Международный неврологический журнал Том 22, №4, 2026

Актуальність. Повномасштабна війна в Україні суттєво змінила структуру сучасної бойової травми та актуалізувала проблему її віддалених медичних наслідків не тільки для фізичного, але й для психічного здоров’я. Окрему категорію становлять бойові психічні травми, які включають широке коло психічної патології, найпоширенішими з яких є гострі реакції на стрес, посттравматичний стресовий розлад та розлади адаптації. Саме поєднання фізичного ушкодження із сихотравмувальним досвідом формує складний комплекс взаємопов’язаних соматичних, неврологічних та психопатологічних порушень, що потребує мультидисциплінарного підходу до лікування та реабілітації. Мета: вивчення впливу психічного та фізичного бойового травмування на формування афективних розладів у військовослужбовців при розладах адаптації. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 176 пацієнтів чоловічої статі, військовослужбовців, що отримали фізичне та психологічне травмування — легку закриту черепно-мозкову мінно-вибухову травму та непроникні вогнепальні чи осколкові поранення під час виконання бойових обов’язків — та страждали на розлад адаптації. У дослідженні застосований комплекс методів: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний із використанням шкали депресії, тривоги та стресу
(DASS-21), опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), статистичний. Результати. У пацієнтів з комбінацією психологічного та фізичного травмування наявний широкий спектр психопатологічних розладів. При поєднанні розладу адаптації та вогнепального чи осколкового поранення вірогідно більш виражені прояви тривожності (р < 0,05), ворожості
(р < 0,01), паранояльності (р < 0,01) та психотизму (р < 0,05), що свідчить про значний вплив саме тілесних ушкоджень на психопатологічний стан. У багатьох випадках пацієнти сприймали свої фізичні ушкодження як покарання, відчуваючи почуття провини, також мали думки про тілесну неповноцінність внаслідок фізичних поранень, що і спричинило вірогідно вищі показники за вище­вказаними шкалами. Висновки. Встановлені клініко-психопатологічні особливості свідчать про необхідність диференційованого підходу до медико-психологічної реабілітації військовослужбовців із розладами адаптації з урахуванням характеру бойового фізичного травмування. Пацієнти з вогнепальними та осколковими пораненнями потребують більш інтенсивних психотерапевтичних і психосоціальних втручань, спрямованих на корекцію тривожності, ворожості, порушень сприйняття власного тіла та вираженого психологічного дистресу, тоді як у військовослужбовців після легкої закритої черепно-мозкової травми особливу увагу доцільно приділяти ранньому виявленню та лікуванню депресивної симптоматики.

Background. The full-scale war in Ukraine has significantly altered the nature of modern combat-related injuries and brought to the fore the issue of their long-term medical consequen­ces, not only for physical but also for mental health. Combat-related psychological trauma constitutes a separate category, encompas­sing a wide range of mental health conditions, the most common of which are acute stress reactions, post-traumatic stress disorder and adjustment disorders. It is the combination of physical injury and a psychologically traumatic experience that gives rise to a complex set of interrelated somatic, neurological and psychopathological disorders, requiring a multidisciplinary approach to treatment and rehabilitation. The aim was to investigate the impact of psychological and phy-sical combat-related trauma on the development of affective ­disorders in military personnel with adjustment disorders. Materials and methods. The study involved 176 male patients, military personnel who had sustained physical and psychological injuries (mild closed traumatic brain injury caused by mine or explosive blast, and non-penetrating gunshot or shrapnel wounds) whilst carrying out combat duties, and who were suffering from an adjustment disorder. The study employed a range of methods: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, psychodiagnostic — using the Depression, Anxiety, Stress Scale-21, the Symptom Checklist-90-Revised — and statistical ones. Results. Patients with a combination of psychological and physical trauma show a wide range of psychopathological disorders. When an adjustment disorder is combined with a gunshot or shrapnel wound, there are significantly more pronounced manifestations of anxiety (p < 0.05), hostility (p < 0.01), paranoia (p < 0.01) and psychoticism (p < 0.05), indicating a significant influence of physical injuries on the psychopathological state. In many cases, patients perceived their physical injuries as a punishment, experiencing feelings of guilt; they also harbored thoughts of physical inadequacy as a result of their injuries, which likely led to higher scores on the scales mentioned above. Conclusions. The clinical and psychopathological characteristics point to the need for a differentiated approach to the medical and psychological rehabilitation of military personnel with adjustment disorders, taking into account the nature of combat-related physical injuries. Patients with gunshot and shrapnel wounds require more intensive psychotherapeutic and psychosocial interventions aimed at addressing anxiety, hostility, body image disturbances and severe psychological distress, whereas in service personnel with a mild closed traumatic brain injury, particular attention should be paid to the early detection and treatment of depressive symptoms.

розлади адаптації; легка закрита черепно-мозкова травма; вогнепальні та осколкові поранення; воєнні дії; тривога; депресія; стрес; психічне травмування

adjustment disorders; mild closed traumatic brain injury; gunshot and shrapnel wounds; military operations; anxiety; depression; stress; psychological trauma