Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026
Вернуться к номеру
Вплив надлишкової та недостатньої товщини борозни блока стегнової кістки на функціональні результати після тотального ендопротезування колінного суглоба
Авторы: Ibrahim Barsoum Anis, Wael Samir Abd El Mageed, Sherif Mostafa El Sayed, Zeiad Mohamed Zakaria, Mohamed El Sayed Awad
Ain Shams University, Cairo, Egypt
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Тотальне ендопротезування колінного суглоба (ТЕКС) залишається золотим стандартом лікування прогресуючого остеоартриту колінного суглоба. Однак ускладнення з боку пателофеморальної ділянки продовжують впливати на післяопераційні результати. Зміна товщини переднього виростка й борозни блока стегнової кістки (ББСК) під час резекції кістки та імплантації протеза може впливати на біомеханіку пателофеморального суглоба й функціональні результати. Мета: кількісно оцінити зміни товщини ББСК за допомогою комп’ютерної томографії та їх зв’язок із короткостроковими функціональними результатами після ТЕКС. Матеріали та методи. Це проспективне когортне дослідження включало 87 пацієнтів віком 40–80 років із прогресуючим остеоартритом колінного суглоба, які перенесли первинне ТЕКС. Усім хворим до та після операції проводили клінічне обстеження з використанням шкали Товариства хірургії колінного суглоба (KSS), пателофеморальної шкали (PFS) та оцінкою амплітуди рухів, а також визначали товщину ББСК за даними комп’ютерної томографії. Результати. Спостерігалося статистично значуще поліпшення всіх клінічних та функціональних результатів після ТЕКС. Показники PFS зросли з 13,00 ± 1,60 до 24,89 ± 1,73 (P < 0,001), амплітуда згинання в колінному суглобі — з 90,57 ± 11,19° до 106,67 ± 5,89° (P < 0,001), а значення KSS — з 50,17 ± 5,65 до 88,24 ± 3,19 (P < 0,001). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію післяопераційної товщини ББСК зі згинанням у колінному суглобі (r = –0,33, P = 0,002). Це свідчить про те, що збільшення товщини було пов’язане зі зменшенням амплітуди згинання. У пацієнтів зі зменшеною товщиною ББСК післяопераційне згинання було статистично значуще вищим, ніж в осіб зі збільшеною товщиною (P < 0,001). Між групами виявлено гранично значущу різницю за показником PFS (P = 0,05), тоді як статистично значущого зв’язку товщини ББСК і даних KSS не виявлено. Отримані результати вказують на те, що зміна товщини ББСК вибірково впливає на згинання в колінному суглобі, а не на загальні функціональні показники. Висновки. Товщина ББСК не була пов’язана із загальними функціональними результатами, однак продемонструвала помірну кореляцію з післяопераційним згинанням у колінному суглобі. Точне відновлення анатомії переднього відділу стегнової кістки може впливати на специфічні функціональні результати після ТЕКС. Для визначення довгострокової клінічної значущості цих результатів необхідні подальші дослідження.
Background. Total knee arthroplasty (TKA) remains the gold standard treatment for advanced knee osteoarthritis. However, patellofemoral complications continue to affect postoperative outcomes. Alterations in anterior condylar and trochlear thickness during bone resection and prosthesis implantation may influence patellofemoral joint biomechanics and functional results. This study aimed to quantitatively assess changes in trochlear thickness using computed tomography (CT) and evaluate their relationship with short-term functional outcomes following TKA. Materials and methods. This prospective cohort study included 87 patients (aged 40–80 years) with advanced knee osteoarthritis undergoing primary TKA. All participants underwent clinical evaluation using Knee Society Score (KSS), patellofemoral score (PFS), and range of motion, along with CT-based measurement of trochlear thickness preoperatively and postoperatively. Results. Significant improvements were observed in all clinical and functional outcomes following TKA. PFS improved from 13.00 ± 1.60 to 24.89 ± 1.73 (P < 0.001), knee flexion increased from 90.57 ± 11.19° to 106.67 ± 5.89° (P < 0.001), and KSS improved from 50.17 ± 5.65 to 88.24 ± 3.19 (P < 0.001). A significant negative correlation was identified between postoperative trochlear thickness and knee flexion (r = –0.33, P = 0.002), indicating that increased thickness was associated with reduced flexion. Patients with decreased trochlear thickness demonstrated significantly greater postoperative flexion compared to those with increased thickness (P < 0.001). A borderline difference in PFS was observed between groups (P = 0.05), while no significant association was found between trochlear thickness and KSS. These findings suggest that changes in trochlear thickness selectively influence knee flexion rather than overall functional scores. Conclusions. Trochlear thickness was not associated with global functional outcomes but demonstrated a modest relationship with postoperative knee flexion. Careful restoration of anterior femoral anatomy may influence specific functional outcomes after TKA. Further studies are required to determine the long-term clinical relevance of these findings.
тотальне ендопротезування колінного суглоба; шкала Товариства хірургії колінного суглоба; товщина борозни блока стегнової кістки; пателофеморальна шкала
total knee arthroplasty; Knee Society Score; trochlear thickness; patellofemoral score
