Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный эндокринологический журнал Том 22, №2, 2026

Вернуться к номеру

Рівень іризину у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від композиційного складу тіла та статусу вітаміну D

Рівень іризину у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від композиційного складу тіла та статусу вітаміну D

Авторы: Орленко В.Л. (1), Прохорова Г.О. (1), Добровинська О.В. (1), Іваськів К.Ю. (1), Кравчук М.Г. (2), Єлізарова О.Т. (3)
(1) - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна
(2) - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) - ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Ожиріння є однією з провідних патогенетичних ланок розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) і супроводжується порушенням енергетичного гомеостазу, формуванням інсулінорезистентності та активацією хронічного низькоградієнтного запалення. Ці процеси зумовлюють прогресування метаболічних розладів і підвищують ризик серцево-судинних ускладнень. Важливу роль у регуляції метаболічних процесів відіграє міокін іризин, який чинить протизапальний, цитопротекторний та стабілізуючий вплив на гомеостаз глюкози й ліпідний обмін. Водночас результати сучасних досліджень щодо змін його циркулюючих рівнів при ожирінні та ЦД2 залишаються суперечливими й залежать від клінічних і методологічних підходів. Ймовірний патофізіологічний взаємозв’язок між рівнем іризину, статусом вітаміну D, станом скелетної мускулатури та характером метаболічних порушень зумовлює актуальність подальших комплексних досліджень їх ролі у формуванні ожиріння та розвитку цукрового діабету 2-го типу. Мета роботи: визначити рівень міокіну іризину в осіб із ЦД2 та без нього з різною масою тіла, а також дослідити взаємозв’язки між іризином, композиційним складом тіла, показниками саркопенії та рівнем 25(ОН) вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 100 осіб. Сироваткову концентрацію іризину та 25(ОН) вітаміну D визначали імуноферментним методом. Композиційний склад тіла оцінювали за допомогою біоімпедансного аналізу. Результати подано як середнє значення ± стандартне відхилення (M ± SD). Використовували методи варіаційної та описової статистики. Для оцінки вірогідності відмінностей між середніми величинами застосовували t-критерій Стьюдента. Кореляційний аналіз проводили з використанням коефіцієнта Пірсона, а також багатофакторного регресійного аналізу. Результати. У пацієнтів з ожирінням підвищені рівні іризину поєднувалися з відсутністю високого ризику саркопенії, що свідчить про збережену або компенсаторно активовану м’язово-ендокринну функцію. Натомість у хворих на ЦД2 зниження рівня іризину, дефіцит вітаміну D та несприятливі зміни композиційного складу тіла асоціювалися з високим ризиком саркопенії та погіршенням метаболічної адаптації. Висновки. Іризин може розглядатися як перспективний біомаркер метаболічного стану, прогнозування перебігу захворювання та індивідуалізації ведення пацієнтів із метаболічними розладами.

Background. Obesity is one of the leading pathogenetic links in the development of type 2 diabetes mellitus (T2DM) and is accompanied by impaired energy homeostasis, formation of insulin resistance and activation of chronic low-grade inflammation. These processes lead to the progression of metabolic disorders and increase the risk of cardiovascular complications. An important role in the regulation of metabolic processes is played by the irisin myokine, which has an anti-inflammatory, cytoprotective and stabilizing effect on glucose homeostasis and lipid metabolism. At the same time, the results of modern studies on changes in its circulating levels in obesity and T2DM remain controversial and depend on clinical and metho­dological approaches. The probable pathophysiological relationship between irisin levels, vitamin D status, skeletal muscle condition, and the nature of metabolic disorders makes further comprehensive studies on their role in the formation of obesity and the development of T2DM relevant. The purpose of the study was to determine the level of irisin in individuals with and without T2DM with different body weights, as well as to investigate the relationships between irisin, body composition, sarcopenia indicators, and vitamin D levels. Materials and methods. One hundred individuals were examined. Serum concentrations of irisin and 25(OH)D were determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Body composition was assessed using bioimpedance analysis. Results are presented as mean ± standard deviation. Methods of variation and descriptive statistics were used. Student’s t-test was applied to assess the significance of differences between mean values. Correlation analysis was performed using Pearson’s coefficient, as well as multivariate regression analysis. Results. In obese patients, elevated irisin levels were associated with no high risk of sarcopenia, suggesting preserved or compensatory activation of muscular-endocrine function. In contrast, in patients with T2DM, decreased irisin levels, vitamin D deficiency, and adverse changes in body composition were associated with high risk of sarcopenia and impaired metabolic adaptation. Conclusions. Irisin can be considered a promising biomarker of meta­bolic status, predicting the course of the disease, and individuali­zing the management of patients with metabolic disorders.


Ключевые слова

ожиріння; цукровий діабет 2-го типу; іризин; саркопенія; вітамін D

obesity; type 2 diabetes mellitus; irisin; sarcopenia; vitamin D

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.22.2.2026.1690

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Banday MZ, Sameer AS, Nissar S. Pathophysiology of diabetes: An overview. Avicenna J Med. 2020 Oct 13;10(4):174-188. doi: 10.4103/ajm.ajm_53_20. PMID: 33437689; PMCID: PMC7791288.
  2. Abel ED, Gloyn AL, Evans-Molina C, Joseph JJ, Misra S, Pajvani UB, et al. Diabetes mellitus — Progress and opportunities in the evolving epidemic. Cell. 2024 Jul 25;187(15):3789-3820. doi: 10.1016/j.cell.2024.06.029. PMID: 39059357; PMCID: PMC11299851.
  3. Vybhavi VSJ, Bhavsar M, Gusani J, Gohil Y, Paul NK, Garlapati HR, et al. New Insights into the Pathophysiology of Type 2 Diabetes: A Review Article. J Pharm Bioallied Sci. 2025 Jun;17(Suppl 2):S1070-S1072. doi: 10.4103/jpbs.jpbs_1759_24. Epub 2025 Jun 18. PMID: 40655865; PMCID: PMC12244730.
  4. Sayer AA, Cruz-Jentoft A. Sarcopenia definition, diagnosis and treatment: consensus is growing. Age Ageing. 2022 Oct 6;51(10):afac220. doi: 10.1093/ageing/afac220. PMID: 36273495; PMCID: PMC9588427.
  5. Yuan S, Larsson SC. Epidemiology of sarcopenia: Prevalence, risk factors, and consequences. Metabolism. 2023 Jul;144:155533. doi: 10.1016/j.metabol.2023.155533. Epub 2023 Mar 11. PMID: 36907247.
  6. Pulić E, Kocijan I, Telebuh M, Jurak I, Njegovan Zvonarević T, Feher Turković L, et al. Translation, Cross-Cultural Adaptation, and Validation of the Croatian Version of the SARC-F Questionnaire for Assessing Sarcopenia in Older Adults. Heakthcare. 2026;14(2):151. https://doi.org/10.3390/healthcare14020151.
  7. Domingues-Faria C, Vasson MP, Goncalves-Mendes N, Boirie Y, Walrand S. Skeletal muscle regeneration and impact of aging and nutrition. Ageing Res Rev. 2016 Mar;26:22-36. doi: 10.1016/j.arr.2015.12.004. Epub 2015 Dec 9. PMID: 26690801.
  8. Grygorieva N, Tronko M, Kovalenko V, Komisarenko S, Tatarchuk T, Dedukh N, et al. Ukrainian Consensus on Diagnosis and Management of Vitamin D Deficiency in Adults. Nutrients. 2024 Jan 16;16(2):270. doi: 10.3390/nu16020270. PMID: 38257163; PMCID: PMC10820145.
  9. Gimigliano F, Moretti A, de Sire A, Calafiore D, Iolascon G. The combination of vitamin D deficiency and overweight affects muscle mass and function in older post-menopausal women. Aging Clin Exp Res. 2018 Jun;30(6):625-631. doi: 10.1007/s40520-018-0921-1. Epub 2018 Feb 27. PMID: 29488185.
  10. Tsaryk I, Pashkovska N, Pankiv V, Pashkovskyy V, Stankova N. Features of Anxiety and Depression Indicators in Patients With Autoimmune Diabetes Mellitus on the Background of Different Vitamin D Status. Romanian Journal of Diabetes Nutrition and Metabolic Diseases. 2025;32(2):203-209. doi: 10.46389/rjd-2025-1873.
  11. Kuwabara A, Tsugawa N, Kondo H, Ao M, Fujiwara H, Hosokawa N, et al. Associations between serum 25-hydroxyvitamin D3 le–vel and skeletal muscle mass and lower limb muscle strength in Japanese middle-aged subjects. Osteoporos Sarcopenia. 2017 Mar;3(1):53-58. doi: 10.1016/j.afos.2017.02.002. Epub 2017 Mar 7. PMID: 30775503; PMCID: PMC6372771.
  12. Abiri B, Vafa M. Vitamin D and Muscle Sarcopenia in Aging. Methods Mol Biol. 2020;2138:29-47. doi: 10.1007/978-1-0716-0471-7_2. PMID: 32219739.
  13. Orioli L, Thissen JP. Myokines as potential mediators of changes in glucose homeostasis and muscle mass after bariatric surgery. Front Endocrinol (Lausanne). 2025 Mar 18;16:1554617. doi: 10.3389/fendo.2025.1554617. PMID: 40171198; PMCID: PMC11958187. 
  14. Chen ZT, Weng ZX, Lin JD, Meng ZX. Myokines: metabo–lic regulation in obesity and type 2 diabetes. Life Metab. 2024 Mar 2;3(3):loae006. doi: 10.1093/lifemeta/loae006. PMID: 39872377; PMCID: PMC11749576. 
  15. Wang YT, Zheng SY, Jiang SD, Luo Y, Wu YX, Naranmandakh S, et al. Irisin in degenerative musculoskeletal diseases: Functions in system and potential in therapy. Pharmacol Res. 2024 Dec;210:107480. doi: 10.1016/j.phrs.2024.107480. Epub 2024 Oct 25. PMID: 39490914.
  16. Yin YW, Hu AM, Sun QQ, Zhang BB, Liu HL, Wang Q, et al. Association between interleukin 10 gene -1082 A/G polymorphism and the risk of type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis of 4250 subjects. Cytokine. 2013 May;62(2):226-31. doi: 10.1016/j.cyto.2013.02.025. Epub 2013 Mar 29. PMID: 23541976. 
  17. Stanković S, Nikolić VV, Krstić N. Irisin in Type 2 Dia–betes and Obesity: A Biomarker of Metabolic and Lipid Dysregulation. Clin Med Insights Endocrinol Diabetes. 2025 Jun 3;18:11795514251344029. doi: 10.1177/11795514251344029. Erratum in: Clin Med Insights Endocrinol Diabetes. 2025 Dec 19;18:11795514251411157. doi: 10.1177/11795514251411157. PMID: 40469216; PMCID: PMC12134500.
  18. Zhang T, Yi Q, Huang W, Feng J, Liu H. New insights into the roles of Irisin in diabetic cardiomyopathy and vascular diseases. Biomed Pharmacother. 2024 Jun;175:116631. doi: 10.1016/j.biopha.2024.116631. Epub 2024 Apr 25. PMID: 38663105.
  19. Oguz A, Sahin M, Tuzun D, Kurutas EB, Ulgen C, Bozkus O, et al. Irisin is a predictor of sarcopenic obesity in type 2 diabetes mellitus: A cross-sectional study. Medicine (Baltimore). 2021 Jul 2;100(26):e26529. doi: 10.1097/MD.0000000000026529. PMID: 34190188; PMCID: PMC8257893.
  20. Moehlecke M, Rheinheimer J, Crispim D, Trindade MRM, Leitão CB. Low irisin levels are associated with increased body weight and an adverse metabolic profile. Arch Endocrinol Metab. 2025 Jul 11;69(3):e240441. doi: 10.20945/2359-4292-2024-0441. PMID: 40643080; PMCID: PMC12247526. 
  21. Al-Taie DT, Adlan MM. Evaluation of irisin levels and li–pid profiles in obese men with type 2 diabetes mellitus. International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2025;21(4):418-422. https://doi.org/10.22141/2224-0721.21.4.2025.1568.

Вернуться к номеру