Журнал «Травма» Том 27, №4, 2026

Актуальність. Сучасна бойова травма кінцівок характеризується значним обсягом ураження як кісток, так і м’яких тканин. Дефекти кісток є одним з найтяжчих та найпоширеніших ускладнень сучасної бойової травми кінцівок. Такі пошкодження супроводжуються значними дефектами м’яких тканин. Мета дослідження: вивчити та оцінити необхідність і доцільність пластики м’яких тканин у постраждалих з дефектами довгих кісток унаслідок сучасної бойової травми. Матеріали та методи. Дослідження має ретроспективний та когортний характер і засновано на вивченні та аналізі 141 випадку пошкоджень кінцівок унаслідок сучасної бойової травми з наявністю дефектів довгих кісток. Критерієм включення була наявність бойового пошкодження кінцівок з дефектами довгих кісток та м’яких тканин. Результати. У результаті дослідження встановлено, що переважна більшість постраждалих з дефектами довгих кісток унаслідок бойової травми потребують оперативних втручань з приводу пластики м’яких тканин — 68,09 %. Встановлено, що найбільше пластики м’яких тканин потребували постраждалі з дефектами довгих кісток розміром 5,00–9,99 см (42,71 % постраждалих за питомою вагою даної групи), а найрідше потребували пластики м’яких тканин пацієнти з дефектами довгих кісток до 5,00 см (5,21 %). Встановлено тенденцію до зростання потреби в пластиці м’яких тканин зі збільшенням розміру кісткового дефекту. Починаючи з розміру кісткового дефекту більше 5,00 см ризик виникнення потреби в пластиці м’яких тканин за якісною характеристикою є катастрофічним, а до 5,00 см — суттєвим. Також встановлено, що найбільше потребу в оперативних втручаннях з метою пластики м’яких тканин мали постраждалі з дефектами кісток гомілки — 83,87 %, передпліччя — 75,00 %, найменшу потребу в проведенні оперативних втручань з приводу пластики м’яких тканин мали постраждалі з дефектами стегнової кістки внаслідок бойової травми — 12,00 %. Доведено, що розмір і локалізація кісткового дефекту є чинниками ризику, пов’язаними з потребою в оперативних втручаннях для пластики м’яких тканин. ­Висновки. 1. Розміри та локалізація кісткового дефекту є ризикстворюючими факторами виникнення потреби у пластиці м’яких тканин у постраждалих із дефектами довгих кісток унаслідок сучасних бойових дій. 2. Клінічний результативний ризик виникнення потреби в пластиці м’яких тканин у постраждалих із дефектами довгих кісток унаслідок сучасних бойових дій є суттєвим при розмірах до 5,00 см і катастрофічним при розмірах більше ніж 5,00 см, що визначає відповідно відносні чи абсолютні показання до виконання оперативних втручань з приводу пластики м’яких тканин. 3. Клінічний результативний ризик у виникненні потреби в пластиці м’яких тканин є катастрофічним при дефектах кісток плеча, передпліччя та гомілки і несуттєвим при локалізації дефекту на стегні. Це визначає також абсолютні чи відповідні показання до виконання оперативних втручань з приводу пластики м’яких тканин.

Background. Modern combat trauma of the extremities is characterized by a significant amount of damage to both bones and soft tissues. Bone defects are one of the most severe and common complications of modern combat trauma of the extremities. Such injuries are accompanied by significant soft tissue defects. The purpose was to evaluate the necessity and feasibility of soft tissue plastic surgery in victims with long bone defects due to modern combat trauma. Materials and methods. This retrospective cohort research is based on the study and analysis of 141 cases of limb injuries due to modern combat trauma with the presence of long bone defects. The inclusion criterion was the presence of combat damage to the limbs with defects of long bones and soft tissues. Results. The study found that the vast majority of victims (68.09 %) with long bone defects caused by combat trauma require surgical interventions for soft tissue plastic surgery. It was revealed that the soft tissue plastic surgery was mostly required in victims with long bone defects measuring 5–9.99 cm (42.71 % of victims by the specific weight in this group), and the least soft tissue plastic surgery was required by patients with long bone defects of up to 5 cm (5.21 %). A trend towards increasing need for soft tissue plastic surgery with increasing bone defect size has been established. Starting from a bone defect size of more than 5 cm, the risk of the need for soft tissue plastic surgery is catastrophic in terms of qualitative characteristics, and up to 5.0 cm, it is significant. It was also found that the greatest need for surgical interventions for the purpose of soft tissue plastic surgery was in victims with defects in the tibia (83.87 %) and forearm (75.00 %) bones, and the least need was in victims with defects in the femur bone caused by combat trauma (12.00 %). It has been proven that the size and location of the bone defect are risk factors in terms of the need for surgical interventions for soft tissue plastic surgery. Conclusions. 1. The size and location of the bone defect are risk factors for the need for soft tissue plastic surgery in victims with long bone defects as a result of modern hostilities. 2. The clinical outcome risk of the need for soft tissue plastic surgery in victims with long bone defects resulting from modern warfare is significant for sizes up to 5 cm and catastrophic for sizes over 5 cm, which determines the relative or absolute indications for soft tissue plastic surgery, respectively. 3. The clinical outcome risk of the need for soft tissue reconstruction is catastrophic for defects of the shoulder, forearm, and lower leg and is insignificant for defects of the hip. This also determines the absolute or relative indications for soft tissue reconstruction.

дефекти довгих кісток; дефекти м’яких тканин; потреба; пластика; постраждалі; бойова травма

long bone defects; soft tissue defects; need; plastic surgery; victims; combat trauma