Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №4, 2026

Актуальність. Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається однією з провідних причин смертності у світі. Відомо, що клінічний перебіг, діагностика та результати лікування ГКС можуть відрізнятися залежно від статі, однак значення цих відмінностей в умовах сучасних інвазивних стратегій лікування потребує подальшого вивчення. Мета: оцінити гендерні відмінності клінічного перебігу, діагностичних показників і віддалених результатів у пацієнтів із ГКС. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 143 пацієнтів із ГКС (96 чоловіків і 47 жінок), які проходили лікування у спеціалізованому стаціонарі у 2023–2025 рр. Усім пацієнтам виконано клінічне, лабораторне й інструментальне обстеження, включаючи електрокардіографію, ехокардіографію та коронарографію. Оцінювали госпітальний перебіг захворювання та віддалені клінічні наслідки протягом 1 року. Композитна кінцева точка тяжкого перебігу включала кардіогенний шок, набряк легень, потребу у вазопресорній підтримці або розрив міокарда. Віддалені результати оцінювали за показником MACE. Результати. Жінки були статистично значуще старшими за чоловіків (p < 0,001) та частіше мали артеріальну гіпертензію (p = 0,021) і хронічну хворобу нирок (p = 0,010). NSTEMI вірогідно частіше реєструвався у жінок (21,3 проти 7,3 %; p = 0,025). У жінок частіше спостерігалися госпітальні ускладнення, зокрема набряк легень (23,4 проти 6,2 %; p = 0,007), розрив міокарда (14,9 проти 4,2 %; p = 0,040) і тяжкий перебіг захворювання за композитною кінцевою точкою (46,8 проти 25,0 %; p = 0,013). Відзначалася тенденція до більш частого застосування вазопресорної підтримки (p = 0,050). За даними електрокардіографії у жінок вірогідно частіше реєструвалися депресія сегмента ST та інверсія зубця T (p < 0,001), тоді як у чоловіків — патологічний зубець Q (p = 0,007). За результатами ехокардіографії у жінок частіше виявлялися ознаки дилатації та вищі індексовані показники розмірів лівого шлуночка (p < 0,001). Незважаючи на це, відмінностей у медикаментозному лікуванні та частоті інвазивних втручань між групами не встановлено (p > 0,05). Протягом 1 року спостереження не виявлено статистично значущих відмінностей у смертності, повторній госпіталізації та комбінованій кінцевій точці MACE (p > 0,05). Висновки. У жінок із ГКС відзначається більш несприятливий клінічний профіль і тяжчий госпітальний перебіг захворювання. Водночас за умови сучасного лікування віддалені клінічні результати є зіставними з результатами чоловіків, що підкреслює важливість своєчасної діагностики й оптимізації догоспітального етапу надання допомоги жінкам.

Background. Acute coronary syndrome (ACS) remains a leading cause of morbidity and mortality worldwide. Sex-related differences in clinical presentation, diagnosis, and outcomes have been widely reported; however, their relevance in the era of contemporary invasive strategies requires further investigation. Objective: to assess gender differences in clinical course, diagnostic parameters, and long-term outcomes in patients with ACS. Materials and methods. A retrospective analysis of medical records was performed including 143 patients with ACS (96 men and 47 women) treated at a tertiary care center between 2023 and 2025. All patients underwent clinical, laboratory, and instrumental evaluation, including electrocardiography, echocardiography, and coronary angiography. In-hospital course and 1-year outcomes were assessed. A composite endpoint of severe in-hospital course included cardiogenic shock, pulmonary edema, need for vasopressor support, or myocardial rupture. Long-terms outcomes were evaluated by major adverse cardiovascular events (MACE). Results. Women were significantly older than men (p < 0.001) and more frequently had hypertension (p = 0.021) and chronic kidney disease (p = 0.010). NSTEMI was more common in women (21.3 vs 7.3 %; p = 0.025). Women experienced a higher rate of in-hospital complications, including pulmonary edema (23.4 vs 6.2 %; p = 0.007), myocardial rupture (14.9 vs 4.2 %; p = 0.040), and composite severe course (46.8 vs 25.0 %; p = 0.013). A trend toward more frequent vasopressor use was observed (p = 0.050). Electrocardiographic findings differed significantly, with ST-segment depression and T-wave inversion more prevalent in women (p < 0.001), whereas pathological Q-waves were more common in men (p = 0.007). Echocardiography revealed more frequent left ventricular dilation and higher indexed parameters in women (p < 0.001). Despite this, no differences were found in treatment strategies or invasive procedures between groups (p > 0.05). At 1-year follow-up, there were no significant differences in mortality, rehospitalization, and the composite MACE endpoint (p > 0.05). Conclusions. Women with ACS present with a more adverse clinical profile and experience a more severe in-hospital course. However, when managed according to contemporary standards, long-term outcomes are comparable between men and women, highlighting the importance of early diagnosis and optimization of prehospital care in female patients.

гострий коронарний синдром; гендерні відмінності; госпітальні ускладнення; віддалений прогноз

acute coronary syndrome; gender differences; in-hospital complications; long-term outcomes