Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №3, 2026

Актуальність. Проблема хірургічного лікування вторинного перитоніту, що ускладнився септичним шоком, є предметом постійних дискусій, адже обумовлена складністю у виборі ефективної селективної хірургічної тактики та супроводжується значною кількістю ускладнень і високою летальністю. Мета: проаналізувати особливості перебігу вторинного перитоніту, що ускладнився септичним шоком, та провести порівняльний аналіз ефективності хірургічної тактики з розширенням показань до застосування програмованих релапаротомій з ВАК-терапією. Матеріали та методи. Робота ґрунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 42 пацієнтів із вторинним перитонітом, що ускладнився септичним шоком. Залежно від тактики лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи: 1-шу групу (порівняння — 19 хворих) та 2-гу групу (основна — 23 пацієнти), у якій використовували вдосконалену хірургічну тактику з розширенням показань до програмованих релапаротомій із застосуванням ВАК-терапії. Результати. Результати аналізу структури хірургічних захворювань у пацієнтів із вторинним перитонітом, що ускладнився септичним шоком, виявили перфоративне ускладнення як причину перитоніту у 9 (47,36 %) пацієнтів першої групи і 12 (52,17 %) — другої. Це було обумовлено перфоративною виразкою шлунка у 2 (10,53 %) пацієнтів першої групи і 2 (8,69 %) — другої, майже у кожного третього хворого першої групи (7 (36,84 %)) і майже у половини хворих другої групи (10 (43,48 %)) причиною перитоніту із септичним шоком були перфорації пухлин кишечника, а майже у половини пацієнтів обох груп мала місце гостра судинна недостатність кишечника. Вісім (42,11 %) пацієнтів першої групи і 10 (43,48 %) хворих другої групи були оперовані з MPI від 21 до 29 балів, а майже у кожного третього хворого першої (6 (31,58 %)) і другої (9 (39,13 %)) груп перебіг перитоніту за MPI перевищував 29 балів. Вдосконалення діагностико-лікувальної тактики у пацієнтів другої групи із вторинним перитонітом, що ускладнився септичним шоком, шляхом розширення показань до застосування лапароскопії дозволило у 2 пацієнтів із перфоративною виразкою шлунка виконати її ушивання, а поєднане використання програмованої релапаротомії з ВАК-терапією сприяло відновленню травного каналу під час їх виконання у 10 (43,48 %) пацієнтів. Висновки. Вдосконалення діагностико-лікувальної тактики у пацієнтів другої групи із вторинним перитонітом, що ускладнився септичним шоком, дозволило зменшити кількість післяопераційних ускладнень на 19,91 % та зменшило післяопераційну летальність на 19,68 %.

Background. The problem of surgical treatment for secondary peritonitis complicated by septic shock is the subject of constant discussions, as it is due to the difficulty in choosing an effective selective surgery and is accompanied by a significant number of complications and high mortality. The purpose was to analyze the features of the course of secondary peritonitis complicated by septic shock and to conduct a comparative analysis on the effectiveness of surgical management with the expansion of indications for the use of programmed relaparotomies with vacuum-assisted closure (VAC). Materials and methods. The work is based on the analysis of the results of surgical treatment of 42 patients with secondary peritonitis complicated by septic shock. Depending on the strategy, the patients were divided into 2 groups: group 1 (comparison, n = 19) and group 2 (main, n = 23) in which improved surgical strategy was used with the expansion of indications for programmed relaparotomies with VAC. Results. The results of the analysis on the structure of surgical diseases in patients with secondary peritonitis complicated by septic shock revealed a perforating complication as the cause of peritonitis in 9 (47.36 %) patients of the first group and 12 (52.17 %) patients of the second group. This was due to perforated gastric ulcer in 2 (10.53 %) patients of the first and 2 (8.69 %) patients of the second group. In almost every third (7 people (36.84 %)) participant of the first group and almost half (10 people (43.48 %) participants of the second group, peritonitis with septic shock was caused by perforation of intestinal tumors, and almost half of the patients in both groups had acute vascular insufficiency of intestine. Eight (42.11 %) patients of the first group and 10 (43.48 %) patients of the second group were operated with MPI of 21 to 29 points, and in almost every third (6 people (31.58 %) patient of the first and second groups (9 people (39.13 %), peritonitis course exceeded 29 points on MPI. Improvement of diagnostic and treatment strategy in patients of group 2 with secondary peritonitis complicated by septic shock by expanding indications for the use of laparoscopy allowed performing perforated gastric ulcer suturing in 2 cases, and the combined use of programmed relaparotomy with VAC contributed to the restoration of the digestive canal during their performance in 10 (43.48 %) patients. Conclusions. Improvement of diagnostic and treatment strategy in patients of group 2 with secondary peritonitis complicated by septic shock allowed reducing the number of postoperative complications by 19.91 % and postoperative mortality by 19.68 %.

перитоніт; програмована релапаротомія; ВАК-терапія; абдомінальний сепсис

peritonitis; programmed relaparotomy; vacuum-assisted closure; abdominal sepsis

1. Hansen EL, Pedersen L, Lindberg-Larsen M. Acute compartment syndrome. Ugeskr Laeger. 2021 Jul 5;183-192. 
2. Sutter VZ, Citron DM, Edelstein A. Wardsworth anaerobic bacteriology manual: 4-th edition, Starr Publ. Co. Belmont. Ca. 1986. P. 154-166. 
3. Ge D. The safety of negative-pressure wound therapy on surgical wounds: an updated meta-analysis of 17 randomized controlled trials. Adv. Skin Wound Care. 2018;31(9):421-428. 
4. Quacinella MA, Yong TM, Obremskey WT, Stinner DJ. Negative pressure wound therapy: Where are we in 2022? 2023 Jul 11;6(4):e247. doi: 10.1097/OI9.0000000000000247. 
5. Korpusenko IV, Nor NN, Kryshen VP, Kudryavtseva VE, Korpusenco OI, Makarenko OM, Koshtura VV. Treatment of chronic wounds of the lower limb with the use of VAC-therapy. Impact on immunity and bacterial films. Wiad Lek. 2024;77(12):2457-2463. doi: 10.36740. 
6. Müller V, Piper SK, Pratschke J, Raue W. Intraabdominal continuous negative pressure therapy for secondary peritonitis: An observational trial in a maximum care center. Acta Chir Belg. 2020;120(3):179-185. doi: 10.1080/00015458. 
7. Obeidat N, Heilat G, Ajam T, Al-Zoubi H. Perforated Stress Ulcer of the Duodenum: a Case of an Unexpected Diagnosis in a –COVID-19 Patient Following Dilatation and Curettage Procedure. Med Arch. 2023 Apr;77(2):155-157. doi: 10.5455.
8. Zharikov AN, Lubyansky VG, Zharikov AA. A differentiated approach to repeat small-bowel anastomoses in patients with posto–perative peritonitis: a prospective cohort study. Eur J Trauma Emerg Surg. 2020 Oct;46(5):1055-1061. doi: 10.1007/s00068-019-01084-7. 
9. Edward PR, Ewing WH. Identification of Enterobacteriaceae. 3rd ed. Minneapolis: Burgess Publishing; 1972. 362 p. 
10. Noh JH, Kim DH, Park K, Na HK, Ahn JY, Lee JH, Jung KW, Choi KD, Song HJ, Lee GH, Jung HY. Conventional endoscopic mucosal resection versus modified endoscopic mucosal resection for duodenal neuroend ocrine tumor. Surg Endosc. 2023 May;37(5):3884-3892. doi: 10.1007/s00464-023. 
11. De Waele JJ. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. Curr Opin Crit Care. 2022 Dec 1;28(6):695-701. doi: 10.1097/MCC.0000000000000991. 
12. Noorbakhsh S, Wagner V, Arientyl V, Orlin S, Koganti D, Fransman RB, Bishop ES, Castater CA, Nguyen J, De Leon Castro A, Davis MA, Smith RN, Todd SR, Sciarretta JD. Pancreaticoduodenectomy in high-grade pancreatic and duodenal trauma. Injury. 2024 Sep;55(9):111721. doi: 10.1016. 
13. Viallard C., Larrivee B. Tumor angiogenesis and vascular normalization: alternative therapeutic targets. Angiogenesis. 2017;20(4):409-426. doi: 10.1007/s10456-017-9562-9. 
14. Krajnović I, Pogorelić Z, Perić I, Ćavar M, Borić M. Does Seasonality Affect Peptic Ulcer Perforation? A Single-Center Retrospective Study. Medicina (Kaunas). 2025 May 22;61(6):945. doi: 10.3390. 
15. Marrano E, Bunino F, Del Zotto G, Ceolin M, Mei S, Brocchi A, Kurihara H. Open abdomen: is a dedicated emergency surgery team needed? A single center retrospective study on 141 consecutive patients. ANZ J Surg. 2022 Sep;92(9):2213-2217. doi: 10.1111. 
16. Слонецький Б.І., Вербицький І.В. Шкали в невідкладній хірургії та критичних станах: навч. посіб. Київ, 2024. 526 с.
17. Грубник В.В., Косован В.М., Койчев Є.А., Чернов М.М. Успішне лікування важкого гнійного перитоніту, ускладненого синдромом інтраабдомінальної гіпертензії (клінічний випадок). Харківська хірургічна школа. 2021. Т. 5–6. № 1. С. 10-111. 
18. Слонецький Б.І., Тутченко М.І., Вербицький І.В., Коцюбенко О. Сучасні тенденції та непередбачувальні виклики ургентної хірургії органів черевної порожнини в Україні. Світ медицини та біології. 2020. Т. 4. № 74. С. 140-144. 
19. Garcia A, Sanchez AI, Ferrada P, Wolfe L, Duchesne J, Fraga GP, Benjamin E, Campbell A, Morales C, Pereira BM, Ribeiro  M, Quiodettis M, Peck G, Salamea JC, Kruger VF, Ivatury R, Scalea T. Risk factors for the leakage of the repair of duodenal wounds: a secondary analysis of the Panamerican Trauma Society multicenter retrospective review. World J Emerg Surg. 2023 Apr 4;18(1):28. 
20. Latifi R, Smiley A. Acellular Fish Skin Graft Use in Open Abdomen Management. Surg Technol Int. 2023 Sep 15;42:149-155. 
21. Fernandez LG, Sibaja AP, Kaplan MJ et al. Application of negative pressure wound therapy with instillation and dwell time of the open abdomen: initial experience. Cureus. 2019;11(9):e5667. doi: 10.7759/cureus.5667. 
22. Perrotti G, Myers RL, Sadri L, Mejia-Sierra L, Katsnelson J, Fassler SA, Shadis R. Spontaneous Enterocutaneous Fistula. Am Surg. 2023 Dec;89(12):6209-6211. doi: 10.1177/00031348221114037.