Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Дерматология (319) 2010 (тематический номер)

Back to issue

Ліпіди крові та поту у хворих на псоріаз

Authors: А.В. Андрашко, Ужгородський національний університет

print version

Вступ

Порушення ліпідного обміну в організмі веде до серйозних змін в органах і тканинах, що пов''язане з якісним і кількісним складом вищих жирних кислот (ЖК), які входять до складу ліпідів. Зміни жирнокислотного складу ліпідів впливають на фізичні властивості біологічних мембран, причому збільшення кількості насичених ЖК різко підвищує жорсткість мембран, а переважання ненасичених ЖК призводить до наростання їх текучості [3]. Висока метаболічна активність ненасичених ЖК, участь їх у структурно-функціональних взаємозв''язках біологічних мембран визначають важливість вивчення цього класу ліпідів при патологічних станах. У доступній нам літературі мало інформації про якісний і кількісний склад вищих ЖК у крові й поті хворих на псоріаз [1]. Метою наших досліджень є вивчення жирнокислотного складу ліпідів крові (плазма та еритроцити) й поту у хворих на псоріаз методом газорідинної хроматографії.

 

Матеріали і методи

Досліджені 56 хворих на псоріаз віком 18–72 роки. Для контролю використовували лабораторні дані пацієнтів цієї ж вікової групи (15 осіб). Діагноз встановлювали на основі анамнестичних даних, клінічного, лабораторного та інструментального обстеження. Підготовку біологічних проб та газохроматографічний аналіз здійснювали за методикою [2].

Результати газохроматографічного аналізу ліпідів крові наведені в табл. 1, поту — у табл. 2. При порівнянні конт­рольних показників ліпідів плазми й поту виявлена відмінність у співвідношенні насичених і ненасичених ЖК. Зокрема, жирнокислотний склад ліпідів поту контрольної групи відрізняється ненасиченістю за рахунок пальмітинової ЖК і зниженням рівня насичених ЖК за рахунок лінолевої й арахідонової ЖК.

 

Очевидно, така відмінність у жирнокислотній формулі ліпідів плазми й поту фізіологічно обумовлена. Проведені дослідження показали, що у хворих на псоріаз у плазмі крові порівняно з контролем характерним є вірогідне підвищення насиченості ліпідного комплексу за рахунок пальмітинової ЖК, зниження ненасиченості ліпідів плазми за рахунок вірогідного зменшення лінолевої ЖК. Однак сума поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) не була зниженою при наявності в плазмі хворих на псоріаз на відміну від ненасичених ЖК, таких як лінолева й ейкозотрієнова, у пацієнтів контрольної групи. Інші кислоти одночасно не можуть служити попередниками утворення біорегуляторів типу простагландинів, лейкотрієнів або ейкозаноїдів і тому можуть сприяти алергічній перебудові організму. Їх сума у хворих, які обстежувалися, виявилася рівноцінною рівню арахідонової ЖК у контролі. При порівнянні контрольних показників ліпідів еритроцитів і поту також виявлена відмінність, що полягає в підвищенні насиченості ліпідного комплексу поту за рахунок пальмітинової ЖК і зниженні рівня ПНЖК за рахунок арахідонової ЖК, що, імовірно, фізіологічно обумовлено. В еритроцитах хворих на псоріаз також виявлені зміни жирнокислотної формули крові, що характеризується вмістом лінолевої й ейкозотрієнової ЖК (у сумі 22,0 ± 1,0 %), тоді як у контрольних дослідженнях ці ЖК не виявлені. У здорових осіб (конт­роль) рівень арахідонової ЖК становив 13,9 ± 0,7 %, тоді як у хворих на псоріаз вона була наявна в слідових кількостях. У жирнокислотному складі ліпідів поту у хворих на псоріаз вірогідна відмінність від контролю полягала в надлишку лінолевої та ейкозотрієнової ЖК (суми становили 22,0 ± 1,9 % і 1,9 ± 0,4 % відповідно), а також у зниженому вмісті пальмітинової ЖК, що вплинуло на рівень ненасиченості ліпідів поту. Дані табл. 2 чітко відображають відмінність у вмісті трьох груп ЖК у поті пацієнтів контрольної групи. У складі поту здорових осіб найбільшою є частка насичених ЖК — 58,6 %, частка ненасичених ЖК — 41,5 %, значно менше поліненасичених ЖК — 13,5 %. Імовірно, така відмінність у жирнокислотній формулі ліпідів поту фізіологічно обумовлена й відображає біохімічні властивості перебігу обмінів ліпідів у шкірі здорових людей. При обстеженні хворих на псоріаз нами виявлені значні відмінності спектра ліпідів у них порівняно з контрольними показниками. Якщо загальне співвідношення окремих груп ЖК у поті хворих на псоріаз зберігається, то кількісний склад вірогідно змінюється. При цьому вміст насичених ЖК збільшується в 1,2 раза, уміст ненасичених ЖК зменшується в 1,42 раза, а поліненасичених ЖК — у 1,36 раза. Підвищений рівень насичених ЖК та зниження рівнів ненасичених та поліненасичених ЖК у поті при псоріазі відбиває ті особливості обміну речовин (зокрема, ліпідного обміну в шкірі), які властиві псоріазу в прогресуючій стадії. У хворих на псоріаз відмічається невірогідне збільшення пальмітинової кислоти та вірогідне підвищення стеаринової й ліноленової. При цьому вірогідно зменшується кількість олеїнової та лінолевої кислот, що особливо важливо, реєструється відсутність арахідонової ЖК — головного метаболіту біологічних регуляторів. Крім цього, для хворих на псоріаз характерним є вірогідно знижений рівень суми поліненасичених ЖК трієнового ряду. Рівень зниження становить 3,5. Такі дані досліджень умісту трьох груп ліпідів та спектра основних ЖК у поті хворих на псоріаз вказують на активацію процесу ліпідної пероксидації в організмі хворих на псоріаз.

Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що жирнокислотний склад поту може бути інформативною характеристикою при оцінці порушень ліпідного обміну в організмі, атравматичність забору біологічного матеріалу має велику перевагу для серійних досліджень у клінічних умовах. 


Bibliography

1. Андрашко Ю.В. Вивчення показників крові та поту у хворих на псоріаз // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». — 1999. — Вип. 9. — С. 65-67.

2. Андрашко Ю.В., Коляденко В.Г., Брюзгіна Т.С. Перспективність вивчення ліпідних показників поту у осіб з шкіряними та алергічними захворюваннями // Праці IV Міжнародної конференції «Нові інформаційні технології у медицині та екології». — Ялта, 1998. — Ч. 1. — С. 141-143.

3. Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Раздайбедін С.Н., Брюзгіна Т.С. Газохроматографічне визначення спектра жирних кислот ліпідів поту // Клін. лаб. діагностика. — 1993. — № 6. — С. 9-11.

4. Титов В.Н. Атеросклероз ХХІ століття // Клінічна лабораторна діагностика. — 1998. — № 1. — С. 8-9.


Back to issue