Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №3, 2026

Актуальність. В умовах активного впровадження роботизованої хірургії та концепції прискореного відновлення після операції (ERAS) зростає значення оптимізації періопераційного ведення пацієнтів. Одним із ключових чинників, що впливає на швидкість пробудження, можливість ранньої мобілізації та тривалість госпіталізації, є вибір методу загальної анестезії. Незважаючи на широке застосування як інгаляційної анестезії севофлураном, так і тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом (ТВВА), дані щодо їх порівняльного впливу на післяопераційне відновлення при робот-асистованих втручаннях залишаються обмеженими. Мета: провести порівняльну оцінку показників післяопераційного відновлення у пацієнтів, яким виконано робот-асистовані оперативні втручання, залежно від варіанта анестезії. Матеріали та методи. Дослідження проведене у 2022–2024 роках, охопило 81 пацієнта після робот-асистованих оперативних втручань із використанням системи da Vinci. Залежно від методу анестезії сформовано дві групи: група 1 — інгаляційна анестезія севофлураном (n = 45) та група 2 — тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом (n = 36). Групи були порівнянними за демографічними показниками та анестезіологічним ризиком (ASA). Оцінювали показники раннього післяопераційного відновлення, зокрема час до екстубації, активізації, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії та стаціонарі. Статистичний аналіз виконували з використанням непараметричних методів, рівень значущості приймали p < 0,05. Результати. Встановлено, що тривалість оперативного втручання була вірогідно більшою у групі ТВВА (6 год [4; 5]) порівняно з групою інгаляційної анестезії (5 год [4; 5]; p < 0,01). Найбільш виражені відмінності між групами виявлено за показниками раннього післяопераційного відновлення. У пацієнтів, яким застосовували севофлуран, час до екстубації був значно коротшим — 6 хв [5; 7] проти 18 хв [16; 19] у групі ТВВА (p < 0,01). Також у цій групі відзначено швидшу післяопераційну активізацію — 10 год [9; 10] проти 12,5 год [12; 14] (p < 0,01), скорочення тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії — 18 год [16; 19] проти 20,5 год [19,8; 22] (p < 0,01) та зменшення загальної тривалості госпіталізації — 7 днів [7; 7] проти 8 днів [8; 9] (p < 0,01). Висновки. Інгаляційна анестезія севофлураном при робот-асистованих оперативних втручаннях забезпечує більш швидке та прогнозоване післяопераційне відновлення порівняно з тотальною внутрішньовенною анестезією пропофолом. Вона асоціюється зі скороченням часу до екстубації, ранньою мобілізацією, зменшенням тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальної госпіталізації. Отримані результати підтверджують доцільність використання севофлурану як методу вибору в умовах роботизованої хірургії та відповідають сучасним принципам ERAS, маючи також важливі організаційні й економічні переваги.

Background. With the active implementation of robotic surgery and enhanced recovery after surgery (ERAS) protocols, optimisation of perioperative patient management has become increasingly important. One of the key factors influencing the speed of emergence, the possibility of early mobilisation, and the length of hospital stay is the choice of general anaesthesia. Despite the widespread use of both inhalational anaesthesia with sevoflurane and total intravenous anaesthesia (TIVA) with propofol, data on their comparative effects on postoperative recovery following robot-assisted procedures remain limited. The purpose was to perform a comparative evaluation of postoperative recovery parameters in patients undergoing robotic surgeries depending on the type of anaesthesia. Materials and methods. The study was conducted between 2022 and 2024 and included 81 patients who underwent robot-assisted surgical procedures using the da Vinci system. Patients were divided into two groups according to the anaesthetic technique: group 1 — inhalational anaesthesia with sevoflurane (n = 45) and group 2 — TIVA with propofol (n = 36). The groups were comparable in terms of demographic characteristics and ana­esthesiological risk according to the ASA classification. Early postoperative recovery parameters were assessed, including time to extubation, time to mobilisation, length of stay in the intensive care unit, and total hospital stay. Statistical analysis was performed ­using non-parametric methods, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. The duration of surgery was significantly longer in the TIVA group compared to the inhalational anaesthesia group (6 h [4; 5] vs 5 h [4; 5], p < 0.01). The most pronounced differences between the groups were observed in early postoperative recovery outcomes. Patients receiving sevoflurane had a significantly shorter time to extubation (6 min [5; 7] vs 18 min [16; 19], p < 0.01) and earlier postoperative mobilisation (10 h [9; 10] vs 12.5 h [12; 14], p < 0.01). In addition, the length of stay in the intensive care unit (18 h [16; 19] vs 20.5 h [19.8; 22], p < 0.01) and total hospital stay (7 days [7; 7] vs 8 days [8; 9], p < 0.01) were significantly shorter in the sevoflurane group. Conclusions. Inhalational anaesthesia with sevoflurane during robot-assisted surgical procedures provides significantly faster early postoperative recovery compared to TIVA with propofol. It is associated with reduced time to extubation, early mobilization, reduced length of stay in the intensive care unit, and overall hospitalization. The obtained results indicate the appropriateness of using sevoflurane as the anaesthetic technique of choice for robot-assisted surgical procedures, as it aligns with ERAS principles, offering important organisational and economic advantages.

анестезія; мінімально інвазивна хірургія; регіонарна анестезія; періопераційні ризики; безпека пацієнтів; анестезіологія

anesthesia; minimally invasive surgery4 regional anesthesia; perioperative risks; patient safety; anesthesiology

1. Jia Z, Cai RZ, Zhao CC, Zhou B, Tan ZM. [Impacts of different anesthetic protocols on the speed and quality of postoperative resuscitation in patients undergoing painless gastroscopy]. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2024;104(31):2943-2948. doi: 10.3760/cma.j.cn112137-20240126-00203.
2. Ljungqvist O, Scott M, Fearon KC. Enhanced Recovery After Surgery: A Review. JAMA Surg. 2017;152(3):292-298. doi: 10.1001/jamasurg.2016.4952.
3. Paek J, Lim PC. Enhanced Recovery after Surgery (ERAS) Protocol for Early Discharge within 12 Hours after Robotic Radical Hysterectomy. J Clin Med. 2022;11(4):1122. Published 2022 Feb 20. doi: 10.3390/jcm11041122.
4. Lönnerfors C, Persson J. Can robotic-assisted surgery support enhanced recovery programs? Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;90:102366. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2023.102366.
5. Wong C, Beaumont M, Klassen T, McCavour A, Rendon R, Shayegan B. The far-reaching impact of robotic-assisted surgery on healthcare systems. Healthc Manage Forum. 2025;38(3):156-165. doi: 10.1177/08404704251327561.
6. Ricciardi R, Seshadri-Kreaden U, Yankovsky A, Dahl D, Auchincloss H, Patel NM, et al. The COMPARE Study: Comparing Perioperative Outcomes of Oncologic Minimally Invasive Laparoscopic, da Vinci Robotic, and Open Procedures: A Systematic Review and Meta-analysis of the Evidence. Ann Surg. 2025;281(5):748-763. doi: 10.1097/SLA.0000000000006572.
7. Handa A, Gaidhane A, Choudhari SG. Role of Robotic-Assisted Surgery in Public Health: Its Advantages and Challenges. Cureus. 2024;16(6):e62958. doi: 10.7759/cureus.62958.
8. Patel SV, Wiseman V, Zhang L, MacDonald PH, Merchant SM, Barnett KW, et al. The impact of robotic surgery on a tertiary care colorectal surgery program, an assessment of costs and short term outcomes: A Canadian perspective. Surg Endosc. 2022;36(8):6084-6094. doi: 10.1007/s00464-022-09059-3. 
9. Azhar RA, Bochner B, Catto J, Goh AC, Kelly J, Patel  HD, et al. Enhanced Recovery after Urological Surgery: A Contemporary Systematic Review of Outcomes, Key Elements, and Research Needs. Eur Urol. 2016;70(1):176-187. doi: 10.1016/j.eururo.2016.02.051.
10. Cassaro F, Impellizzeri P, Maisano G, Romeo C, Arena S. Enhanced recovery after urological reconstructive surgery in pediatric patients: a systematic review and meta-analysis. Pediatr Surg Int. 2025;41(1):110. doi: 10.1007/s00383-025-06017-7.
11. Tazreean R, Nelson G, Twomey R. Early mobilization in enhanced recovery after surgery pathways: current evidence and recent advancements. J Comp Eff Res. 2022;11(2):121-129. doi: 10.2217/cer-2021-0258.
12. Abitbol J, Cohn R, Hunter S, Rombaldi M, Cohen E, Kessous R, et al. Minimizing pain medication use and its associated costs following robotic surgery. Gynecol Oncol. 2017;144(1):187-192. doi: 10.1016/j.ygyno.2016.11.014.
13. Shkolyar E, Shih IF, Li Y, Wong JA, Liao JC. Robot-Assisted Radical Prostatectomy Associated with Decreased Persistent Postope–rative Opioid Use. J Endourol. 2020;34(4):475-481. doi: 10.1089/end.2019.0788.
14. Schraag S, Pradelli L, Alsaleh AJO, Bellone M, Ghetti G, Chung TL, et al. Propofol vs. inhalational agents to maintain general anaesthesia in ambulatory and in-patient surgery: a systematic review and meta-analysis. BMC Anesthesiol. 2018;18(1):162. Published 2018 Nov 8. doi: 10.1186/s12871-018-0632-3.
15. Gong L, Dong C. Early extubation effects on postoperative outcomes in high-risk abdominal surgery based on propensity score –matching. Sci Rep. 2025;15(1):34406. doi: 10.1038/s41598-025-17380-9.
16. Borracci RA, Ochoa G, Ingino CA, Lebus JM, Grimaldi SV, Gambetta MX. Routine operation theatre extubation after cardiac surgery in the elderly. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2016;22(5):627-632. doi: 10.1093/icvts/ivv409.