the specific features of auditory dysfunction in patients with SNHL of different etiologies using brainstem auditory evoked potentials (BAEP). Materials and methods. A total of 100 patients with a mean age of 49.60 ± 1.59 years, predominantly males (71 vs 29 %), were examined from June 2023 to June 2025. Sensorineural hearing loss was caused by acoustic barotrauma in 52 of them and by vascular factors in 48. An acute onset was observed in 60 % of cases, and a chronic course in 40 %. The distribution of acute and chronic forms between the acoustic barotrauma and vascular groups was approximately equal. All patients underwent comprehensive neurological and somatic examinations, otoneurological evaluation, consultation with an audiologist, audiometry, brain neuroimaging, ultrasound examination of the major cervical vessels, and BAEP testing. Conductive causes of hearing loss were excluded. Results. Analysis of complaints and symptoms revealed that hearing loss and tinnitus were the most common complaints across all forms. Vertigo was more characteristic of acute onset than of chronic cases; vomiting occurred only in acute onset, while gait instability was more frequently observed in patients with vascular causes of hearing loss. In the vascular group, a significantly greater decrease in hearing thresholds was observed compared to acoustic barotrauma. In BAEP studies of acute sensorineural hearing loss, interpeak intervals I–III and I–V had diagnostic significance, indicating generalized impairment along the entire brainstem auditory pathway. Conclusions. The study of brainstem auditory evoked potentials is useful for determining the degree of hearing impairment and for objectifying the differential diagnosis of auditory disorders.

сенсоневральна втрата слуху; акубаротравма; судинні захворювання; коротколатентні слухові викликані потенціали; діагностика

sensorineural hearing loss; acoustic barotrauma; vascular diseases; brainstem auditory evoked potentials; diagnosis