Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026
Вернуться к номеру
Комбінована хондропротекторна терапія в лікуванні дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів
Авторы: Лоскутов О.Є., Олійник О.Є., Синєгубов Д.А.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Резюме
Остеоартрит характеризується болем у суглобах і скутістю, що призводить до функціональних порушень, втрати активності й зниження якості життя. Лікування остеоартриту повинно бути спрямоване на запобігання структурному руйнуванню суглобового хряща. Симптоматичні препарати уповільненої дії (SYSADOA), до яких належать хондроїтину сульфат та глюкозаміну сульфат, спрямовані на уповільнення перебігу остеоартриту, стабілізацію і регресування наявних змін у суглобових тканинах. Даними міжнародних досліджень підтверджено ефективність застосування комбінації хондроїтину сульфату і глюкозаміну сульфату при лікуванні остеоартриту, що забезпечує тривале полегшення болю та поліпшення функцій суглоба.
Osteoarthritis is characterized by joint pain and stiffness, which leads to functional impairment, loss of activity and participation, and reduced quality of life. Treatment for osteoarthritis should be aimed at preventing structural destruction of articular cartilage. Symptomatic slow-acting drugs, which include chondroitin sulfate and glucosamine sulfate, are aimed at slowing the progression of osteoarthritis, stabilizing and regressing of existing changes in joint tissues. International studies have confirmed the effectiveness of the combination of chondroitin sulfate and glucosamine sulfate in the treatment of osteoarthritis, which provides long-term pain relief and improved joint function.
Ключевые слова
остеоартрит; біль у суглобах; SYSADOA; хондроїтину сульфат; глюкозаміну сульфат; огляд
osteoarthritis; joint pain; symptomatic slow-acting drugs; chondroitin sulfate; glucosamine sulfate; review
На сьогодні остеоартрити (ОА) різної локалізації становлять одну з найпоширеніших груп захворювань у населення та характеризуються болем у суглобах і скутістю, що призводить до функціональних порушень, втрати активності й зниження якості життя [1, 24]. За даними літератури, на ОА хворіють до 10–12 % жителів планети. Остеоартрит розвивається внаслідок дегенеративних змін суглобового хряща та прилеглих тканин, що найчастіше зумовлено віковими процесами, травматичними ушкодженнями, надмірним механічним навантаженням на суглоби та ожирінням [31, 32]. Сучасні погляди на етіологію ОА враховують, крім механічних, різні біохімічні і генетичні фактори, а також молекулярні і ферментативні сигнальні каскади зворотного зв’язку, що врешті-решт призводить до розвитку і прогресування захворювання [3].
Лікування остеоартриту залежить від клінічного перебігу та функціональних порушень, які впливають на якість життя та зумовлюють високий рівень інвалідності серед пацієнтів. Так, наприклад, остеоартрит кульшового й колінного суглобів разом є одинадцятим за значущістю фактором, що сприяє інвалідності у світі: кількість років життя, прожитих з інвалідністю, пов’язаною з ОА, зросла на 64 % з 1990 по 2010 рік, досягнувши 17 мільйонів [15]. Консервативне лікування дає високу частку позитивних результатів на початковому та середньому рівні розвитку ОА. Також на цих стадіях ефективними є методи малоінвазивного хірургічного лікування. Тяжкий перебіг ОА зумовлює визначення основних показань до ендопротезування суглобів. При цьому консервативне лікування тяжкого остеоартриту часто має паліативний характер з метою зниження больового синдрому та запальних проявів загострення.
Сучасні погляди на консервативне лікування ОА відображають комплексне використання медикаментозних та немедикаментозних методів з метою зменшення симптомів та уповільнення прогресування захворювання, що може зменшити вплив ОА на функціональні можливості пацієнта, а також на якість життя [1, 7, 8, 24]. І якщо раніше метою лікування ОА було підтримати або збільшити рухомість суглобів, зменшити функціональні обмеження та біль у суглобах, підвищити якість життя, то на сьогодні стратегія лікування спрямована на запобігання структурному руйнуванню суглобового хряща [9]. При цьому використовується мультимодальний та пацієнт-орієнтований підхід.
До схеми комплексного лікування остеоартриту, спрямованого на уповільнення перебігу захворювання, стабілізацію і регресування наявних змін у суглобових тканинах, додаються хондропротектори, які входять до групи симптоматичних препаратів уповільненої дії (SYSADOA, від англ. Symptomatic Slow Acting Drugs for Osteoarthritis). У них практично відсутні побічні ефекти, при цьому симптоматичний ефект можна порівняти з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), що дозволяє навіть знизити їх дозу, ефект зберігається після закінчення лікування. Прийом хондропротекторних препаратів може поєднуватися з прийомом аналгетиків і НПЗП [13, 33, 34]. Препарати цієї групи були включені в алгоритм лікування болю і відновлення функціональної активності ураженого суглоба, вони позитивно впливають на метаболічні процеси в хрящовій тканини і потенційно здатні уповільнювати прогресування ОА [3, 21, 25].
До групи SYSADOA входять препарати, які містять хондроїтину сульфат, глюкозаміну сульфат. У міжнародних рекомендаціях EULAR, ESCEO, OARSI тощо [6, 8, 9, 11, 12, 19, 25] визначено, що для лікування остеоартриту використовують як монопрепарати, так і комбінацію хондроїтину сульфату і глюкозаміну сульфату. Застосування комбінації хондроїтину та глюкозаміну описане на початку 90-х рр. ХХ століття. В основу цієї ідеї було покладено уявлення, що механізми пригнічення катаболічних і активації анаболічних процесів у хрящі, а також їх вплив на запалення відрізняються для глюкозаміну та хондроїтину сульфату, тому їх комбіноване застосування є перспективним напрямком.
В алгоритмі ESCEO рекомендується застосовувати саме сульфатні сполуки глюкозаміну та хондроїтину та їх комбінації [8, 25]. Актуальний алгоритм лікування ОА, затверджений ESCEO, наведено на рис. 1.
/11.jpg)
В експериментальних та клінічних дослідженнях показано, що при поєднаному застосуванні хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату, які входять до складу комбінованих препаратів-хондропротекторів, спостерігається найбільший ефект [18, 20, 35, 27]. Дані рандомізованих контрольованих досліджень (GAIT, 2006; MOVES, 2016 тощо) підтверджують високу ефективність та синергію саме лікування з використанням комбінації хондроїтину та глюкозаміну сульфату в плані зменшення болю порівняно з монотерапією хондроїтином або глюкозаміном [30]. Дослідження MOVES (Multicentre Osteoarthritis interVEntion trial with SYSADOA) було проведено в п’яти країнах Європи; комбіновану терапію глюкозаміну сульфатом та хондроїтину сульфатом отримували 264 пацієнти (229 жінок) тривалістю 6 місяців. Дослідники довели, що комбінація хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату має повільний початок дії та забезпечує тривале полегшення болю та поліпшення функцій суглоба при ОА. Дослідження продемонструвало протизапальну дію як глюкозаміну сульфату, так і хондроїтину сульфату [20]. Важливі висновки щодо ефективності комбінованого застосування хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату були зроблені й у ході масштабного метааналізу [4, 10].
Комбіноване застосування глюкозаміну та хондроїтину асоціюється з позитивною динамікою показників якості життя, зокрема фізичного її компонента. Це пояснюється не лише зменшенням болю, а й стабілізацією функціональних можливостей суглоба при тривалому застосуванні [10, 23]. Оскільки глюкозамін і хондроїтин є структурними компонентами позаклітинного матриксу гіалінового хряща, досить закономірним є їх використання у клінічній практиці для лікування запально-дегенеративних захворювань суглобів. Сучасні уявлення щодо особливостей фармакодинаміки передбачають, що їхній терапевтичний вплив за ОА реалізується через комплекс механізмів, що включають модуляцію запальної відповіді, інгібування катаболічних процесів деградації хряща та стимуляцію анаболічної активності хондроцитів [30]. Так, в роботі E.D. Kantor et al. (2021) доведена протизапальна дія комбінації глюкозаміну сульфату й хондроїтину сульфату, при цьому рівень С-реактивного білка знижався на 23 % [21].
Проведення інструментальних досліджень у пацієнтів з ОА, які приймали комбінацію глюкозаміну та хондроїтину протягом тривалого часу, виявило значне зменшення втрати об’єму хряща в колінному суглобі [26]. Інша група авторів показала, що прийом комбінації глюкозаміну сульфату та хондроїтину сульфату протягом 24 місяців вірогідно уповільнює втрату об’єму суглобового хряща за даними МРТ-дослідження колінних суглобів. Ці дані підтверджують довгострокові захисні структурно-модифікуючі ефекти комбінованої хондропротекторної терапії [22].
Глюкозамін, ендогенний аміносахарид, що синтезується хондроцитами, є основним попередником глікозаміногліканів та інших протеогліканів, наявних у хрящі, і є частиною його позаклітинного матриксу [17]. Встановлено, що анаболічні та антикатаболічні властивості глюкозаміну сульфату є результатом активації фактора транскрипції NF-В і, як наслідок, блокування ІЛ-1-залежної експресії матриксних металопротеїназ, індуцибельної синтетази NO (iNOS), ЦОГ-2, що підтримують запалення та деструкцію в суглобовому хрящі та синовіальній оболонці [1]. Глюкозамін інгібує індуковану експресію гена інтерлейкіну-1, яка супроводжується інгібуванням транскрипційного фактора NF-B хондроцитів та синовіоцитів, що призводить до одночасного зниження синтезу циклооксигенази-2, простагландину Е2, оксиду азоту [2]. Таким чином, глюкозамін має виражену антиексудативну, протизапальну, антиоксидантну, антипротеолітичну дію. Глюкозамін продемонстрував здатність відновлювати міжклітинний матрикс хрящової тканини, захищаючи хрящ від пошкоджень, пов’язаних з порушеннями метаболізму міжклітинного матриксу [16], і виявляючи легку протизапальну активність [29].
Хондроїтин є основним компонентом міжклітинного матриксу, де він становить суттєву складову протеогліканів. Він стимулює анаболічні процеси в хрящовій тканині, бере участь у синтезі глікозаміногліканів, справляє стимулюючий вплив на хондроцити, стимулює синтез гіалуронової кислоти та перешкоджає її руйнуванню, збільшує продукцію внутрішньосуглобової рідини, зменшує інтенсивність запалення. Застосування хондроїтину поліпшує функцію хондроцитів і синовіоцитів та асоціюється зі зниженням больового синдрому [28].
Знеболювальна та протизапальна дія хондроїтину сульфату і глюкозаміну сульфату реалізується не за рахунок пригнічення синтезу простагландинів, а шляхом пригнічення активності лізосомальних ферментів та інгібування супероксидних радикалів. Перевагою комбінації глюкозаміну сульфату та хондроїтину сульфату є синергічний механізм дії, який перевищує ефект монотерапії кожним компонентом окремо [2, 14].
До групи препаратів SYSADOA належить препарат Мовекс® Комфорт, кожна таблетка якого містить 500 мг глюкозаміну сульфату та хондроїтину сульфату в дозі 400 мг. Цей препарат використовується для тривалого прийому. Дозування призначається за рекомендованою схемою: перші 3 тижні — по 1 таблетці 3 рази на добу, потім — по 1 таблетці 2 рази на добу (табл. 1). Курс триває 3 місяці, після перерви 1 місяць курс повторюють.
/12.jpg)
Слід враховувати той факт, що, за даними літератури, симптоматичний ефект від застосування препаратів SYSADOA реалізується через 8–12 місяців прийому, тоді як реалізація структурно-модифікуючої дії починається не менше ніж через 2 роки лікування [5].
Дослідження показали, що поєднання SYSADOA та НПЗП забезпечує синергетичний ефект і може бути основним варіантом лікування для пацієнтів з помірним та сильним болем або під час загострень остеоартриту [21, 28]. У таких ситуаціях можна призначати препарат Мовекс® Актив, який містить 500 мг глюкозаміну сульфату та 400 мг хондроїтину сульфату, а також диклофенак калію 50 мг. Калієва сіль диклофенаку дає швидкий знеболювальний ефект. Приймають препарат 3 рази на день протягом 10 днів, потім продовжують лікування препаратом Мовекс® Комфорт. Для зниження дозування диклофенаку калію і посилення структурно-модифікуючої дії можна призначити разом Мовекс® Актив та Мовекс® Комфорт. Залежно від причин виникнення болю, при ранковій скутості — ранішній прийом Мовекс® Актив, в обід та увечері — Мовекс® Комфорт. Якщо біль виникає після фізичного навантаження, Мовекс® Актив приймають увечері, а зранку та в обід — Мовекс® Комфорт.
Якщо причиною загострення є запалення і біль виникає зранку й супроводжується ранковою скутістю, призначають препарати таким чином: вранці Мовекс® Актив по 1 таблетці; в обід — Мовекс® Комфорт 1 таблетку; увечері приймають 1 таблетку Мовекс® Комфорт.
Якщо має місце біомеханічний біль, який виникає після фізичних навантажень у другий половині дня, то препарат призначають так: вранці 1 таблетку Мовекс® Комфорт; в обід — 1 таблетку Мовекс® Комфорт; ввечері — 1 таблетку Мовекс® Актив (табл. 2).
/12_2.jpg)
Таким чином, для терапії остеоартриту необхідне поєднання нефармакологічних та фармакологічних методів лікування. Оскільки може бути недостатньо основних нефармакологічних методів для лікування симптомів остеоартриту і часто спостерігається погане дотримання режиму лікування, необхідне використання багатокомпонентного, мультимодального підходу і при фармакологічних методах.
Комбіновані хондропротектори, які містять хондроїтину сульфат та глюкозаміну сульфат, довели ефективне зменшення інтенсивності болю, поліпшення функції суглобів, добру переносимість та мінімальні побічні ефекти. Також доведена висока ефективність поєднання глюкозаміну, хондроїтину та диклофенаку калію для швидкого зменшення больового синдрому, що важливо при лікуванні загострення остеоартрозу для поліпшення якості життя цієї категорії пацієнтів.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 03.07.2026
Рецензовано/Revised 10.08.2026
Прийнято до друку/Accepted 11.08.2026
Список литературы
1. Барна О.М., Погребняк О.О. Ефективність комбінації глюкозаміну сульфату та хондроїтину сульфату в лікуванні остеоартриту з позицій доказової медицини. Ліки України. 2020;3(239):1-7.
2. Брюханова Т.О. Комбінація глюкозаміну та хондроїтину при остеоартриті: синергічна ефективність і безпека у пацієнтів із коморбідними станами. Ліки України. 2026;1(297):26-32. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2026.1(297).357807.
3. Лукьянчук Е. Дослідження ефективності комбінації SYSADOA і вплив їх застосування на прийом аналгетиків. Український ревматологічний журнал. 2018;3(73):34-37.
4. Рекалов Д.Г., Тер-Вартаньян С.Х. Остеоартроз: оптимізація лікування. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 2019;21(466):34-35.
5. Ревматичні хвороби. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. За ред. В.М. Коваленка. Київ: Четверта хвиля, 2025. 528 с.
6. Хиць А.Р. Остеоартрит колінного суглоба: рекомендації з лікування. Укр. мед. часопис, 2020, 10 липня. www.umj.com.ua [Електронна публікація].
7. American Academy of Orthopaedic Surgeons Management of Osteoarthritis of the Knee (Non-Arthroplasty). Evidence-Based Clinical Practice Guideline. https://www.aaos.org/oak3cpg Published 08/31/2021.
8. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Bruyre O, Honvo G, Veronese N, et al. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2019;49(3):337-350. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2019.04.008.
9. Arden NK, Perry TA, Bannuru RR, et al. Non-surgical management of knee osteoarthritis: comparison of ESCEO and OARSI 2019 guidelines. Nat Rev Rheumatol. 2021;17:59-66. https://doi.org/10.1038/s41584-020-00523-9.
10. Baden KER, Hoeksema SL, Gibson N, Gadi DN, Craig E, Draime JA, et al. The Safety and Efficacy of Glucosamine and/or Chondroitin in Humans: A Systematic Review. Nutrients. 2025 Jun 24;17(13):2093. doi: 10.3390/nu17132093. PMID: 40647198; PMCID: PMC12250884.
11. Bannuru RR, Osani M, Vaysbrot E, Arden N, Bennell K, Bierma-Zeinstra S, et al. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis. Osteoarthr Cartil. 2019;27(11):1578-89.
12. Bruyreab O, Honvoab G, Veronesec N, et al. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Semin. Arthritis Rheum. 2019;49(3):337-350. doi: 10.1016/j.semarthrit.2019.04.008. www.umj.com.ua/uk/publikatsia-183530-osteoartrit-kolinnogo-sugloba-rekomendatsiyi-z-likuvannya-2.
13. Cheleschi S, Tenti S, Giannotti S, Veronese N, Reginster J-Y, Fioravanti A. A combination of celecoxib and gluco–samine sulfate has anti-inflammatory and chondroprotective effects: results from an in vitro study on human osteoarthritic chondrocytes. Int J Mol Sci. 2021;22(16):8980.
14. Clegg DO, Reda DJ, Harris CL, Klein MA, O’Dell JR, Hooper MM, et al. Glucosamine, chondroitin sulfate, and the two in combination for painful knee osteoarthritis. N Engl J Med. 2006 Feb 23;354(8):795-808. doi: 10.1056/NEJMoa052771. PMID: 16495392.
15. Cross M, Smith E, Hoy D, Nolte S, Ackerman I, Fransen M, et al. The global burden of hip and knee osteoarthritis: estimates from the global burden of disease 2010 study. Ann Rheum Dis 2014;73(7):1323-30. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2013-204763.
16. da Camara CC, Dowless GV. Glucosamine sulfate for osteoarthritis. Ann Pharmacother. 1998 May;32(5):580-7. doi: 10.1345/aph.17214. PMID: 9606480.
17. Herrero-Beaumont GH, Rovati LC. Use of crystaline glucosamine sulfate in osteoarthritis. Future Med. 2006;1:397-414.
18. Henrotin Y, Lambert C. Chondroitin and glucosamine in the management of osteoarthritis: an update. Curr Rheumatol Rep. 2013 Oct;15(10):361. doi: 10.1007/s11926-013-0361-z. PMID: 23955063.
19. Hochberg MC, Altman RD, Brandt KD, Clark BM, Dieppe PA, Griffin MR, et al. Guidelines for the medical ma-nagement of osteoarthritis. Part II. Osteoarthritis of the knee. American College of Rheumatology. Arthritis Rheum. 1995 Nov;38(11):1541-6. doi: 10.1002/art.1780381104. PMID: 7488273.
20. Hochberg MC, Martel-Pelletier J, Monfort J, Mller I, Castillo JR, Arden N, et al.; MOVES Investigation Group. Combined chondroitin sulfate and glucosamine for painful knee osteoarthritis: a multicentre, randomised, double-blind, non-inferiority trial versus celecoxib. Ann Rheum Dis. 2016 Jan;75(1):37-44. doi: 10.1136/annrheumdis-2014-206792. Epub 2015 Jan 14. PMID: 25589511; PMCID: PMC4717399.
21. Kantor ED, O’Connell K, Du M, Cao C, Zhang X, Lee DH, et al. Glucosamine and Chondroitin Use in Relation to C-Reactive Protein Concentration: Results by Supplement Form, Formulation, and Dose. J Altern Complement Med. 2021 Feb;27(2):150-159. doi: 10.1089/acm.2020.0283. Epub 2020 Dec 7. PMID: 33290138; PMCID: PMC7891193.
22. Martel-Pelletier J, Roubille C, Abram F, Hochberg MC, Dorais M, Delorme P, et al. First-line analysis of the effects of treatment on progression of structural changes in knee osteoarthritis over 24 months: data from the osteoarthritis initiative progression cohort. Ann Rheum Dis. 2015 Mar;74(3):547-56. doi: 10.1136/annrheumdis-2013-203906. Epub 2013 Dec 13. PMID: 24336337.
23. Meng Z, Liu J, Zhou N. Efficacy and safety of the combination of glucosamine and chondroitin for knee osteoarthritis: a systematic review and meta-analysis. Arch Orthop Trauma Surg. 2023 Jan;143(1):409-421. doi: 10.1007/s00402-021-04326-9. Epub 2022 Jan 13. PMID: 35024906.
24. Mobasheri A. New perspectives in osteoarthritis ma-nagement. World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (WCO-IOF-ESCEO 2024). Aging Clin Exp Res. https://doi.org/10.1007/s40520-024-02766-y PL9.
25. OARSI recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis, Part II: OARSI evidence-based, expert consensus guidelines. Zhang W, Moskowitz RW, Nuki G, et al. Osteoarthritis and Cartilage. 2008;16:137-162.
26. Ogata T, Ideno Y, Akai M, Seichi A, Hagino H, Iwaya T, et al. Effects of glucosamine in patients with osteoarthritis of the knee: a systematic review and meta-analysis. Clin Rheumatol. 2018 Sep;37(9):2479-2487. doi: 10.1007/s10067-018-4106-2. Epub 2018 Apr 30. PMID: 29713967; PMCID: PMC6097075.
27. Raynauld JP, Pelletier JP, Abram F, Dodin P, Delorme P, Martel-Pelletier J. Long-Term Effects of Glucosamine and Chondroitin Sulfate on the Progression of Structural Changes in Knee Osteoarthritis: Six-Year Followup Data From the Osteoarthritis Initiative. Arthritis Care Res (Hoboken). 2016 Oct;68(10):1560-6. doi: 10.1002/acr.22866. Epub 2016 Sep 16. PMID: 26881338.
28. Reginster JY, Veronese N. Highly purified chondroitin sulfate: a literature review on clinical efficacy and pharmacoeconomic aspects in osteoarthritis treatment. Aging Clin Exp Res. 2021 Jan;33(1):37-47. doi: 10.1007/s40520-020-01643-8. Epub 2020 Jul 7. PMID: 32638342; PMCID: PMC7897612.
29. Seehusen DA, Bowman MA. Must-Read Family Medicine Research-Glucosamine/Chondroitin Supplements and Mortality, Telomere Length and the Doctor-Patient Relationship, Reducing Opioid Use, and More. J Am Board Fam Med. 2020 Nov-Dec;33(6):823-826. doi: 10.3122/jabfm.2020.06.200513. PMID: 33219058.
30. Shikhman AR, Amiel D, D’Lima D, Hwang SB, Hu C, Xu A, et al. Chondroprotective activity of N-acetylglucosamine in rabbits with experimental osteoarthritis. Ann Rheum Dis. 2005 Jan;64(1):89-94. doi: 10.1136/ard.2003.019406. PMID: 15608304; PMCID: PMC1755188.
31. Wang Z, Wang R, Yao H, Yang J, Chen Y, Zhu Y, Lu C. Clinical Efficacy and Safety of Chondroitin Combined with Glucosamine in the Treatment of Knee Osteoarthritis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Comput Math Methods Med. 2022 Jul 25;2022:5285244. doi: 10.1155/2022/5285244. Retraction in: Comput Math Methods Med. 2023 Aug 2;2023:9875743. doi: 10.1155/2023/9875743. PMID: 35924114; PMCID: PMC9343191.
32. World Health Organization. Osteoarthritis. Available online: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/osteoarthritis (accessed on 20 December 2025).
33. Zeng C, Wei J, Li H, Wang YL, Xie DX, Yang T, et al. Effectiveness and safety of Glucosamine, chondroitin, the two in combination, or celecoxib in the treatment of osteoarthritis of the knee. Sci Rep. 2015 Nov 18;5:16827. doi: 10.1038/srep16827. PMID: 26576862; PMCID: PMC4649492.
34. Zhu X, Wu D, Sang L, Wang Y, Shen Y, Zhuang X, et al. Comparative effectiveness of glucosamine, chondroitin, acetaminophen or celecoxib for the treatment of knee and/or hip osteoarthritis: a network meta-analysis. Clin Exp Rheumatol. 2018 Jul-Aug;36(4):595-602. Epub 2018 Jan 31. PMID: 29465368.