Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Газета «Новости медицины и фармации» 3(308) 2010

Вернуться к номеру

Омега-3 поліненасичені жирні кислоти в лікуванні внутрішніх хвороб

Авторы: Г.А. Анохіна, професор, кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НМАПО імені П.Л. Шупика

Версия для печати


Резюме

Захворювання, обумовлені порушеннями ліпідного та вуглеводного обміну речовин, займають перше місце в структурі хвороб і причин втрати працездатності та смертності людини. В останні роки спостерігається «помолодшання» багатьох обмінних захворювань, у тому числі атеросклерозу. Так, ліпоїдоз аорти виявляється у 50 % дітей віком до року, ліпоїдоз коронарних артерій спостерігається вже у віці 10–15 років, мозкових артерій — у віці 30 років. Значно «помолодшали» цукровий діабет 2-го типу, жовчнокам’яна хвороба та інші захворювання, що традиційно вважалися хворобами людей віком 50–60 років та старших. В останні десятиліття одним із стратегічних напрямків профілактики та лікування найбільш поширених захворювань людини є пошук і застосування натуральних та безпечних регуляторів метаболізму, які можна застосовувати необмежено тривалий час. При цьому досягати позитивних ефектів на рівні цілісного організму, одночасно корегуючи різноманітні системи — гемодинамічну, дихання, гормональну, нервову та інші. До речовин, що мають політропну дію на численні процеси в організмі, належать поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) класу омега-3. Змінюючи вміст жирів певних класів у харчуванні, можна активно впливати не тільки на обмін речовин, але й на процеси запалення, згортання крові, скорочення м’язів, рецепторну чутливість клітинних мембран тощо.

Біологічне значення жирів зумовлене тим, що вони є носіями таких життєво необхідних для організму речовин, як поліненасичені жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни, фосфоліпіди, стерини. Отже, біологічна роль жирів залежить від жирнокислотного складу та наявності інших компонентів — фосфоліпідів, вітамінів тощо. На сьогодні виділяють декілька класів жирних кислот, які входять до харчових жирів: насичені (міристинова, пальмітинова, стеаринова та ін.), мононенасичені (олеїнова — омега-9), поліненасичені (арахідонова, лінолева — омега-6 та ейкозапентаєнова (ЕПК) та докозагексаєнова (ДГК) омега-3) жирні кислоти.

Уміст основних жирних кислот у жирах та оліях наведений у табл. 1.

 

Важливим показником біологічної цінності жиру є співвідношення окремих жирних кислот. Оцінку харчових жирів та олій проводять порівнюючи їх з гіпотетичним ідеальним жиром. При цьому враховується жирнокислотний склад, уміст біологічно активних речовин у жирі, атерогенні властивості та ступінь захисту від перекисного окислення ліпідів. Вимогою ідеального жиру є відношення жирних кислот родин омега-6 і омега-3 — 4 : 1. При порівнянні більшості жирів та олій доведено: жодний харчовий жир не відповідає вимогам ідеального жиру, якщо враховувати той факт, що найчастіше люди вживають один із видів рослинних олій. В Україні найбільш популярною є соняшникова олія (майже 80 % всіх олій), багата омега-6 жирними кислотами, що, зрозуміло, визначає значний жирнокислотний дисбаланс раціону українців. З іншого боку, найбільш доступним джерелом омега-3 жирних кислот є риба. Раціони народів, які часто вживають рибу, — гренландських ескімосів, японців, населення середземномор''я — більш повноцінні щодо жирнокислотного складу. Саме тому залежно від місцевості та характеру харчування змінюється захворюваність на ішемічну хворобу серця (ІХС), цукровий діабет та інші хвороби.

Основні механізми дії омега-3 жирних кислот:
— регуляція синтезу ейкозаноїдів;
— модифікація складу жирних кислот, фосфоліпідів клітинних мембран;
— впливи на інозитний ліпідний цикл та сигнальну систему клітин;
— впливи на Са2+-канали;
— впливи на ферменти та рецептори клітин.

Результатом дії омега-3 жирних кислот є їх позитивний вплив на абсолютно всі органи та системи.

Омега-3 жирні кислоти та центральна нервова система. Одним із найбільш багатих на ліпіди органів є головний мозк — до 60 %, серед яких близько 30 % — докозагексаєнова та ейкозапентаєнова кислоти. Ці жирні кислоти мають велике значення для розвитку та диференціації головного мозку. Жирні кислоти також зв''язані з серотоніном — орієнтиром, за допомогою якого блукаючі нейрони знаходять свої місця, що сприяє правильному росту аксонів та дендритів і формуванню головного мозку. Доведено, що при низькому вмісті омега-3 жирних кислот у спинномозковій рідині відзначається зменшення концентрації серотоніну в мозку. Дефіцит у раціоні омега-3 кислот у вагітної жінки може призводити до змін структури клітинних мембран, активності ферментів, рецепторів мембран, транспорту та клітинної взаємодії між клітинами центральної нервової системи. Клінічно такі зміни можуть проявлятися мозковою дисфункцією, погіршенням пам''яті та здатності до навчання, зниженням концентрації уваги, порушеннями поведінки та моторики, депресією. Омега-3 жирні кислоти потрібні для швидкого росту нервової тканини в передпологовий період. Доведений позитивний ефект омега-3 ПНЖК для розвитку недоношених дітей. Введення омега-3 жирних кислот у раціон жінок, які годують груддю, покращує візуальний та нейропсихічний розвиток дітей, які отримують материнське молоко. Подібна дія виявлена в дітей на штучному вигодовуванні із застосуванням молочних сумішей, що містять ДГК.

Епідеміологічні дослідження показали, що існує залежність між вживанням омега-3 жирних кислот і розвитком психічних захворювань. У країнах, де риба є традиційним продуктом харчування, рівень захворюваності на маніакально-депресивним синдром та самогубств нижчий порівняно з країнами, де низький рівень вживання омега-3 жирних кислот. Проникнення західного типу харчування в Гренландію призвело до появи та збільшення числа депресій. Вивчення судин головного мозку показало, що прийом омега-3 жирних кислот покращує кровопостачання головного мозку та зменшує прояви депресії в осіб похилого віку.

ДГК бере участь у синтезі фосфатидилсерину — важливого фосфоліпіду нервової тканини. При дефіциті ДГК уміст фосфатидилсерину в нервових клітинах знижується, що може призвести до розвитку дегенеративних хвороб центральної нервової системи. Доведено, що вміст ДГК у гіпокампі людей, які страждають від хвороби Альцгеймера, суттєво знижений. Експериментально доведено, що омега-3 жирні кислоти відновлюють деякі параметри дофамінергічної нейротрансмісії, що відіграє важливу роль у поведінці та когнітивній здатності. Доведено, що додатковий прийом омега-3 жирних кислот покращує здібність до навчання у хворих, які перенесли травми мозку.

Сьогодні в світі проводиться 10 програм з вивчення впливу омега-3 жирних кислот на психічну діяльність.

Омега-3 жирні кислоти та мікроциркуляторне русло. Обмін між кров''ю та клітинами здійснюється на рівні мікроциркуляторного русла завдяки еритроциту. Еритроцит — єдина клітина, яка доходить до кінцевих ділянок мікроциркуляторного русла, транспортуючи до клітин кисень, інсулін, катехоламіни та інші речовини. Еритроцит проходить ділянки мікроциркуляторного русла, діаметр яких менший за діаметр еритроцита, завдяки своїй здатності пристосовуватися до діаметра судинного русла, тому стан клітинної мембрани має принципове значення для еритроцита. Зниження плинності клітинної мембрани, яку їй надають ПНЖК, підвищення жорсткості мембрани викликає гіпоксію клітин та їх загибель. Збільшення жорсткості клітинної мембрани еритроцита при цукровому діабеті в результаті глікозування значно поглиблює мікроциркуляторні порушення, сприяє розвитку діабетичної ретинопатії, ангіопатії нижніх кінцівок, нирок тощо. Омега-3 жирні кислоти за рахунок вбудовування в клітинні мембрани еритроциту знижують їх в''язкість, підвищують проникність та активність клітинних рецепторів, транспортних та сигнальних систем, функцію іонних каналів. Застосування омега-3 жирних кислот є важливим для хворих із цукровим діабетом.

Розроблено спеціальний індекс, що відображає вміст омега-3 жирних кислот в еритроцитах — сумарне вживання ЕПК та ДГК (омега-3-індекс) протягом тривалого часу. Показник омега-3-індексу в еритроцитах асоціюється з ризиком раптової смерті — при індексі вище 8 він низький, нижче 4 — високий.

Омега-3 жирні кислоти та стан серцево-судинної системи. Вплив омега-3 жирних кислот на стан серцево-судинної системи добре вивчений в багатьох дослідженнях. Одними з важливих механізмів дії омега-3 жирних кислот на стан серцево-судинної системи є їх вплив на синтез арахідонової кислоти, метаболіти якої викликають вазоконстрикцію (простациклін-2) та агрегацію тромбоцитів (тромбоксан-2). Омега-3 жирні кислоти: 1) пригнічують 2,6-десатуразу, що бере участь у синтезі арахідонової кислоти; 2) конкурують із арахідоновою кислотою в мембранах фосфоліпідів; 3) конкурують із арахідоновою кислотою на рівні циклооксигенази, результатом чого є зниження сильного індуктора агрегації тромбоксану А2 та утворення малоактивного тромбоксану А3; 4) є субстратом для синтезу простагландину-1, що є потужним дезагрегантом та вазодилататором. Результатом дії всіх цих факторів є:
— підвищення еластичності стінки судин та зниження АТ;
— зниження ендотеліальної дисфункції;
— пригнічення тромбогенезу, зменшення ризику інсульту, інфаркту міокарда;
— позитивні зміни в співвідношенні арахідонової кислоти, ЕПК та ДГК у фосфоліпідах міокарда, нормалізація сарколеми кардіоміоцитів та регуляція потоків іонів, зменшення β-адренергічної активності рецепторів, що в сукупності зменшує розвиток аритмій, ризик фібриляції шлуночків та раптову смерть;
— позитивний вплив на вміст ліпідів крові.

Одним із основних підтверджень позитивного впливу на серцево-судинну систему є епідеміологічні дослідження щодо частоти смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) з урахуванням вмісту в раціонах населення омега-6 та омега-3 жирних кислот. Дані наведені в табл. 2.

 

Більшість сприятливих впливів на стан серцево-судинної системи доведено в рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях із включенням великої кількості хворих. Показано, що дієта, яка містить 500–1000 мг/день жирних кислот, сприяє зниженню кардіологічної смертності, за даними різних авторів, на 29–50 %. У дослідженні DART, яке проводилося протягом 2 років та включало 2033 пацієнти після інфаркту міокарда, виявлено: дієта, що містила від 500 до 800 мг омега-3 жирних кислот щоденно, сприяла зменшенню на 29 % усіх випадків смертності та на 27 % — від інфаркту міокарда. В дослідженні GISSI Prevenzione, в якому брали участь 11 324 пацієнти після інфаркту міокарда, які отримували різні середники вторинної профілактики, включаючи антитромбоцитарні, гіполіпідемічні препарати, β-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та омега-3 жирні кислоти в дозі 1000 мг на день із вітаміном Е, виявлено, що додаткове призначення 1 г/день омега-3 ПНЖК із риб''ячого жиру протягом 3,5 року привело до зниження загальної смертності на 20 %, ІХС — на 32 %, нефатального мозкового інсульту — на 16 %, раптової смерті — на 45 %. Спостереження упродовж 14 років 80 тис. американок середнього віку показало, що вживання омега-3 жирних кислот 2–3 рази на тиждень зменшує ризик інсульту майже в 2 рази.

Завдяки виявленим позитивним ефектам на серцево-судинну систему омега-3 ПНЖК увійшли в останні рекомендації Американського товариства кардіологів і Українського кардіологічного товариства з лікування хворих із патологією ССС.

Омега-3 жирні кислоти при запальних та алергічних захворюваннях. Омега-3 жирні кислоти виявляють протизапальні властивості при запальних процесах різної етіології завдяки антагоністичним властивостям що до арахідонової кислоти та її метаболітів. Омега-3 жирні кислоти зменшують синтез прозапального лейкотрієну В4, сприяють змінам активності протеїнкінази С, впливам на характер Т- і В-клітинної відповіді, збільшують секрецію лімфокінів, клітинну проліферацію. Вказані властивості дозволяють рекомендувати застосування препаратів омега-3 жирних кислот у лікуванні запальних та дистрофічних захворювань суглобів, автоімунних хвороб — хвороби Крона, гломерулонефриту, системного червоного вовчака, захворювань шкіри, бронхіальної астми та інших. Протизапальна дія омега-3 ПНЖК дозволяє застосовувати їх для лікування запальних та дистрофічних хвороб суглобів. Омега-3 ПНЖК включені в схеми протиревматичної терапії в комбінації з іншими середниками та отримали визнання Європейської антиревматичної ліги (EULAR 2003, 2004, 2007). Застосування омега-3 жирних кислот дозволяє зменшити дозу глюкокортикоїдів, нестероїдних протизапальних середників, які на відміну від омега-3 жирних кислот мають ряд побічних негативних ефектів.

 

Висновок

Як було показано вище, за допомогою харчового раціону складно ввести необхідну кількість омега-3 жирних кислот. Ситуація погіршується також тим фактом, що сучасна харчова промисловість у виробництві харчових продуктів використовує кулінарний жир, маргарини, рослинні олії, багаті на омега-6 жирні кислоти та трансжирні кислоти, що на фоні зниженого вживання омега-3 жирних кислот поглиблює дисбаланс між квотою омега-6 та омега-3 жирних кислот у бік збільшення надходження в організм омега-6 жирних кислот. Для вирівнювання вказаного дисбалансу рекомендований додатковий прийом препаратів омега-3 жирних кислот. Рекомендована доза омега-3 жирних кислот для здорових не менше 1,1–1,4 г на день, із них 1,1 г ліноленової та 0,3–0,4 г ЕПК та ДГК. Середня доза омега-3 жирних кислот у лікувальних раціонах має становити від 3–9 г на добу.

З цього приводу призначення препарату Вітрум® Кардіо Омега-3 виробництва компанії «Юніфарм, Інк.» (США), який містить у капсулі 300 мг ЕПК і 200 мг ДГК, а також 2 мг вітаміну Е, що відповідає принципам ідеального жиру і може бути додатковим джерелом омега-3 жирних кислот. З профілактичною метою добова доза має становити одну капсулу, з лікувальною — дві-три капсули на добу.


Список литературы

1. Аронов Д.М. Сердечно-сосу­дистая система и Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты // Здоровье Украины. — 2006. — № 24/1. — С. 71.

2. Галявич А.С., Салахова Л.Р. Нарушение обмена жирных кислот при атеросклерозе и возможности его коррекции // Кардиология. — 2006. — № 12. — С. 30-31.

3. Исаев В.А. Полиненасыщенные жирные кислоты и их роль в мозговом кровообращении // http // www.frinita.ru.

4. Курята А.В., Фролова А.Е. Перспективы применения Омега-3 ПНЖК у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями и хронической почечной недостаточностью // Здоровье Украины. — 2008. — № 6(187). — С. 61.

5. Мазур И.А., Чекман И.С., Беленичев И.Ф. и др. Метаболитотропные препараты. — Запорожье, 2007. — 304 с.

6. Мартынов А.И., Чельцов В.В. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в кардиологической практике. Методические рекомендации. — 2007. — № 2, 4. — 16 с.

7. Прохорович Е.А. Полиненасыщенные жирные кислоты класса омега-3 в профилактике и лечении артериальной гипертонии и ее осложнений // Практикующий врач. — 2006. — Т. 1, 2–5.

8. Топчий И.И., Горбач Т.В., Кириенко А.Н., Денисенко В.П. Влияние Омега-3 ненасыщенных кислот на показатели антиоксидантных систем, гемодинамику и метаболизм оксида азота у больных с диабетической нефропатией и артериальной гипертензией // Кровообращение и гемостаз. — 2007. — № 3. — С. 68-72.

9. Bourre J.M. Роль ненасичених жирних кислот (особливо омега-3) у головному мозку в різному віці та протягом старіння // J. Nutr. Health Aging. — 2004. — 8(3). — 163-174.

10. Bourre J.M. Oмега-3 жирні кислоти в психіатрії // Med. Sci (Paris). — 2005. — 21(2). — 216-221.

11. Fegan P.G., Macleod K.M., Toke I.E., Shore A.C. Omega-3 NEFA: vascular implications // Eur. Heart I. — 2002. — 23. — 185-187.

12. McLanghlin J., Middaugh J., Boudrean D. et al. Adipose tissue trigly­ceride fatty acide and atherosclerosis in Alaska Natives and non-Natives // Atherosclerosis. — 2005. — 181. — 353-362.

13. Frangou S., Lewis M., McCrone P. Ефективність ейкозапентаєнової кислоти у біполярній депресії: рандомізоване подвійно-сліпе плацебо-контрольоване дослідження // Br. J. Psychiatry. — 2006. — 188. — 46-50.

14. Tiemeier H. et al. Склад плазмових жирних кислот та депресія пов''язані зі старінням. Дослідження, проведене у м. Роттердамі // Am. J. Clin. Nutr. — 2003. — 78(1). — 40-46.

Похожие статьи

Шляхи запобігання перинатальним втратам при артеріальній гіпертензії у вагітних
Авторы: Танько О., Коровай С., Самойлова М., Рєзанова А., Пеннер К. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна; Харківський міський перинатальний центр, м. Харків, Україна; Харківський міський клінічний пологовий будинок № 7, м. Харків, Україна
Газета «Новости медицины и фармации» Акушерство и гинекология (582) 2016 (тематический номер)
Дата: 2016.07.22
Рубрики: Акушерство и гинекология
Разделы: Клинические исследования
Авторы: В.О. Сергієнко, О.О. Сергієнко, А.М. Урбанович Національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра ендокринології Львів; Т.Р. Махневич Національний університет ім. Івана Франка, кафедра біохімії, Львів
Международный эндокринологический журнал 1(1) 2005
Дата: 2008.02.27
Рубрики: Эндокринология
Авторы: Г.А. Анохіна, д.м.н., професор Кафедра гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
Газета «Новости медицины и фармации» Гастроэнтерология (323) 2010 (тематический номер)
Дата: 2010.08.09
Роль довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у харчуванні немовлят
Авторы: Добрянський Д.О. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Журнал «Здоровье ребенка» 4 (64) 2015
Дата: 2015.12.08
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру