Международный эндокринологический журнал Том 22, №5, 2026

Серцева недостатність (СН) та метаболічний синдром (МС) є двома взаємопов’язаними глобальними проблемами сучасної медицини. Основними факторами ризику розвитку хронічної СН є такі компоненти МС: вісцеральне ожиріння, інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. У даному огляді проаналізовано сучасні дані щодо взаємозв’язку між МС та СН, особливостей діагностики та ведення таких пацієнтів, що включає модифікацію способу життя, корекцію супутніх станів та оптимізацію лікування самої СН. Результати масштабних клінічних досліджень, зокрема DAPA-HF та EMPEROR-Reduced, довели ефективність інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) для полегшення перебігу СН зі зниженою фракцією викиду (СНзнФВ) незалежно від наявності ЦД. Зокрема, дослідження DAPA-HF показало зниження ризику планової госпіталізації з приводу погіршення СН на 30 %, зменшення ризику ургентної госпіталізації та серцево-судинної смерті відповідно на 57 та 18 %. Подальші клінічні дослідження EMPEROR-Preserved та DELIVER продемонстрували ефективність емпагліфлозину та дапагліфлозину у зниженні ризику госпіталізацій з приводу СН також і для пацієнтів із СН зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ). Дослідження EMPEROR-Preserved виключно оцінило ефективність іНЗКТГ-2 (емпагліфлозину) у пацієнтів із СН з помірно зниженою ФВ (СНпзнФВ) та СНзбФВ незалежно від наявності діабету. Порівняно з плацебо емпагліфлозин знижував ризик первинної кінцевої точки, яка включала серцево-судинну смерть або гостру СН, на 21 %, переважно за рахунок зниження ризику розвитку гострої СН. Метааналіз даних досліджень DELIVER і EMPEROR-Preserved підтвердив, що в досліджуваній популяції іНЗКТГ-2 значно знижують як ризик комбінації серцево-судинної смерті та розвитку гострої СН, так і ризики окремих її компонентів. Як наслідок, застосування іНЗКТГ-2 емпагліфлозину або дапагліфлозину в пацієнтів із ЦД 2-го типу і СНзбФВ лівого шлуночка > 40 % рекомендується для зниження ризику гострої СН і серцево-судинної смерті й розглядається в настанові ESC як рекомендація класу ІА.

Heart failure (HF) and metabolic syndrome (MetS) are two interconnected global challenges in modern medicine. The main risk factors for the development of chronic HF include the following components of MetS: visceral obesity, insulin resistance, hyperinsulinemia, dyslipidemia, hypertension, and type 2 diabetes mellitus (T2DM). This review analyzes current data on the relationship between MetS and HF, as well as the diagnostic and management features in such patients, which include lifestyle modification, correction of concomitant conditions, and optimization of HF treatment itself. The results of large-scale clinical trials, particularly DAPA-HF and EMPEROR-Reduced, have demonstrated the efficacy of sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors (SGLT2i) in improving the course of heart failure with reduced ejection fraction, regardless of the presence of T2DM. Specifically, the DAPA-HF trial showed a 30 % reduction in the risk of planned hospitalization for worsening HF, and a 57 and 18 % reduction in the risk of urgent hospitalization and cardiovascular death, respectively. Subsequent clinical trials, EMPEROR-Preserved and DELIVER, demonstrated the efficacy of empagliflozin and dapagliflozin in reducing the risk of HF hospitalizations in patients with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) as well. The EMPEROR-Preserved trial specifically evaluated the efficacy of SGLT2i (empagliflozin) in patients with HF with mildly reduced ejection fraction and HFpEF, regardless of diabetes status. Compared to placebo, empagliflozin reduced the risk of the primary composite endpoint, which included cardiovascular death or acute HF, by 21 % — an effect mainly driven by a reduction in the risk of acute HF. A meta-analysis of the DELIVER and EMPEROR-Preserved trials confirmed that in the studied population, SGLT2i significantly reduced the risk of the composite of cardiovascular death and development of acute HF, as well as the risks of its individual components. Consequently, the use of SGLT2i, empagliflozin or dapagliflozin, in patients with T2DM and HFpEF > 40 % is recommended to reduce the risk of acute HF and cardiovascular death and is considered a class IA recommendation in the ESC guidelines.

серцева недостатність; метаболічний синдром; інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу; вісцеральне ожиріння; інсулінорезистентність; артеріальна гіпертензія

heart failure; metabolic syndrome; sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors; visceral obesity; insulin resistance; hypertension

1. Roger VL. Epidemiology of Heart Failure: A Contemporary Perspective. Circ Res. 2021 May 14;128(10):1421-1434. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.121.318172.
2. Rochlani Y, Pothineni NV, Kovelamudi S, Mehta JL. Metabolic syndrome: pathophysiology, management, and modulation by natural compounds. Ther Adv Cardiovasc Dis. 2017 Aug;11(8):215-225. doi: 10.1177/1753944717711379.
3. Kim TE, Kim H, Sung J, Kim DK, Lee MS, Han SW, et al. The association between metabolic syndrome and heart failure in middle-aged male and female: Korean population-based study of 2 million individuals. Epidemiol Health. 2022;44:e2022078. doi: 10.4178/epih.e2022078.
4. Ingelsson E, Arnlöv J, Lind L, Sundström J. Metabolic syndrome and risk for heart failure in middle-aged men. Heart. 2006 Oct;92(10):1409-1413. doi: 10.1136/hrt.2006.089011.
5. Kaze AD, Bertoni AG, Fox ER, Hall ME, Mentz RJ, Echouffo-Tcheugui JB. Metabolic dysfunction and incidence of heart failure subtypes among Black individuals: The Jackson Heart Study. Eur J Heart Fail. 2025 Mar;27(3):498-507. doi: 10.1002/ejhf.3447.
6. Sharma A, Razaghizad A, Ferreira JP, Machu JL, Bozec E, Girerd N, et al. Metabolic Syndrome and the Risk of Preclinical Heart Failure: Insights after 17 Years of Follow-Up from the STANISLAS Cohort. Cardiology. 2022;147(3):281-287. doi: 10.1159/000523717.
7. Zhdan VM, Kitura YM, Babanina MYu, Volchenko HV, Tkachenko MV, Kyr’yan OA, et al. Metabolic syndrome and hyperuricemia: features of patient management (a clinical case). International Journal of Endocrinology. 2024;1(2):73-79. doi: 10.22141/2224-0721.20.1.2024.1361.
8. Purwowiyoto SL, Prawara AS. Metabolic syndrome and heart failure: mechanism and management. Med Pharm Rep. 2021 Jan;94(1):15-21. doi: 10.15386/mpr-1884.
9. Gargiulo P, Marsico F, Renga F, Dell’Aversana S, Esposito I, Marciano C, et al. The metabolic syndrome in heart failure: insights to specific mechanisms. Heart Fail Rev. 2020;25(1):1-7. doi: 10.1007/s10741-019-09838-6.
10. Matsuzawa Y, Funahashi T, Nakamura T. The concept of metabolic syndrome: contribution of visceral fat accumulation and its molecular mechanism. J Atheroscler Thromb. 2011;18(8):629-639. doi: 10.5551/jat.7922.
11. Kang YE, Kim JM, Joung KH, Lee JH, You BR, Choi MJ, et al. The Roles of Adipokines, Proinflammatory Cytokines, and Adipose Tissue Macrophages in Obesity-Associated Insulin Resistance in Modest Obesity and Early Metabolic Dysfunction. PLoS One. 2016;11:e0154003. doi: 10.1371/journal.pone.0154003.
12. Mohammadi M, Gozashti MH, Aghadavood M, Mehdizadeh MR, Hayatbakhsh MM. Clinical Significance of Serum IL-6 and TNF-α Levels in Patients with Metabolic Syndrome. Rep Biochem Mol Biol. 2017;6:74-79. PMID: 29090232.
13. Chekalina NI, Kazakov YM, Mamontova TV, Vesnina LE, Kaidashev IP. Resveratrol more effectively than quercetin reduces endothelium degeneration and level of necrosis factor α in patients with coronary artery disease. Wiad Lek. 2016;69(3 Pt 2):475-479. PMID: 28478409.
14. Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO, Starchenko TG, Pankiv VI, Lytvynova OM, et al. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019;23(3):183-189. doi: 10.5603/AH.a2019.0012.
15. Serhiyenkо VA, Chemerys OM, Pankiv VI, Serhiyenko AA. Type 2 diabetes mellitus, cerebral small vessel disease and depressive disorders. International Neurological Journal (Ukraine). 2025 May 20;21(3):226-237. Ukrainian. doi: 10.22141/2224 0713.21.3.2025.1178.
16. Thorp AA, Schlaich MP. Relevance of Sympathetic Nervous System Activation in Obesity and Metabolic Syndrome. J Diabetes Res. 2015;2015:341583. doi: 10.1155/2015/341583.
17. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021 Sep 21;42(36):3599-3726. doi: 10.1093/eurheartj/ehab368.
18. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2023 Focused Update of the 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur J Heart Fail. 2024 Jan;26(1):5-17. doi: 10.1002/ejhf.3024.
19. Savji N, Meijers WC, Bartz TM, Bhambhani V, Cushman M, Nayor M, et al. The Association of Obesity and Cardiometabolic Traits With Incident HFpEF and HFrEF. JACC Heart Fail. 2018 Aug;6(8):701-709. doi: 10.1016/j.jchf.2018.05.018.
20. Shah SJ, Lam CSP, Svedlund S, Saraste A, Hage C, Tan RS, et al. Prevalence and correlates of coronary microvascular dysfunction in heart failure with preserved ejection fraction: PROMIS-HFpEF. Eur Heart J. 2018;39:3439-3450. doi: 10.1093/eurheartj/ehy531.
21. Packer M, Lam CSP, Lund LH, Maurer MS, Borlaug BA. Characterization of the inflammatory-metabolic phenotype of heart failure with a preserved ejection fraction: a hypothesis to explain influence of sex on the evolution and potential treatment of the disease. Eur J Heart Fail. 2020 Sep;22(9):1551-1567. doi: 10.1002/ejhf.1902.
22. Zhou Y, Fu L, Sun J, Zhu Z, Xing Z, Zhou S, et al. Associa–tion Between Metabolic Syndrome and an Increased Risk of Hospitali–zation for Heart Failure in Population of HFpEF. Front Cardiovasc Med. 2021 Sep 14;8:698117. doi: 10.3389/fcvm.2021.698117.
23. Kapłon-Cieślicka A, Kupczyńska K, Dobrowolski P, Michalski B, Jaguszewski MJ, Banasiak W, et al. On the search for the right definition of heart failure with preserved ejection fraction. Cardiol J. 2020;27:449-468. doi: 10.5603/CJ.a2020.0124.
24. Pieske B, Tschöpe C, de Boer RA, Fraser AG, Anker SD, Donal E, et al. How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the HFA-PEFF diagnostic algorithm. Eur Heart J. 2019 Oct 21;40(40):3297-3317. doi: 10.1093/eurheartj/ehz641.
25. Ceriello A, Catrinoiu D, Chandramouli C, Cosentino F, Dombrowsky AC, Itzhak B, et al. Heart failure in type 2 diabetes: current perspectives on screening, diagnosis and management. Cardiovasc Diabetol. 2021 Nov 6;20(1):218. doi: 10.1186/s12933-021-01408-1.
26. Marx N, Federici M, Schütt K, Müller-Wieland D, Ajjan RA, et al. 2023 ESC Guidelines for the management of cardiovascular disease in patients with diabetes. Eur Heart J. 2023 Aug 25:ehad192. doi: 10.1093/eurheartj/ehad192.
27. Soborun N, Favre L, Lu H, Yerly P. Agonistes du glucagon-like peptide-1 et insuffisance cardiaque [Glucagon-like peptide-1 agonists and heart failure]. Rev Med Suisse. 2026 May 20;22(963):910-916. French. doi: 10.53738/REVMED.2026.22.963.48693.
28. Cosmi F, Shen L, Magnoli M, Abraham WT, Anand IS, Cleland JG, et al. Treatment with insulin is associated with worse outcome in patients with chronic heart failure and diabetes. Eur J Heart Fail. 2018;20:888-895. doi: 10.1002/ejhf.1146.
29. Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020 Jan 1;41(1):111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455.
30. Vaduganathan M, Claggett BL, Jhund PS, Cunningham JW, Ferreira JP, Zannad F, et al. Estimating lifetime benefits of comprehensive disease-modifying pharmacological therapies in patients with heart failure with reduced ejection fraction: a comparative analysis of three randomised controlled trials. Lancet. 2020 Jul 11;396(10244):121-128. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30748-0.
31. Mebazaa A, Davison B, Chioncel O, Cohen-Solal A, Diaz R, Filippatos G, et al. Safety, tolerability and efficacy of up-titration of guideline-directed medical therapies for acute heart failure (STRONG-HF): a multinational, open-label, randomised trial. Lancet. 2022 Dec 3;400(10367):1938-1952. doi: 10.1016/S0140-6736(22)02076-1.
32. Bhandari M, Pradhan A, Vishwakarma P, Singh A, Sethi R. Sodium glucose cotransporter 2 inhibitors in the management of heart failure: Veni, Vidi, and Vici. World J Cardiol. 2024 Oct 26;16(10):550-563. doi: 10.4330/wjc.v16.i10.550.
33. Zinman B, Wanner C, Lachin JM, Fitchett D, Bluhmki E, Hantel S, et al. Empagliflozin, Cardiovascular Outcomes, and Mortality in Type 2 Diabetes. N Engl J Med. 2015 Nov 26;373(22):2117-2128. doi: 10.1056/NEJMoa1504720.
34. Neal B, Perkovic V, Matthews DR. Canagliflozin and Cardiovascular and Renal Events in Type 2 Diabetes. N Engl J Med. 2017 Nov 23;377(21):2099. doi: 10.1056/NEJMc1712572.
35. Wiviott SD, Raz I, Bonaca MP, Mosenzon O, Kato ET, Cahn A, et al. Dapagliflozin and Cardiovascular Outcomes in Type 2 Diabetes. N Engl J Med. 2019 Jan 24;380(4):347-357. doi: 10.1056/NEJMoa1812389.
36. Cannon CP, Pratley R, Dagogo-Jack S, Mancuso J, Huyck S, Masiukiewicz U, et al. Cardiovascular Outcomes with Ertugliflozin in Type 2 Diabetes. N Engl J Med. 2020 Oct 8;383(15):1425-1435. doi: 10.1056/NEJMoa2004967.
37. McMurray JJV, Solomon SD, Inzucchi SE, Køber L, Kosiborod MN, Martinez FA, et al. Dapagliflozin in Patients with Heart Failure and Reduced Ejection Fraction. N Engl J Med. 2019 Nov 21;381(21):1995-2008. doi: 10.1056/NEJMoa1911303.
38. Docherty KF, Ogunniyi MO, Anand IS, Desai AS, Diez M, Howlett JG, et al. Efficacy of Dapagliflozin in Black Versus White Patients With Heart Failure and Reduced Ejection Fraction. JACC Heart Fail. 2022 Jan;10(1):52-64. doi: 10.1016/j.jchf.2021.08.006.
39. Curtain JP, Docherty KF, Jhund PS, Petrie MC, Inzucchi SE, Køber L, et al. Effect of dapagliflozin on ventricular arrhythmias, resuscitated cardiac arrest, or sudden death in DAPA-HF. Eur Heart J. 2021 Sep 21;42(36):3727-3738. doi: 10.1093/eurheartj/ehab560.
40. Packer M, Anker SD, Butler J, Filippatos G, Ferreira JP, Pocock SJ, et al. Effect of Empagliflozin on the Clinical Stability of Patients With Heart Failure and a Reduced Ejection Fraction: The EMPEROR-Reduced Trial. Circulation. 2021 Jan 26;143(4):326-336. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.120.051783.
41. Anker SD, Butler J, Filippatos G, Ferreira JP, Bocchi E, Böhm M, et al. Empagliflozin in Heart Failure with a Preserved Ejection Fraction. N Engl J Med. 2021 Oct 14;385(16):1451-1461. doi: 10.1056/NEJMoa2107038.
42. Solomon SD, McMurray JJV, Claggett B, de Boer RA, DeMets D, Hernandez AF, et al. Dapagliflozin in Heart Failure with Mildly Reduced or Preserved Ejection Fraction. N Engl J Med. 2022 Sep 22;387(12):1089-1098. doi: 10.1056/NEJMoa2206286.
43. Butt JH, Jhund PS, Belohlávek J, de Boer RA, Chiang CE, Desai AS, et al. Efficacy and Safety of Dapagliflozin According to Frailty in Patients With Heart Failure: A Prespecified Analysis of the DELIVER Trial. Circulation. 2022 Oct 18;146(16):1210-1224. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.122.061754.