Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 5(23) 2009

Back to issue

Вплив застосування йоду в жінок-годувальниць на стан їх лактації та неонатальну адаптацію передчасно народжених дітей

Authors: Траверсе Г.М., Аллагі Аніс, Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Categories: Endocrinology

print version


Summary

У роботі показано, що збагачення раціону матерів після передчасних пологів йодом (Йодомарин) сприяло становленню в них лактаційної функції молочних залоз, збільшувало добову кількість молока, поліпшувало адаптаційні здібності передчасно народжених дітей, що сприяло в них анаболічній спрямованості білкового обміну й супроводжувалося підвищенням добового збільшення маси тіла дитини, зростанням в крові рівня гемоглобіну, еритроцитів, становленням лімфопоезу.


Keywords

Передчасно народжені діти, грудне вигодовування, йод, лактація.

Грудне вигодовування — ідеальний спосіб годування дитини і розглядається як невід’ємна частина репродуктивного процесу. Незважаючи на зростання інтересу до питань грудного вигодовування дітей, кількість жінок, які страждають від порушення лактації, залишається досить високою [1]. На особливу увагу заслуговують передчасно народжені діти, оскільки передчасні пологи є фактором ризику розвитку гіпогалактії у матерів [2]. Достатнє за тривалістю природне вигодовування дитини було і залишається однією з основних проблем практичної педіатрії, зумовлюючи актуальність профілактики гіпогалактії в матерів­годувальниць.

Згідно з даними ряду авторів, різні екстрагенітальні захворювання і патологічні процеси, що ускладнюють перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, сприяють порушенню лактаційної функції породіль [3]. Серед них одне з перших місць займає ендокринна патологія, зокрема захворювання щитовидної залози (ЩЗ). Відомо, що вагітність супроводжується змінами функціональної активності залоз внутрішньої секреції, що забезпечує адаптацію організму жінки до нових умов. При цьому до ЩЗ висуваються підвищені вимоги, тому необхідне посилення її функції з метою активізації обміну речовин в організмі матері для росту плода. ЩЗ є важливою ланкою нейроендокринної системи, яка регулює репродуктивну функцію, у тому числі лактопоез і лактогенез [1]. Однією з причин розвитку гіпогалактії в жінок­годувальниць є дефіцит йоду в організмі. Йод бере участь в синтезі гормону ЩЗ — тироксину, що є прямим синергістом пролактину. Роль тироксину особливо зростає в період становлення лактації — на другому­третьому місяці після народження дитини.

Йододефіцитні стани є найпоширенішими серед неінфекційних захворювань людини. У більше ніж 1,5 млрд жителів земної кулі існує підвищений ризик недостатнього споживання йоду. За останнє десятиріччя в Україні спостерігається ріст кількості захворювань ЩЗ більше ніж у три рази [4]. У Полтавській області, за даними офіційної статистики, поширеність дифузного зобу І ступеня в дітей від 0 до 17 років за останні 4 роки збільшилася майже в 4 рази (3,48 проміле в 2004 р. і 13,53 проміле в 2007 р.), дифузного зобу ІІ–ІІІ ступеня — у три рази (0,28 і 0,95 проміле відповідно), гіпотиреозу — у десять разів (0,02 і 0,20 проміле відповідно), гіпертиреозу — у три рази [5, 6].

До категорій населення, які потребують адекватного споживання йоду, належать також вагітні та жінки, які годують груддю. Загальноприйнято, що дієта вагітної жінки повинна забезпечувати життєдіяльність її організму та плода. Проте навіть збалансована дієта не може забезпечити організм вагітної та жінки, яка годує груддю, необхідною кількістю йоду, а отже, плід і дитина не забезпечені повною мірою цим мікроелементом [7]. Крім того, йодна недостатність у матерів є однією з причин передчасних пологів та народження дітей із малою масою тіла [8]. У науковців уже не викликає сумніву той факт, що перинатальні втрати у жінок із зобом в 3,5 раза вищі, ніж у жінок, які не мають патології ЩЗ [7].

Тому метою нашої роботи було оцінити вплив збагачення раціону матері йодом на стан їх лактації та неонатальну адаптацію передчасно народжених дітей.

Під спостереженням були жінки­годувальниці та їх передчасно народжені діти, які знаходились у відділенні патології новонароджених дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави. Для визначення впливу збагачення харчового раціону матерів­годувальниць йодом на лактацію були проведені дослідження кількісного складу молока за добу (лактограма) у 53 жінок. 32 жінки­годувальниці отримували Йодомарин у добовій дозі 200 мкг (згідно з рекомендаціями ВООЗ, 2001 р.) і склали основну групу дослідження. Двадцять одна мама із групи порівняння не приймала препарат йоду, у них застосовували загальноприйняті методи корекції гіпогалактії.

З метою визначення кількості молока, яку дитина висмоктує за кожне годування, після початку застосування Йодомарину протягом 7 діб, а потім через кожні 2–3 доби проводилось контрольне зважування дитини медперсоналом. Група новонароджених дітей з малим терміном гестації (30–33 тиж.), які не могли самостійно висмоктувати молоко з грудей матері, отримували зціджене грудне молоко через зонд або соску в необхідній кількості відповідно до віку та маси тіла, з попереднім розрахунком енергетичного та білково­жиро­вуглеводного забезпечення на кілограм маси тіла за добу. Усі матері пройшли попередній докладний інструктаж щодо правильного зціджування та вимірювання залишків молока.

Адаптивні здібності новонароджених дітей оцінювали за добовим збільшенням маси тіла, динамікою вегетовісцеральних порушень (зригування, здуття живота), клінічних аналізів крові (показників червоного ростка та лімфопоезу).

Спостереження за природним вигодовуванням проводилося з моменту госпіталізації у відділення патології новонароджених та передчасно народжених дітей та тривало до 3­місячного віку.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням стандартних програм, відмінності в абсолютних величинах оцінювали за критеріями t Стьюдента, Фішера. У випадках розподілу, відмінного від нормального, використовувався непараметричний метод визначення медіани та її довірчого інтервалу (ДІ).

Аналіз пренатального онтогенезу показав, що порушення перебігу вагітності в матерів відзначалось у 100 % випадків. У 41,5 % випадків спостерігалася фетоплацентарна недостатність, у 50,9 % — загроза переривання вагітності, у 20,7 % — анемія вагітної, у 19,2 % — затримка внутрішньоутробного розвитку плода, у 16,9 % — нутрішньоутробна інфекція.

Серед дітей, які спостерігалися, у 10 (18,8 %) пацієнтів гестаційний вік був меншим за 32 тижні, у 32 (60,3 %) — 32–34 тижнів, у 11 (20,7 %) — 35–37 тижнів. Асфіксія різного ступеня відзначена в 45 (84,9 %) дітей.

Аналіз лактограм у матерів­годувальниць обох груп показав, що на 1­шу добу кількість молока в матерів виявлялася однаковою в обох групах, на 7­му добу в матерів основ­ної групи кількість молока збільшилася, але статистично не відрізнялася від порівняльної групи. Вірогідне збільшення лактації в матерів основної групи спостерігалося на 15­ту добу приймання препарату (табл. 1).

Підвищення лактації в матерів, які отримували Йодомарин, пояснюється тим, що йод є стимулятором лактації [2] і необхідним елементом для синтезу гормону тироксину — синергіста пролактину [8]. Відзначено, що концентрація гормонів ЩЗ по мірі дозрівання молока збільшується (відповідно, їх роль у продовженні лактації зростає), у той час як активність інших лактатгормонів зменшується [9].

Крім того, 80 % жінок основної групи відзначили значне покращення самопочуття, що проявлялось підвищенням працездатності, та нормалізацію евакуаторної функції кишечника.

Ефективність запропонованих профілактичних заходів контролювалася й була оцінена нами на кінець 3­го місяця життя дітей, які спостерігались. Так, природне вигодовування в основній групі на кінець 3­го місяця життя отримували 28 дітей (87,5 %), у порівняльній групі — 12 (60 %).

Одним із найважливіших показників нормального розвитку дитини в неонатальному періоді є анаболічна спрямованість білкового обміну. Добове збільшення маси тіла відображає синтетичні процеси в новонароджених дітей. У нашому спостереженні в дітей першої групи, матері яких отримували додатково Йодомарин, медіана середньодобового збільшення маси тіла була вірогідно вищою й склала 38,0 г (ДІ 42,1; 33,9) проти 27,0 г (ДІ 30,12; 23,88) у дітей контрольної групи. Така анаболічна спрямованість у дітей, які отримували збагачене йодом грудне молоко, обумовлена тим, що гормони щитоподібної залози прискорюють всмоктування глюкози з кишечника, підвищують метаболізм вуглеводів, активуючи як анаеробні, так і аеробні його шляхи, підсилюють глікогенолітичні процеси в печінці. Також вони впливають на процеси, що проходять у мітохондріях, клітинних мембранах, у фізіологічних дозах стимулюють синтез білка та сприяють процесам росту, значно впливаючи на білковий обмін [10].

Важливим показником неонатальної адаптації передчасно народжених дітей є становлення кровотворення [1]. Для дітей цієї групи характерний розвиток анемії на першому місяці життя; він є наслідком дефіциту цілого ряду мікроелементів через передчасне народження й виснаження в кістковому мозку запасів еритропоетину та заліза. Аналіз лабораторних показників в обстежених новонароджених показав, що рівень гемоглобіну й кількість еритроцитів у дітей першої групи при виписці зі стаціонару були значно вищими порівняно з такими в дітей другої групи. Так, медіана рівня гемоглобіну в дітей першої групи склала 151,0 г/л (ДІ 157,6; 144,4) проти 119,5 г/л (ДІ 132,35; 106,65) у дітей контрольної групи (p < 0,05). Отже, збагачення йодом харчування матері обумовлює активацію обміну речовин і, насамперед, кровотворення в дитини.

Відомо, що на відміну від доношених новонароджених у передчасно народжених дітей відзначається затримка «перехресту» лімфоцитарного й гранулоцитарного ростків через виражену незрілість імунної системи, дефіцит енергетичного потенціалу, необхідного для гемопоезу, і часто приєднання інфекційних захворювань. У нашому спостереженні в дітей першої групи до моменту виписки переважання лімфоцитарного ростка відмічалося в два рази частіше, ніж у дітей другої групи, матері яких не отримували Йодомарин. Отже, збагачення раціону матері йодом сприяє також становленню імунної системи в дітей, які народилися передчасно.

Висновки

1. Збагачення йодом раціону харчування в жінок­годувальниць у перший місяць після передчасних пологів сприяло становленню в них лактаційної функції, збільшувало добову кількість молока, покращувало самопочуття, що проявлялось підвищенням працездатності, та сприяло нормалізації евакуаторної функції кишечника.

2. Застосування Йодомарину в жінок­годувальниць поліпшувало адаптаційні здібності передчасно народжених дітей, сприяло анаболічній спрямованості білкового обміну, що підвищувало добове збільшення маси тіла.

3. У дітей, які отримували збагачене йодом грудне молоко, рівень гемоглобіну й кількість еритроцитів при виписці зі стаціонару були значно вищими порівняно з такими в дітей контрольної групи.

4. Збагачення йодом грудного молока в жінок­годувальниць сприяло становленню лімфопоезу в передчасно народжених дітей на першому місяці життя.


Bibliography

 

1. Довідник дитячого ендокринолога за 2004 рік (Центр медичної статистики МОЗ України). — К., 2005. — 82 с.
2. Довідник дитячого ендокринолога за 2007 рік (Центр медичної статистики МОЗ України). — К., 2008. — 113 с.
3. Зелинская Н.Б., Маменко М.Е. Йододефицитные заболевания в Украине: современное состояние проблемы и возможные пути ее решения // Здоров’я України. — 2007. — № 1. — С. 37.
4. Ларін О.С., Зелінська Н.Б., Мойсеєнко Р.О. Профілактика йоддефіцитних захворювань у дітей (методичні рекомендації) // Современная педиатрия. — 2005. — № 3(8). — С. 141-144.
5. Лещенко Р.И. Роль йододефицита в адаптации новорожденных // Здоровье ребенка. — 2007. — № 3(6). — С. 49-52.
6. Маляр В.А., Віраг М.В. Оцінка скоротливої активності матки у жінок із загрозою передчасних пологів на тлі патології щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2008. — № 6. — С. 70-73. 
7. Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Особливості вигодовування дітей першого року життя, які проживають в м. Києві // Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування. Мат. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. — К., 2006. — С. 23-26.
8. Отт В.Д., Марушко Т.Л. Гіпогалактія: її причини та профілактика // Здоров’я України. — 2007. — № 5. — С. 18-24.
9. Паньків В.І. Йодний дефіцит і вагітність: стан проблеми та засоби профілактики // Здоров’я України. — 2008. — № 8(1). — С. 10-12.
10. Van der Geyten S., Segers I., Gereben B. Transcriptional regulation of iodothyronine deiodinases during embryonic development // Mol. Cell. Endocrinol. — 2001. — Vol. 183, № 1–2. — P. 1-9.
11. Zimmermann M.B., Aeberli I., Torresani T., Burgi H. Increasing the iodine concentration in the Swiss iodized salt program markedly improved iodine status in pregnant women and children: a 5-y prospective national study // Am. J. Clin. Nutr. — 2005. — Vol. 82, № 2. — P. 388-392.
12. Reiterer E., Borkenstein M.H. Funktionssturugen der Schilddruse im Kindes — und Jugendalter: Latente Hipothyreose und Hyperthyreose // Acta med. austr. — 2003. — BJ. 30, № 4. — S. 107-109.

 

Similar articles

Authors: Траверсе Г.М., Аллагі Аніс, Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
"Child`s Health" 5(20) 2009
Date: 2010.07.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Solving the problem of breastfeeding support and maintenance for prematurely born children after discharge from hospital
Authors: Шадрін О.Г., Марушко Т.Л.
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №6, 2018
Date: 2018.10.03
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Сучасні підходи до профілактики йододефіцитних захворювань у дітей раннього віку (Частина II)
Authors: Маменко М.Є., Бєлих Н.А. ДЗ «Луганський державний медичний університет»
"Child`s Health" 3 (38) 2012
Date: 2013.03.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: В.І. Паньків, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України; Л.В. Попович, Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
"Child`s Health" 3(3) 2006
Date: 2007.11.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue