Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №5, 2026

Актуальність. Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, залишаються однією з ключових проблем сучасної медицини, особливо у відділеннях інтенсивної терапії та інших підрозділах з підвищеним епідеміологічним ризиком. Антимікробна резистентність — це природний еволюційний механізм, що проявляється в організмах через виникнення та накопичення генетичних змін, які забезпечують захист від летального впливу факторів відбору. Мета: вивчити мікробний пейзаж у дітей, госпіталізованих до відділень з підвищеним епідеміологічним ризиком, та проаналізувати ефективність застосування сучасних антибактеріальних препаратів під час інтенсивного лікування. Матеріали та методи. Проведений аналіз досліджень біологічного матеріалу у дітей з різноманітною інфекційною патологією, які знаходились на лікуванні у відділеннях підвищеного епідеміологічного ризику КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» протягом 2020–2025 рр. Результати. Із 1584 проведених у 2025 році досліджень біологічного матеріалу позитивні результати отримано лише у 369 випадках (23,3 %). Зокрема, частка позитивних результатів становила: для зразків крові — 1,5 %, матеріалу з бронхіального дерева — 36,6 %, із зіву та носа (мокротиння) — 39,7 %, сечі — 8,5 %, плевральної рідини — 0 %, матеріалу з опікових ран — 25,9 %, ліквору — 5,7 %, шлункового вмісту (у новонароджених) — 48,3 %. У структурі збудників, які виділялися від пацієнтів із патологією респіраторного тракту, найбільш загрозливим залишається Klebsiella pneumoniae, питома вага якої у структурі мікроорганізмів, виділених від пацієнтів упродовж 2021–2024 років, коливалась на рівні 14,4–6,9 %, а в 2025 році її прояв зріс до 20,8 %. У структурі антимікробної резистентності серед групи бактерій ESKAPE протягом 2025 року найвищим був показник резистентності у збудника Acinetobacter baumannii. Висновки. У відділеннях підвищеного епідеміологічного ризику домінують грамнегативні мікроорганізми, частка яких становить близько 47,7 % серед усіх виділених збудників, що визначає характер інфекційного процесу та складність антибактеріальної терапії. Провідними збудниками залишаються представники групи ESKAPE, зокрема: Pseudomonas aeruginosa (до 22,1 %), Klebsiella pneumoniae (до 20,8 %), Acinetobacter baumannii (до 15,6 %), що підтверджує їх ключову роль у розвитку тяжких госпітальних інфекцій. Встановлено значне зростання антибіотикорезистентності, зокрема: різке підвищення резистентності у Klebsiella pneumoniae (до 24 %), високий рівень у Acinetobacter baumannii (до 83 %), прогресування резистентності у Pseudomonas aeruginosa. Відмічається полірезистентність до більшості класів антибіотиків, що суттєво обмежує можливості емпіричної терапії та підвищує ризик неефективного лікування.

Healthcare-associated infections remain one of the key challenges of modern medicine, particularly in intensive care units and other departments with high epidemiological risks. Antimicrobial resistance is an inevitable evolutionary phenomenon observed in all organisms, arising from the development of genetic mutations as a protective response to lethal selective pressure. Objective: to study the microbial landscape in children hospitalized in high epidemiological risk departments and to analyze the effectiveness of modern antibacterial agents during intensive care. Materials and methods. An analysis was conducted of biological samples obtained from children with various infectious pathologies who were treated in high epidemiological risk departments of the Municipal Non-Profit Enterprise “Ivano-Frankivsk Regional Children’s Clinical Hospital of the Ivano-Frankivsk Regional Council” during 2020–2025. Results. Of the 1,584 biological samples analyzed in 2025, only 369 (23.3 %) were positive. Among them, the distribution was as follows: blood — 1.5 %, bronchial tree — 36.6 %, throat and nasal samples (sputum) — 39.7 %, urine — 8.5 %, pleural fluid — 0 %, burn wounds — 25.9 %, cerebrospinal fluid — 5.7 %, gastric contents (in neonates) — 48.3 %. In the structure of pathogens isolated from patients with respiratory tract infections, Klebsiella pneumoniae remains the most threatening one, with proportion ranging from 14.4 to 6.9 % during 2021–2024 and increasing to 20.8 % in 2025. Within the structure of antimicrobial resistance among ESKAPE pathogens in 2025, the highest resistance rate was observed for Acinetobacter baumannii. Conclusions. Gram-negative microorganisms dominate in high epidemiological risk departments, accounting for approximately 47.7 % of all isolated pathogens, which determines the nature of the infectious process and complicates antibacterial therapy. Representatives of the ESKAPE group remain the leading pathogens, in particular Pseudomonas aeruginosa (up to 22.1 %), Klebsiella pneumoniae (up to 20.8 %), and Acinetobacter baumannii (up to 15.6 %), confirming their key role in the development of severe nosocomial infections. A significant increase in antibiotic resistance has been identified, including a sharp rise in resistance of Klebsiella pneumoniae (up to 24 %), a high level in Acinetobacter baumannii (up to 83 %), and a progressive increase in resistance of Pseudomonas aeruginosa. Multidrug resistance to most classes of antibiotics has been observed, significantly limiting the options for empirical therapy and increasing the risk of ineffective treatment.

антибіотики; антимікробна резистентність; група мікробів ESKAPE, діти

antibiotics; antimicrobial resistance; ESKAPE pathogens; children

1. Rosenthal VD. Health-care-associated infections in developing countries. Lancet. 2011;377(9761):186-8. doi: 10.1016/S0140-6736(10)62005-3.
2. Haque M, Sartelli M, McKimm J, Abu Bakar M. Health care-associated infections — an overview. Infection and Drug Resistance. 2018;11:2321-2333. doi: 10.2147/IDR.S177247.
3. Khan HA, Baig FK, Mehboob R. Nosocomial Infection: Epidemiology, Prevention, Control and Surveillance. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine. 2017;7:478-482. https://doi.org/10.1016/j.apjtb.2017.01.019.
4. Cassini A, Plachouras D, Eckmanns T, Abu Sin M, Blank HP, Ducomble T, et al. Burden of Six Healthcare-Associated Infections on European Population Health: Estimating Incidence-Based Disability-Adjusted Life Years through a Population Prevalence-Based Modelling Study. PLoS Med. 2016 Oct 18;13(10):e1002150. doi: 10.1371/journal.pmed.1002150.
5. Kritsotakis EI, Kontopidou F, Astrinaki E, Roumbelaki M, Ioannidou E, Gikas A. Prevalence, incidence burden, and clinical impact of healthcare-associated infections and antimicrobial resistance: a national prevalent cohort study in acute care hospitals in Greece. Infect Drug Resist. 2017;10(10):317-328. https://doi.org/10.2147/IDR.S147459.
6. Marshall JC, Charbonney E, Gonzalez PD. The immune system in critical illness. Clin Chest Med. 2008;29(4):605-616. doi: 10.1016/j.ccm.2008.08.001.
7. Nazarchuk OA, Dmytriiev DV, Dmytriiev KD, Nazarchuk HH, Zaletskiy BV. Characteristics of infectious complications in critically ill patients. Wiadomosci lekarskie. 2018;71(9):1784-1792.
8. Dmytriiev D, Dobrovanov O, Kralinsky K, Dmytriiev K, Melnychenko M. A case report of successful experience of using adaptive support ventilation in the pediatric patient with viral interstitial pneumonia COVID-19 positive. Lekarsky Obzor. 2021;70(3):119-123.
9. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). How Antimicrobial Resistance Happens. [accessed on 20 April 2026]; Available online: https://www.cdc.gov/drugresistance/about/how-resistance-happens.htm.
10. Zhou G, Shi QS, Huang XM, Xie XB. The Three Bacterial Lines of Defense against Antimicrobial Agents. Int J Mol Sci. 2015;16:21711-21733. doi: 10.3390/ijms160921711.
11. Khameneh B, Diab R, Ghazvini K, Fazly Bazzaz BS. Breakthroughs in bacterial resistance mechanisms and the potential ways to combat them. Microb Pathog. 2016;95:32-42. doi: 10.1016/j.micpath.2016.02.009.
12. Read AF, Woods RJ. Antibiotic resistance management. Evol Med Public Health. 2014;2014:147. doi: 10.1093/emph/eou024.
13. George A. Antimicrobial resistance, trade, food safety and security. One Health. 2018;5:6-8. doi: 10.1016/j.onehlt.2017.11.004.
14. Antimicrobial Resistance Collaborators (ARC). Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: A systematic analysis. Lancet. 2022;399:629-655. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02724-0.
15. O’Neill J. Antimicrobial resistance: Tackling a crisis for the health and wealth of nations (The Review on Antimicrobial Resistance, London, 2016, United Kingdom). Rev Antimicrob Resist. 2014.
16. Ghimpețeanu OM, Pogurschi EN, Popa DC, Dragomir N, Drăgotoiu T, Mihai OD, Petcu CD. Antibiotic Use in Livestock and Residues in Food — A Public Health Threat: A Review. Foods. 2022;11:1430. doi: 10.3390/foods11101430.
17. Founou RC, Founou LL, Essack SY. Clinical and economic impact of antibiotic resistance in developing countries: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2017;12:e0189621. doi: 10.1371/journal.pone.0189621.
18. Iskandar K, Murugaiyan J, Hammoudi Halat D, Hage SE, Chibabhai V, Adukkadukkam S, et al. Antibiotic Discovery and Resistance: The Chase and the Race. Antibiotics. 2022;11:182. doi: 10.3390/antibiotics11020182.
19. Ljungquist O, Magda M, Giske CG, Tellapragada C, Na–zarchuk O, Dmytriiev D, et al. Pandrug-resistant Klebsiella pneumoniae isolated from Ukrainian war victims are hypervirulent. The Journal of infection. 2024;89(6):106312. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2024.106312.
20. Muresu N, Deiana G, Dettori M. Infection prevention control strategies of New Delhi Metallo-β-lactamase producing Klebsiella pneumoniae. Healthcare. 2023;11(18).
21. Hughes J, Huo X, Falk L, Hurford A, Lan K, Coburn B, et al. Benefits and unintended consequences of antimicrobial de-escalation: Implications for stewardship programs. PLoS One. 2017 Feb 9;12(2):e0171218. doi: 10.1371/journal.pone.0171218.
22. Bassetti S, Tschudin-Sutter S, Egli A. Optimizing antibiotic therapies to reduce the risk of bacterial resistance. European Journal of Internal Medicine. 2022;99:7-12. doi: 10.1016/j.ejim.2022.01.029.
23. Matuszak SS, Kolodziej L, Micek S, Kollef M. Antibiotic De-Escalation in the Intensive Care Unit: Rationale and Potential Strategies. Antibiotics. 2025;14:467. https://doi.org/10.3390/antibiotics14050467.
24. Shah P, Maheshwari T, Patel D. An overview: Implementation and core elements of antimicrobial stewardship programme. Clinical Epidemiology and Global Health. 2024;29:101543. https://doi.org/10.1016/j.cegh.2024.101543.