Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №3, 2026

Актуальність. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST (STEMI) є критичним станом, що потребує невідкладного відновлення коронарного кровотоку. Ургентне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) супроводжується больовим синдромом і активацією оксидативного стресу, вираженість яких може залежати від методу анестезіологічного забезпечення. Мета: оцінити вплив різних методів анестезіологічного забезпечення на інтенсивність болю та маркери оксидативного стресу у пацієнтів зі STEMI під час ургентного ЧКВ. Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 90 пацієнтів зі STEMI, яким виконували ургентне ЧКВ зі стентуванням інфаркт-залежної коронарної артерії. Хворих розподілено на 3 групи: I група — стандартна аналгоседація; II група — мультимодальна малоопіоїдна анестезія; III група — мультимодальна малоопіоїдна анестезія в поєднанні з едаравоном. Інтенсивність болю оцінювали за шкалами NRS і VAS, оксидативний стрес — за рівнями малонового діальдегіду, супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази на початку та наприкінці втручання. ­Результати. На початку втручання групи були статистично однорідними за показниками болю та маркерами оксидативного стресу. Під час стентування та реперфузії найвищу інтенсивність болю відзначено у пацієнтів I групи, тоді як у II та III групах вона була вірогідно нижчою. Наприкінці втручання в усіх групах спостерігалися підвищення рівня малонового діальдегіду, зниження активності супероксиддисмутази та підвищення глутатіонпероксидази. Найменш виражені зміни маркерів оксидативного стресу виявлено у III групі. Висновки. Метод анестезіологічного забезпечення впливає на інтенсивність інтраопераційного больового синдрому та вираженість оксидативного стресу у пацієнтів зі STEMI під час ургентного ЧКВ. Найбільш сприятливі результати отримано при застосуванні мультимодальної малоопіоїдної анестезії в поєднанні з едаравоном.

Background. ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) is a critical condition requiring urgent restoration of coronary blood flow. Urgent percutaneous coronary intervention (PCI) is associated with pronounced pain and activation of oxidative stress whose severity may depend on anesthetic regimen. Objective: to evaluate the impact of different methods of anesthetic management on pain intensity and oxidative stress markers in patients with STEMI during urgent PCI. Materials and methods. This single-center prospective study included 90 patients with STEMI who underwent urgent PCI with stenting of infarct-related coronary artery. Participants were allocated to three groups: group I received standard analgosedation; group II — multimodal low-opioid anesthesia; group III — multimodal low-opioid anesthesia combined with edaravone. Pain intensity was assessed using the Numeric Ra­ting Scale and visual analogue scale, oxidative stress — by malondialdehyde, superoxide dismutase, and glutathione peroxidase levels at baseline and at the end of the procedure. Results. At baseline, the groups were statistically homogeneous in terms of pain intensity and oxidative stress markers. During stenting and reperfusion, pain intensity was highest in groups I, while in groups II and III it was significantly lower. By the end of the intervention, all groups demonstrated an increase in malondialdehyde level, a decrease in superoxide dismutase activity, and an increase in glutathione peroxidase. Group III showed the least pronounced changes in markers of oxidative stress. Conclusions. Anesthetic regimen affects the intensity of intraoperative pain syndrome and the severity of oxidative stress in patients with STEMI during urgent PCI. The most favorable outcomes were achieved when using multimodal low-opioid anesthesia in combination with edaravone.

STEMI; больовий синдром; черезшкірне коронарне втручання; оксидативний стрес; мультимодальна анестезія

ST-segment elevation myocardial infarction; pain; percutaneous coronary intervention; oxidative stress; multimodal anesthesia

1. Byrne RA, Rossello X, Coughlan JJ, et al. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023;44(38):3720-3826. doi: 10.1093/eurheartj/ehad191.
2. Hausenloy DJ, Botker HE, Engstrom T, et al. Targeting reperfusion injury in patients with ST-segment elevation myocardial infarction: trials and tribulations. Eur Heart J. 2017;38(13):935-941. doi: 10.1093/eurheartj/ehw145.
3. Kurian GA, Rajagopal R, Vedantham S, Rajesh M. The role of oxidative stress in myocardial ischemia and reperfusion injury and remodeling: revisited. Oxid Med Cell Longev. 2016;2016:1656450. doi: 10.1155/2016/1656450.
4. Matin E, Ghaffari S, Garjani A, et al. Oxidative stress and its association with ST resolution and clinical outcome measures in patients with ST-segment elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention. BMC Res Notes. 2020;13(1):525. doi: 10.1186/s13104-020-05350-5.
5. Aladag N, Asoglu R, Ozdemir M, et al. Oxidants and antioxidants in myocardial infarction: investigation of ischemia modified albumin, malondialdehyde, superoxide dismutase and catalase in individuals diagnosed with STEMI and NSTEMI. J Med Biochem. 2021;40(3):286-294. doi: 10.5937/jomb0-28879.
6. Whitehead NJ, Clark AL, Williams TD, Collins NJ, Boyle AJ. Sedation and analgesia for cardiac catheterisation and coronary intervention. Heart Lung Circ. 2020;29(2):169-177. doi: 10.1016/j.hlc.2019.08.015.
7. Delewi R, Vlastra W, Rohling WJ, et al. Anxiety levels of patients undergoing coronary procedures in the catheterization laboratory. Int J Cardiol. 2017;228:926-930. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.11.043.
8. Chen H, Wang H, Li B, et al. Analgesic drug use in patients with STEMI: current perspectives and challenges. Front Med (Lausanne). 2023;10:1148581. doi: 10.3389/fmed.2023.1148581.
9. Kini AS, Mitre CA, Kim M, et al. Postprocedure chest pain after coronary stenting: implications for clinical restenosis. J Am Coll Cardiol. 2003;41(1):33-38. doi: 10.1016/s0735-1097(02)02617-7.
10. Schuepp M, Ullmer E, Weinbacher M, et al. Chest pain early after percutaneous coronary intervention: incidence and relation to ECG changes, cardiac enzymes and follow-up events. J Invasive Cardiol. 2001;13(3):211-216.