Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №4, 2026

Актуальність. Вогнепальні переломи стегнової кістки супроводжуються високим ризиком інфекційних ускладнень, що суттєво погіршує результати лікування. Рання ідентифікація прогностичних чинників розвитку інфекційних ускладнень на етапі надходження пацієнта до стаціонару залишається актуальним клінічним завданням. Мета: розробити математичну модель прогнозування та визначити фактори ризику розвитку інфекційних ускладнень у поранених із вогнепальними переломами стегнової кістки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження лікування 98 пацієнтів із вогнепальними переломами стегнової кістки. Проаналізовано 13 потенційних чинників ризику, що охоплювали, зокрема, характер ушкодження, шкідливі звички й антропометричні характеристики пацієнта. Для оцінки незалежних предикторів розвитку інфекційних ускладнень застосовано багатофакторну логістичну регресію. Прогностичну ефективність моделі оцінювали за допомогою ROC-аналізу. Результати. Через 6 місяців спостереження позитивний результат лікування було досягнуто у 66 (67,3 %) поранених, загальний ризик розвитку інфекційних ускладнень становив 32,7 % (95% ДІ 23,7–42,3 %). За результатами однофакторного аналізу вірогідно підвищений ризик виявлено у курців, пацієнтів із дефектами м’яких тканин типів β та γ, дефектами кісткової тканини II–IV типів, а також при поєднаній травмі. За даними багатофакторного аналізу, незалежними предикторами розвитку інфекційних ускладнень стали індекс маси тіла, куріння та тип дефекту кісткової тканини. Побудована трифакторна модель логістичної регресії продемонструвала добру прогностичну здатність (AUC = 0,866; 95% ДІ 0,787–0,946) з оптимальним пороговим значенням 0,325, чутливістю 87,5 % та специфічністю 87,9 %. Висновки. Поєднання локальної тяжкості ушкодження кісткової тканини та модифікованих факторів ризику у пацієнта має визначальне значення у прогнозуванні розвитку інфекційних ускладнень при вогнепальних переломах стегнової кістки. Використання запропонованої моделі на етапі надходження пацієнтів до стаціонару дозволяє виділяти групи високого ризику й оптимізувати тактику лікування поранених.

Background. Gunshot femoral fractures are associated with a high risk of infectious complications, which significantly worsens treatment outcomes. Early identification of prognostic factors for the development of infectious complications at the time of hospital admission remains a relevant clinical challenge. The purpose was to develop a predictive model and to determine the risk factors for infectious complications in patients with gunshot-related femoral fractures. Materials and methods. A retrospective study of 98 patients with gunshot femoral fractures was conduc­ted. Thirteen potential risk factors were analyzed, including injury characteristics, harmful habits, and anthropometric parameters. Multivariable logistic regression was used to identify independent predictors of infectious complications. The predictive performance of the model was assessed using receiver operating characteristic analysis. ­Results. At 6 months of follow-up, a positive treatment outcome was achieved in 66 (67.3 %) patients, while the overall risk of infectious complications was 32.7 % (95% CI 23.7–42.3 %). Univariate analysis revealed a significantly increased risk among smokers, patients with soft tissue defects of types β and γ, bone defects of types II–IV, and those with combined injuries. Multivariable analysis identified body mass index, smoking, and the type of bone defect as independent predictors of infectious complications. The three-factor logistic regression model demonstrated good predictive performance (AUC = 0.866; 95% CI 0.787–0.946) with an optimal cutoff value of 0.325, sensitivity of 87.5 %, and specificity of 87.9 %. Conclusions. The combination of local severity of bone tissue injury and modifiable risk factors plays a decisive role in predicting infectious complications in gunshot femoral fractures. Application of the proposed model at the time of hospital admission allows for identification of high-risk patients and treatment optimization.

вогнепальний перелом; інфекційні ускладнення; фактори ризику; дефект кісткової тканини; прогностичні чинники

gunshot fracture; infectious complications; risk factors; bone defect; prognostic factors

1. Казмірчук А.П., Бур’янов О.А., Ярмолюк Ю.О., Яловенко В.А., Матвійчук Б.В. Використання інтрамедулярних спейсерів для профілактики та лікування інфекційних ускладнень у постраждалих з вогнепальними діафізарними переломами стегнової кістки. Сучасні аспекти військової медицини. 2025;32(2):10. doi: 10.32751/2310-4910-2025-32-2-01. 
2. Lyons JG. Epidemiology of ballistic fractures in the United States: A 20-year analysis of the firearm injury surveillance study. Injury. 2022;53:3663-3672. doi: 10.1016/j.injury.2022.09.011.
3. Fram BR, Chintalapudi N, Davis J, Yu Z, Seymour RB, Karunakar MA; Evidence-Based Musculoskeletal Injury and Trauma Collective. Complications after low-velocity ballistic femur fractures: A series of 104 patients at a level 1 trauma center. OTA Int. 2024;8(1):e353. doi: 10.1097/OI9.0000000000000353. 
4. Shelton WL, et al. Risk of infection following gunshot wound fractures to the foot and ankle: A multicenter retrospective study. J Foot Ankle Surg. 2023;62(1):50-54. doi: 10.1053/j.jfas.2022.03.011. 
5. Zhang Z, Liu P, Wang W, Wang S, Li B, Li J, Yang B, Li M, Li Q, Yang H, Huang Z, Liu L. Epidemiology and drug resistance of fracture-related infection of the long bones of the extremities: A retrospective study at the largest trauma center in Southwest China. Front Microbiol. 2022;13:923735. doi: 10.3389/fmicb.2022.923735. 
6. Lewandowski LR, Potter BK, Murray CK, Petfield J, Stinner DJ, Krauss M, Weintrob AC, Tribble DR; Trauma Infectious Disease Outcomes Study Group. Osteomyelitis risk factors related to combat trauma open femur fractures: A case-control analysis. J Orthop Trauma. 2019;33(4):e110-e119. doi: 10.1097/BOT.0000000000001397. 
7. Stewart L, Shaikh F, Bradley W, Lu D, Blyth DM, Petfield JL, Whitman TJ, Krauss M, Greenberg L, Tribble DR. Combat-related extremity wounds: Injury factors predicting early onset infections. Mil Med. 2019;184(Suppl 1):83-91. doi: 10.1093/milmed/usy336.
8. Abuharba EE, Abdelhady AM, Mansour SG. Management of chronic osteomyelitis following gunshot injuries: A systematic review of literature. Egypt J Hosp Med. 2017;68(1):1107-1116. doi: 10.12816/0039037.
9. Petfield JL, Lewandowski LR, Stewart L, Murray CK, Tribble  DR. IDCRP combat-related extremity wound infection research. Mil Med. 2022;187(Suppl 2):25-33. doi: 10.1093/milmed/usab065.
10. Slyamova G, Gusmanov A, Batpenov A, Kaliev N, Viderman D. Risk factors for postoperative osteomyelitis among patients after bone fracture: A matched case-control study. J Clin Med. 2022;11(20):6072. doi: 10.3390/jcm11206072.
11. Ferreira N, Tanwar YS. Systematic approach to the ma–nagement of post-traumatic segmental diaphyseal long bone defects: Treatment algorithm and comprehensive classification system. Stra–tegies Trauma Limb Reconstr. 2020;15(3):123-135. doi: 10.5005/jp-journals-10080-1466.
12. Бур’янов О.А., Ярмолюк Ю.О., Деркач С.О., Грицай М.П., Клапчук Ю.В., Лось Д.В., Омельченко Т.М., Колов Г.Б. Критерії прогнозування ризиків у разі заміни зовнішнього фіксатора на внутрішній під час лікування вогнепальних переломів кінцівок. Ортопедія, травматологія та протезування. 2023;(1):5-9. doi: 10.15674/0030-5987202315-9.
13. Tetsworth KD, Burnand HG, Hohmann E, Glatt V. Classification of bone defects: An extension of the Orthopaedic Trauma Association open fracture classification. J Orthop Trauma. 2021 Feb 1;35(2):71-76. doi: 10.1097/BOT.0000000000001896.
14. Buryanov OA, Kvasha VP, Sobolevskiy YuL, Yarmoliuk YuO, Klapchuk YuV, Los DV, Kuprii VO, Kolov GB. Methodological principles of diagnosis verification and treatment tactics determination in combat limb injuries with bone defects. Ortop Travmatol Protez. 2023;(4):5-13. doi: 10.15674/0030-5987202345-13.
15. Заруцький Я.Л., Король С.О., Крешун Є.А. Диференційована тактика надання травматологічної допомоги пораненим з бойовими травмами кінцівок на етапах медичної евакуації. Одеський медичний журнал. 2017;(3):18-23.