Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026

Актуальність. Іпсилатеральні переломи кісток таза та стегнової кістки, відомі як флотуюче стегно (floating hip), належать до найбільш тяжких варіантів поєднаної травми опорно-рухового апарату, вони часто супроводжуються політравмою, значною крововтратою та пов’язані з високим ризиком розвитку ускладнень. У сучасних умовах бойових дій частота складних високоенергетичних ушкоджень, спричинених вибуховими й вогнепальними факторами, зростає, що зумовлює появу нових клінічних варіантів поєднаних переломів навколо кульшового суглоба. Мета дослідження: проаналізувати клінічні особливості й результати лікування пацієнтів з іпсилатеральними переломами таза та стегнової кістки (флотуюче стегно) при бойовій і високоенергетичній травмі. Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі травматологічного відділення військової частини А3309 (м. Запоріжжя). У період 2024–2025 років проведено аналіз лікування 7 пацієнтів з іпсилатеральними переломами таза та стегнової кістки. Серед пацієнтів було 6 чоловіків (85,7 %) та 1 жінка (14,3 %). У всіх випадках травма була спричинена високоенергетичним механізмом, включно з бойовими вогнепальними ушкодженнями. У лікуванні застосовувалася поетапна хірургічна тактика, що передбачала первинний остеосинтез стегнової кістки з подальшою стабілізацією тазового кільця або кульшової западини. Результати. Повне зрощення переломів було досягнуто в усіх пацієнтів. Інфекційні ускладнення та випадки незрощення не спостерігалися. Неврологічний дефіцит і вкорочення кінцівки — по одному випадку (14,3 %). Отримані результати відповідають даним світової літератури щодо частоти ускладнень при флотуючому стегні. Висновки. Іпсилатеральні переломи таза та стегнової кістки при бойовій травмі є рідкісним, але тяжким варіантом поєднаних ушкоджень опорно-рухового апарату. Поетапна стабілізація переломів з первинним остеосинтезом стегнової кістки є ефективною тактикою лікування таких пацієнтів.

Background. Ipsilateral pelvic and femoral fractures, known as floating hip, represent one of the most severe forms of combined musculoskeletal injury and are frequently associated with polytrauma, massive blood loss, and a high risk of complications. In modern warfare, the incidence of high-energy trauma caused by explosive and firearm mechanisms has increased, leading to new clinical patterns of combined injuries around the hip joint. The purpose was to analyze the clinical characteristics and treatment outcomes of patients with ipsilateral pelvic and femoral fractures (floating hip) in combat and high-energy trauma. Materials and methods. The study was conducted at the trauma department of Military Unit A3309 (Zaporizhzhia, Ukraine). Between 2024 and 2025, seven patients with ipsilateral pelvic and femoral fractures were treated surgically. The cohort included six men (85.7 %) and one woman (14.3 %). All injuries were caused by high-energy mechanisms, including combat-related firearm trauma. A staged surgical approach was used, consisting of primary fixation of the femoral fracture followed by stabilization of the pelvic ring or acetabulum. Results. Complete fracture union was achieved in all patients. No cases of infection or nonunion were observed. Neurological deficit and limb shortening occurred in one case each (14.3 %). The findings were comparable to those reported in the international literature on the frequency of complications in floating hip. Conclusions. Ipsilateral pelvic and femoral fractures in combat trauma represent a rare but severe form of combined musculoskeletal trauma. A staged stabilization of fractures with primary femoral fixation appears to be an effective treatment approach in these patients.

флотуюче стегно; переломи таза; перелом стегнової кістки; бойова травма; політравма; остеосинтез

floating hip; pelvic fractures; femoral fractures; combat trauma; polytrauma; osteosynthesis