Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №5, 2026

Актуальність. Тяжкий перебіг COVID-19 супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, імунотромбозу та мікросудинної коагулопатії, що відіграють важливу роль у формуванні поліорганної недостатності та високої летальності. Незважаючи на широке застосування антикоагулянтної терапії, оптимальна інтенсивність її використання у критично хворих пацієнтів залишається предметом дискусій. Особливий інтерес становлять мікрореологічні порушення, які можуть бути пов’язані зі змінами показників червоної крові та погіршенням тканинної перфузії. Мета: оцінити взаємозв’язок між динамікою показників гемограми, параметрами системи гемостазу та інтенсивністю антикоагулянтної терапії у пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 для визначення можливого зв’язку порушень мікрореології крові з несприятливими клінічними наслідками. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 268 пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19, які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Білоцерківська міська лікарня № 1» у 2021 році. Хворих розподілили на три групи залежно від режиму антикоагулянтної терапії: профілактичні дози низькомолекулярних гепаринів, лікувальні дози низькомолекулярних гепаринів та ескалаційна терапія із застосуванням низькомолекулярного й нефракціонованого гепарину. Оцінювали динаміку гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, показників коагуляції, D-димера та клінічні результати лікування. Статистичну обробку виконували з використанням пакета SPSS Statistics 26.0. Результати. Застосування профілактичних доз антикоагулянтів асоціювалося з найвищою госпітальною летальністю (90,8 %) та найбільш вираженим зниженням рівнів гемоглобіну, еритроцитів і тромбоцитів у динаміці лікування. Перехід до лікувальних та ескалаційних режимів антикоагуляції супроводжувався вірогідним зниженням летальності до 61,9 і 41,2 % відповідно, а також кращим збереженням показників гемограми. Отримані результати свідчать про можливий зв’язок між прогресуванням мікросудинної коагулопатії, порушеннями мікрореологічних властивостей крові та несприятливим перебігом захворювання. Висновки. У пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 профілактичні дози антикоагулянтів асоціювалися з вищою госпітальною летальністю та несприятливою динамікою гематологічних показників порівняно з інтенсивнішими режимами антикоагулянтної терапії. Прогресуюче зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту та тромбоцитів може відображати розвиток мікросудинної коагулопатії й порушень мікроциркуляції. Виявлені зміни узгоджуються з гіпотезою про можливу роль порушень мікрореологічних властивостей крові та механізмів, пов’язаних з ефектом Фареуса — Ліндквіста, однак потребують підтвердження у проспективних дослідженнях із застосуванням методів прямої оцінки мікроциркуляції.

Background. Severe COVID-19 is characterized by endothelial dysfunction, immunothrombosis, and microvascular coagulopathy, which play a pivotal role in the development of multiple organ failure and increased mortality. Despite the widespread use of anticoagulant therapy, the optimal intensity of its use in critically ill patients remains controversial. Particular attention has been directed toward microrheological disturbances that may be associated with alterations in red blood cell parameters and impaired tissue perfusion. Objective: to evaluate the relationship between changes in hemogram parameters, hemostatic indices, and the intensity of anticoagulant therapy in patients with severe COVID-19, and to investigate the potential association between impaired blood microrheology and adverse clinical outcomes. Materials and methods. A retrospective study included 268 patients with severe COVID-19 who were treated in the intensive care unit of Bila Tserkva City Hospital 1 in 2021. They were divided into three groups according to the anticoagulant regimen: prophylactic-dose low-molecular-weight heparin (LMWH), therapeutic-dose LMWH, and escalated anticoagulation using LMWH combined with unfractionated heparin. Changes in hemoglobin, erythrocyte, platelet count, coagulation parameters, D-dimer levels, and clinical outcomes were evaluated. Statistical analysis was performed using SPSS Statistics version 26.0. Results. The use of prophylactic-dose anticoagulation was associated with the highest in-hospital mortality (90.8 %) and the most pronounced decline in hemoglobin, erythrocyte, and platelet levels during treatment. Transition to therapeutic and escalation anticoagulation regimens was associated with significant reductions in mortality to 61.9 and 41.2 %, respectively, along with better pre­servation of hematological parameters. These findings suggest a potential association between progressive microvascular coagulopathy, impaired blood microrheology, and unfavorable clinical outcomes. Conclusions. In patients with severe COVID-19, prophylactic-dose anticoagulation was associated with higher in-hospital mortality and unfavorable hematological dynamics compared to more intensive anticoagulation strategies. Progressive decreases in hemoglobin, erythrocyte, hematocrit, and platelet count may reflect the deve­lopment of microvascular coagulopathy and impaired microcirculation. The observed findings are consistent with the hypothesis that alterations in blood microrheology and mechanisms related to the Fåhræus-Lindqvist effect may contribute to disease progression; however, this concept requires confirmation in prospective studies employing direct assessment of microcirculation.

COVID-19; імунотромбоз; антикоагулянтна терапія; мікроциркуляція; мікрореологія крові; ефект Фареуса — Ліндквіста; D-димер; низькомолекулярні гепарини; мікросудинна коагулопатія; відділення інтенсивної терапії

COVID-19; immunothrombosis; anticoagulant therapy; microcirculation; blood microrheology; Fåhræus-Lindqvist effect; D-dimer; low-molecular-weight heparins; microvascular coagulopathy; intensive care unit

1. Ackermann M, Verleden SE, Kuehnel M, Haverich A, Welte T, Laenger F, et al. Pulmonary Vascular Endothelialitis, Thrombosis, and Angiogenesis in Covid-19. N Engl J Med. 2020 Jul 9;383(2):120-128. doi: 10.1056/NEJMoa2015432. Epub 2020 May 21. PMID: 32437596; PMCID: PMC7412750.
2. REMAP-CAP Investigators; ACTIV-4a Investigators; ATTACC Investigators; Goligher EC, Bradbury CA, McVerry BJ, Lawler PR, Berger JS, Gong MN, et al. Therapeutic Anticoagulation with Heparin in Critically Ill Patients with COVID-19. N Engl J Med. 2021 Aug 26;385(9):777-789. doi: 10.1056/NEJMoa2103417. Epub 2021 Aug 4. PMID: 34351722; PMCID: PMC8362592.
3. Joob B, Wiwanitkit V. Blood viscosity of COVID-19 patient: a preliminary report. Am J Blood Res. 2021 Feb 15;11(1):93-95. PMID: 33796395; PMCID: PMC8010604.
4. Valencia I, Lumpuy-Castillo J, Magalhaes G, Sánchez-Ferrer CF, Lorenzo Ó, Peiró C. Mechanisms of endothelial activation, hypercoagulation and thrombosis in COVID-19: a link with diabetes mellitus. Cardiovasc Diabetol. 2024 Feb 20;23(1):75. doi: 10.1186/s12933-023-02097-8. PMID: 38378550; PMCID: PMC10880237.
5. Mangoni AA, Zinellu A. Systemic inflammation index, disease severity, and mortality in patients with COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Front Immunol. 2023 Jun 21;14:1212998. doi: 10.3389/fimmu.2023.1212998. PMID: 37415980; PMCID: PMC10320859.
6. Bonaventura A, Vecchié A, Dagna L, Martinod K, Dixon DL, Van Tassell BW, et al. Endothelial dysfunction and immunothrombosis as key pathogenic mechanisms in COVID-19. Nat Rev Immunol. 2021 May;21(5):319-329. doi: 10.1038/s41577-021-00536-9. Epub 2021 Apr 6. PMID: 33824483; PMCID: PMC8023349. 
7. Perico L, Benigni A, Casiraghi F, Ng LFP, Renia L, Remuzzi G. Immunity, endothelial injury and complement-induced coagulopathy in COVID-19. Nat Rev Nephrol. 2021 Jan;17(1):46-64. doi: 10.1038/s41581-020-00357-4. Epub 2020 Oct 19. PMID: 33077917; PMCID: PMC7570423.
8. Iba T, Levy JH, Levi M, Connors JM, Thachil J. Coagulopathy of Coronavirus Disease 2019. Crit Care Med. 2020 Sep;48(9):1358-1364. doi: 10.1097/CCM.0000000000004458. PMID: 32467443; PMCID: PMC7255402.
9. Connors JM, Levy JH. COVID-19 and its implications for thrombosis and anticoagulation. Blood. 2020 Jun 4;135(23):2033-2040. doi: 10.1182/blood.2020006000. PMID: 32339221; PMCID: PMC7273827.
10. Thachil J, Tang N, Gando S, Falanga A, Cattaneo M, Levi M, et al. ISTH interim guidance on recognition and management of coagulopathy in COVID-19. J Thromb Haemost. 2020 May;18(5):1023-1026. doi: 10.1111/jth.14810. Epub 2020 Apr 27. PMID: 32338827; PMCID: PMC9906133.
11. Sloop GD, De Mast Q, Pop G, Weidman JJ, St Cyr JA. The Role of Blood Viscosity in Infectious Diseases. Cureus. 2020 Feb 24;12(2):e7090. doi: 10.7759/cureus.7090. PMID: 32226691; –PMCID: PMC7096068.
12. Ciceri F, Beretta L, Scandroglio AM, Colombo S, Landoni G, Ruggeri A, et al. Microvascular COVID-19 lung vessels obstructive thromboinflammatory syndrome (MicroCLOTS): an atypical acute respiratory distress syndrome working hypothesis. Crit Care Resusc. 2020 Apr 15;22(2):95-97. doi: 10.51893/2020.2.pov2. Epub ahead of print. PMID: 32294809; PMCID: PMC10692450.
13. Becker RC. COVID-19 update: Covid-19-associated coagulopathy. J Thromb Thrombolysis. 2020;50:54-67. https://doi.org/10.1007/s11239-020-02134-3. 
14. McFadyen JD, Stevens H, Peter K. The Emerging Threat of (Micro)Thrombosis in COVID-19 and Its Therapeutic Implications. Circ Res. 2020 Jul 31;127(4):571-587. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.120.317447. Epub 2020 Jun 26. PMID: 32586214; PMCID: PMC7386875.
15. Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, Haberecker M, Andermatt R, Zinkernagel AS, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020 May 2;395(10234):1417-1418. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30937-5. Epub 2020 Apr 21. PMID: 32325026; PMCID: PMC7172722.
16. Goshua G, Pine AB, Meizlish ML, Chang CH, Zhang H, Bahel P, et al. Endotheliopathy in COVID-19-associated coagulopathy: evidence from a single-centre, cross-sectional study. Lancet Haematol. 2020 Aug;7(8):e575-e582. doi: 10.1016/S2352-3026(20)30216-7. Epub 2020 Jun 30. PMID: 32619411; PMCID: PMC7326446.
17. Gupta A, Madhavan MV, Sehgal K, Nair N, Mahajan S, Sehrawat TS, et al. Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nat Med. 2020 Jul;26(7):1017-1032. doi: 10.1038/s41591-020-0968-3. Epub 2020 Jul 10. PMID: 32651579; PMCID: PMC11972613.
18. Jose RJ, Manuel A. COVID-19 cytokine storm: the interplay between inflammation and coagulation. Lancet Respir Med. 2020 Jun;8(6):e46-e47. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30216-2. Epub 2020 Apr 27. PMID: 32353251; PMCID: PMC7185942.
19. Levi M, Thachil J, Iba T, Levy JH. Coagulation abnormalities and thrombosis in patients with COVID-19. Lancet Haematol. 2020 Jun;7(6):e438-e440. doi: 10.1016/S2352-3026(20)30145-9. Epub 2020 May 11. PMID: 32407672; PMCID: PMC7213964.
20. von Meijenfeldt FA, Havervall S, Adelmeijer J, Lundström A, Magnusson M, Mackman N, et al. Sustained prothrombotic changes in COVID-19 patients 4 months after hospital discharge. Blood Adv. 2021 Feb 9;5(3):756-759. doi: 10.1182/bloodadvances.2020003968. PMID: 33560386; PMCID: PMC7857699.
21. Pretorius E, Vlok M, Venter C, Bezuidenhout JA, Laubscher GJ, Steenkamp J, et al. Persistent clotting protein pathology in Long COVID/Post-Acute Sequelae of COVID-19 (PASC) is accompanied by increased levels of antiplasmin. Cardiovasc Diabetol. 2021 Aug 23;20(1):172. doi: 10.1186/s12933-021-01359-7. PMID: 34425843; PMCID: PMC8381139.
22. Brubaker LS, Saini A, Nguyen TC, Martinez-Vargas M, Lam FW, Yao Q, et al. Aberrant Fibrin Clot Structure Visualized Ex Vivo in Critically Ill Patients With Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 Infection. Crit Care Med. 2022 Jun 1;50(6):e557-e568. doi: 10.1097/CCM.0000000000005465. Epub 2022 Feb 16. PMID: 35170535; PMCID: PMC9112654.
23. Sastry S, Cuomo F, Muthusamy J. COVID-19 and thrombosis: The role of hemodynamics. Thromb Res. 2022 Apr;212:51-57. doi: 10.1016/j.thromres.2022.02.016. Epub 2022 Feb 23. PMID: 35219932; PMCID: PMC8864963.