Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №6, 2026

Актуальність. Тяжкі термобаричні опіки в поєднанні з інгаляційною травмою призводять до складної респіраторної дисфункції, що характеризується нестабільною оксигенацією та високим ризиком вентилятор-індукованого ушкодження легень. Адаптивні й замкнені (closed-loop) режими вентиляції можуть поліпшувати протективну вентиляцію легень у цій категорії пацієнтів. Мета: оцінити вплив режиму адаптивної підтримуючої вентиляції (ASV) на стабілізацію дихання, динаміку оксигенації та параметри вентиляції у хворих із тяжкими термобаричними опіками й інгаляційною травмою. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження, що включало 33 дорослих особи з опіками ≥ 25 % площі поверхні тіла, спричиненими термобаричними або дрон-асоційованими ушкодженнями. Усі пацієнти потребували інвазивної механічної вентиляції та були розподілені на дві групи: традиційна вентиляція (n = 17) і ASV (n = 16). Первинною кінцевою точкою вважали час до стабілізації дихання, визначений як стійке поліпшення оксигенації (PaO2/FiO2 > 200) у поєднанні зі зменшенням варіабельності вентиляційних параметрів. Вторинні кінцеві точки включали динаміку оксигенації, рушійний тиск, тривалість механічної вентиляції і тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії. Результати. Базові характеристики груп не відрізнялися статистично значущо. Використання режиму ASV було асоційоване зі значно меншим часом до стабілізації дихання (48 [36–60] проти 72 [60–84] годин, p = 0,03), що відповідає приблизно 24-годинному скороченню. У групі ASV спостерігалося швидше поліпшення оксигенації з вищими значеннями PaO2/FiO2 через 48 та 72 години (p = 0,04 та p = 0,01 відповідно). Показники рушійного тиску були стабільно нижчими у групі ASV (p = 0,03), що свідчить про більш протективну вентиляцію легень. Виявлено тенденцію до зменшення тривалості механічної вентиляції (8 [6–11] проти 11 [8–14] днів, p = 0,07). Аналіз повторних вимірювань показав значущий вплив часу (p < 0,001) та взаємодії групи × час для оксигенації (p = 0,02). Висновки. ASV забезпечує швидшу стабілізацію дихання, поліпшує оксигенацію та знижує рушійний тиск порівняно з традиційною вентиляцією, підтримуючи більш протективну і адаптивну стратегію вентиляції в пацієнтів із тяжкими термобаричними опіками й інгаляційною травмою.

Background. Severe thermobaric burns combined with inhalation injury result in complex respiratory dysfunction characterized by unstable oxygenation and a high risk of ventilator-induced lung injury. Adaptive and closed-loop ventilation strategies may improve lung-protective ventilation in this setting. The purpose was to evaluate the impact of adaptive support ventilation (ASV) on respiratory stabilization, oxygenation dynamics, and ventilatory parameters in patients with severe thermobaric burns and inhalation injury. Materials and methods. A retrospective cohort study was conducted including 33 adult patients with ≥ 25 % total body surface area burns caused by thermobaric or drone-related trauma. All patients required invasive mechanical ventilation and were divided into two groups: conventional ventilation (n = 17) and ASV (n = 16). The primary outcome was time to respiratory stabilization, defined as sustained improvement in oxygenation (PaO2/FiO2 > 200) with reduced variability in ventilatory parameters. Secondary outcomes included oxygenation dynamics, driving pressure, duration of mechanical ventilation, and intensive care unit length of stay. Results. Baseline characteristics were comparable between groups. ASV was associated with significantly shorter time to respiratory stabilization (48 [36–60] vs. 72 [60–84] hours, p = 0.03), corresponding to an approximate 24-hour reduction. Oxygenation improved more rapidly in the ASV group, with higher PaO2/FiO2 values at 48 and 72 hours (p = 0.04 and p = 0.01, respectively). Driving pressure was consistently lower in the ASV group (p = 0.03), indicating improved lung-protective ventilation. A trend toward shorter duration of mechanical ventilation was observed (8 [6–11] vs. 11 [8–14] days, p = 0.07). Repeated-measures analysis demonstrated a significant effect of time (p < 0.001) and a significant group × time interaction for oxygenation (p = 0.02). Conclusions. ASV enables faster respiratory stabilization, improves oxygenation, and reduces driving pressure compared to conventional ventilation, supporting a more lung-protective and adaptive ventilation strategy in patients with severe thermobaric burns and inhalation injury.

термобаричні опіки; інгаляційна травма; механічна вентиляція; адаптивна підтримуюча вентиляція; оксигенація; рушійний тиск; протективна вентиляція легень; гострий респіраторний дистрес-синдром; вентилятор-індуковане ушкодження легень

thermobaric burns; inhalation injury; mechanical ventilation; adaptive support ventilation; oxygenation; driving pressure; lung-protective ventilation; acute respiratory distress syndrome; ventilator-induced lung injury