Журнал «Здоровье ребенка» Том 21, №6, 2026

Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС) є одним із найпоширеніших клінічних станів у дітей дошкільного віку та часто супроводжує гострі респіраторні інфекції, епізоди вірусіндукованого свистячого дихання та загострення бронхіальної астми. У міжнародних клінічних рекомендаціях як один із варіантів симптоматичної терапії БОС розглядається комбіноване застосування бронхолітиків короткої дії, зокрема β2-агоністів та антихолінергічних препаратів. З огляду на варіабельність клінічних підходів актуальним є узагальнення сучасних рекомендацій щодо використання іпратропію броміду та фенотеролу у дітей дошкільного віку. Метою роботи є узагальнення сучасних наукових даних щодо ефективності та безпеки застосування інгаляційних бронходилататорів, зокрема антихолінергічного препарату іпратропію броміду як у монотерапії, так і в комбінації із селективним β2-агоністом короткої дії фенотеролом, для лікування БОС у дітей раннього та дошкільного віку. Матеріали та методи. Проведено систематичний аналіз наукових публікацій у базах PubMed, Scopus, Web of Science та Cochrane Library за період 2010–2026 років. До розгляду включалися клінічні дослідження, експериментальні роботи та міжнародні консенсуси, що описують застосування іпратропію броміду та його комбінації з фенотеролу гідробромідом у дітей раннього та дошкільного віку з бронхообструктивною симптоматикою. Результати. Інгаляційна терапія із застосуванням іпратропію броміду або його комбінації з фенотеролу гідробромідом є обґрунтованим і ефективним підходом до симптоматичного лікування БОС у дітей раннього та дошкільного віку. Поєднання антихолінергічного та β2-адреноміметичного механізмів дії забезпечує виражений бронходилатаційний ефект, впливаючи як на вагусопосередкований бронхоспазм, так і на функціональне звуження дихальних шляхів, що має особливе значення у дітей із повторними або тяжкими епізодами БОС. У клінічній практиці для інгаляційної терапії можуть застосовуватися препарати іпратропію броміду, а також його фіксовані комбінації з фенотеролу гідробромідом, які поєднують два механізми бронходилатації. Клінічні дослідження та міжнародні рекомендації підтверджують доцільність використання такої комбінації у випадках недостатньої ефективності монотерапії, а також її сприятливий профіль безпеки при інгаляційному застосуванні. Висновки. Інгаляційні бронходилататори, зокрема іпратропію бромід у монотерапії та його комбінація з фенотеролу гідробромідом, є ефективними засобами для лікування бронхообструктивного синдрому у дітей раннього та дошкільного віку.

Background. Bronchial obstruction syndrome is one of the most common clinical conditions in preschool children and frequently accompanies acute respiratory infections, episodes of viral-induced wheezing, and exacerbations of bronchial asthma. International clinical guidelines consider the combined use of short-acting bronchodilators, particularly β2-agonists and anticholinergic agents, as one of the options for symptomatic therapy of bronchial obstruction. Given the variability of clinical approaches, summarizing current recommendations on the use of ipratropium bromide and fenoterol in preschool children remains relevant. The purpose of the study was to summarize current scientific data on the efficacy and safety of inhaled bronchodilators, in particular anticholinergic agents (ipratropium bromide) used as monotherapy and in combination with a short-acting selective β2-agonist (fenoterol), in the treatment of bronchial obstructive syndrome in infants and preschool children. Materials and methods. A systematic analysis of scientific publications indexed in PubMed, Scopus, Web of Science, and the Cochrane Library was conducted for the period 2010–2026. The review included clinical studies, experimental research, and international consensus statements describing the use of ipratropium bromide and its combination with fenoterol hydrobromide in infants and preschool children with bronchial obstructive symptoms. Results. Inhalation therapy using ipratropium bromide or its combination with fenoterol hydrobromide represents a justified and effective approach to the symptomatic treatment of bronchial obstructive syndrome in young and preschool children. The combination of anticholinergic and β2-adrenergic mechanisms of action provides a pronounced bronchodilatory effect, targeting both vagally mediated bronchospasm and functional airway narrowing, which is particularly important in children with recurrent or severe episodes of bronchial obstruction. In clinical practice, inhalation therapy may include ipratropium bromide preparations, fixed combinations with fenoterol hydrobromide, which combine two bronchodilatory mechanisms. Clinical studies and international guidelines support the use of such a combination in cases of insufficient efficacy of monotherapy, as well as its favorable safety profile when administered via inhalation. Conclusions. Inhaled bronchodilators, including ipratropium bromide as monotherapy and in combination with fenoterol hydrobromide, are effective agents for the treatment of bronchial obstructive syndrome in infants and preschool children.

бронхообструктивний синдром; діти дошкільного віку; інгаляційна терапія; іпратропію бромід; фенотеролу гідробромід; бронходилататори; свистяче дихання

bronchial obstruction syndrome; preschool children; inhalation therapy; ipratropium bromide; fenoterol hydrobromide; bronchodilators; wheezing

1. Al-Shamrani, A., Bagais, K., Alenazi, A., Alqwaiee, M., & Al-Harbi, A.S. (2019). Wheezing in children: Approaches to diagnosis and management. International Journal оf Pediatrics & Adolescent Medicine, 6(2), 68-73. https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2019.02.003.
2. Marushko, Y.V., & Khomych, O.V. (2024). Management tactics of patients with acute stenosing laryngotracheitis (a review of the guidelines of medical communities). Modern Pediatrics. Ukraine, 7(143), 91-99. https://doi.org/10.15574/SP.2024.7(143).9199.
3. Bolbot, Y.K., Bordiy, T.A., Hodyatska, K.K., Petryk, N.M., & Lytovchenko, O.A. (2017). Особливості перебігу бронхообструктивного синдрому у дітей раннього віку залежно від рівня забезпеченості вітаміном D. Здоров’я дитини, 12(6), 688-695. https://doi.org/10.22141/2224.0551.12.6.2017.112838.
4. Ljubin‑Sternak, S., & Meštrović, T. (2023). Rhinovirus — A True Respiratory Threat or a Common Inconvenience of Childhood? Viruses, 15(4), 825. https://doi.org/10.3390/v15040825.
5. Zhao, H., Wang, J., Luo, J., & Chen, Y. (2021). Risk Factors for Recurrent Wheezing in Children: A Systematic Review and Meta‑Analysis. Children, 8(12), 1176. https://doi.org/10.3390/children8121176.
6. Chen, S., Xu, X., Wu, M., Zhou, L., & Wang, Y. (2025). Risk factors for recurrent wheezing after infant bronchiolitis: A 6‑year single‑centre follow‑up study in China. Frontiers in Pediatrics, 13, 1549475. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1549475.
7. Do, Y.H., van Aalderen, W., Dellbrügger, E., et al. (2025). Objective detection of wheeze at home by parents through a digital device: usage patterns and relationship with SABA administration. Pediatric Рulmonology, 60(1), e27295. https://doi.org/10.1002/ppul.27295.
8. Shcherbatiuk, N.Y., & Borus, Z.Ya. (2024). Bronchial obstruction syndrome in children in the context of clinical guidelines and broncholytic therapy. SWorldJournal, 2(23‑02), 3-8. https://doi.org/10.30888/2663‑5712.2024‑23‑00‑010.
9. Lizzo, J.M., Goldin, J., & Cortes, S. (2024). Pediatric asthma. In StatPearls. StatPearls Publishing. Retrieved February 8, 2026, from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK551631/.
10. Lindenhofer, M., Roth, L., Mädel, C., et al. (2020). Wheeze and cough measurements at night in children with respiratory symptoms. BMC Рediatrics, 20(1), 556. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02455-5.
11. Marushko, Y.V., Hyshchak, T.V., & Khomych, O.V., et al. (2024). Zakhvoriuvannia orhaniv dykhannia u ditei: Osoblyvosti perebihu ta suchasni metody likuvannia [Academic publication]. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/2125U000058/.
12. McCready, C., Haider, S., Little, F., et al. (2023). Early childhood wheezing phenotypes and determinants in a South African birth cohort: longitudinal analysis of the Drakenstein Child Health Study. The Lancet. Child & Adolescent Health, 7(2), 127-135. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00304-2.
13. Courtwright, A.M., Diamond, J.M., & Goldberg, H.J. (2025). Retransplant- and bronchiolitis obliterans syndrome-free survival among COVID lung transplant recipients: A national cohort study. Annals of the American Thoracic Society. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.202508-862OC.
14. Marushko, Y.V., & Khomych, O.V. (2025). Post-COVID-19 health in children: From understanding pathogenesis to effective rehabilitation. Modern Pediatrics. Ukraine, 2(146), 119-127. https://doi.org/10.15574/SP.2025.2(146).119127.
15. Habukawa, C., Ohgami, N., Matsumoto, N., Hashino, K., Asai, K., Sato, T., & Murakami, K. (2020). A wheeze recognition algorithm for practical implementation in children. PloS Оne, 15(10), e0240048. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240048.
16. Rocha, B.M., Pessoa, D., Marques, A., Carvalho, P., & Paiva, R.P. (2020). Automatic Classification of Adventitious Respiratory Sounds: A (Un)Solved Problem? Sensors (Basel, Switzerland), 21(1), 57. https://doi.org/10.3390/s21010057.
17. Rawat, S.S. (2025). Global Initiative for Asthma (GINA) 2025: A revolutionary document for management of asthma in children. Journal of Pediatric Pulmonology, 4(2), 29-30. https://doi.org/10.4103/jopp.jopp_27_25.
18. Fainardi, V., Caffarelli, C., Deolmi, M., et al.; Emilia-Romagna Asthma (ERA) Study Group (2022). Management of Preschool Wheezing: Guideline from the Emilia-Romagna Asthma (ERA) Study Group. Journal of Clinical Medicine, 11(16), 4763. https://doi.org/10.3390/jcm11164763.
19. Zhao, J., Liu, S., Liu, F., Lin, Y., Qin, J., Wang, X., & Luo, J. (2025). Comparison of ERS/ATS guidelines across versions: differences in the application of bronchodilator responsiveness criteria in pediatric asthma by age subgroups (2005 vs 2021). Italian Journal of Pediatrics, 51, Article 299. https://doi.org/10.1186/s13052-025-02142-0.
20. Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України, ГС «Українська академія педіатричних спеціальностей», & Медична мережа «Добробут» (2020). Синдром бронхіальної обструкції у дітей (візинг, свистяче дихання): Клінічна настанова, заснована на доказах. https://www.sworldjournal.com/index.php/swj/article/view/swj23-00-010.
21. Chen, C., Wu, L., Wang, L., & Tang, X. (2024). Probiotics combined with Budesonide and Ipratropium bromide for chronic obstructive pulmonary disease: A retrospective analysis. Medicine, 103(10), e37309. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000037309.
22. Levy, B., Ziv, N., & Krause, I. (2025). Unilateral mydriasis: an unexpected effect of ipratropium bromide inhalation — a brief report. European Journal оf Pediatrics, 184(4), 239. https://doi.org/10.1007/s00431-025-06072-1.
23. Tunio, S., Strychowsky, J.E., Dzioba, A., You, P., Madou, E., & Chen, B.A. (2024). The Use of Ipratropium Bromide for the Treatment of Pediatric Sialorrhea: A Retrospective Clinical Case Series. The Annals of Otology, Rhinology, аnd Laryngology, 133(6), 560-565. https://doi.org/10.1177/00034894241235523.
24. Naveed, H., Munir, S., Rafiq, K., et al. (2023). Comparison of nebulised 3% hypertonic saline with ipratropium bromide in treatment of children with bronchiolitis: a randomized control trial. Annals of Medicine аnd Surgery (2012), 85(11), 5484-5490. https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000001174.
25. Griffiths, B., & Ducharme, F.M. (2013). Combined inhaled anticholinergics and short-acting beta2-agonists for initial treatment of acute asthma in children. The Cochrane Database оf Systematic Reviews, 2013(8), CD000060. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000060.pub2.
26. Everard, M.L., Bara, A., Kurian, M., Elliott, T.M., & Du–charme, F. (2002). Anticholinergic drugs for wheeze in children under the age of two years. The Cochrane Database оf Systematic Reviews, (1), CD001279. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001279.