Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026
Вернуться к номеру
Результати хірургічного лікування ризартрозу
Авторы: Тимошенко С.В.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Велика кількість запропонованих способів хірургічного лікування ризартрозу потребує окреслення ефективності базових методик та їх диференційованого застосування. Мета: кількісно оцінити ефективність різних методик хірургічного лікування артрозу зап’ястно-п’ясткового суглоба великого пальця кисті. Матеріали та методи. Проведено одноцентрове ретроспективне дослідження результатів хірургічного лікування ризартрозу у 55 пацієнтів за трьома базовими методиками. Перша методика — трапезектомія з пластикою зв’язкового апарату суглоба з використанням смуги сухожилка променевого згинача (LRTI-процедура — 34 пацієнти), друга — трапезектомія із застосуванням спеціалізованої системи двох ґудзикових фіксаторів та надміцної нитки — 14 пацієнтів, третя — артродез зап’ястно-п’ясткового суглоба великого пальця — 7 пацієнтів. Результати оцінювали через 12 місяців і більше. Ступінь відновлення опозиції великого пальця визначали у балах за шкалою Капанджі, а функціональний стан кінцівки — за опитувальником DASH до і після хірургічного втручання. Результати. Хірургічне лікування ризартрозу є ефективним і забезпечує зменшення недієздатності верхньої кінцівки на 29,5 (13,6–39,0) бала за опитувальником DASH (медіана; IQR 9,1). За показниками ефективності щодо динаміки зменшення недієздатності кінцівки всі три методики статистично не відрізнялись між собою. Клініко-рентгенологічний анкілоз після артродезу цього суглоба забезпечує стабільний і сильний захват, проте показники опозиції великого пальця знижуються: медіана зміни за шкалою Капанджі становила –0,5 бала (медіана: від –3 до –2; IQR 1,5). Обидві методики з трапезектомією забезпечують поліпшення опозиції великого пальця: медіана показника за шкалою Капанджі становила 9 балів (медіана: 7–10; IQR 1). Статистично значущих відмінностей між цими методиками не виявлено, тоді як порівняно з артродезом зап’ястно-п’ясткового суглоба великого пальця результати обох методик були вірогідно кращими (p < 0,002). Висновки. Усі досліджені методики є ефективними щодо зменшення функціональної недієздатності. Трапезектомія (з LRTI або ґудзиковою фіксацією) забезпечує кращі показники опозиції, тоді як артродез формує стабільний силовий захват ціною обмеження рухів.
Background. The wide variety of surgical methods proposed for the treatment of rhizarthrosis necessitates a comparative evaluation of the effectiveness of basic techniques and their differentiated use. Objective: to quantitatively assess the effectiveness of different surgical techniques for osteoarthritis of the thumb carpometacarpal (CMC) joint. Materials and methods. A single-center retrospective study included 55 patients with rhizarthrosis who underwent surgical treatment using three basic techniques: trapeziectomy with ligament reconstruction and tendon interposition (LRTI procedure) using a strip of the flexor carpi radialis tendon — 34 patients; trapeziectomy using a suspension system with two mini endo-button fixators and high-strength suture material — 14 patients; arthrodesis of the thumb CMC joint — 7 patients. Outcomes were evaluated 12 months postoperatively or later. Thumb opposition was assessed using the Kapandji score, and upper limb function using the DASH questionnaire before and after surgery. Results. Surgical treatment of rhizarthrosis was effective, reducing upper limb disability by 29.5 (13.6–39.0) points on the DASH score (median; interquartile range (IQR) 9.1). No statistically significant differences were found among the three techniques regarding improvement in limb disability. Clinical and radiographic fusion after arthrodesis provided a stable and strong grip; however, thumb opposition decreased: median of change was –0.5 (–3 to –2; IQR 1.5) Kapandji points. Both trapeziectomy techniques significantly improved opposition of the thumb: median was 9 (7–10; IQR 1), with no statistically significant difference between them, but with a significant advantage over arthrodesis of the CMC joint of the thumb (p < 0.002). Conclusions. All studied surgical techniques effectively reduce functional disability. Trapeziectomy (LRTI or with endo-button fixators) provides superior thumb opposition, whereas arthrodesis ensures a stable power grip at the cost of reduced mobility.
деформуючий артроз; кистьовий суглоб; ризартроз; трапезектомія; артродез; артропластика
osteoarthritis; carpometacarpal joint; rhizarthrosis; trapeziectomy; arthrodesis; arthroplasty
