Журнал "Гастроэнтерология" Том 60, №2, 2026

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) залишається однією з найпоширеніших хронічних патологій верхніх відділів травного тракту, поширеність якої зростає паралельно з глобальним збільшенням частоти надлишкової маси тіла, ожиріння та метаболічних порушень. Сучасні наукові дані свідчать, що взаємозв’язок між ГЕРХ і ожирінням не обмежується лише механічним впливом підвищеного внутрішньочеревного тиску, а формується внаслідок складної багаторівневої взаємодії метаболічних, запальних, гормональних і моторних механізмів. Особливу увагу останніми роками приділяють концепції метаболічних фенотипів ожиріння, яка дозволяє пояснити значну варіабельність клінічного перебігу ГЕРХ у пацієнтів з однаковими антропометричними показниками. Аналіз сучасних літературних даних демонструє, що саме метаболічно нездорові фенотипи ожиріння та метаболічно нездорова нормальна маса тіла асоціюються з найвищим ризиком ерозивного езофагіту, підвищеною кислотною та змішаною експозицією, порушенням моторики стравоходу, зниженням ефективності стравохідного кліренсу та рефрактерністю до стандартної терапії. Ключову роль у патогенезі відіграє вісцеральна жирова тканина як активний ендокринний та імунометаболічний орган, що через інсулінорезистентність, дисбаланс адипокінів, хронічне запалення низької інтенсивності та порушення гормональної регуляції сприяють ушкодженню мукозального бар’єра стравоходу та прогресуванню ерозивних форм захворювання. Метаболічний синдром і метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки розглядаються як незалежні модифікатори тяжкості перебігу ГЕРХ навіть після корекції індексу маси тіла. Узагальнені дані підтверджують доцільність фенотип-орієнтованого підходу до стратифікації ризиків і персоналізації ведення пацієнтів з ГЕРХ та надлишковою масою тіла.

Gastroesophageal reflux disease (GERD) remains one of the most prevalent chronic disorders of the upper gastrointestinal tract, with a steadily increasing burden that parallels the worldwide rise in excess body weight, obesity, and metabolic disturbances. Accumulating evidence indicates that the association between GERD and obesity extends far beyond the traditional mechanical concept of increased intra-abdominal pressure and is mediated by a complex interplay of metabolic, inflammatory, hormonal, and motor mechanisms. In recent years, growing attention has been directed toward the concept of metabolic obesity phenotypes, which helps explain the marked heterogeneity in GERD manifestations among individuals with similar anthropometric characteristics. Analysis of current literature demonstrates that metabolically unhealthy obesity phenotypes and metabolically unhealthy normal weight are associated with the highest risk of erosive esophagitis, increased acid and mixed reflux exposure, impaired esophageal motility, reduced esophageal clearance, and refractoriness to standard the­rapy. A central role in GERD pathogenesis is attributed to visceral adipose tissue acting as an active endocrine and immunometabolic organ. Through insulin resistance, adipokine imbalance, chronic low-grade inflammation, and altered hormonal regulation, visceral fat contributes to disruption of the esophageal mucosal barrier and progression toward erosive disease. Metabolic syndrome and metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease are increa­singly recognized as independent modifiers of GERD severity and clinical course, even after adjustment for body mass index. The accumulated evidence supports a phenotype-orien­ted approach to risk stratification and highlights the importance of personalized diagnostic and therapeutic strategies in patients with GERD and excess body weight.

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; ожиріння; метаболічні фенотипи; вісцеральне ожиріння; метаболічний синдром; інсулінорезистентність

gastroesophageal reflux disease; obesity; metabolic phenotypes; visceral obesity; metabolic syndrome; insulin resistance

1. Mo L., Liu Z., Cao W., Gong H., Wu J., Lin M. et al. Glo–bal, regional, and national burden of gastroesophageal reflux di–sease (1990-2021): age-period-cohort analysis and Bayesian projections. Front Public Health. 2025. Vol. 13. P. 1576527. doi: 10.3389/fpubh.2025.1576527.
2. Chen L., Yang X., Hu M., Zhou L, Ding Y., Wang Z. et al. Global, regional and national burdens of gastroesophageal reflux disease from 1990 to 2021 and projections to 2050: a finding from the glo–bal burden of disease study 2021. BMC Public Health. 2025. Vol. 25(1). P. 3943. doi: 10.1186/s12889-025-25121-w.
3. Wickramasinghe N., Devanarayana N.M. Insight into global burden of gastroesophageal reflux disease: Understanding its reach and impact. World J Gastrointest Pharmacol Ther. 2025. Vol. 16(1). P. 97918. doi: 10.4292/wjgpt.v16.i1.97918.
4. Boulton K.H.A., Dettmar P.W. A narrative review of the preva–lence of gastroesophageal reflux disease (GERD). Ann Esophagus. 2022. Vol. 5. P. 7. doi: 10.21037/aoe-20-80.
5. Baklola M., Terra M., Badr A., Fahmy F.M., Elshabrawy E., Hawas Y. et al. Prevalence of gastro-oesophageal reflux disease, and its associated risk factors among medical students: a nation-based cross-sectional study. BMC Gastroenterol. 2023. Vol. 23(1). P. 269. doi: 10.1186/s12876-023-02899-w.
6. Masood M., Low D., Deal S.B., Kozarek R.A. Gastroesopha–geal Reflux Disease in Obesity: Bariatric Surgery as Both the Cause and the Cure in the Morbidly Obese Population. J Clin Med. 2023. Vol. 12(17). P. 5543. doi: 10.3390/jcm12175543.
7. Leng X., Liao W.Z., Zheng F.P. Gastroesophageal reflux disease and non-alcoholic fatty liver disease: a two-sample Mendelian randomization combined with meta-analysis. Sci Rep. 2024. Vol. 14(1). P. 12633. doi: 10.1038/s41598-024-63646-z.
8. Xie M., Deng L., Fass R., Song G. Obesity is associated with higher prevalence of gastroesophageal reflux disease and reflux related complications: A global healthcare database study. Neurogastroenterol Motil. 2024. Vol. 36(4). P. e14750. doi: 10.1111/nmo.14750.
9. García Ruiz de Gordejuela A., Ibarzabal Olano A., Petrola Chacón C.G., González López Ó. Obesity related pathophy–siological aspects favouring Gastroesophageal Reflux Disease. Cir Esp (Engl Ed). 2023. Vol. 101(Suppl 4). P. S3-S7. doi: 10.1016/j.cireng.2022.12.007.
10. El-Serag H.B., Thrift A.P. Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease. In The Esophagus (eds J.E. Richter, D.O. Castell, D.A. Katzka, P.O. Katz, A. Smout, S. Spechler and M.F. Vaezi). 2021. doi: 10.1002/9781119599692.ch36.
11. Griadil T.I., Bezushko B.V., Dutko O.O., Lopit M.M. The clinical and pathogenetic manifestations of gastroesophageal reflux disease and obesity and approaches to their diagnosis, treatment, and prevention: current state of the problem (literature review). Wiad Lek. 2025. Vol. 78(4). P. 937-942. doi: 10.36740/WLek/203909.
12. Опарін А.Г., Федченко Ю.Г., Благовещенська А.В., Хоменко Л.О., Новохатня А.Є., Опаріна Т.М. та ін. Патофізіологічні та біохімічно-молекулярні концепції коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та ожиріння в осіб молодого віку. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2024. № 2. С. 70-80. doi: 10.15407/internalmed2024.02.070.
13. He T., Sun X.Y., Tong M.H., Zhang M.J., Duan Z.J. Association Between Different Metabolic Obesity Phenotypes and Erosive Esophagitis: A Retrospective Study. Diabetes Metab Syndr Obes. 2024. Vol. 17. P. 3029-3041. doi: 10.2147/DMSO.S471499.
14. He T., Wang P., Wang L.X., Tong M.H., Duan Z.J. Relationship of different metabolic obesity phenotypes with reflux esophagitis: a propensity score matching analysis. BMC Endocr Disord. 2024. Vol. 24(1). P. 239. doi: 10.1186/s12902-024-01771-6.
15. He T., Su L.P., Song S.Z., Li Y.F., Wang L.X., Sun S.M. Associations of Metabolically Healthy Obesity with Gastroesophageal Reflux Disease and Ineffective Esophageal Motility. Turk J Gastroenterol. 2025. Vol. 36(6). P. 371-380. doi: 10.5152/tjg.2025.24351.
16. He T., Zhang M., Tong M., Duan Z. Comparison of Esophageal Dysmotility and Reflux Burden in Patients with Different Metabo–lic Obesity Phenotypes Based on High-Resolution Impedance Manometry and 24-h Impedance-pH. Obes Facts. 2024. Vol. 17(6). P. 629-640. doi: 10.1159/000541130.
17. Hsu W.H., Geng J.H., Wu P.Y., Huang J.C., Kuo C.H., Chen S.C. Metabolic syndrome is associated with gastroesophageal reflux disease in a large Taiwanese population study. Int J Med Sci. 2025. Vol. 22(7). P. 1555-1561. doi: 10.7150/ijms.109616.
18. Fu S., Xu M., Zhou H., Wang Y., Tan Y., Liu D. Metabolic syndrome is associated with higher rate of gastroesophageal reflux disease: a meta-analysis. Neurogastroenterol Motil. 2022. Vol. 34(5). P. e14234. doi: 10.1111/nmo.14234.
19. Kallel L., Bibani N., Fekih M., Matri S., Karoui S., Mustapha N.B. et al. Metabolic syndrome is associated with gastroesophageal reflux disease based on a 24-hour ambulatory pH monitoring. Dis Esophagus. 2011. Vol. 24(3). P. 153-9. doi: 10.1111/j.1442-2050.2010.01118.x.
20. He T., Geng X., Lin X., Li Y., Duan Z. Association between gastroesophageal reflux disease and metabolic syndrome: a bidirectional two-sample Mendelian randomization analysis. Arch Med Sci. 2024. Vol. 20(5). P. 1715-1719. doi: 10.5114/aoms/193708.
21. Czigany Z., Lurje I., Tolba R.H., Neumann U.P., Tacke F., Lurje G. Machine perfusion for liver transplantation in the era of marginal organs — New kids on the block. Liver Int. 2019. Vol. 39(2). P. 228-249. doi: 10.1111/liv.13946.
22. Mikolasevic I., Poropat G., Filipec Kanizaj T., Skendere–vic N., Zelic M., Matasin M. et al. Association between Gastroesopha–geal Reflux Disease and Elastographic Parameters of Liver Steatosis and Fibrosis: Controlled Attenuation Parameter and Liver Stiffness Measurements. Can J Gastroenterol Hepatol. 2021. Vol. 2021. P. 6670065. doi: 10.1155/2021/6670065.
23. Khosravifar M., Rezaei M., Heydari R. Association of Gastroesophageal Reflux Disease Symptoms and Non-alcoholic Fatty Liver Disease by Eliminating the Body Mass Index Effect. Govaresh. 2021. Vol. 26(2). P. 108-112.
24. Alimi Y., Azagury D.E. Gastroesophageal Reflux Disease and the Patient with Obesity. Gastroenterol Clin North Am. 2021. Vol. 50(4). P. 859-870. doi: 10.1016/j.gtc.2021.08.010.
25. Yuan S., Larsson S.C. Adiposity, diabetes, lifestyle factors and risk of gastroesophageal reflux disease: a Mendelian randomization study. Eur J Epidemiol. 2022. Vol. 37(7). P. 747-754. doi: 10.1007/s10654-022-00842-z.
26. Chandran S., Mohiuddin A., Cash E., Albert C., Kehdy F. The Inclusion of Voice Assessments to Aid Diagnostic and Surgical Decision Making for Patients With Laryngopharyngeal Reflux. J Voice. 2022. P. S0892-1997(22)00082-0. doi: 10.1016/j.jvoice.2022.03.016.
27. Ribolsi M., Guarino M.P.L., Tullio A., Cicala M. Post-reflux swallow-induced peristaltic wave index and mean nocturnal baseline impedance predict PPI response in GERD patients with extra esopha–geal symptoms. Dig Liver Dis. 2020. Vol. 52(2). P. 173-177. doi: 10.1016/j.dld.2019.09.011.
28. Prajapati S.K., Senthamizhselvan K., Murugesan R., Mohan P. Spectrum of esophageal manometry and 24-h pH impedance findings in non-erosive gastroesophageal reflux disease and response to phenotype-based treatment — A prospective observational study. Indian J Gastroenterol. 2025. Vol. 44(1). P. 64-71. doi: 10.1007/s12664-024-01659-2.
29. Ghoshal U.C., Sonthalia N., Roy A., Goenka M.K. Metabolic Syndrome and Gastroesophageal Reflux Disease: Clinical Remission With Treatment, Beyond an Epidemiological Association. J Neurogastroenterol Motil. 2025. Vol. 31(1). P. 1-2. doi: 10.5056/jnm24175.
30. Budiyani L., Purnamasari D., Simadibrata M., Abdullah M. Insulin Resistance in Gastroesophageal Reflux Disease. Acta Med Indones. 2018. Vol. 50(4). P. 336-342. PMID: 30631000.
31. Sleutjes J.A.M., Roeters van Lennep J.E., Boersma E., Menchen L.A., Laudes M., Farkas K. et al. Systematic review with meta-analysis: effect of inflammatory bowel disease therapy on lipid levels. Aliment Pharmacol Ther. 2021. Vol. 54(8). P. 999-1012. doi: 10.1111/apt.16580.
32. Stepanov Y., Mosiychuk L., Tatarchuk O., Shevtsova O., Petishko O. Effects of visceral obesity on cytokine and hormonal regulation in patients with gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2023. Vol. 57(3). P. 135-140. doi: 10.22141/2308-2097.57.3.2023.551.
33. Mosiychuk L., Shevtsova O., Tatarchuk O., Petishko O. Characteristics of metabolic syndrome in the servicemen with erosive esophagitis in wartime conditions. Gastroenterology. 2024. Vol. 58(4). P. 234-239. doi: 10.22141/2308-2097.58.4.2024.633.
34. Savarino E., Zentilin P., Marabotto E., Bonfanti D., Inferrera S., Assandri L. et al. Overweight is a risk factor for both erosive and non-erosive reflux disease. Dig Liver Dis. 2011. Vol. 43(12). P. 940-5. doi: 10.1016/j.dld.2011.07.014.
35. Kim K.J., Lee B.S. Central Obesity as a Risk Factor for Non-Erosive Reflux Disease. Yonsei Med J. 2017. Vol. 58(4). P. 743-748. doi: 10.3349/ymj.2017.58.4.743.
36. Nam S.Y., Choi I.J., Ryu K.H., Park B.J., Kim H.B, Nam B.H. Abdominal visceral adipose tissue volume is associated with increased risk of erosive esophagitis in men and women. Gastroenterology. 2010. Vol. 139(6). P. 1902-1911.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2010.08.019.
37. Ohashi S., Maruno T., Fukuyama K., Kikuchi O., Sunami T., Kondo Y. et al. Visceral fat obesity is the key risk factor for the development of reflux erosive esophagitis in 40-69-years subjects. Esophagus. 2021. Vol. 18(4). P. 889-899. doi: 10.1007/s10388-021-00859-5.
38. Nurleili R.A., Purnamasari D., Simadibrata M., Rachman A., Tahapary D.L., Gani R.A. Visceral fat thickness of erosive and non-erosive reflux disease subjects in Indonesia’s tertiary referral hospital. Diabetes Metab Syndr. 2019. Vol. 13(3). P. 1929-1933. doi: 10.1016/j.dsx.2019.04.025.
39. Budiyani L., Purnamasari D., Simadibrata M., Abdullah M. Differences in the Insulin Resistance Levels Measured by HOMA-IR between Patients with Erosive and Non-Erosive Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of the ASEAN Federation of Endocrine Societies. 2017. Vol. 32(2). P. 139. https://asean-endocrinejournal.org/index.php/JAFES/article/view/416.
40. Kim Y.M., Kim Y., Kim J.H., Park J.S., Baik S.J., Chun J. et al. Triglyceride-glucose index is associated with gastroesophageal reflux disease and erosive reflux disease: a health checkup cohort study. Sci Rep. 2022. Vol. 12(1). P. 20959. doi: 10.1038/s41598-022-25536-0.
41. Arısoy Ş., Ergül B., Gül Ö., Oğuz D., Dindar Badem N. The effect of anthropometric and metabolic parameters on the development of erosive reflux disease in patients with gastroesophageal reflux disease. Intercont J Int Med. 2023. Vol. 1(2). P. 43-49.
42. Zhan J., Yuan M., Zhao Y., Zhang X., Qiao T., Ji T. et al. Abdominal obesity increases the risk of reflux esophagitis: a systematic review and meta-analysis. Scand J Gastroenterol. 2022. Vol. 57(2). P. 131-142. doi: 10.1080/00365521.2021.1994643.
43. He M., Wang Q., Yao D., Li J., Bai G. Association Between Psychosocial Disorders and Gastroesophageal Reflux Disease: A Systematic Review and Meta-analysis. J Neurogastroenterol Motil. 2022. Vol. 28(2). P. 212-221. doi: 10.5056/jnm21044.