Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 5(311) 2010

Back to issue

Дієтотерапія функціональних порушень шлунково-кишкового тракту в дітей першого року життя

Authors: С.Л. Няньковський, О.С. Івахненко, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

print version


Summary

Функціональні порушення травної системи (ТС) часто зустрічаються майже в усіх дітей раннього віку. Педіатри знають, що не можна знайти дитини, у якої би не зустрічалися зригування або блювання, метеоризм або кишкові коліки, рідкі випорожнення або запори. Ці симптоми можуть бути або незначно вираженими і практично не турбувати батьків, або значно порушувати стан дитини і погіршувати якість життя цілої родини, змушуючи батьків звертатися до лікаря, застосовувати різноманітні рослинні чаї, ферментні препарати, проводити різноманітні аналізи та дослідження. Якщо такі симптоми є поодинокими, вони часто мають випадковий характер, проте якщо вони повторюються і стають більш надокучливими, то слід подумати про функціональні порушення травної системи малюка, що пов’язані з анатомо-фізіологічними особливостями дитини, яка адаптується до умов навколишнього середовища і харчування. Такі стани часто вимагають певних корекційних заходів щодо особливостей харчування і догляду за дитиною. Якщо симптоми наростають, супроводжуються порушенням фізичного розвитку дитини, ознаками гіпотрофії, слід подумати про органічне захворювання травної системи малюка, що вимагає ретельного лабораторного та інструментального обстеження дитини із застосуванням сучасних медичних технологій [3, 6, 9, 16].
Функціональні порушення травної системи у малюків є відносно безпечними, не супроводжуються структурними змінами слизової оболонки травної системи, зазвичай розвиваються поступово, переважно в дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні. Проте вони можуть призводити до значних порушень моторної та секреторної функцій, розвитку стійких рефлюксів, дискінезій, дисбактеріозу, порушень імунного захисту. Унаслідок поступового розвитку дисферментозу й дисбактеріозу порушується процес травлення та всмоктування, збільшується ризик харчової непереносимості та різноманітних вторинних захворювань (у першу чергу з боку органів травної системи), гіпотрофії. Тому вчасна корекція функціональних порушень травної системи в дітей є важливим завданням практичної педіатрії [9, 16].

Важливим моментом розвитку функціональних порушень травної системи в дітей раннього віку є невідповідність між функціональними можливостями ТС і харчуванням дитини. Групою високого ризику слід вважати дітей з недостатнім гестаційний віком через більш пізній старт і затримку дозрівання секреторної, ферментативної і моторної функцій. Другою і, можливо, основною групою ризику слід вважати дітей, які через різноманітні причини перейшли на штучне вигодовування і отримують цільне (немодифіковане) коров''яче молоко або певні суміші та каші, що не відповідають функціональним можливостям ТС дитини. Третьою, достатньо чисельною групою дітей можна вважати таких, у яких внаслідок гострих інфекційних захворювань і застосування антибактеріальних препаратів розвинулась вторинна ферментна (переважно лактазна) недостатність, мальдигестія, мальабсорбція і дисбактеріоз. У відновний період після гострого захворювання може значно погіршитися харчова толерантність, що буде вимагати зміни звичайного харчування дитини із застосуванням спеціальних сумішей. Подекуди причинами функціональних порушень ТС у малюка можуть бути соціальні умови, особливості побуту і навіть психічного та гормонального фону матері, що буде вимагати певних цілеспрямованих заходів [1, 2, 7, 8].

Найбільш часто в повсякденній практиці педіатрів і сімейних лікарів у дітей першого року життя зустрічаються синдром зригування і блювання, коліки в немовлят, функціональний запор та функціональна діарея. Практично всі ці випадки вимагають застосування лікувальних і профілактичних заходів [9].

В основі першочергових заходів, які застосовуються при розвитку функціональних порушень ТС лежить корекція харчування дитини. Якщо дитина знаходиться на природному вигодовуванні, то задача спрощується. Необхідно зберегти грудне вигодовування, але певною мірою впорядкувати вигодовування дитини і харчування матері. Якщо дитина знаходиться на штучному вигодовуванні, то після аналізу можливих причин розвитку функціональних порушень ТС часто виникає потреба у заміні молочної суміші і застосуванні такої суміші, яка максимально адаптована до проблемних моментів травної системи дитини раннього віку і є максимально комфортною для сприйняття дитиною в якості замінника грудного молока. Прикладом такої суміші, що може бути використаною при більшості функціональних порушень травної системи в дітей першого року життя, які знаходяться на штучному вигодовуванні, може бути адаптована молочна суміш Nutrilon Комфорт фірми Nutricia.

Що ж забезпечує такий профілак­тично-лікувальний ефект суміші Nutrilon Комфорт?

По-перше, це унікальний комплекс олігосахаридів, який має назву IMMUNOFORTIS, що розроблений у відомій науковій лабораторії Numico Recerch і який складається з галактоолігосахаридів (GOS) і фруктоолігосахаридів (FOS) у співвідношенні 9 : 1, у концентрації 0,8 г/100 г сухої суміші. Цей комплекс GOS/FOS не руйнується кислотою шлунка і травними ензимами, досягає товстої кишки в незміненому стані, де діє як важливий природний пребіотик, формуючи оптимальні умови для розвитку нормальної мікрофлори кишок, забезпечуючи потребу епітеліальних клітин та інтестинальної імунної системи у необхідних метаболітах. Отже, при застосуванні суміші Nutrilon Комфорт ми отримуємо ефект нормалізації мікробіоценозу кишок, покращення їх бар''єрних функцій та посилення харчової толерантності. Крім того, олігосахариди нормалізують консистенцію та частоту випорожнень, наближаючи цей ефект до параметрів грудного вигодовування. Отже, ця суміш є корисною як при функціональних діареях на фоні дисбактеріозу кишок, так і при функціональних запорах [4, 5, 10, 11–13, 17].

По-друге, це частково гідролізований білок. Білки складаються з довгих ланцюгів, які збудовані з амінокислот і утворюють складні структури, чутливі до змін рН і температури. Перетравлювання протеїну починається в шлунку, де соляна кислота активує ферменти, що містяться в слизовій оболонці шлунка. Низький рН та активовані ферменти призводять до гідролітичного розриву протеїнів і часткого перетворення протеїнів у поліпептиди (коротші ланцюжки амінокислот), які у подальшому гідролізуються ферментами підшлункової залози і слизової оболонки війчастого епітелію кишок спочатку в низькомолекулярні пептиди, а потім в амінокислоти та абсорбуються клітинами слизової оболонки тонких кишок. Оскільки протеїн у Nutrilon Комфорт частково гідролізований, ця форма протеїну вже частково перетравлена і це істотно полегшує подальше засвоювання суміші. Крім того, такий протеїн має суттєво менші алергізуючі властивості, що дозволяє використовувати суміші для дітей з ризиком алергічних реакцій і порушень харчової толерантності. Відносна ефективність перетравлювання протеїну може бути виміряна також швидкістю спорожнення шлунка і часом проходження їжі травним каналом. Кілька контрольованих досліджень довели, що швидкість спорожнення шлунка у разі харчування сумішами з гідролізатом білку подібна до швидкості спорожнення шлунка у разі природного вигодовування грудним молоком. У разі харчування коров''ячим молоком, стандартними сумішами і сумішами з перевагою казеїну швидкість спорожнення шлунка суттєво сповільнюється. Подібна закономірність була визначена и у разі харчування недоношених дітей [1, 9, 16].

Сучасні дослідження доводять, що білок коров''ячого молока може викликати ряд порушень функцій травного каналу, у тому числі коліки. У контрольованих дослідженнях було доведено, що в більшості дітей кишкові коліки зникають, коли їх переводять на харчування сумішами з гідролізованим протеїном. Цей підхід ви­явився значно більш ефективним, ніж переведення дітей на вигодовування соєвими сумішами. Отже, використання гідролізованих білків обумовлює нормальне просування суміші по травному каналу, легкість перетравлювання й усмоктування їжі [9, 16].

Крім того, дослідниками було зазначено, що харчування з гідролізованим білком забезпечує м''якші випорожнення у дитини порівняно з дітьми, які отримували стандартні суміші. Кілька дослідників доводять, що хронічний запор можна віднести до несприймання протеїнів коров''ячого молока. Було зазначено, що в 78 % дітей, у яких у харчуванні білок коров''ячого молока був замінений на гідролізований, запор зник і знову з''явився через 48–72 год після відновлення харчування з коров''ячим молоком. Це дозволило виробити рекомендації щодо заміни дітям із запорами харчування на основі коров''ячого молока на використання сумішей з 100% гідролізованою сироваткою замість застосування проносних засобів [1, 9, 10].

По-третє, це наявність помірної кількості полісахаридів. Відомо, що малюки можуть перетравити помірну кількість полісахаридів. До того ж полісахариди дещо збільшують в''язкість суміші, що, у свою чергу, допомагає підтримати рівне і більш контрольоване приймання їжі, зменшити зригування. Використання полісахаридів сприяє зменшенню алергенності її протеїнового компоненту, збільшенню спокою та часу сну дитини після їди. Активність амілази слини та підшлункової залози, яка бере участь у розщепленні полісахаридів, знижена в дітей першого місяця життя, проте це повністю компенсується наявними глюкоамілазою і мальтозою [6].

По-четверте, це менша кількість лактози в суміші. Зменшення вмісту лактози в сумішах Nutrilon Комфорт допомагає істотно зменшити можливість появи кишкових колік у новонароджених і дозволяє використати суміш у дітей з частковим або тимчасовим несприйманням лактози. Замість 7–8 г/100 мл приготовленого харчування, як у сумішах, де лактоза є основним джерелом вуглеводів, концентрація лактози становить тільки 3,1 г/100 мл (Nutrilon Комфорт 1) або 2,9 г/100 мл (Nutrilon Комфорт 2). І останнє — це оптимізований склад жирового компоненту суміші Nutrilon Комфорт.

Відомо, що в грудному молоці і дитячих сумішах приблизно 45–50 % енергії акумульовано в жирах. Пальмітинова кислота — це основна насичена жирна кислота в грудному молоці та сумішах. У сумішах, що пропонуються сьогодні, міститься стільки ж жирів, як і в грудному молоці, проте вони можуть відрізнятися за профілем жирних кислот. Жировий склад сумішей Nutrilon Комфорт характеризується вмістом пальмітинової кислоти в бета-позиції прикріплення до молекули тригліцериду (як у грудному молоці), тоді як звичайні суміші часто містять пальмітинову кислоту в альфа-позиції, що має істотне значення для перетравлення, абсорбції й наступного метаболізму жиру. Якщо пальмітинова кислота знаходиться в альфа-позиції, то в кишках під дією панкреатичної ліпази вона вивільняється, зв''язує кальцій і утворює нерозчинні жирно-кислі мила, які виділяються з випорожненнями. При цьому істотно зменшується усмоктування жирів, що знижує енергетичну цінність суміші, зменшується усмоктування кальцію, що призводить до порушення мінералізації кісток. Крім того, кальцієві мила жирних кислот змінюють консистенцію випорожнень, істотно їх ущільнюють, «цементуючи» останні, порушують перистальтику, що часто призводить до появи функціональних запорів у дітей. У той же час пальмітинова кислота, естерифікована в бета-позиції молекули гліцеролу, ефективно захоплюється ентероцитами слизової оболонки кишок як моногліцерид без попереднього розщеп­лення, що не змінює консистенцію випорожнень, сприяє збільшеному усмоктуванню кальцію, необхідному для мінералізації костей, і використовується як важливий енергетичний субстрат дитячого харчування [6, 9].

До того ж оновлений Nutrilon Комфорт 1 містить нуклеотиди та поліненасичені довголанцюгові жирні кислоти, які сприяють дозріванню ЦНС і імунної системи дитини, а також сприяють оптимальному розвитку сітківки ока та формуванню зорової функції й гостроти зору в дитини.

В останні роки в Україні була проведена серія клінічних досліджень, які засвідчили ефективність профілактичного й лікувального застосування суміші Nutrilon Комфорт у дітей з функціональними порушеннями травної системи у дітей [1, 4–7, 9].


Similar articles

Authors: С.Л. НЯНЬКОВСЬКИЙ, О.С. ІВАХНЕНКО, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"News of medicine and pharmacy" 5-6(272-273) 2009
Date: 2009.04.17
Authors: С.Л. НЯНЬКОВСЬКИЙ, д.м.н., професор; О.С. ІВАХНЕНКО, к.м.н., Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна
"News of medicine and pharmacy" 11(217) 2007
Date: 2007.11.22
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Modern possibilities of diet therapy for functional disorders  of the gastrointestinal tract in infants
Authors: Шадрін О.Г., Місник В.П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №3, 2018
Date: 2018.07.04
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: С.Л. Няньковський, д.м.н., професор О.С. Івахненко, к.м.н. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"News of medicine and pharmacy" 5(209) 2007
Date: 2009.10.19
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue