Oral and General Health Том 7, №1, 2026

Мета: проаналізувати ефективність та надійність використання цефалометричного показника параметра кута K у змінному періоді прикусу у пацієнтів з наявною патологією прикусу та оцінити взаємозв’язок між різними типами росту лицевого черепа. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний порівняльний аналіз 52 цефалометричних рентгенограм (25 з нейтральним типом росту лицевого черепа, 17 з горизонтальним типом росту, 10 з вертикальним типом росту). Рентгенологічні дослідження, на основі яких потім синтезувалися 3D-цефалограми, проводилися в діагностичних центрах «Еко-3Д КТ» м. Києва на 64-зрізному мультидетекторному томографі NewTom Giano HR Professional фірми NewTom (Італія). Технічні характеристики апарата (за наданим паспортом приладу): напруга 60–90 кВ, сила струму 1–10 мА (імпульсний), час експозиції становив 1,6–10 с, розмір вокселя 68–300 мкм, променеве навантаження під час отримання 3D-зображень лицевого черепа не перевищувало 30 мкЗв, що є одним із найнижчих показників серед сучасних моделей томографів, оскільки у даному томографі передбачено спеціальний режим SafeBeam з контролем дози опромінення. Критеріями включення були наявність патології прикусу гнатичної або комбінованої форми І та ІІ класу за Енглем, вік від 7 до 11 років, наявність скупченості зубів у фронтальному відділі, підписаної інформованої добровільної згоди батьків пацієнта, наявність перших постійних молярів до початку лікування. До критеріїв виключення ввійшли пацієнти поза віковою межею, з тяжкими загальносоматичними захворюваннями, з вродженими аномаліями розвитку зубощелепної системи, з тяжким психоемоційним станом. Пацієнтів було розподілено на 3 дослідні групи відповідно до типів росту лицевого черепа. Кожну з дослідних груп було також розподілено на дві підгрупи залежно від патології прикусу за Енглем. Результати цефалометричних досліджень були проаналізовані та статистично оброблені. Для оцінки статистичної значущості відмінностей між середніми значеннями трьох груп застосовано однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA); значення p ≤ 0,05 вважалося статистично значущим. Коефіцієнт кореляції Пірсона використовувався для визначення кореляції цефалометричних показників кутів ANB та K. Результати вимірювання кутових параметрів на 3D-цефалограмах були піддані статистичній обробці для визначення середнього арифметичного значення (X) та стандартного відхилення (SD) кутового показника або його стандартної похибки (m). Для проведення оцінки розраховувався 95% довірчий інтервал (95% ДІ). Під час порівняння більше ніж двох груп для кількісних показників застосовано однофакторний дисперсійний аналіз (у випадку нормального закону розподілу) або критерій Крускала — Уолліса (у випадку закону розподілу, відмінного від нормального). Результати. Для нейтрального, горизонтального і вертикального росту відповідний середній вік і стандартне відхилення становили 8,46 ± 1,58; 8,90 ± 1,21 і 9,07 ± 1,97 року. Середній вік у трьох групах статистично значуще не відрізнявся згідно з однофакторним дисперсійним аналізом ANOVA (p > 0,05). Для груп з нейтральним типом росту, горизонтальним ростом і вертикальним ростом середнє значення кута K і стандартне відхилення становили 40,28 ± 1,24°; 39,50 ± ± 1,19° і 37,70 ± 1,33° відповідно. Крім того, на значення кута K у групах не впливали вік і стать дітей (p = 0,06). Висновки. На нашу думку, доцільно враховувати кут K не тільки в постійному періоді прикусу, а й у змінному незалежно від наявних типів росту лицевого черепа та як повноцінну альтернативу використання кута ANB для оцінювання антеропостеріальних співвідношень верхньої та нижньої щелеп. Встановлено сильну кореляцію між показниками кута K, кута ANB та індексу APDI за Kim. Подальші дослідження необхідно спрямовувати на більш детальне вивчення залежності показників кута K від ретро- та антероположення базисів щелеп, а також дисплазії альвеолярного гребеня верхньої щелепи для повноцінного впровадження даного цефалометричного показника в 3D-цефалометричну діагностику в умовах сучасної ортодонтичної практики.

Background. The purpose was to analyze the effectiveness and reliability of the cephalometric parameter K angle during the mixed dentition period in patients with malocclusion and to evaluate the relationship between different facial growth patterns. Materials and methods. A retrospective comparative analysis of 52 cephalometric radiographs was performed (25 with a neutral facial growth pattern, 17 with a horizontal growth pattern, and 10 with a vertical growth pattern). Cone-beam computed tomography imaging followed by the synthesis of 3D cephalograms was carried out at the Eco-3D CT diagnostic centers in Kyiv using a 64-slice multi-detector NewTom Giano HR Professional scanner manufactured by NewTom (Italy). According to the device specifications, the scanner operated at 60–90 kV, 1–10 mA (pulsed mode), with an exposure time of 1.6–10 s, voxel size ranging from 68 to 300 μm, and radiation exposure for 3D craniofacial imaging of ≤ 30 μSv, which is among the lowest doses available in modern tomographic systems due to the integrated SafeBeam dose-control technology. Inclusion criteria were the presence of gnathic or combined сlass I and сlass II ma­locclusion according to Angle’s classification, age between 7 and 11 years, anterior dental crowding, signed informed parental consent, and the presence of erupted first permanent molars prior to treatment. Exclusion criteria included patients outside the specified age range, severe systemic diseases, congenital dentofacial anomalies, and severe psycho-emotional disorders. Patients were divided into three study groups according to facial growth pattern. Each group was further subdivided into two subgroups based on Angle’s classification of malocclusion. The results of cephalometric analyses were statistically processed. One-way analysis of variance (ANOVA) was used to determine whether the mean values among the three groups differed significantly; p ≤ 0.05 was considered statistically significant. Pearson’s correlation coefficient was applied to evaluate the correlation between the ANB and K angle. Measurements obtained from 3D cephalograms were statistically analyzed to determine the arithmetic mean (X), standard deviation (SD), and standard error of the mean (m). A 95% confidence interval was calculated for evaluation. For comparisons involving more than two groups, one-way ANOVA was used for normally distributed quantitative variables, whereas the Kruskal-Wallis test was applied for non-normally distributed data. Results. The mean age and standard deviation for the neutral, horizontal, and vertical growth groups were 8.46 ± 1.58, 8.90 ± 1.21, and 9.07 ± 1.97 years, respectively. According to one-way ANOVA, no statistically significant difference in mean age was observed among the three groups (p > 0.05). For the neutral, horizontal, and vertical growth groups, the mean K angle values and standard deviations were 40.28 ± 1.24°, 39.50 ± 1.19°, and 37.70 ± 1.33°, respectively. Furthermore, the K angle values were not significantly influenced by age or sex of the children (p = 0.06). Conclusions. In our opi­nion, the K angle should be considered not only during the permanent dentition period but also during mixed dentition, regardless of facial growth pattern, as a reliable alternative to the ANB angle for asses­sing anteroposterior relationships between the maxilla and mandible. A strong correlation was identified between the K angle, ANB angle, and Kim’s APDI analysis. Further research should focus on a more detailed investigation of the relationship between the K angle and retrognathic or prognathic jaw base positioning, as well as maxillary alveolar ridge dysplasia, in order to facilitate the full implementation of this parameter in 3D cephalometric diagnosis within modern orthodontic practice.

ортодонтія; конусно-променева комп’ютерна томографія; 3D-цефалометрія; змінний прикус

orthodontics; cone-beam computed tomography; 3D cephalometry; mixed dentition