Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №3, 2026

Актуальність. Черевний тиф, спричинений Salmonella enterica, серовар typhi (S.typhi), залишається провідною причиною захворюваності й смертності в країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Глобальна поява штамів із широкою лікарською стійкістю суттєво обмежила терапевтичні можливості, особливо в дитячих популяціях, де клінічні наслідки є найтяжчими. Мета: визначити частоту інфекції S.typhi, підтвердженої посівом крові, та охарактеризувати профіль чутливості ізолятів до антибіотиків серед дітей, госпіталізованих до спеціалізованого дитячого стаціонару в Наджафі (Ірак). Матеріали та методи. Перехресне дослідження проведено в лікарні Al-Zahraa Teaching Hospital for Children’s Health and Maternity з 10 січня 2021 року до 28 липня 2022 року. Загалом обстежено 319 дітей віком 9–156 місяців із клінічною підозрою на черевний тиф. Культури крові обробляли за допомогою системи BacT/ALERT із подальшим пересівом на ксилозо-лізин-дезоксихолатний, кров’яний та агар Макконкі. S.typhi ідентифікували й тестували на чутливість до антимікробних препаратів за допомогою автоматизованої системи VITEK 2 (картки для ідентифікації грамнегативних штамів та визначення антимікробної чутливості). Аналіз даних здійснювали в програмі SPSS версії 28; для оцінки розподілу чутливості й резистентності до антибіотиків використовували критерій χ2 для однієї вибірки. Статистично значущими вважали значення p < 0,05. Результати. Посів крові підтвердив інфекцію S.typhi у 144 із 319 дітей (45,1 %). Середній вік пацієнтів становив 65,4 ± 38,7 місяця; 96 (66,7 %) були хлопчиками, 48 (33,3 %) — дівчатками. Найвищі показники чутливості спостерігалися для меропенему (125/144; 86,8 %), іміпенему (116/144; 80,6 %) та триметоприму/сульфаметоксазолу (97/144; 67,4 %) (p < 0,01). Резистентність найчастіше виявляли до цефтазидиму (100/144; 69,4 %), гентаміцину (82/144; 56,9 %), амікацину (76/144; 52,8 %), ципрофлоксацину (75/144; 52,1 %) і цефтріаксону (75/144; 52,1 %) (p < 0,01). Висновки. Ізоляти S.typhi із широкою лікарською стійкістю становлять значну клінічну проблему серед педіатричних пацієнтів у Наджафі. Карбапенеми та триметоприм/сульфаметоксазол зберегли найвищу активність, тоді як резистентність до цефалоспоринів третього покоління і фторхінолонів була значною. Для оптимізації емпіричної терапії терміново необхідні постійний моніторинг та раціональне використання антимікробних препаратів.

Background. Typhoid fever, caused by Salmonella enterica serovar typhi (S.typhi), remains a leading cause of morbidity and mortality in low- and middle-income countries. The global emergence of extensively drug-resistant strains has severely constrained therapeutic options, particularly in pediatric populations where the clinical consequences are most severe. The purpose was to determine the frequency of blood culture-confirmed S.typhi infection and to characterize the antibiotic susceptibility pattern of the isolates among children admitted to a tertiary pediatric hospital in Najaf, Iraq. Materials and methods. A cross-sectional study was conducted at Al-Zahraa Teaching Hospital for Children’s Health and Maternity between January 10, 2021, and July 28, 2022. A total of 319 children aged 9–156 months with clinically suspected typhoid fever were evaluated. Blood cultures were processed using the BacT/ALERT system, with subcultures on xylose-lysine-deoxycholate, MacConkey, and blood agar. S.typhi was identified and tested for antimicrobial susceptibility using the VITEK 2 automated system (Gram-negative identification and antimicrobial susceptibility testing cards). Data were analyzed with SPSS version 28; a one-sample chi-square test was used to assess the distribution of susceptibility and resistance across antibiotics, with statistical significance set at p < 0.05. Results. Blood culture confirmed S.typhi infection in 144 of 319 children (45.1 %). The mean age was 65.4 ± 38.7 months; 96 (66.7 %) were male, and 48 (33.3 %) were female. The highest susceptibility rates were observed for meropenem (125/144; 86.8 %), imipenem (116/144; 80.6 %), and trimethoprim-sulfamethoxazole (97/144; 67.4 %) (p < 0.01). Resistance was most frequent to ceftazidime (100/144; 69.4 %), gentamicin (82/144; 56.9 %), amikacin (76/144; 52.8 %), ciprofloxacin (75/144; 52.1 %), and ceftriaxone (75/144; 52.1 %) (p < 0.01). Conclusions. Extensively drug-resistant S.typhi poses a substantial clinical challenge among pediatric patients in Najaf. Carbapenems and trimethoprim-sulfamethoxazole retained the highest activity, whereas resistance to third-generation cephalosporins and fluoroquinolones was significant. Ongoing antimicrobial surveillance and stewardship are urgently required to guide empirical therapy.

Salmonella typhi; черевний тиф; ізоляти із широкою лікарською стійкістю; чутливість до антимікробних препаратів; педіатрія; Ірак

Salmonella typhi; typhoid fever; extensively drug-resistant; antimicrobial susceptibility; pediatrics; Iraq

1. Rahim F, Amin S, Noor M, Hadi KN, Aftab S. Extensively drug-resistant Salmonella typhi infection: from pill to scalpel. Cureus. 2022;14(6):e25840. doi: 10.7759/cureus.25840.
2. GBD 2017 Typhoid and Paratyphoid Collaborators. The global burden of typhoid and paratyphoid fevers: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Infect Dis. 2019;19(4):369-381. doi: 10.1016/S1473-3099(18)30685-6.
3. Fatima M, Kumar S, Hussain M, et al. Morbidity and mortality associated with typhoid fever among hospitalized patients in Hyderabad District, Pakistan, 2017–2018: retrospective record review. JMIR Public Health Surveill. 2021;7(5):e27268. doi: 10.2196/27268.
4. Akram J, Khan AS, Khan HA, Gilani SA, Akram SJ, Ahmad FJ, Mehboob R. Extensively drug-resistant (XDR) typhoid: evolution, prevention, and its management. BioMed Res Int. 2020;2020:6432580. doi: 10.1155/2020/6432580.
5. Hughes MJ, Birhane MG, Dorough L, et al. Extensively drug-resistant typhoid fever in the United States. Open Forum Infect Dis. 2021;8(12):ofab572. doi: 10.1093/ofid/ofab572.
6. Ghurnee O, Ghosh AK, Abony M, et al. Isolation of multi-drug resistant (MDR) and extensively drug resistant (XDR) Salmonella typhi from blood samples of patients attending a tertiary medical center in Dhaka city, Bangladesh. Adv Microbiol. 2021;11(10):488-498. doi: 10.4236/aim.2021.1110036.
7. Tawfeek HI, Najim NH, Al-Mashikhi S. Studies on diarrhoeal illness among hospitalized children under 5 years of age in Baghdad during 1990–1997. East Mediterr Health J. 2002;8(2–3):181-188.
8. Harb A, O’Dea M, Hanan ZK, Abraham S, Habib I. Prevalence, risk factors and antimicrobial resistance of Salmonella diarrhoeal infection among children in Thi-Qar Governorate, Iraq. Epidemiol Infect. 2017;145(16):3486-3496. doi: 10.1017/S0950268817002400.
9. Clasen T, Schmidt WP, Rabie T, Roberts I, Cairncross S. Interventions to improve water quality for preventing diarrhea: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2007;334(7597):782. doi: 10.1136/bmj.39118.489931.BE.
10. Osterholm MT, Norgan AP. The role of irradiation in food safety. N Engl J Med. 2004;350(18):1898-1901. doi: 10.1056/NEJMsb030561.
11. Kim C, Latif I, Neupane DP, et al. The molecular basis of extensively drug-resistant Salmonella typhi isolates from pediatric patients with septicemia. PLoS One. 2021;16(9):e0257744. doi: 10.1371/journal.pone.0257744.
12. Fida S, Mansoor H, Saif S, Iqbal J, Khan AQ. Clinical perspectives of multiple and extensively drug-resistant typhoid: results from a tertiary care hospital in Pakistan. J Infect Dev Ctries. 2021;15(4):530-537. doi: 10.3855/jidc.13539.
13. Singhal L, Gupta PK, Kale P, Gautam V, Ray P. Trends in antimicrobial susceptibility of Salmonella typhi from North India (2001–2012). Indian J Med Microbiol. 2014;32(2):149-152. doi: 10.4103/0255-0857.129801.
14. Blumentrath CG, Müller G, Teichmann D, Tiesmeier J, Petridou J. Relapse of typhoid fever following delayed response to meropenem: a case report and review of previously published cases indicating limited clinical efficacy of meropenem for the treatment of typhoid fever. Ger Med Sci. 2019;17:Doc01. doi: 10.3205/000267.
15. Browne AJ, Kashef Hamadani BH, Kumaran EAP, et al. Drug-resistant enteric fever worldwide, 1990 to 2018: a systematic review and meta-analysis. BMC Med. 2020;18(1):1. doi: 10.1186/s12916-019-1443-1.
16. Bhandari J, Thada PK, DeVos E. Typhoid fever. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK557513/.
17. Fitzpatrick F, Turley M, Humphreys H, Smyth E. An after-hours clinical liaison blood culture service — is it worth it? Clin Microbiol Infect. 2004;10(10):917-921. doi: 10.1111/j.1469-0691.2004.00969.x.
18. Zheng BH, Hao WM, Lin HC, Shang GG, Liu H, Ni XJ. Salmonella typhi infection-related appendicitis: a case report. World J Clin Cases. 2021;9(29):8782-8788. doi: 10.12998/wjcc.v9.i29.8782.