Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Архів офтальмології та щелепно-лицевої хірургії України Том 3, №1, 2026

Вернуться к номеру

Двоцентрова оцінка впливу типу класифікації на частоту переломів виростка нижньої щелепи

Двоцентрова оцінка впливу типу класифікації на частоту переломів виростка нижньої щелепи

Авторы: P. Pruszyńska (1), M. Kozakiewicz (1*), T. Wach (1), A.V. Kopchak (2), T.V. Kustro (3)
(1) - Medical University of Lodz, Lodz, Poland
(2) - Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
(3) - Dobrobut Academy, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Хирургия, Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Оскільки ідеальної класифікації переломів виростка нижньої щелепи не існує, було здій­снено кілька спроб зробити це питання зрозумілішим для клініцистів, а також полегшити комунікацію між ними. У 2018 році запроваджено нову класифікацію з удосконаленим розташуванням референтних ліній. Мета: представити двоцентрову оцінку впливу різних типів класифікації на зареєстровану частоту переломів виростка нижньої щелепи у вибірці, яка в п’ять разів більша, ніж у попередньому дослідженні. Матеріали та методи. Два типи класифікації було валідовано у серії з 431 випадку з українських та польських баз даних. Інформацію отримували з клінічних записів і комп’ютерних томографій кожного пацієнта за допомогою стандартизованої форми збору даних, після чого проводили статистичний аналіз. Результати. Установлено, що різниця в результатах класифікацій була більш вираженою в Україні, ніж у Польщі (p < 0,01); отже, українські дані можуть бути більш чутливими до складнощів класифікацій AO, SORG та IBRA. У Польщі схема Kozakiewicz 2018 року, ймовірно, є більш впізнаваною, тоді як в Україні її застосування може суттєво поліпшити представлення переломів шийки виростка нижньої щелепи в епідеміологічних описах. Висновки. На сьогодні класифікації AO, SORG, IBRA та Kozakiewicz є однаково ефективними, але значення встановленого діагнозу дещо відрізняється в кожній з них через різне розташування референтних ліній.

Background. Since there is no ideal classification of mandibular condyle fractures, there have been several attempts to make this issue clearer for clinicians as well as facilitating communication. In 2018, new classification including improved arrangement of the reference lines was introduced. The aim of the study is to present a two-center evaluation of the effect of different classification types on the reported incidence of mandibular condyle fractures in a five times larger research sample than previously. Materials and methods. Two classification types were validated using a series of 431 cases from Ukrainian and Polish databases. Information was obtained from clinical notes and computed tomography scans of each patient using a standardized data collection form, then statistical analysis was performed. Results. It was noted that the difference between classifications result varied more in Ukraine than in Poland (p < 0.01); thus, Ukrainian data may be more susceptible to AO & SORG & IBRA classification complexities. In Poland, 2018 Kozakiewicz scheme is probably better recognizable, whilst in Ukraine it may significantly improve the representation of mandibular neck fractures in epidemiological descriptions. Conclusions. At the moment, both the AO & SORG & IBRA and Kozakiewicz classifications are equally effective, but the meaning of an established diagnosis is slightly different in each of them due to localization of reference lines.


Ключевые слова

виросток нижньої щелепи; перелом; частота; епідеміологія; класифікація

mandible condyle; fracture; frequency; epidemiology; classification

doi: http://dx.doi.org/10.22141/aomfs.3.1.2026.40

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Lalloo R, Lucchesi LR, Bisignano C, Castle CD, Dingels ZV, Fox JT, et sl. Epidemiology of facial fractures: Incidence, prevalence and years lived with disability estimates from the Global Burden of Disease 2017 study. Inj Prev. 2020;26(Suppl. S1):i27-i35.
  2. Silverman SL. A new operation for displaced fractures at the neck of the mandibular condyle. Dent Cosmos. 1925;67:876-877.
  3. Wassmund M. Über luxationsfrakturen des kiefergelenkes. Dtsch Kieferchir. 1934;1:27-28.
  4. Thoma KH. Fractures and dislocations of the mandibular condyle: A method for open reduction and internal wiring and one for skeletal fixation, with a report of thirty-two cases. J Oral Surg. 1945;3:3-19.
  5. Henny FA. A technique for open reduction of fractures of the mandibular condyle. J Oral Surg. 1951;9:233-235.
  6. Ekholm A. Fractures of condyloid process of mandible: A clini–cal, pantomographic, and electromyographic study. Proc Finn Dent Sot. 1961;57:9-13.
  7. Korzon T, Kruk J. Ocena odległych wyników zachowawczego leczenia złamań wyrostka kłykciowego żuchwy. Czas Stomatol. 1971;24:157-161.
  8. Ellis E, Dean J. Rigid fixation of mandibular condyle fractures. Oral Surg Oral Med Oral Pathol. 1993;76:6-15.
  9. He D, Yang C, Chen M, Bin J, Zhang X, Qiu Y. Modified preauricular approach and rigid internal fixation for intracapsular condyle fracture of the mandible. J Oral Maxillofac Surg. 2010;68:1578-1584.
  10. Korzon T. Nowy sposób chirurgicznego leczenia złamań wyrostka kłykciowego żuchwy. Pol Tyg Lek. 1970;25:1391-1394.
  11. Kolk A, Scheunemann LM, Grill F, Stimmer H, Wolff KD, Neff A. Prognostic factors for long-term results after condylar head fractures: A comparative study of non-surgical treatment versus open reduction and osteosynthesis. J Craniomaxillofac Surg. 2020;48:1138-1145.
  12. Sikora M, Chęciński M, Chlubek D. Retro-Auricular Approach to the Fractures of the Mandibular Condyle: A Systematic Review. J Clin Med. 2021;10:230.
  13. Hlawitschka M, Eckelt U. Assessment of patients treated for intracapsular fractures of the mandibular condyle by closed techniques. J Oral Maxillofac Surg. 2002;60:784-791.
  14. Fernandez JA, Mathog RH. Open treatment of condylar fractures with biphase technique. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 1987;113:262-266.
  15. Lindahl L. Condylar fractures of the mandible. Int J Oral Surg. 1977;6:12-21.
  16. Loukota RA, Neff A, Rasse M. Nomenclature/classification of fractures of the mandibular condylar head. Br J Oral Maxillofac Surg. 2010;48:477-478.
  17. Neff A, Mühlberger G, Karoglan M, Kolk A, Mittel–meier W, Scheruhn D, et al. Stabilität der Osteosynthese bei Gelenkwalzenfrakturen in Klinik und biomechanischer Simulation. Mund Kiefer Gesichtschir. 2004;8:63-74.
  18. He D, Yang C, Chen M, Jiang B, Wang B. Intracapsular condylar fracture of the mandible: Our classification and open treatment experience. J Oral Maxillofac Surg. 2009;67:1672-1679.
  19. Korzon T, Chabin M. Zagadnienie klasyfikacji złamań szczęki. Czas Stomatol. 1966;19:319-325.
  20. Kozakiewicz M. Classification proposal for fractures of the processus condylaris mandibulae. Clin Oral Investig. 2019;23:485-491.
  21. El-Anwar MW. Changing Trends in the Treatment of Mandibular Fracture. Int Arch Otorhinolaryngol. 2018;22:195-196.
  22. Kozakiewicz M, Walczyk A. Current Frequency of Mandibular Condylar Process Fractures. J Clin Med. 2023;12:1394.
  23. Loukota RA, Eckelt U, De Bont L, Rasse M. Subclassification of fractures of the condylar process of the mandible. Br J Oral Maxillofac Surg. 2005;43:72-73.
  24. Neff A, Cornelius CP, Rasse M, Torre DD, Audigé L. The comprehensive AOCMF classification system: condylar process fractures — level 3 tutorial. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7:S44-S58.
  25. Kozakiewicz M, Pruszyńska P. Lateral Pterygoid Muscle Alteration in Patients Treated Surgically Due to Mandibular Head Fractures. J Clin Med. 2023;12:4789.
  26. Pruszyńska P, Kozakiewicz M, Szymor P, Wach T. Personalized Temporomandibular Joint Total Alloplastic Replacement as a Solution to Help Patients with Non-Osteosynthesizable Comminuted Mandibular Head Fractures. J Clin Med. 2024;13:5257.
  27. Bień M, Drogoszewska B, Polcyn A, Michcik A, Garbace–wicz Ł. A Comparison of the Specific Facial Trauma Cases at the Department of Maxillofacial Surgery, Gdansk, Poland, from March 2019 to August 2023. J Clin Med. 2024;13:3095. doi: 10.3390/jcm13113095.
  28. Zachariades N, Papavasilliou D, Papademetriou I, Koundouris I, Rapidis A. Neglected fractures of the facial bones. J Maxillofac Surg. 1984;12(1):36-40.
  29. Mittermiller P, Bidwell S, Thieringer F, Cornelius C, Tric–key A, Kontio R, Girod S. The Comprehensive AO CMF Classification System for Mandibular Fractures: A Multicenter Validation Study. Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction. 2019;12:30-39. doi: 10.1055/s-0038-1677459.
  30. Franke A, Matschke JB, Sembdner P, Seidler A, McLeod NMH, Leonhardt H. Long-term outcomes of open treatment of condylar head fractures using cannulated headless bone screws — a retrospective analysis. Int J Oral Maxillofac Surg. 2025. doi: 10.1016/j.ijom.2025.01.018.
  31. Selçuk E, Erem M, Çopuroğlu C, Özcan M, Çiftdemir M. Comparison of AO, Schatzker, and three-column classification systems in tibial plateau fractures: Impact on functional outcomes. Jt Dis Relat Surg. 2024;35(1):112-120. doi: 10.52312/jdrs.2023.1256.
  32. Canseco JA, Paziuk T, Schroeder GD, et al. Interobserver Reliability in the Classification of Thoracolumbar Fractures Using the AO Spine TL Injury Classification System Among 22 Clinical Experts in Spine Trauma Care. Global Spine J. 2024;14(1 Suppl):17S-24S. doi: 10.1177/21925682231202371.
  33. Audigé L, Bhandari M, Hanson B, Kellam J. A Concept for the Validation of Fracture Classifications. J Orthop Trauma. 2005;19(6):404-409. doi: 10.1097/01.bot.0000155310.04886.37.
  34. Singh H, Graber ML, Hofer TP. Measures to Improve Diagnostic Safety in Clinical Practice. J Patient Saf. 2019;15(4):311-316.
  35. Kozakiewicz M. Fractures of the Condylar Process of Mandibula. 1st ed. Warsaw: PZWL; 2019. 29, 97-115.
  36. Kozakiewicz M, Swiniarski J. Treatment of high fracture of the neck of the mandibular condylar process by rigid fixation performed by lag screws: finite element analysis. Dent Med Probl. 2017;54:223-228.
  37. Cenzi R, Burlini D, Arduin L, Zollino I, Guidi R, Carinci F. Mandibular condyle fractures: evaluation of the Strasbourg Osteosynthesis Research Group classification. J Craniofac Surg. 2009;20:24-28.
  38. Bielecki-Kowalski B, Kozakiewicz M. Clinico-anatomical classification of the processus condylaris mandibulae for traumatologi–cal purposes. Ann Anat. 2021;234:151616.
  39. Chęciński M, Chęcińska K, Bliźniak F, Lubecka K, Turosz N, Rąpalska I, et al. Temporomandibular Joint (TMJ) Replacement Affects Quality of Life: A Systematic Review and Synthesis of Clinical Trials. Appl Sci. 2024;14:2912. doi: 10.3390/app14072912.
  40. Jakubowski E, Kluge H, Rechel B. Organization and financing of public health services in Europe. Copenhagen: European Observatory on Health Systems and Policies; 2018. Health Policy Series, No. 50. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK535720/.
  41. Okulski J, Kozakiewicz M, Krasowski M, Zieliński R, Szymor P. Optimal Plate Choice for High-Neck Mandibular Condyle Fracture: A Mechanistic Analysis of 16 Options. J Clin Med. 2024;13:905.
  42. Antonowicz B, Maciejczyk M, Borys J, Łukaszuk K, Zięba S, Gołaś E, et al. The Pattern of Cytokines, Chemokines, and Growth Factors of the Maxillary and Mandibular Periosteum After Exposure to Titanium Fixations — Ti6Al4V. J Clin Med. 2024;13:7064. doi: 10.3390/jcm13237064.
  43. Borys J, Maciejczyk M, Antonowicz B, Krętowski A, Sidun J, Domel E, et al. Glutathione Metabolism, Mitochondria Activity, and Nitrosative Stress in Patients Treated for Mandible Fractures. J Clin Med. 2019;8:127. doi: 10.3390/jcm8010127.
  44. Borys J, Maciejczyk M, Antonowicz B, Sidun J, Świderska M, Zalewska A. Free Radical Production, Inflammation and Apoptosis in Patients Treated With Titanium Mandibular Fixations — An Observational Study. Front Immunol. 2019;10:2662. doi: 10.3389/fimmu.2019.02662.
  45. Wozniak L, Ratajczak-Wrona W, Borys J, Antonowicz B, Nowak K, Bortnik P, Jablonska E. Levels of Biological Markers of Nitric Oxide in Serum of Patients with Mandible Fractures. J Clin Med. 2021;10:2832.
  46. Zalewska A, Antonowicz B, Szulimowska J, Zieniewska-Siemieńczuk I, Leśniewska B, Borys J, et al. Mitochondrial Redox Balance of Fibroblasts Exposed to Ti-6Al-4V Microplates Subjected to Different Types of Anodizing. Int J Mol. Sci. 2023;24:12896.
  47. Ruger JP, Yach D. The Global Role of the World Health Organization. Glob. Health Gov. 2009;2:1-11.

Вернуться к номеру