Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026

Актуальність. Незважаючи на широке застосування консервативного лікування при остеоартриті плечового суглоба, стандартизовані алгоритми вибору фізіотерапевтичної тактики залишаються недостатньо розробленими. Мета: провести проспективну клінічну валідацію алгоритму вибору методу комплексного фізіотерапевтичного лікування в осіб з остеоартритом плечового суглоба. Матеріали та методи. Обстежено 45 пацієнтів з остеоартритом плечового суглоба І–ІІ стадій за Kellgren — Lawrence. Відповідно до розробленого алгоритму, 31 пацієнту призначали екстракорпоральну ударно-хвильову терапію в поєднанні з фізичною реабілітацією (ЕУХТ + ФР), 14 — ядерно-магнітно-резонансну терапію та фізичну реабілітацію (ЯМРТ + ФР). Клінічні показники оцінювали за опитувальником Oxford Shoulder Score (OSS) до початку лікування та через 6 місяців після його завершення. Для статистичного аналізу використовували критерій Вілкоксона. Значущими вважали відмінності при р < 0,05. Результати. У пацієнтів обох груп встановлено значуще поліпшення функціонального стану плечового суглоба за всіма компонентами шкали OSS. У групі ЕУХТ + ФР сумарний показник OSS збільшився з 27,52 ± 2,62 бала до 42,71 ± 2,69 бала (p < 0,00001), середній приріст становив 15,19 бала. Результати лікування були відмінними у 25 (80,65 %) пацієнтів, хорошими — у 6 (19,35 %). У групі ЯМРТ + ФР сумарний показник OSS зріс з 27,64 ± 1,86 бала до 44,86 ± 2,66 бала (p = 0,000004), середній приріст становив 17,22 бала. Відмінні результати лікування визначено у 12 (85,71 %) пацієнтів, хороші — у 2 (14,29 %). Задовільних та незадовільних результатів лікування в обох групах не фіксували. Висновки. Таким чином, шляхом проспективної клінічної валідації алгоритму вибору методу комплексного фізіотерапевтичного лікування підтверджено його високу ефективність у пацієнтів з остеоартритом плечового суглоба.

Background. Despite the widespread use of conservative treatment for shoulder osteoarthritis, standardized algorithms for selecting physiotherapeutic modality remain insufficiently developed. The purpose of the study was to perform a prospective clinical validation of an algorithm for selecting a comprehensive phy-siotherapeutic treatment in patients with shoulder osteoarthritis. Materials and methods. Forty-five patients with Kellgren-Lawrence grade I–II shoulder osteoarthritis were enrolled. According to the proposed algorithm, 31 patients received extracorporeal shock wave therapy combined with physical rehabilitation (ESWT + PR), whereas 14 patients underwent nuclear magnetic resonance therapy and physical rehabilitation (NMRT + PR). Outcomes were assessed using the Oxford Shoulder Score (OSS) before treatment and 6 months after its completion. Statistical analysis was performed using the Wilcoxon signed-rank test. Statistical significance was set at p < 0.05. Results. Both treatment groups demonstrated significant improvement across all components of the OSS. In the ESWT + PR group, the mean OSS increased from 27.52 ± 2.62 to 42.71 ± 2.69 points (p < 0.00001), with a mean improvement of 15.19 points. Excellent treatment outcomes were achieved in 25 (80.65 %) patients, while good outcomes were observed in 6 (19.35 %). In the NMRT + PR group, the mean OSS increased from 27.64 ± 1.86 to 44.86 ± 2.66 points (p = 0.000004), with a mean improvement of 17.22 points. Excellent treatment outcomes were achieved in 12 (85.71 %) patients and good outcomes in 2 (14.29 %). No satisfactory or poor treatment outcomes were recorded in either group. Conclusions. Prospective clinical validation confirmed the high clinical utility of the proposed algorithm for selecting a comprehensive physiotherapeutic treatment in patients with shoulder osteoarthritis.

остеоартрит; дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів; фізіотерапевтичне лікування; персоналізована медицина; алгоритм

osteoarthritis; degenerative joint disease; physiotherapeutic treatment; personalized medicine; ­algorithm