Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №6, 2026

Актуальність. Неонатальний сепсис може супроводжуватися церебральною дисфункцією навіть за відсутності менінгіту, що створює труднощі для диференціальної діагностики з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Недостатня вивченість клінічних і нейровізуалізаційних проявів сепсис-асоційованої церебральної дисфункції в доношених новонароджених зумовлює необхідність її ранньої диференціації та визначення характерних клініко-нейровізуалізаційних фенотипів. Мета: визначити й порівняти клінічні, лабораторні та ней­ровізуалізаційні особливості церебральної дисфункції в доношених новонароджених з неонатальним сепсисом без менінгіту та гіпоксично-ішемічною енцефалопатією в динаміці першого тижня життя. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне порівняльне когортне динамічне дослідження 124 доношених новонароджених, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії новонароджених у 2021–2025 роках. До І групи включені 54 дитини з неонатальним сепсисом без менінгіту, до ІІ — 70 новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Проаналізовано клінічні, лабораторні та нейросонографічні показники на 1-шу, 3-тю і 7-му добу перебування в стаціонарі. Статистичний аналіз проводили із застосуванням параметричних і непараметричних методів; статистично значущими вважали відмінності при p < 0,05. Результати. У новонароджених із сепсисом виявлено динамічний характер церебральної дисфункції з переважанням збереженої свідомості й поступовим відновленням неврологічних функцій. На 1-шу добу ясна свідомість реєструвалась у 75,9 % дітей із сепсисом проти 2,7 % при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії, а на 7-му добу — у 76,1 і 6,7 % відповідно (p < 0,05). На 3-тю добу тремор спостерігався в 39,6 % дітей із сепсисом проти 5,7 % при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії (p < 0,05). У групі сепсису відзначалася позитивна динаміка смоктального рефлексу: частка дітей з його повною відсутністю зменшилася з 32,7 % на 1-шу добу до 5,8 % на 7-му добу, тоді як при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії на 7-му добу повна відсутність смоктального рефлексу зберігалась у 86,7 % дітей (p < 0,05). За даними нейросонографії, структурні зміни у вигляді морфофункціональної незрілості і/або ділянок гіперехогенності в групі сепсису виявлялись у 56,6 % дітей на 1-шу добу та в 92,3 % — на 7-му добу. Водночас рівень С-реактивного білка не мав статистично значущих міжгрупових відмінностей. Висновки. Неонатальний сепсис без менінгіту в доношених новонароджених супроводжується церебральною дисфункцією, клінічний фенотип якої відрізняється від гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Для сепсис-асоційованої церебральної дисфункції характерні динамічні зміни свідомості, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість і поступове відновлення смоктальної функції. Поєднане використання динамічної неврологічної оцінки й нейросонографії може бути корисним для ранньої диференціації сепсис-асоційованої церебральної дисфункції та гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.

Background. Neonatal sepsis may be associated with cerebral dysfunction even in the absence of meningitis, posing a diagnostic challenge in differentiating it from hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE). Clinical and neuroimaging features of sepsis-associated cerebral dysfunction in term neonates remain insufficiently studied, highlighting the need for early differentiation and identification of its characteristic clinical and neuroimaging phenotypes. The purpose was to determine and compare clinical, laboratory, and neuroimaging features of cerebral dysfunction in term neonates with neonatal sepsis without meningitis and HIE during the first week of life. Materials and methods. A retrospective comparative cohort study was conducted in 124 term neonates admitted to the neonatal intensive care unit between 2021 and 2025. Group I comprised 54 children with neonatal sepsis without meningitis, while group II included 70 neonates with HIE. Clinical, laboratory, and neurosonographic parameters were assessed on days 1, 3, and 7 of hospitalization. Statistical analysis was performed using parametric and non-parametric methods. Differences were considered statistically significant at p < 0.05. Results. Neonates with sepsis demonstrated a dynamic pattern of cerebral dysfunction with a predominance of preserved consciousness and gradual recovery of neurological functions. On day 1, clear consciousness was observed in 75.9 % of neonates with sepsis compared to 2.7 % of those with HIE, whereas on day 7, the corresponding proportions were 76.1 and 6.7 %, respectively (p < 0.05). On day 3, tremor was observed in 39.6 % of neonates with sepsis compared to 5.7 % of those with HIE (p < 0.05). In the sepsis group, a positive dynamic of the sucking reflex was observed: the proportion of neonates with its complete absence decreased from 32.7 % on day 1 to 5.8 % on day 7, whereas in the HIE group, complete absence of the sucking reflex persisted in 86.7 % of neonates on day 7 (p < 0.05). Neurosonography revealed structural abnormalities, including morphofunctional immaturity and/or areas of increased echogenicity, in 56.6 % of neonates in the sepsis group on day 1 and in 92.3 % on day 7. No statistically significant between-group differences were observed in C-reactive protein levels. Conclusions. Neonatal sepsis without meningitis in term neonates is associated with cerebral dysfunction characterized by a clinical phenotype distinct from that of hypoxic-ischemic encephalopathy. Sepsis-associated cerebral dysfunction is accompanied by dynamic changes in consciousness, tremor, increased neuromuscular excitability, and gradual recovery of sucking function. The combined use of serial neurological assessment and neurosonography may be useful for the early differentiation of sepsis-associated cerebral dysfunction from HIE.

сепсис-асоційована енцефалопатія; гіпоксично-ішемічна енцефалопатія; доношені новонароджені; церебральна дисфункція; церебральні ураження; нейропластичність

sepsis-associated encephalopathy; hypoxic-ischemic encephalopathy; term neonates; cerebral dysfunction; cerebral injury; neuroplasticity

1. Sewell E, Roberts J, Mukhopadhyay S. Association of infection in neonates and long-term neurodevelopmental outcome. Clin Perinatol. 2021;48(2):251-261. doi: 10.1016/j.clp.2021.03.001. 
2. Mukhopadhyay S, Puopolo KM, Hansen NI, Lorch SA, –DeMauro SB, Greenberg RG, et al. Neurodevelopmental outcomes following neonatal late-onset sepsis and blood culture-negative conditions. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2021;106(5):467-473. doi: 10.1136/archdischild-2020-320664. 
3. Wu YJ, Wu WC, Chu SM, Lien R, Chiang MC, Lee CC. Serum cytokine profiles at near term-equivalent age and their association with neurodevelopmental outcomes in preterm infants: an exploratory study. Front Pediatr. 2025;13:1667521. doi: 10.3389/fped.2025.1667521. 
4. Venkatesh KK, Leviton A, Hecht JL, Joseph RM, Douglass LM, Frazier JA, et al. Histologic chorioamnionitis and risk of neurodevelopmental impairment at age 10 years among extremely preterm infants born before 28 weeks of gestation. Am J Obstet Gynecol. 2020;223(5):745.e1-745.e10. doi: 10.1016/j.ajog.2020.05.001. 
5. Sadoo S, Nanyunja C, Kyohere M, Davies HG, Tusubira V, Komugisha C, et al. Early childhood neurodevelopmental outcomes after early infant invasive group B streptococcal infection in Uganda. Open Forum Infect Dis. 2025;11(Suppl 3):S173-S181. doi: 10.1093/ofid/ofae602. 
6. Cornet MC, Kuzniewicz MW, Scheffler AW, Garabedian C, Gaw SL, Wu YW. Maternal fever during labor and the risk of neonatal encephalopathy: duration and magnitude of hyperthermia. Am J Obstet Gynecol. 2025;233(6):651.e1-651.e12. doi: 10.1016/j.ajog.2025.07.046. 
7. O’Dea M, Hurley T, Branagan A, McCarthy R, Stewart P, Tamgumus S, et al. Neonatal encephalopathy biomarkers: outcome prediction from blood samples: systematic review and meta-analysis. Pediatr Res. 2026 May 28. doi: 10.1038/s41390-026-04924-6. 
8. Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження клінічного протоколу з початкової, реанімаційної та післяреанімаційної допомоги новонародженим: Наказ МОЗ України від 28 березня 2014 року № 225 [Internet]. Київ: МОЗ України; 2014 [cited 2026 Sep 8]. https://www.dec.gov.ua/mtd/pochatkova-reanimaczijna-ta-pislyareanimaczijna-dopomoga-novonarodzhenym. 
9. National Institute for Health and Care Excellence. Neonatal infection: antibiotics for prevention and treatment. NICE guideline NG195. London: NICE; 2021 [updated 2026 May 13]. 
10. Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Неонатологія»: Наказ МОЗ України від 8 червня 2007 року № 312. Первинна реанімація і післяреанімаційна допомога новонародженим. Клінічний протокол надання неонатологічної допомоги дітям [Internet]. Київ: МОЗ України; 2007 [cited 2026 Sep 8]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0312282-07#Text. 
11. Morales MM, Montaldo P, Ivain P, et al. Association of total Sarnat score with brain injury and neurodevelopmental outcomes after neonatal encephalopathy. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2021;106(6):669-672. doi: 10.1136/archdischild-2020-321164. 
12. Teasdale G, Brennan P, Murray G. Glasgow Coma Scale and its clinical applications. In: Glasgow Coma Scale website. Glasgow: University of Glasgow; [cited 2026 Sep 10]. https://www.glasgowcomascale.org/faq.
13. Sandoval Karamian AG, Mercimek-Andrews S, Mohammad K, Molloy EJ, Chang T, Chau V, et al. Neonatal encephalopathy: etiologies other than hypoxic-ischemic encephalopathy. Semin Fetal Neonatal Med. 2021;26(5):101272. doi: 10.1016/j.siny.2021.101272. 
14. Molloy EJ, Branagan A, Hurley T, et al. Neonatal encephalopathy and hypoxic-ischemic encephalopathy: moving from controversy to consensus definitions and subclassification. Pediatr Res. 2023;94:1860-1863. doi: 10.1038/s41390-023-02775-z. 
15. Chakkarapani E, de Vries LS, Ferriero DM, et al. Neonatal encephalopathy and hypoxic-ischemic encephalopathy: the state of the art. Pediatr Res. 2025;98:2444-2458. doi: 10.1038/s41390-025-03986-2. 
16. Hong Y, Chen P, Gao J, et al. Sepsis-associated encephalopathy: from pathophysiology to clinical management. Int Immunopharmacol. 2023;124(Pt A):110800. doi: 10.1016/j.intimp.2023.110800. 
17. Shandley S, Capilouto G, Tamilia E, Riley DM, Johnson YR, Papadelis C. Abnormal nutritive sucking as an indicator of neonatal brain injury. Front Pediatr. 2021;8:599633. doi: 10.3389/fped.2020.599633. 
18. de Vries LS, Cowan FM. Neuroimaging in the term newborn with neonatal encephalopathy. Semin Fetal Neonatal Med. 2021;26(5):101304. doi: 10.1016/j.siny.2021.101304. 
19. Misser SK, Archary M. Mimickers of hypoxic-ischaemic brain injury in term neonates: what the radiologist should know. S Afr J Radiol. 2024;28(1):a2810. doi: 10.4102/sajr.v28i1.2810. 
20. Mazeraud A, Righy C, Bouchereau E, et al. Neuroinflammation in sepsis: molecular pathways of microglia activation. Exp Neurol. 2021;343:113711. doi: 10.1016/j.expneurol.2021.113711. 
21. Ong WJ, Seng JJB, Yap B, et al. Impact of neonatal sepsis on neurocognitive outcomes: a systematic review and meta-analysis. BMC Pediatr. 2024;24:505. doi: 10.1186/s12887-024-04977-8.