Газета «Новости медицины и фармации» Психиатрия (303) 2009 (тематический номер)

Кабінет Міністрів України
Постанова
від 8 грудня 2006 р. № 1686
Київ

Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів

Відповідно до статті 16 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (2961–15) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну типову програму реабілітації інвалідів (далі — Програма), що додається.

2. Міністерству охорони здоров''я:
— разом з Міністерством праці та соціальної політики розробити на основі визначених Програмою критеріїв та вимог до реабілітаційних заходів проект Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда та внести його на розгляд Кабінету Міністрів України;
— разом з Міністерством освіти і науки, Міністерством культури і туризму, Міністерством у справах сім''ї, молоді та спорту, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити виконання Програми і надсилати Міністерству праці та соціальної політики до 1 лютого року, що настає за звітним, інформацію про стан справ для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 15 лютого. 

Прем''єр-міністр України В. Янукович
Інд. 26

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 грудня 2006 р. № 1686
Державна типова програма реабілітації інвалідів

Загальна частина

Ця Програма спрямована на забезпечення системного підходу до організації реабілітації, послідовності і наступності в проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів, запровадження державних реабілітаційних стандартів і установлення контролю за якістю реабілітаційних послуг.

На даний час в Україні налічується близько 2,5 млн інвалідів, у тому числі 122,6 тис. дітей-інвалідів. Частка осіб цієї категорії в загальній структурі населення становить близько 5 відсотків.

Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р. № 48/96 (995/306), передбачають рівні стартові можливості для всіх осіб — незалежно від їх психофізичного розвитку, стану здоров''я, віку, статі, соціально-економічного статусу — і визначають такі цільові сфери: доступність до матеріального оточення, інформації та комунікацій, освіти, зайнятість, підтримка доходів і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок, спорт і релігія.

Мета і основні завдання Програми

Метою Програми є визначення гарантованих державою переліків реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що надаються інваліду чи дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання (каліцтва) безоплатно або на пільгових умовах.

Для досягнення мети Програми необхідно забезпечити виконання таких завдань:
— реалізація інвалідами їхніх конституційних прав;
— проведення державної політики у сфері реабілітації інвалідів, сприяння їхній широкій інтеграції у суспільство;
— системний підхід до організації реабілітації інвалідів;
— послідовність і наступність у проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів;
— контроль за якістю послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення.

Порядок виконання Програми

Програма виконується шляхом складення індивідуальних програм реабілітації для інвалідів медико-соціальними експертними комісіями, для дітей-інвалідів — лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Обсяг реабілітаційних послуг, що надаються за індивідуальною програмою реабілітації інваліда та дитини-інваліда, не може бути менший від передбаченого Програмою.

Для виконання Програми розроблено перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи (додаток 1), перелік послуг, що надаються інвалідам з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю (додаток 2), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів слуху (додаток 3), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів зору (додаток 4), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням внутрішніх органів (додаток 5), перелік послуг, що надаються інвалідам з онкологічними захворюваннями (додаток 6).

Індивідуальна програма реабілітації для інваліда та дитини-інваліда визначається згідно з переліком реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення залежно від нозологій захворювань.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, місцевих бюджетів, а також інших джерел.

Очікувані результати

Визначення гарантованого державою переліку реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються інваліду чи дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання (каліцтва) безоплатно або на пільгових умовах, забезпечить системний підхід в організації реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, послідовність і наступність у проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.

Координація та контроль за виконанням Програми

Координація та контроль за виконанням Програми покладаються на Мінпраці.

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 8 грудня 2006 р. № 1686
Перелік послуг, що надаються інвалідам з психічними захворюваннями
та розумовою відсталістю