Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №4, 2026

Актуальність. Емпіричні загальновідомі «ліберальні» стратегії інфузійної терапії пов’язані з перевантаженням рідиною, гіперхлоремічним ацидозом і гострим ураженням нирок (ГУН). Натомість персоналізація інфузії за фенотипом кровообігу малими болюсами з частою переоцінкою й чіткими межами безпеки потенційно поліпшує результати. Мета: провести аналіз сучасної доказової бази щодо оптимізації інфузійної терапії в інтенсивній терапії та періопераційній медицині з акцентом на раціональний вибір розчинів з застосуванням «осмотичного драйвера», а також структурувати рішення за поетапною стратегією інфузійної терапії ПОІНТ (профіль — орієнтир — інфузія — навантаження — таргетинг) із розробкою алгоритмів та ключових індикаторів ефективності для клінічної імплементації й аудиту. Матеріали та методи. Матеріали статті містять результати огляду джерел наукової літератури з використанням бібліосемантичного аналізу поточного стану проблеми, аналізу основних відомих концепцій інфузійної терапії, оцінки сучасних тенденцій щодо раціонального вибору розчинів з арсеналу відомих. На підставі встановлених закономірностей основних наукових поглядів сформульоване власне бачення потенційних шляхів удосконалення інфузійної терапії за допомогою розробки принципів стратегії пацієнт-орієнтованого підходу ПОІНТ. Теоретико-методологічна основа дослідження базувалась також на логіко-структурному підході і контент-аналізі даних. Вивчали джерела наукової літератури за період 2018–2025 рр. Огляд охопив наукові джерела за основними ключовими словами за темою статті. Метааналіз не планувався через гетерогенність кінцевих точок. Результати. Описано три етапи стратифікації (за проблемою, спеціальністю, нозологією); принципи вибору рідин (збалансовані — за замовчуванням, 0,9% NaCl — вузько, колоїди/альбумін — селективно, глюкозовмісні — не для ресусцитації, гіперосмолярні розчини «осмотичні драйвери» — для підсилення наявної схеми інфузійної терапії); показання/дози/моніторинг «осмотичного драйвера»; візуальні інструменти (дерево рішень, матриця сценаріїв), а також пакет імплементації (4D/ROSE). Висновки. ПОІНТ формалізує індивідуалізацію інфузійної терапії, підтримує чіткі межі безпеки пацієнта.

Background. Empirically adopted and widely used “liberal” fluid therapy strategies are associated with fluid overload, hyperchloremic acidosis, and acute kidney injury. In contrast, individualized fluid therapy based on the patient’s hemodynamic phenotype, using small boluses, frequent reassessment, and clearly defined safety limits, may improve clinical outcomes. Objective: to analyze the current evidence base on optimizing fluid therapy in intensive care and perioperative medicine, with a focus on the rational selection of solutions using an “osmotic driver”, and to structure clinical decision-making according to the stepwise ПОІНТ (profile-orientation-infusion-load-targeting) fluid therapy strategy, including the development of algorithms and key performance indicators for clinical implementation and audit. Materials and methods. This article is based on a review of scientific literature, including a bibliosemantic analysis of the current state of the problem, an evaluation of the major established concepts of fluid therapy, and an assessment of contemporary trends in the rational selection of solutions from the available therapeutic armamentarium. Based on the identified patterns in the principal scientific views, the authors formulated their own perspective on potential ways to improve fluid therapy through the development of the patient-oriented ПОІНТ strategy. The theoretical and methodological framework of the study also incorporated a logical-structural approach and content analysis. Scientific publications from 2018 to 2025 were studied. The review covered the literature identified through the main keywords relevant to the topic of the article. No meta-analysis was planned because of the heterogeneity of endpoints. Results. Three stratification layers were described: by clinical problem, specialty, and nosology. The principles of fluid selection were defined as follows: ba­lanced solutions as the default option; 0.9% NaCl for limited indications only; colloids/albumin selectively; glucose-containing solutions not for resuscitation; hyperosmolar solutions as “osmotic drivers” to enhance an existing fluid therapy regimen. Indications, dosing, and monitoring parameters for the “osmotic driver” were also outlined. In addition, visual tools (a decision tree and a scenario matrix) and an implementation package (4D/ROSE) were developed. Conclusions. The ПОІНТ strategy formalizes the individualization of fluid therapy and supports clearly defined patient safety boundaries.

інфузійна терапія; збалансовані кристалоїди; гіпертонічний розчин натрію; гіперосмолярні розчини; сепсис; опіки; передопераційна допомога; цілеспрямована інфузійна терапія

fluid therapy; balanced crystalloids; hypertonic sodium solution; hyperosmolar solutions; sepsis; burns; preoperative care; goal-directed fluid therapy

1. Introna, M., Carozzi, C., Gentile, A. et al. (2026). Target controlled infusion in the intensive care unit: a scoping review. J Clin Monit Comput, 40, 501-515. https://doi.org/10.1007/s10877-025-01356-1.
2. Malbrain, M.L.N.G., Langer, T., Annane, D., Gattinoni, L., Elbers, P., Hahn, R.G. et al. (2020). Intravenous fluid therapy in the perioperative and critical care setting: Executive summary of the International Fluid Academy (IFA). Annals of intensive care, 10(1), 64. https://doi.org/10.1186/s13613-020-00679-3.
3. Long, X., Du, X., Wang, Y., Qiu, Q., Wu, J., Huang, Y. et al. (2025). Evidence-based practice and future development of enhanced recovery after surgery (ERAS) in urology: a multidimensional assessment based on the GRADE system. Journal of robotic surgery, 19(1), 358. https://doi.org/10.1007/s11701-025-02506-y.
4. Finfer, S., Myburgh, J. & Bellomo, R. (2018). Intravenous fluid therapy in critically ill adults. Nat Rev Nephrol, 14, 541-557. https://doi.org/10.1038/s41581-018-0044-0.
5. Zhou, D., Lv, Y., Wang, C., & Li, D. (2025). The modified effect of mechanical ventilation setting on relationship between fluid balance and hospital mortality for sepsis patients: a retrospective study. BMC anesthesiology, 25(1),91. https://doi.org/10.1186/s12871-025-02954-x.
6. Ziaka, M., & Exadaktylos, A. (2025). Fluid management strategies in critically ill patients with ARDS: a narrative review. European journal of medical research, 30(1), 401. https://doi.org/10.1186/s40001-025-02661-w.
7. Adhikari, S.D., Gupta, N., Gupta, M., Nagesh, S.K., Chaudhuri, S., & Garg, R. (2025). Effect of intraoperative fluid volume on postoperative pulmonary complications in thoracic surgeries: A systematic review and meta-analysis. Indian journal of anaesthesia, 69(1), 78-85. https://doi.org/10.4103/ija.ija_913_24.
8. Lindestam, U., Norberg, Å., Frykholm, P., Rooyackers, O., Andersson, A., & Fläring, U. (2025). Balanced electrolyte solution with 1% glucose as intraoperative maintenance fluid in infants: a prospective study of glucose, electrolyte, and acid-base homeostasis. British journal of anaesthesia, 134(5), 1432-1439. https://doi.org/10.1016/j.bja.2024.08.041.
9. Mayerhöfer, T., Lehner, G.F., & Joannidis, M. (2024). [Volume therapy: which preparation for which situation?]. Medizinische Klinik, Intensivmedizin und Notfallmedizin, 119(8), 640-649. https://doi.org/10.1007/s00063-024-01194-0.
10. Koo, B.W., Oh, A.Y., Na, H.S., Han, J., & Kim, H.G. (2024). Goal-directed fluid therapy on the postoperative complications of laparoscopic hepatobiliary or pancreatic surgery: An interventional comparative study. PloS One, 19(12), e0315205. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0315205.
11. Cai, X.E., Ling, W.T., Cai, X.T., Yan, M.K., Zhang, Y.J., & Xu, J.Y. (2025). Effect of restrictive fluid resuscitation on severe acute kidney injury in septic shock: a systematic review and meta-analysis. BMJ open, 15(2), e086367. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2024-086367.
12. Lipowski, P., Ostrowski, A., Adamowicz, J., Kowalski, F., Drewa, T., & Juszczak, K. (2025). Impact of Perioperative Fluid Strategies on Outcomes in Radical Cystectomy: A Syste–matic Review. Cancers, 17(11), 1746. https://doi.org/10.3390/cancers17111746.
13. Kızılcık N. (2025). The Effect of Perioperative Fluid Therapy on Postoperative Renal Functions in Patients Receiving Liver Transplantation from Living Donors: A Retrospective Observational Study. Indian journal of critical care medicine: peer-reviewed, official publication of Indian Society of Critical Care Medicine, 29(3), 251-261. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10071-24907.
14. Silva, C., & Marcos, P. (2025). Intravenous fluid therapy: essential components and key considerations. Porto biomedical journal, 10(4), e296. https://doi.org/10.1097/j.pbj.0000000000000296.
15. Lorente, J.V., Hervías Sanz, M., Ripollés-Melchor, J., & Hahn, R.G. (2025). Perioperative fluid therapy in adults and children: a narrative review. Frontiers in medicine, 12, 1607670. https://doi.org/10.3389/fmed.2025.1607670.
16. OPTIMISE II Trial Group (2024). Cardiac output-guided haemodynamic therapy for patients undergoing major gastrointestinal surgery: OPTIMISE II randomised clinical trial. BMJ (Clinical research ed.), 387, e080439. https://doi.org/10.1136/bmj-2024-080439.
17. de Oliveira, P.S., Ramos, F.J.D.S., Tomotani, D.Y.V., Ma–chado, F.R., & de Freitas, F.G.R. (2024). Changes in central venous pressure during a fluid challenge have limited value for guiding fluid therapy. Critical care science, 36, e20240073en. https://doi.org/10.62675/2965-2774.20240073-en.
18. Zhu, X., Zhu, Y., Wang, L., Shen, L., Xiong, X., Lu, X. et al. (2025). Effect of Two-Stage Goal-Directed Crystalloid versus Colloid Fluid Therapy on Postoperative Quality of Recovery in Patients Undergoing Laparoscopic Hepatectomy: A Randomized Controlled Trial. Drug design, development and therapy, 19, 7269-7283. https://doi.org/10.2147/DDDT.S533525.
19. Bentzer, P., Lindén, A., Olsen, M.H., Lilja, G., Fisher, J., Sjövall, F. et al. (2025). Protocolized REDUction of Non-Resuscitation Fluids in SEptic Shock Patients. A Protocol for the REDUSE Rando–mized Clinical Trial. Acta anaesthesiologica Scandinavica, 69(7), e70095. https://doi.org/10.1111/aas.70095.
20. Stoker, A.D., Binder, W.J., Frasco, P.E., Morozowich, S.T., Bettini, L.M., Murray, A.W. et al. (2024). Estimating surgical blood loss: A review of current strategies in various clinical settings. SAGE open medicine, 12, 20503121241308302. https://doi.org/10.1177/20503121241308302.
21. Pfaff, A., Butty, E.M., Rozanski, E.A., deLaforcade, A.M., Hicks, J.N., & Berlin, N. (2025). Retrospective Evaluation of Risk Factors and Outcome in Dogs With and Without Fluid Overload Du–ring Hospitalization. Journal of veterinary internal medicine, 39(4), e70132. https://doi.org/10.1111/jvim.70132.
22. Phothikun, N., Pantatong, O., Kulpanun, M., Wongpunkamol, S., Lapisatepun, W. et al. (2025). The impact of perioperative positive fluid balance on postoperative acute kidney injury in patients undergoing open hepatectomy: A retrospective single center cohort study. PLoS One, 20(4), e0319856. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0319856.
23. Melnychenko, M. et al. (2024). Hemodynamic Protective Assessment of BurnNavi-Guided Fluid Management in Burned Patients: Pilot Study. In: Sontea, V., Tiginyanu, I., Railean, S. (eds.) 6th International Conference on Nanotechnologies and Biomedical Engineering. ICNBME 2023. IFMBE Proceedings, vol. 92. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-42782-4_45.
24. Jammer, I., Martin, P., Wunsch, H., Debouche, S., Harlet, P., Moonesinghe, R., et al.; Writing committee for the Squeeze investigators (2025). Vasopressor use after noncardiac surgery: an international observational study. British journal of anaesthesia, 135(6), 1609-1617. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/j.bja.2025.07.034.
25. Dmytriiev, D., Melnychenko, M., Dobrovanov, O., Nazarchuk, O., & Vidiscak, M. (2022). Perioperative hemodynamic protective assessment of adaptive support ventilation usage in pediatric surgical patients. Acute and critical care, 37(4), 636-643. https://doi.org/10.4266/acc.2022.00297.
26. Dmytriiev, D., Dobrovanov, O., Kralinsky, K., Dmytriiev, K., Melnychenko, M. (2021). A case report of successful experience of –using adaptive support ventilation in the pediatric patient with viral interstitial pneumonia COVID-19 positive. Lekarsky Obzor, 70 (3), 119-123.
27. Nazarchuk, O.A., Dmytriiev, D.V., Dmytriiev, K.D., Na–zarchuk, H.H., Zaletskiy, B.V. (2018). Characteristics of infectious complications in critically ill patients. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 71(9), 1784-1792.
28. Chang, S.W., Choi, J., Oh, J.Y., Lee, Y.S., Min, K.H., Hur, G.Y. et al. (2025). Fluid Resuscitation and Initial Management in Patients Presenting with Sepsis in the General Ward. Life (Basel, Switzerland), 15(1), 124. https://doi.org/10.3390/life15010124.
29. Kalakoutas, A., Thomas, A., Fisher, T., & Lane, B. (2025). The association of fluid balance with traumatic brain injury outcomes: A systematic review. Journal of intensive medicine, 5(3), 276-287. https://doi.org/10.1016/j.jointm.2025.01.002.
30. Solanki, S.L., Agarwal, V., Ambulkar, R.P., Joshi, M.P., Chawathey, S., Rudrappa, S.P. et al. (2024). The Hemodynamic Ma–nagement and Postoperative Outcomes After Cytoreductive Surgery and Hyperthermic Intraperitoneal Chemotherapy: A Prospective Observational Study. Critical care research and practice, 2024, 8815211. https://doi.org/10.1155/ccrp/8815211.
31. Kim, D.Y., Lee, S.J., Woo, S.Y., & Ryu, J.A. (2025). Early Positive Fluid Balance Associates with Increased Mortality in Neurological Critically Ill Patients: A 10-Year Cohort Study. Journal of clinical medicine, 14(15), 5518. https://doi.org/10.3390/jcm14155518.
32. Zhang, H., Jiang, J., Dai, M., Liang, Y., Li, N., & Gao, Y. (2025). Predictive accuracy of changes in the inferior vena cava dia–meter for predicting fluid responsiveness in patients with sepsis: A syste–matic review and meta-analysis. PLoS One, 20(5), e0310462. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0310462.
33. Dietrich, M., Hölle, T., Piredda, M., Feißt, M., Rehn, P., von der Forst, M. et al. (2025). Intraoperative hemodynamic management during pancreatoduodenectomy — an analysis of 525 patients. Langenbeck’s archives of surgery, 410(1), 123. https://doi.org/10.1007/s00423-025-03669-w.
34. Allen, M.L., Kluger, M., Schneider, F., Jordan, K., Xie, J., & Leslie, K. (2025). Fluid responsiveness and hypotension in patients undergoing propofol-based sedation for colonoscopy following bowel preparation: a prospective cohort study. Réponse au remplissage et hypotension chez les personnes bénéficiant d’une sédation à base de propofol pour une coloscopie après une préparation intestinale: une étude de cohorte prospective. Can J Anaesth, 72(4), 529-539. https://doi.org/10.1007/s12630-025-02939-x.
35. Rauch, S., Seraglio, P.M., Dal Cappello, T., Roveri, G., Falk, M., & Bock, M. (2025). Detection of fluid responsiveness by changes of perfusion index and pleth-variability index during passive leg raising in spontaneously breathing post-surgical patients: a prospective interventional study. Journal of clinical monitoring and computing, 39(5), 929-936. https://doi.org/10.1007/s10877-025-01292-0.
36. Hussen Mostafa Adam, M., Bakhit, S., Ahmed, M.E., Almahal, M.A., Ali, H.A., Ahmed, M.O. et al. (2024). Postoperative Intravenous Fluids and Electrolytes Management After Gastrointestinal Surgery in a Sudanese Teaching Hospital: A Prospective Audit. Cureus, 16(10), e71709. https://doi.org/10.7759/cureus.71709.
37. Pin On, P., Kacha, S., Saringkarinkul, A., & Thanakititham, N. (2025). Study protocol for a randomized controlled trial comparing pulse pressure variation (PPV) and central venous pressure (CVP) guidance for fluid responsiveness assessment in neurosurgical patients undergoing posterior fossa tumor resection in park bench position. PLoS One, 20(6), e0324590. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0324590.
38. Orman, S., Hancı, P., Efe, S., & İnal, V. (2025). The Role of Ultrasonic Cardiac Output Monitor in Evaluating Stroke Volume Variation to Determine Fluid Responsiveness in Patients with Shock. Shock (Augusta, Ga.), 63(6), 893-899. https://doi.org/10.1097/SHK.0000000000002584.
39. Yao, Y.G., Dou, Z.L., Zheng, F., Zhu, K.L., Zhou, J.W., Zhou, J. et al. (2025). Ultrasonic volume assessment-guided successful rescue of cardiac arrest caused by intraoperative severe anaphylactic shock: a case report. BMC anesthesiology, 25(1), 308. https://doi.org/10.1186/s12871-025-03189-6.
40. Evans, L., Rhodes, A., Alhazzani, W. et al. (2021). Survi–ving sepsis campaign: international guidelines for management of sepsis and septic shock 2021. Intensive Care Med, 47(11), 1181-1247. doi: 10.1007/s00134-021-06506-y.
41. Alhazzani, W., Evans, L., Alshamsi, F. et al. (2020). Survi–ving Sepsis Campaign guidelines on the management of critically ill adults with Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Intensive Care Med, 46(5), 854-887. doi: 10.1007/s00134-020-06022-5.
42. Iba, T., Connors, J.M., Levy, J.H. (2020). The coagulopathy, endotheliopathy, and vasculitis of COVID-19. Inflamm Res, 69(12), 1181-1189. doi: 10.1007/s00011-020-01401-6.
43. Cartotto, R., Greenhalgh, D.G., Cancio, L.C. et al. (2024). American Burn Association Clinical Practice Guidelines on Burn Shock Resuscitation. J Burn Care Res, 45(3), 565-589. doi: 10.1093/jbcr/irad125.
44. Saffle, J.R. (2016). Fluid Creep and Over-resuscitation. Crit Care Clin, 32(4), 587-598. doi: 10.1016/j.ccc.2016.06.013.
45. Cook, A.M., Morgan Jones, G., Hawryluk, G.W.J. et al. (2020). Guidelines for the Acute Treatment of Cerebral Edema in Neurocritical Care Patients. Neurocrit Care, 32(3), 647-666. doi: 10.1007/s12028-020-00959-7.
46. Hawryluk, G.W.J., Aguilera, S., Buki, A. et al. (2019). A ma–nagement algorithm for patients with intracranial pressure monito–ring: the Seattle International Severe Traumatic Brain Injury Consensus Confe–rence (SIBICC). Intensive Care Med, 45(12), 1783-1794. doi: 10.1007/s00134-019-05805-9.
47. Цзо Тінлань. Вибір стартової інфузійної терапії для пацієнтів з септичним шоком: дис. … канд. мед. наук: 14.01.30 «Анестезіологія та інтенсивна терапія». Київ: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, 2021. 170 с.