Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №4, 2026

Актуальність. Внаслідок збройних конфліктів зростає кількість пацієнтів, що живуть із металевими уламками всередині тіла, оскільки видалення часто є неможливим через високі хірургічні ризики. Ці уламки можуть бути джерелом хронічного впливу свинцю, навіть за відсутності клінічних симптомів, що створює потребу у тривалому медичному спостереженні. Водночас роль первинної медичної допомоги в координації такого моніторингу залишається недостатньо висвітленою. Мета: підкреслити ключову роль первинної медичної допомоги в координації довготривалого спостереження за пацієнтами, які живуть із металевими уламками в тілі. Матеріали та методи. З огляду на ризиковану анатомічну локалізацію фрагмента та значний потенціал геморагічних і вісцеральних ускладнень хірургічне видалення було визнано протипоказаним. Обрано консервативну тактику ведення, координовану сімейним лікарем: періодичний контроль за допомогою методів візуалізації для оцінки стабільності фрагмента й планове визначення рівня свинцю в крові. ­Результати. Було впроваджено структуровану стратегію активного спостереження, яка включала періодичну візуалізацію для оцінки стабільності фрагмента та щорічне визначення вмісту свинцю в крові. Рівень свинцю становив 2,2 мкг/дл і залишався в межах допустимого діапазону (≤ 8,5 мкг/дл) відповідно до референтних значень приватної лабораторії. Висновки. Металеві уламки, що застрягли всередині тіла, слід розглядати як потенційне джерело хронічного впливу свинцю, що потребує проактивного моніторингу навіть у безсимптомних осіб. Лікарі первинної ланки відіграють ключову роль у забезпеченні безперервності медичної допомоги пацієнтам із металевими уламками після завершення гострого етапу прийняття рішень щодо хірургічного втручання. Таким чином, структуроване спостереження під керівництвом спеціалістів первинної медичної допомоги може бути важливим компонентом сталого реагування системи охорони здоров’я на наслідки збройного конфлікту, особливо в країнах із великою кількістю ветеранів та колишніх військовополонених.

Background. Armed conflicts have led to an increasing number of patients with retained metallic fragments, the surgical removal of which is often contraindicated due to high operative risks. These fragments may serve as a source of chronic lead exposure even in the absence of clinical symptoms, necessitating long-term medical surveillance. The role of primary care in coordinating such monitoring remains insufficiently explored. The purpose was to highlight the critical role of primary care in coordinating long-term monitoring in post-conflict patients who live with retained metallic fragments. Materials and methods. Due to the fragment’s high-risk anatomical location and the substantial potential for hemorrhagic and visceral complications, surgical removal was deemed contraindicated, and a conservative management strategy coordinated by a family physician was implemented, including periodic imaging surveillance to assess fragment stability and scheduled blood lead level (BLL) monitoring. Results. A structured active surveillance strategy was implemented. This included periodic imaging to assess fragment stability and annual BLL testing. The BLL was 2.2 µg/dL, remaining within the reference range (≤ 8.5 µg/dL) according to the private laboratory’s reference values. Conclusions. Retained fragments should be recognized as a potential source of chronic lead exposure, warranting proactive monitoring even in asymptomatic individuals. In post-conflict settings, primary care physicians play a pivotal role in ensuring continuity of care for patients with retained metallic fragments after acute surgical decision-making has concluded. Structured surveillance led by primary care may therefore represent a critical component of sustainable health system responses to armed conflict, particularly in countries facing large populations of veterans and former prisoners of war.

металеві уламки; вплив свинцю; бойова травма; первинна медична допомога; клінічний випадок

retained metallic fragment; lead exposure; combat injury; primary care; case report

1. United States Army. Picatinny aims for green with new type of primary explosive. 2014. Available from: https://www.army.mil/article/122127/picatinny_aims_for_green_with_new_type_of_primary_explosive.
2. National Research Council. Toxicokinetics of lead. In: Potential Health Risks to DOD Firing-Range Personnel from Recurrent Lead Exposure. Washington (DC): National Academies Press; 2013. Available from: https://www.nationalacademies.org/read/18249/chapter/5.
3. Kershner EK, Tobarran N, Chambers A, Wills BK, Cumpston KL. Retained bullets and lead toxicity: a systematic review. Clinical Toxicology. 2022;60(10):1176-1186.
4. Bustamante ND, Macias-Konstantopoulos WL. Retained lumbar bullet: a case report of chronic lead toxicity and review of the literature. The Journal of Emergency Medicine. 2016;51(1):45-49.
5. Galindo C, Ortiz J, Angel MF, Ospina Lopera S, Franco J. When heavy metals weigh on the mind: a case report of neuropsychiatric manifestations of lead toxicity from a retained bullet. Cureus. 2025.
6. Kumsi Sreedhar P, Master S. Lead toxicity from retained bullet fragments in soft tissue. Blood. 2023;142(Suppl 1):5325.
7. Yen JS, Yen TH. Lead poisoning induced by gunshot injury with retained bullet fragments. QJM: An International Journal of Medicine. 2021;114(12):873-874.
8. WHO guideline for clinical management of exposure to lead. Geneva: World Health Organization; 2021. 08, Integration and implementation of the recommendations in the management of lead poisoning. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK575290/.
9. Apte A, Bradford K, Dente C, Smith RN. Lead toxicity from retained bullet fragments: a systematic review and meta-analysis. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2019;87(3):707-716.
10. Aktepe N, Baran MF, Baran A. Effects of chronic exposure to lead on some organs. Assistant. 2022;18:45.
11. Collin MS, Venkatraman SK, Vijayakumar N, Kanimozhi V, Arbaaz SM, Stacey RS, Swamiappan S. Bioaccumulation of lead (Pb) and its effects on human: a review. Journal of Hazardous Materials Advances. 2022;7:100094.
12. Tyagi A, Chauhan RS, Tyagi AK. Metal Ions in Biology. CRC Press; 2025.
13. Gorkhali R, Huang K, Kirberger M, Yang JJ. Defining potential roles of Pb2+ in neurotoxicity from a calciomics approach. Metallomics. 2016;8(6):563-578.