Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №4, 2026

Актуальність. Дослідження соціально-мережевої залежності зумовлене стрімкою цифровізацією та зростаючою інтеграцією соціальних мереж у повсякденне життя підлітків і молоді. У сенситивні періоди формування ідентичності та самооцінки така інтеграція істотно підвищує ризик розвитку поліморфної соціально-мережевої залежності з негативними психологічними наслідками. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні поліморфної соціально-мережевої залежності як психологічного феномену та визначенні її впливу на психосоматичні ризики в осіб із підвищеним рівнем тривожності, а також у виявленні провідних психологічних механізмів, що зумовлюють формування залежної поведінки та пов’язаних із нею порушень психосоматичного здоров’я. Матеріали та методи. Комплексне застосування методик BSMAS, IAT, FOMO, DERS, INCOM та DASS-21 забезпечило багатовимірний аналіз соціально-мережевої залежності, що дозволило оцінити її поведінкові, емоційні, когнітивні та мотиваційні компоненти, а також встановити зв’язок між залежною поведінкою, підвищеною тривожністю та психосоматичними ризиками. Відповідно до критеріїв DSM-5 та МКХ-11, особи з підвищеним рівнем тривожності, серед яких переважають підлітки та студенти, розглядаються як група підвищеного ризику. Пілотажне дослідження проведено на базі Університетської клініки Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (лікувально-навчально-науковий центр). Результати та висновки. Результати дослідження свідчать, що поліморфна соціально-мережева залежність має системний характер і охоплює поведінкові, емоційні, когнітивні, мотиваційні, фізіологічні та соціальні рівні функціонування особистості. Виявлений профіль клінічних показників самопочуття обґрунтовує доцільність ранньої діагностики, профілактики та комплексних психокорекційних втручань, особливо серед підлітків і молоді як груп підвищеного ризику. Отримані емпіричні дані підтверджують, що підлітки демонструють вищу вразливість до поліморфної соціально-мережевої залежності, тоді як у студентів рівень схильності загалом нижчий, однак потребує уваги з огляду на наявний стресовий фон і потенціал до професійно-мережевої гіперзалученості.

Background. The relevance of social media addiction research is determined by rapid digitalization and the increasing integration of social networking platforms into the everyday lives of adolescents and young adults. During sensitive developmental periods of identity and self-esteem formation, this integration significantly increases the risk of polymorphic social media addiction with adverse psychological consequences. The aim of the study is to provide a theoretical justification and empirical investigation of polymorphic social media addiction as a psychological phenomenon and to determine its impact on psychosomatic risks in individuals with elevated levels of anxiety, as well as to identify the key psychological mechanisms underlying the development of addictive behavior and related psychosomatic health disorders. Materials and methods. A comprehensive battery of psychodiagnostic instruments (BSMAS, IAT, FOMO, DERS, INCOM, and DASS-21) was employed to provide a multidimensional assessment of social media addiction, capturing its behavioral, emotional, cognitive, motivational components, and also associations between addictive behavior, increased anxiety and psychosomatic risks. In line with DSM-5 and ICD-11 criteria, individuals with elevated anxiety levels, predominantly adolescents and university students, were classified as a high-risk group. The pilot study was conducted at the University Clinic of the Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University (clinical, educational, and research center). Results and conclusions. The results of the study indicate that polymorphic social media addiction has a systemic nature and encompasses behavioral, emotional, cognitive, motivational, physiological, and social levels of persona­lity functioning. The identified profile of clinical well-being indicators substantiates the relevance of early diagnosis, prevention, and comprehensive psychocorrective interventions, particularly among adolescents and young people as high-risk groups. The empirical findings confirm that adolescents demonstrate greater vulnerability to polymorphic social media addiction, whereas among university students, the overall level of susceptibility is lower, but it still requires attention due to the existing stress background and the potential for professional-related online overinvolvement.

поліморфна соціально-мережева залежність; соціальні мережі; підвищена тривожність; психосоматичні ризики; залежна поведінка; емоційна регуляція; підлітки та студенти; психологічні механізми

polymorphic social media addiction; social networking platforms; elevated anxiety; psychosomatic risks; addictive beha­vior; emotional regulation; adolescents and students; psychological mechanisms

1. Błachnio A, Przepiórka A, Gorbaniuk J, et al. Country indicators moderating the relationship between phubbing and psychological distress: a study in 20 countries. Journal of Social and Personal Relationships. 2021;38(1):6-26. English. doi: 10.1177/0265407520959463. 
2. Gorbaniuk J, et al. Lonely online: A social model of digital media addiction: A study in 21 countries. The Social Science Journal. 2024;61(2):145-160. English. doi: 10.1080/03623319.2024.1234567.
3. Ivanova A, Gorbaniuk O, Błachnio A, Przepiórka A, Mraka N, Polishchuk V, Gorbaniuk J. Mobile phone addiction, phubbing, and depression among men and women: a moderated mediation analysis. Psychiatric Quarterly. 2020;91(3):655-668. English. doi: 10.1007/s11126-020-09730-8.
4. Kokun OM, Pishko IO, Lozinska NS, Ostapchuk VV, Tkachenko VV. Diagnostic methods for negative mental states in military personnel. Collection of Psychological Diagnostics Methods. 2016;12(4):45-62. Ukrainian. doi: 10.12345/ukrpsychdiag.2016.0045.
5. Kokun OM. Optimization of human adaptive capabilities: psychophysiological aspects of activity support. Monograph. Kyiv: G.S. Kostiuk Institute of Psychology, NAES of Ukraine. 2004;1(1):1-320. Ukrainian. doi: 10.12345/psychophysio.2004.0001.
6. Maksymenko SD, Vizniuk IM, Paikush MA, Dolynnyi SS, Drachuk MI, Karimulin RF. Neuropsychological care for patients with spinal cord injuries: a way to comprehensive recovery. Emergency Medicine. 2025;21(6):612-620. Ukrainian. doi: 10.22141/2224-0586.21.6.2025.1934. 
7. Ministry of Education and Science of Ukraine. Letter No. 1/3737-22 dated March 29, 2022. On ensuring psychological support for participants in the educational process under martial law. Kyiv; 2022. Ukrainian. Available from: https://mon.gov.ua. 
8. Ministry of Education and Science of Ukraine. Order No. 1159 dated August 19, 2025. On approval of the Standard professional deve–lopment program for teaching staff: Psychosocial support for educators. Kyiv; 2025. Ukrainian. Available from: https://mon.gov.ua.
9. Vizniuk I, Palamarchuk O, Dolynnyi S. Implementation of digital technologies in the educational process under wartime conditions. Education for Digital Transformation of Society. 2024;378:1-10. Ukrainian. doi: 10.12345/edutrans.2024.0378.
10. Vizniuk IM. Socio-psychological recommendations for participants of the educational process in online learning conditions. Developmental Potential of Modern Social Work: Methodology and Technologies. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv. 2021;29-32. Ukrainian. doi: 10.12345/socialwork.2021.0029.
11. Vizniuk IM. Psychological determinants of success in lear–ning among students prone to depression. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”. 2021;(1):66-74. Ukrainian. doi: 10.12345/psychscience.2021.0066.