Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №4, 2026

Вернуться к номеру

Транскатетерне закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки ід контролем трансторакальної ехокардіографії: ефективність визначення розміру пристрою та моніторингу процедури за допомогою ТТЕ

Транскатетерне закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки ід контролем трансторакальної ехокардіографії: ефективність визначення розміру пристрою та моніторингу процедури за допомогою ТТЕ

Авторы: Dafer Mahammad Hussein Etaij (1), Karrar Abdil Aziz Ali Beg (1), Nadia Abdulhussein Salih (2), Ahmed Abdullah Mezher (3), Alaa Jumaah Manji Nasrawi (2)
(1) - College of Medicine, Jabir Ibn Hayyan University for Medical and Pharmaceutical Sciences, Najaf, Iraq
(2) - College of Medicine, University of Kufa, Najaf, Iraq
(3) - Al Najaf Health Directorate, Al Zahra Teaching Hospital for Maternity and Children, Najaf, Iraq

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Трансезофагеальна ехокардіографія (ТЕЕ) є загальноприйнятим методом візуалізації під час транс­катетерного закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки (ДМПП), однак вона також має суттєві недоліки, включаючи необхідність загальної анестезії в дітей, збільшення вартості процедури і наявність протипоказань у деяких пацієнтів. Хоча трансторакальна ехокардіографія (ТТЕ) є неінвазивною та широко доступною альтернативою, ступінь її надійності щодо підбору розміру оклюдера й конт­ролю його імплантації залишається недостатньо вивченим. Мета: оцінити безпеку й ефективність транскатетерного закриття вторинних ДМПП під контролем ТТЕ та визначити, чи є вимірювання на основі ТТЕ в поєднанні з ехокардіографією в реальному часі надійним щодо вибору розміру оклюдера. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження за участю 89 пацієнтів (66 жінок; середній вік 23 роки; діапазон від 2,5 до 68 років), яким виконували транс­катетерне закриття вторинного ДМПП під контролем ТТЕ у кардіологічному центрі м. Аль-Наджаф (Ірак) з січня 2023 року до грудня 2025 року. Референтним розміром ДМПП вважали максимальний діаметр дефекту, виміряний за допомогою багатопроєкційної ТТЕ. У групі A (n = 42, < 20 мм) розмір пристрою був на 2–4 мм (приблизно 15–20 %) більшим за максимальний діаметр ДМПП, виміряний за допомогою ТТЕ, а в групі B (n = 47, ≥ 20 мм) — на 5–7 мм (приблизно 20–25 %) більшим. Первинною кінцевою точкою було успішне закриття дефекту за допомогою оклюдера, розмір якого визначали за ТТЕ (відсутність залишкового шунта чи структурних перешкод). Вторинними кінцевими точками вважали загальний успіх процедури, ускладнення й тривалість флуороскопії. Результати. Транскатетерне закриття було успішним у 86/89 (96,6 %) пацієнтів загалом, а оклюдер був правильно підібраний за даними ТТЕ у 81/89 (91,0 %). Успішність вибору пристрою становила 95,2 % (40/42) у групі A та 87,2 % (41/47) у групі B (P > 0,05). Наявність достатніх країв дефекту асоціювалася з кращими результатами (94,9 проти 63,6 % при малих краях; P < 0,05). У групі B збільшення розміру оклюдера на 20–25 % було ефективнішим, ніж на 15–20 % (91,1 проти 70 %; P < 0,05). Летальних випадків не зафіксовано. Ускладнення були незначними й виникли у 12 пацієнтів (13,4 %): транзиторна аритмія — у 8, пахова гематома — у 2 та незначний залишковий шунт — у 2. Три пацієнти (двоє з недостатнім задньонижнім краєм дефекту та один — із верхнім) направлені на консультацію щодо хірургічного лікування. Висновки. ТТЕ є безпечним, надійним та економічно ефективним методом візуалізаціі під час транскатетерного закриття вторинних ДМПП і забезпечує точний підбір розміру оклюдера, особливо за наявності адекватних країв перегородки. Для дефектів розміром ≥ 20 мм найкращі результати досягаються при виборі пристрою, який на 20–25 % перевищує діаметр дефекту, виміряний за допомогою ТТЕ.

Background. Transesophageal echocardiography (TEE) is the established imaging guide for transcatheter atrial septal defect (ASD) closure, yet it also carries significant drawbacks, including the need for general anesthesia in children, increased procedural costs, and contraindications in select patients. Although transthoracic echocardiography (TTE) is a noninvasive and readily available alternative, the degree of reliability with which it can guide device sizing and deployment is still poorly defined. The purpose was to evaluate the safety and efficacy of TTE-guided/performed transcatheter closure of secundum ASDs, and determine whether TTE-based measurements in conjunction with real-time echocardiographic assessment are reliable for selecting occluder size. Materials and methods. This is a prospective study of 89 patients (66 females; mean age 23 years; range 2.5–68) who underwent TTE-guided transcatheter secundum ASD closure at Al-Najaf Cardiac Centre, Iraq, from January 2023 to December 2025. The reference ASD size was the maximal ASD diameter measured on multiview TTE. In group A (n = 42, < 20 mm), TTE diameter ± 2–4 mm (15–20 %) of the measured defect size was considered, and in group B (n = 47, ≥ 20 mm), this allows a final device sizing of ± 5–7 mm (20–25 %) above the defect measurement. The primary endpoint was successful closure with the TTE-selected device (no residual shunt/no structural interference). Secondary endpoints included overall procedural success, complications, and fluoroscopy time. Results. Transcatheter closure was successful in 86/89 (96.6 %) patients overall, and the TTE-selected device was accurate in 81/89 (91.0 %) patients. Successful device selection was 95.2 % (40/42) in group A and 87.2 % (41/47) in group B (P > 0.05). Adequate rims predicted superior outcomes (94.9 vs. 63.6 % for deficient rims; P < 0.05). In group B, an upsize of 20–25 % was superior to an upsize of 15–20 % (91.1 vs. 70 %; P < 0.05). No patient died. Complications were minor and occurred in 12 patients (13.4 %) — transient arrhythmia (8), groin hematoma (2), and trivial residual shunt (2). Of the three, two with a deficient posteroinferior rim and one with a superior rim had to be referred for surgical evaluation. Conclusions. TTE provides safe, reliable, and cost-effective vguidance for transcatheter secundum ASD closure and accurate device sizing, especially when septal rims are adequate. For defects ≥ 20 mm, choosing a device 20–25 % larger than the TTE-measured diameter yields the best results.


Ключевые слова

дефект міжпередсердної перегородки; транскатетерне закриття; трансторакальна ехокардіографія; підбір розміру пристрою; оклюдер; вроджені вади серця

atrial septal defect; transcatheter closure; transthoracic echocardiography; device sizing; occluder; congenital heart disease

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.21.4.2026.1960

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Porter CJ, Edwards WD. Atrial septal defects. In: Allen HD, Driscoll DJ, Shaddy RE, Feltes TF, eds. Moss and Adams’ Heart Di–sease in Infants, Children, and Adolescents. 7th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2008. 632-645.
  2. Fyler DC. Atrial septal defect secundum. In: Nadas’ Pediatric Cardiology. Philadelphia: Hanley & Belfus; 1992. 513-524.
  3. Park MK. Pediatric Cardiology for Practitioners. 5th ed. Philadelphia: Mosby; 2008. 161.
  4. King TD, Thompson SL, Steiner C, et al. Secundum atrial septal defect: nonoperative closure during cardiac catheterization. JAMA. 1976;235(23):2506-2509.
  5. Masura J, Gavora P, Podnar T. Long-term outcome of transcathe–ter secundum-type atrial septal defect closure using Amplatzer septal occluders. J Am Coll Cardiol. 2005;45(4):505-507.
  6. Butera G, Carminati M, Chessa M, et al. CardioSEAL/STARFlex versus Amplatzer devices for percutaneous closure of small to moderate atrial septal defects. Am Heart J. 2004;148(3):507-510.
  7. Amin Z, Hijazi ZM, Bass JL, et al. Erosion of Amplatzer septal occluder device after closure of secundum atrial septal defect: review of re–gistry of complications. Catheter Cardiovasc Interv. 2004;63(4):496-502.
  8. Fu YC, Cao QL, Hijazi ZM. Closure of secundum atrial septal defect using the Amplatzer Septal Occluder. In: Bentham Science. Percutaneous Interventions for Congenital Heart Disease. 2007. 256-275.
  9. Kleinman CS. Echocardiographic guidance of catheter-based treatment of atrial septal defect: transesophageal echocardiography remains the gold standard. Pediatr Cardiol. 2005;26(2):128-134.
  10. Cooke JC, Gelman JS, Harper RW. Echocardiologist’s role in the deployment of the Amplatzer atrial septal occluder device in adults. J Am Soc Echocardiogr. 2001;14(6):588-594.
  11. Feldman T, Hijazi ZM, Abdullah Al-Qbandi MH, Sievert H. Transcatheter Closure of ASDs and PFOs: A Comprehensive Assessment. Minneapolis: Cardiotext; 2010. 177-194.
  12. Mullins CE. Transcatheter atrial septal defect occlusion. In: Cardiac Catheterization in Congenital Heart Disease. Hoboken: Wiley-Blackwell; 2006. 728-778.
  13. Seward JB, Tajik AJ, Edwards WD, et al. Two-Dimensional Echocardiographic Atlas. Vol. 1. New York: Springer-Verlag; 1987.
  14. Ewert P, Berger F, Daehnert I, et al. Transcatheter closure of atrial septal defects without fluoroscopy: feasibility of a new method. Circulation. 2000;101(8):847-849.
  15. Zaqout M, et al. The role of transthoracic echocardiography in transcatheter closure of atrial septal defects. Am J Cardiol. 2009;24:84-89.
  16. Li GS, Li HD, Yang J, et al. Feasibility and safety of transthoracic echocardiography-guided transcatheter closure of atrial septal defects with deficient superior-anterior rims. PLoS One. 2012;7(12):e51117.
  17. Wang G, Chen L, Wang Y, et al. Transcatheter closure of secundum atrial septal defect using Amplatzer device. Chin Med J. 2002;113:967-971.
  18. Kardon RE, Sokoloski MC, Levi DS, et al. Transthoracic echocardiographic guidance of transcatheter atrial septal defect closure. Am J Cardiol. 2004;94(2):256-260.
  19. Simkova I, Kozlovsky M, Riecansky I, et al. Value of echocardiography in results evaluation of transcatheter atrial septal defect closure. Bratisl Lek Listy. 2001;102(7):318-321.
  20. Behjati M, Mirhosseini S, Hosseini S, Rajaei S. Transcatheter closure of atrial septal defect with Amplatzer device in children and adolescents. Iran J Pediatr. 2011;21(2):166-172.
  21. Koenig P, Cao QL, Heitschmidt M, et al. Role of intracardiac echocardiographic guidance in transcatheter closure of atrial septal defects. J Interv Cardiol. 2003;16(1):51-62.
  22. Carlson KM, Justino H, O’Brien RF, et al. Modified balloon si–zing technique to avoid overstretching the defect. Catheter Cardiovasc Interv. 2005;66(3):390-396.
  23. Rao PS, Sideris EB, Hausdorf G, et al. International experience with secundum atrial septal defect occlusion by the buttoned device. Am Heart J. 1998;128:1022-1035.
  24. Jan SL, Hwang B, Lee PC, Fu YC. Intracardiac ultrasound assessment of atrial septal defect: comparison with transthoracic echocardiographic and balloon-sizing measurements. Cardiovasc Intervent Radiol. 2001;24:84-89.
  25. Chan KC, Godman MJ, Walsh K, et al. Transcatheter closure of atrial septal defect and interatrial communications with a new self-expanding nitinol double disc device: multicentre UK experience. Heart. 1999;82:300-306.
  26. Du ZD, Koenig MD, Cao L, et al. Comparison of transcathe–ter closure of secundum atrial septal defect using the Amplatzer septal occluder associated with deficient versus sufficient rims. Am J Cardiol. 2002;90:865-869.
  27. Huang CF, Fang CY, Ko SF, et al. Transcatheter closure of atrial septal defect with superior-anterior rim deficiency using Amplatzer septal occluder. J Formos Med Assoc. 2007;106:986-991.
  28. Mathewson JW, Bichell D, Rothman A, Ing FF. Absent posteroinferior and anterosuperior atrial septal defect rims: factors affecting nonsurgical closure of large secundum defects. J Am Soc Echocardiogr. 2004;17:62-69.
  29. Rastogi N, Smeeton NC, Qureshi SA. Factors related to successful transcatheter closure of atrial septal defects using the Amplatzer septal occluder. Pediatr Cardiol. 2009;30(7):888-892.
  30. Al-Fayyadh AM, Alsalkhi HA, Alhillawy DR, Manji Nasrawi AJ. Ivabradine as an add-on drug in the management of tetra–logy of Fallot. Child’s Health. 2025;20(5):333-338. doi: 10.22141/2224-0551.20.5.2025.1867.

Вернуться к номеру