Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №3, 2026

У роботі наводяться дані про діагностику та диференціацію станів психомоторного збудження. Підкреслюється, що зазначений стан є досить поширеним та розвивається при гострих психічних розладах, інтоксикаціях, соматичних та неврологічних захворюваннях, стресових впливах. Клінічна картина збудження характеризується значною гостротою, тяжкістю та вираженістю симптоматики з домінуванням порушень свідомості, психотичних розладів, агресії, афективних та грубих поведінкових проявів. Такі стани є небезпечними як для хворого, так і для оточуючих. У психіатричній практиці зустрічаються такі варіанти психомоторного збудження, як галюцинаторно-маячне, депресивне (меланхолічне), маніакальне, кататонічне, гебефренічне, аментивне, епілептичне, хореїформне, істеричне, психопатичне, панічне, еретичне. Психомоторне збудження, що розвивається при розладах внаслідок вживання алкоголю та наркотичних речовин, також має певні особливості. У статті наводяться стани психомоторного збудження зазначених варіантів, що є важливими для своєчасної діагностики та диференціації при наданні невідкладної допомоги хворим. Допомогу хворим з психомоторним збудженням надають не тільки психіатри та наркологи, часто з такими особами стикаються лікарі інших спеціальностей як на амбулаторних прийомах, так і в стаціонарах. Наводиться інформація, що у всіх країнах на сьогодні існує значна прогалина у можливості надання психіатричної допомоги людям з психічними, неврологічними розладами та розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Для вирішення цієї проблеми у лікуванні Все­світня організація охорони здоров’я розробила програму Mental Health Gap Action Programme, яка активно впроваджується в Україні. У зв’язку з важливістю уніфікації підходів до надання допомоги наводиться інформація про оцінку та ведення станів збудження відповідно до положень цієї програми. Залежно від того, який варіант збудження діагностований, надаються рекомендації з ведення із застосуванням як методів деескалації немедикаментозного характеру, так і терапії з призначенням психотропних засобів.

The work presents data on the diagnosis and differentiation of states of psychomotor agitation. It is emphasized that this condition is quite common and develops in acute mental disorders, intoxications, somatic and neurological diseases, and stressful influences. The clinical picture of agitation is characterized by significant acuteness, severity, and intensity of symptoms with a dominance of impaired consciousness, psychotic disorders, aggression, affective, and severe behavioral deviation. Such conditions are dangerous for both the patient and those around them. In psychiatric practice, the following variants of psychomotor agitation are encountered: hallucinatory-delusional, depressive (melancholic), manic, catatonic, hebephrenic, amentive, epileptic, choreiform, hysterical, psychopathic, panic, erethic. Psychomotor agitation that develops in disorders due to alcohol and drug use also has certain characteristics. The article presents the states of psychomotor agitation of the indicated variants, which are important for timely diagnosis and differentiation when providing emergency care for patients. Help to patients with psychomotor agitation is provided not only by psychiatrists and narcologists but also by doctors of other specialties who contact such peoples in outpatient clinics and in hospitals. Information is given that today in all countries, there is a significant gap in the ability to provide specialized care for people with mental, neurological and substance use disorders. To address this problem in treatment, the World Health Organization developed the Mental Health Gap Action Programme, which is being actively implemented in Ukraine. Due to the importance of unifying approaches to providing care, information is given on the assessment and management of agitation states in accordance with the provisions of this programme. Depending on which type of agitation is diagnosed, recommendations are given for management using both non-drug de-escalation methods and therapy with the prescription of psychotropic medications.

психомоторне збудження; діагностика; диференціація; терапія

psychomotor agitation; diagnosis; differentiation; therapy

1. Moitra M, Santomauro D, Collins P, Vos T, Whiteford H, Sa–xena S. The global gap in treatment coverage for major depressive disorder in 84 countries from 2000-2019: A systematic review and Baye–sian meta-regression analysis. J. PLoS Med. 2022;19(2):e1003901. doi: 10.1371/journal.pmed.1003901.
2. Yung NCL, Wong CSM, Chan JKN, Chen EYH, Chang WC. Excess Mortality and Life-Years Lost in People with Schizophrenia and Other Non-affective Psychoses: An 11-Year Population-Based Cohort Study. Schizophr Bull. 2021;47(2):474-484. https://doi.org/10.1093/schbul/sbaa137.
3. Lawrence R, Rolin S, Looney D. Physical assault in the psychiatry emergency room. J Am Acad Psychiatry Law. 2020;48(4):484-495. doi: 10.29158/JAAPL.200022-20.
4. Fico G, Anmella G, Pacchiarotti I. The biology of aggressive behavior in bipolar disorder: a systematic review. Neurosci Biobehav Rev. 2020;119:9-20. doi: 10.1016/j.neubiorev.2020.09.015.
5. Simon E, Smalley C, Muir M, Mangira C, Pence R, Wahi-Singh B, et al. Agitation Management in the Emergency Department with Physical Restraints: Where Do These Patients End Up? West J Emerg Med. 2023;5;24(3):454-460. doi: 10.5811/westjem.59466.
6. Zareifopoulos N, Panayiotakopoulos G. Treatment Options for Acute Agitation in Psychiatric Patients: Theoretical and Empirical Evidence. Cureus. 2019;11:6152. doi: 10.7759/cureus.6152.
7. Stubbe DE. Psychiatric emergencies: Empowering connections to de-escalate aggression. Focus Am. Psychiatr. Publ. 2023;21(1):54-57. doi: 10.1176/appi.focus.20220079.
8. Roppolo LP, Morris DW, Khan F, Downs R, Metzger J, Carder T. Improving the management of acutely agitated patients in the emergency department through implementation of Project BETA (Best Practices in the Evaluation and Treatment of Agitation). J. Am. Coll. Emerg. Physicians Open. 2020;1(5):898-907. doi: 10.1002/emp2.12138.
9. Del Casale A, Arena JF, Napoli Ch, Grassi F, Mancino S. A Comprehensive Understanding of Psychomotor Agitation: From Causes to Hospital Care. Curr. Neuropharmacol. 2025;23(13):1666-1682. doi: 10.2174/01570159x340145250109080932.
10. Luchowski P, Sojka M, Oleksak I, Jartych A, Piwoński M, Rejdak K. Acute psychomotor agitation — Challenges for psychiatrists and neurologists: A case study. Postepy Psychiatr. Neurol. 2022;31(1):38-42. doi: 10.5114/ppn.2022.115120.
11. Weltens I, Bak M, Verhagen S, Vandenberk E, Domen P. Aggression on the psychiatric ward: Prevalence and risk factors. A systematic review of the literature. PLoS One. 2021;16(10):e0258346. doi: 10.1371/journal.pone.0258346.
12. Martinotti G, De Risio L, Vannini C, et al. Substance-rela–ted exogenous psychosis: a postmodern syndrome. CNS Spectr. 2021 Feb;26(1):84-91. doi: 10.1017/S1092852920001479.
13. Sabbula B, Yemmanur S, Sanivarapu R. Finding the cause of psychosis: a challenging case of anti-NMDAR encephalitis. Case Rep Med. 2020(3):1-4. https://doi.org/10.1155/2020/2074704.
14. Kuypers K, Verkes R, Van den Brink W, Van Amsterdam J, Ramaekers J. Intoxicated aggression: do alcohol and stimulants cause dose-related aggression? A review. Eur. Neuropsychopharmacol. 2020;30:114-147. doi: 10.1016/j.euroneuro.2018.06.001.
15. Sampogna G, Del Vecchio V, Giallonardo V, Luciano M, Fiorillo A. Diagnosis, clinical features, and therapeutic implications of agitated depression. Psychiatr. Clin. North Am. 2020;43(1):47-57. doi: 10.1016/j.psc.2019.10.011.
16. Dabir A, Zahoor S, Abou-Khalil BW. Determinants of postictal agitation and recovery after tonic-clonic seizures in generalized and focal epilepsy. Epileptic Disord. 2022;24(1):133-139. doi: 10.1684/epd.2021.1371.
17. Mansutti I, Venturini M, Palese A. Episodes of psychomotor agitation among medical patients: Findings from a longitudinal multicentre study. Aging Clin. Exp. Res. 2020;32(6):1101-1110. doi: 10.1007/s40520-019-01293-5.
18. Carrarini C, Russo M, Dono F, Barbone F, Rispoli MG. Agitation and dementia: Prevention and treatment strategies in acute and chronic conditions. Front. Neurol. 2021;12:644317. doi: 10.3389/fneur.2021.644317.
19. Higuchi M, Hatta K, Honma T, Hitomi YH, Kambayashi Y. Association between altered systemic inflammatory interleukin-1β and natural killer cell activity and subsequently agitation in patients with Alzheimer disease. Int. J. Geriatr. Psychiatry. 2010;25(6):604-611. doi: 10.1002/gps.2381.
20. Puhalla A, Berman M, Coccaro E, Fahlgren M, McCloskey M. History of childhood abuse and alcohol use disorder: relationship with intermittent explosive disorder and intoxicated aggression frequency. J. Psychiatr. Res. 2020;125:38-44. doi: 10.1016/j.jpsychires.2020.02.025.
21. Sontate KV, Rahim KM, Naina MI. Alcohol, Aggression, and Violence: From Public Health to Neuroscience. Front Psychol. 2021;12:699726. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.699726.
22. Stewart D, Kinsella J, McPeake J. The influence of alcohol abuse on agitation, delirium and sedative requirements of patients admitted to a general intensive care unit. J Intensive Care Soc. 2019;20:208-215. https://doi.org/10.1177/1751143718787748.
23. Yeo D, Singham T, Poremski D. The presence of alcohol consumption prior to homicide in Singapore. Asian J. Psychiatry. 2019;44:80-85. doi: 10.1016/j.ajp.2019.07.019.
24. Appelbaum P, Robbins P, Roth L. Dimensional approach to delusions: comparison across types and diagnoses. Am J Psychiatry. 1999;156(12):1938-1943. doi: 10.1176/ajp.156.12.1938.
25. Duica L, Dragulescu V, Pirlog M. Neurobiological elements of hopelessness and impulsivity in suicidal behavior. Int J Med Rev Case Rep. 2020;4(11):1-4. doi: 10.5455/IJMRCR.suicidal-behaviour-neuro.
26. Drachman R, Colic L, Sankar A. Rethinking “aggression” and impulsivity in bipolar disorder: Risk, clinical and brain circuitry features. J Affect Disord. 2022;303:331-339. doi: 10.1016/j.jad.2022.02.047.
27. Dinegar S, Meresh E, Tang H, Nobari V. Agitated and depressed with a traumatic brain injury. Curr Psychiatr. 2023 Sep;22(9):44-48. doi: 10.12788/cp.0390.
28. Mirijello A, Sestito L, Antonelli M, Gasbarrini A, Addolo–rato G. Identification and management of acute alcohol intoxication. Eur. J. Intern. Med. 2023;108:1-8. doi: 10.1016/j.ejim.2022.08.013.
29. Miller J. Managing acute agitation and aggression in the world of drug shortages. Ment. Health Clin. 2021;11(6):334-346. doi: 10.9740/mhc.2021.11.334.
30. Gerson R, Malas N, Feuer V, Silver G, Prasad R, Mroczkowski M. Best practices for evaluation and treatment of agitated children and adolescents (BETA) in the emergency department: Consensus statement of the American association for emergency psychiatry. West J Emerg Med. 2019;20(2):409-418. doi: 10.5811/westjem.2019.1.41344.
31. Baldaçara L, Ismael F, Leite V, Pereira LA, dos Santos RM. Brazilian guidelines for the management of psychomotor agitation. Part 1. Non-pharmacological approach. Br. J. Psychiatry. 2019;41(2):153-167. doi: 10.1590/1516-4446-2018-0163.
32. Citrome L, Correll C, San L. Alternative approaches for addressing acute agitation in schizophrenia and bipolar disorder. Prim Care Companion Disord. 2024;26(1):23nr03596. https://doi.org/10.4088/PCC.23nr03596.
33. Pompili M, Ducci G, Galluzzo A. The Management of Psychomotor Agitation Associated with Schizophrenia or Bipolar Disorder: A Brief Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(8):4368. doi: 10.3390/ijerph18084368.