Журнал «Травма» Том 27, №5, 2026
Вернуться к номеру
Лікування пацієнтів із застосуванням техніки Masquelet і методу дистракційного остеосинтезу при критичних дефектах великогомілкової кістки, ускладнених остеомієлітом
Авторы: Поляченко Ю.В. (1), Грицай М.П. (1), Колов Г.Б. (1), Половий А.С. (2), Лисак А.С. (3), Омельченко Т.М. (2)
(1) - ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) - ДУ «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Техніка Masquelet (induced membrane technique) і дистракційний остеогенез за Ілізаровим є загальновизнаними методиками лікування пацієнтів із сегментарними дефектами великогомілкової кістки, що асоційовані з хронічним остеомієлітом. Прямих порівняльних досліджень у вітчизняній літературі немає, а у світовій є лише досить обмежена кількість публікацій з невеликою кількістю пацієнтів у групах. Мета: провести порівняльний ретроспективний аналіз клінічних результатів застосування техніки Masquelet і методу Ілізарова при лікуванні критичних дефектів великогомілкової кістки, ускладнених остеомієлітом. Матеріали та методи. Було проліковано 167 пацієнтів із критичними дефектами великогомілкової кістки, ускладненими остеомієлітом. Після застосування критеріїв включення та виключення були сформовані дві групи: перша — група Masquelet — 39 пацієнтів, виключно бойові поранення; друга — група Ілізарова — 47 пацієнтів після бойових і небойових поранень. Результати та висновки. Техніка Masquelet і метод Ілізарова є ефективними методами лікування критичних дефектів великогомілкової кістки, ускладнених остеомієлітом, із частотою консолідації 97,4 і 100 % відповідно. Техніка Masquelet забезпечує вірогідно коротші терміни консолідації (168,08 ± 62,00 доби проти 258,18 ± 157,16 доби, p < 0,001), перевага становить 90 діб (3 місяці). Ця перевага підтверджена стратифікованим аналізом у підгрупах з дефектом 4–6 см (p = 0,002) і 6–9 см (p = 0,008). Наявність Klebsiella pneumoniae або Pseudomonas aeruginosa є несприятливим мікробіологічним предиктором тривалості консолідації незалежно від обраного методу (p < 0,05) і може потребувати повторної хірургічної санації та комбінованої цільової антибіотикотерапії. Оцінка за шкалою ASAMI не виявила статистично значущої різниці між методами щодо кісткових результатів (92,3 проти 83,3 %; p = 0,210). Функціональні результати демонструють тенденцію на користь техніки Masquelet (94,9 проти 83,3 %; p = 0,093).
Background. The Masquelet technique (induced membrane technique) and distraction osteogenesis using the Ilizarov method are well-recognized methods for the treatment of patients with segmental defects of the tibia associated with chronic osteomyelitis. There are no direct comparative studies in the domestic literature, and in the international literature, there are only a fairly limited number of publications with a small number of patients in groups. The purpose was to conduct a comparative retrospective analysis of clinical outcomes when using the Masquelet technique and the Ilizarov method in the treatment of critical tibial defects complicated by osteomyelitis. Materials and methods. A total of 167 patients with critical defects of the tibia complicated by osteomyelitis were treated. After applying the inclusion and exclusion criteria, two groups were formed: the first one, Masquelet group, comprised 39 patients with exclusively combat-related injuries, while the second one, the Ilizarov group, included 47 patients with both combat- and non-combat-related injuries. Results and conclusions. The Masquelet technique and the Ilizarov method are effective treatments for critical tibial defects complicated by osteomyelitis, with consolidation rates of 97.4 and 100 %, respectively. The Masquelet technique results in significantly shorter healing times (168.08 ± 62.00 vs. 258.18 ± 157.16 days, p < 0.001), representing a 90-day (3-month) advantage. This advantage was confirmed in a stratified analysis in the 4–6-cm (p = 0.002) and 6–
9-cm (p = 0.008) subgroups. The presence of Klebsiella pneumoniae or Pseudomonas aeruginosa is an unfavorable microbiological predictor of consolidation duration, regardless of the method chosen
(p < 0.05), and may require repeat surgical debridement and combined targeted antibiotic therapy. Assessment using the ASAMI scale revealed no statistically significant difference between the methods in terms of bone outcomes (92.3 vs. 83.3 %; p = 0.210). Functional outcomes show a trend in favor of the Masquelet technique (94.9 vs. 83.3 %; p = 0.093).
великогомілкова кістка; техніка Masquelet; дистракційний остеогенез; апарат зовнішньої фіксації; кістковий дефект; остеомієліт; критичний кістковий дефект; інфекція; «нещаслива тріада»
tibia; Masquelet technique; distraction osteogenesis; external fixation device; bone defect; osteomyelitis; critical bone defect; infection; “unfortunate triad”
