Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 22, №6, 2026

Актуальність. Тяжкий холангіогенний сепсис пов’язаний із рівнем смертності 18–35 %, незважаючи на досягнення сучасної медицини. Ендогенна інтоксикація є одним із ключових патогенетичних компонентів, а методи екстракорпоральної детоксикації (ECD) забезпечують безпосередню елімінацію бактеріальних ендотоксинів, прозапальних цитокінів та медіаторів запалення. Однак доказові дані щодо їх диференційованого використання залежно від тяжкості холангіогенного сепсису залишаються обмеженими. Мета: оцінити клінічну ефективність алгоритму диференційованого застосування методів ECD з урахуванням тяжкості стану в пацієнтів із тяжким холангіогенним сепсисом. ­Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне когортне дослідження за участю 93 хворих із холангіогенним сепсисом, госпіталізованих до хірургічних відділень Самаркандської філії Республіканського наукового центру екстреної медичної допомоги (Узбекистан) у період із січня 2021 року до грудня 2024 року. Пацієнтів стратифікували відповідно до Токійських рекомендацій 2018 року (I ступінь: n = 27 (29,0 %); II ступінь: n = 39 (41,9 %); III ступінь: n = 27 (29,0 %)). Використано трирівневий алгоритм ECD, заснований на кількісній оцінці ендогенної інтоксикації (молекули середньої маси, MMM) і дисфункції органів (SOFA): базову детоксикацію — при легкій інтоксикації; терапевтичний плазмаферез та низькоінтенсивне лазерне опромінення крові — при помірній; розширену програму, що включає безперервну вено-венозну гемодіафільтрацію (CVVHDF), селективну гемосорбцію (Toraymyxin PMX-20R чи oXiris) або систему рециркуляції молекулярного адсорбенту (MARS) — при тяжкій. Первинною кінцевою точкою було зниження рівнів MMM, прокальцитоніну, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини α й ендотоксину ліпополісахариду. Статистичний аналіз проводили за допомогою IBM SPSS Statistics версії 26.0 із використанням U-критерію Манна — Уітні, ANOVA Фрідмана та log-rank тесту; статистичну значущість встановлювали на рівні p < 0,05. Результати. Методи ECD застосовано в 46 пацієнтів (49,5 %): терапевтичний плазмаферез — у 38 (40,9 %), CVVHDF — у 32 (34,4 %), селективну гемосорбцію — у 15 (16,1 %), каскадну плазмофільтрацію — у 9 (9,7 %) та MARS — у 2 (2,2 %). Після трьох сеансів терапевтичний плазмаферез забезпечив зменшення вмісту MMM на 54,0 ± 6,0 % і прокальцитоніну — на 48,0 ± 5,0 %. CVVHDF знизив рівень інтерлейкіну-6 на 64,0 ± 8,0 % та фактора некрозу пухлини α — на 52,0 ± 6,0 % протягом 24 годин. За допомогою селективної гемосорбції (система Toraymyxin) вдалося зменшити концентрацію ендотоксину ліпополісахариду на 58,0 ± 6,0 % після одного сеансу й на 78,0 ± 8,0 % — після двох, що супроводжувалося зниженням оцінки за шкалою SOFA на 3,2 ± 0,5 бала протягом 48 годин. Медіана часу до нормалізації MMM (≤ 0,24 ум.од.) була значно коротшою при застосуванні розширеної програми детоксикації (3,5 дня, 95% ДІ 3,0–4,0) порівняно зі стандартною інфузійною терапією (8,5 дня, 95% ДІ 8,0–9,0; log-rank p < 0,001). Загрозливих для життя ускладнень не спостерігалося; незначні побічні ефекти виникли під час 12 із 282 сеансів (4,3 %). Висновки. Диференційоване застосування методів ECD з урахуванням тяжкості холангіогенного сепсису, що ґрунтується на кількісній оцінці ендогенної інтоксикації та органної дисфункції, забезпечує прискорене усунення ендотоксемії і системної запальної відповіді. Алгоритм є клінічно застосовною основою для індивідуалізованого лікування пацієнтів із цим станом, який характеризується високою летальністю, та потребує валідації в більших багатоцентрових рандомізованих дослідженнях.

Background. Severe cholangiogenic sepsis is associated with mortality rates of 18–35 % despite advances in modern medicine. Endogenous intoxication represents one of the key pathogenetic components, and extracorporeal detoxification (ECD) methods provide direct elimination of bacterial endotoxins, pro-inflammatory cytokines, and inflammation mediators. However, evidence supporting differentiated, severity-stratified application of these techniques in cholangiogenic sepsis remains limited. The purpose was to evaluate the clinical efficacy of a differentiated, severity-stratified algorithm of extracorporeal detoxification methods in patients with severe cholangiogenic sepsis. Materials and methods. A prospective observational cohort study was conducted in 93 consecutive patients with cholangiogenic sepsis admitted to the surgical departments of the Samarkand Branch of the Republican Research Center of Emergency Medicine (Uzbekistan) between January 2021 and December 2024. Patients were stratified according to Tokyo Guidelines 2018 (grade I: n = 27 (29.0 %); grade II: n = 39 (41.9 %); grade III: n = 27 (29.0 %)). A three-tier ECD algorithm was applied based on quantitative assessment of endogenous intoxication (middle-mass molecules, MMM) and organ dysfunction (Sequential Organ Failure Assessment, SOFA): basic detoxification for mild intoxication; therapeutic plasmapheresis and low-intensity laser blood irradiation for moderate intoxication; an extended program including continuous veno-venous hemodiafiltration (CVVHDF), selective hemosorption (Toraymyxin ­PMX-20R or oXiris), or molecular adsorbent recirculating system (MARS) for severe intoxication. Primary endpoints included reduction in MMM, procalcitonin, interleukin-6, tumor necrosis factor α, and lipopolysaccharide endotoxin. Statistical analysis was performed using IBM SPSS Statistics v.26.0 with Mann-Whitney U-test, Friedman ANOVA, and log-rank test; significance was set at p < 0.05. Results. ECD methods were applied in 46 patients (49.5 %): therapeutic plasmapheresis in 38 (40.9 %), CVVHDF in 32 (34.4 %), selective hemosorption in 15 (16.1 %), cascade plasmafiltration in 9 (9.7 %), and MARS in 2 (2.2 %). Therapeutic plasmapheresis achieved 54.0 ± 6.0 % reduction in MMM and 48.0 ± 5.0 % reduction in procalcitonin after three sessions. CVVHDF reduced interleukin-6 by 64.0 ± 8.0 % and tumor necrosis factor α by 52.0 ± 6.0 % within 24 hours. Selective hemosorption with Toraymyxin reduced lipopolysaccharide endotoxin levels by 58.0 ± 6.0 % after one session and by 78.0 ± 8.0 % after two sessions, accompanied by a 3.2 ± 0.5-point reduction in SOFA score within 48 hours. Median time to MMM normalization (≤ 0.24 AU) was significantly shorter in the extended detoxification program (3.5 days, 95% CI 3.0–4.0) compared with standard infusion therapy (8.5 days, 95% CI 8.0–9.0; log-rank p < 0.001). No life-threatening complications were observed; minor adverse events occurred in 12 of 282 sessions (4.3 %). Conclusions. A differentiated, severity-stratified application of extracorporeal detoxification methods in severe cholangiogenic sepsis, based on quantitative assessment of endogenous intoxication and organ dysfunction, provides accelerated resolution of endotoxemia and systemic inflammatory response. The algorithm represents a clinically applicable framework for individualized management of this high-mortality condition and warrants validation in larger multicenter randomized trials.

холангіогенний сепсис; екстракорпоральна детоксикація; терапевтичний плазмаферез; безперервна вено-венозна гемодіафільтрація; селективна гемосорбція; ендотоксемія; цитокіни; молекули середньої маси

cholangiogenic sepsis; extracorporeal detoxification; therapeutic plasmapheresis; continuous veno-venous hemodiafiltration; selective hemosorption; endotoxemia; cytokines; middle-mass molecules