Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология и иммунология (322) 2010 (тематический номер)

Вернуться к номеру

Алергенні спори у повітрі м. Вінниці: лідирує кладоспоріум, альтернарія на шостій позиції

Авторы: В.В. Родінкова, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова; О.С. Білоус, Вінницька міська поліклініка № 2

Версия для печати


Резюме

Алергії є найбільш частою причиною розвитку хронічних хвороб у розвинених країнах та медичною, соціальною та економічною проблемою, актуальність якої надалі зростає [20] у цих країнах та в Україні, де спостерігається стала тенденція до росту алергічної патології [6].
Найбільший вплив на розвиток алергічних патологій мають повітряні алергени, що є досить великою часткою складної будови (пилок, плісняві гриби, водорості, мікрокліщі, частинки комах і рослин, епідерміс тварин) [4]. Повітряні алергени можуть викликати алергічні реакції при потраплянні в дихальні шляхи [1]. З вищезгаданих повітряних алергенів найменш дослідженими є спори грибів, що відіграють важливу роль у виникненні алергічних процесів [8].

Завдяки величезній різноманітності й винятковій здібності до виживання в різних кліматичних умовах гриби поширені всюди. Гриби, що знаходяться в будинках, часто служать причиною цілорічних алергічних захворювань. Алергічні захворювання, викликані грибами, перебігають із періодичними загостреннями, обумовленими підвищенням концентрації грибів у атмосферному повітрі [3].

Кращий спосіб профілактики алергії до грибів — постійний контроль за їх умістом у довкіллі та боротьба з ними [2, с. 22-25]. Тому у Вінницькому національному медичному університеті за підтримки Європейської аеро­алергологічної мережі (European Aeroallergen Network, EAN) та Німецької національної мережі інформації пилку (Stiftung Deutscher Polleninformationsdienst) й у рамках програми «Здоров''я нації» у 2009 році було розпочато моніторинг пилку рослин та спор грибів, які поширюються в повітрі міста Вінниці.

Для аеромоніторингу спор, а також пилку в атмосфері міста Він­ниці використовується повітряний пробовідбірник британського виробництва Буркард (Burkard), який є стандартним волюметричним приладом для постійного відбору зразків повітря протягом сезону палінації [13, 18].

Об''єктом дослідження, характер поширення якого є предметом обговорення даної статті, були спори різних класів грибів порядків Ascomycota, Basidiomycota та Deuteromycota.

За звітний період було відібрано 24 зразки повітря м. Вінниці. Тривалість відбору кожного зразка становила 1 тиждень.

 

Результати дослідження та їх обговорення

Аналізуючи отримані у процесі аеробіологічного моніторингу дані, ми скористалися програмами статистичної обробки річних концентрацій спор Європейської аеро­алергологічної мережі [11].

Для оцінки концентрації таксонів після статистичної обробки даних у системі EAN була використана загальна шкала оцінки американського аеропалінолога Девіда А. Френца [12]. Він ранжував концентрацію пилку та спор у повітрі за категоріями, наведеними в табл. 1.

 

Упродовж звітного періоду було зареєстровано 44 таксономічних одиниці спор грибів, що поширбються в повітрі над містом Вінницею. Вони характеризувались наявністю в повітрі протягом усього періоду спостереження. Однак кількість різних таксонів різнилась залежно від місяця палінаційного періоду 2009 року.

Порівняння загальної кількості зібраного пилку та спор наймасовіших представників аеропалінологічної флори показало, що частка зібраних спор становить 96 % від загальної кількості біологічних часток, зібраних за рік (рис. 1).

Найбільше, 75 % (рис. 2) від загальної кількості, було зібрано спор пектиноруйнівних пліснявих аеробних грибів роду Cladosporium з відділу незавершених грибів (Deuteromycota). За літературними даними, Cladosporium зустрічається у всіх країнах світу [5] та викликає буру або оливкову плямистість у рослин [8]. Він легко переноситься повітрям і потрапляє в дихальні шляхи, що за наявності певних факторів призводить до розвитку алергічних захворювань, риніту, бронхіальної астми та пневмонії [3].

 

І хоча спори кладоспоріуму реєструвалися з початку терміну спостереження і всього впродовж 191 дня, сезон споруляції цих грибів у повітрі, коли кількість зібраних спор перевищила 1 % від загальної, зібраної за рік, розпочався 8 червня. Закінчився сезон 18 жовтня. Пік у 6716 спор/м3 спостерігався 29 червня (табл. 2). Такий пік корелює з високою кількістю спор грибів у повітрі [12]. Всього високі концентрації кладоспоріуму, вищі за 2500 спор/м3, реєструвались упродовж 29 днів сезону палінації (рис. 3), здебільшого в період з 13 червня по 23 липня (табл. 2).

 

На другому місці за кількістю зібраних спор у Вінниці були представники відділу сумчастих грибів (Ascomycetes), так звані аскоспори (Ascosporа), які разом становили 15 % від річної кількості зібраних спор (рис. 2).

Найбільшою серед сумчастих грибів концентрацією у повітрі Вінниці характеризувались спори родів Didymella та Leptoshaeria, відомі позитивними результатами шкірних проб пацієнтів [16]. Частка цих таксонів становила 6 та 3 % відповідно (рис. 2).

Рід Didymella об''єднує близько 100 видів. Деякі представники цього роду — паразити (переважно в конідіальній стадії) та наносять шкоду сільськогосподарським культурам [7]. Період поширення спор грибів роду Didymella був зареєстрований з 12 червня по 16 серпня (рис. 4). Пік палінації припадав на 25 липня і становив 1880 спор/м3, що відповідає помірній концентрації спор у повітрі (табл. 2). Найвищі концентрації спор таксону, окрім пікової, спостерігались 4, 26–27 липня.

 

Ураження рослин відбувається і аскоспорами Leptosрhaeria, що утворюються восени. Спори уражають качанну, цвітну, брюссельську капусту, брукву, турнепс, кольрабі, редис, гірчицю, ріпу та інші види хрестоцвітих культур [21].

Пік палінації роду Leptoshaeria у Вінниці припав на 7 серпня і становив 1826 спор/м3, що відповідає помірній концентрації для цієї категорії [12]. Період активного спороутворення роду тривав з 29 травня по 27 жовтня (табл. 2). В інші дні досліджуваного періоду концентрація спор роду Leptoshaeria не перевищувала низьких значень (рис. 5).

Решта аскоспор, які при ідентифікації групуються в одну категорію, становили 6 % (рис. 2) від зібраної річної кількості спор у повітрі Вінниці.

Спори реєструвались упродовж 153 днів, а період споруляції цієї групи тривав з 29 травня по 15 вересня (табл. 2). Пік концентрації у 2274 спор/м3, що відповідає високим значенням [12], припав на 13 липня (рис. 6). У решту днів періоду спостереження реєструвались низькі або помірні значення концентрації спор цього таксону. ­Зокрема, помірною, тобто вищою за 900 спор/м3, концентрація аско­спор була 26 червня (1374 спор/м3) та 4 липня (1453 спор/м3).

 

Цікаво, що піки всіх типів аскоспор реєструвались у Вінниці у ті ж самі періоди (рис. 7). Це може бути пояснене кореляцією появи аскоспор у повітрі з вологістю повітря: найчастіше спори цієї групи реєструються в дощову погоду [19].

Крім аскоспор відносно масивною палінацією вирізнялись спори сажкових грибів порядку Ustilaginales відділу справжні гриби, або базидіоміцети (Basidio­mycota), яких було зібрано 4 % від загальної річної кількості спор (рис. 2).

Представники сажкових грибів зустрічаються повсюдно. Особливо багато шкоди сажкові гриби завдають хлібним злакам [9]. Спори грибів цього порядку реєструвались у Вінниці впродовж 125 днів досліджуваного періоду. Сезон споруляції стартував 8 травня та закінчився 11 вересня (табл. 2). Пік із концентрацією 1216 спор/м3, що корелює з помірними значеннями [12], припав на 2 вересня (рис. 8).

 

Спори роду Alternaria відділу незавершених грибів (Deuteromycota), відомі своєю алергенністю [9, 10, 14], у річному підсумку становили 4 % від загальної кількості зібраних за рік спор та за масивністю поширення посіли 6-те місце після всіх вищеперерахованих таксонів (рис. 2).

Альтернарія зустрічається на багатьох рослинах і інших субстратах — грунт, злаковий силос, гнила деревина, компост, гнізда птахів та різні лісові рослини. Середовище існування у квартирах — ванні та душові кімнати [5]. Альтернарія виділяє токсини, що мають сильні канцерогенні та алергенні властивості та викликають сухий кашель, утруднене дихання, нежить, сльозотечу, кропивницю [2, с. 22-25].

У Вінниці поодинокі спори Alternaria реєструвались починаючи з травня, всього впродовж 175 днів, але сезон палінації тривав від 15 червня по 13 жовтня (табл. 2). Пік палінації альтернарії припав на 11 липня (рис. 9) та становив 336 спор/м3, що корелює з низькими значеннями концентрації спор [12] у повітрі.

Наступними за масивністю палінації в 1 % (рис. 1) кожен були спори іржастих грибів порядку Uredinales відділу базидіомікотових грибів (Basidiomycota), а також спори роду Epicoccum порядку незавершених грибів (Deuteromycota).

Іржасті гриби порядку Uredinales поширені по всій земній кулі. Викликають іржу в багатьох культурних, а також у сільськогосподарських важливих дикоростучих рослин (льон, хвоя, зернові та бобові культури, груші, троянди, малина, кавове дерево) [22].

Іржасті гриби реєструвались у Вінниці 131 день упродовж усього досліджуваного періоду, але час споруляції почався 26 травня та закінчився 2 вересня (рис. 10). Пік із низьким значенням 689 спор/м3 був зареєстрований 23 серпня (табл. 2).

 

Спори грибів роду Epicoccum, що має всесвітнє поширення, поодиноко реєструвались із початку сезону дослідження всього впродовж 120 днів, але період споруляції цього таксону розпочався 25 червня і закінчився 24 вересня (табл. 2) з низьким піком у 70 спор/м3, що був зареєстрований 14 липня (рис. 11).

Epicoccum — причина розкладу рослин, грунту, паперу та тканин. Він часто зустрічається в мертвих тканинах, був виділений із хлібних злаків, плодів, забрудненої прісної води, компосту, комах, людської шкіри та слини. Наявність конідій в атмосфері є максимальною при спокійній, сухій погоді. Гриб Epicoccum показав найбільші позитивні реакції при шкірних пробах у пацієнтів з алергією у штаті Міссурі, США [17].

Крім названих, у повітрі Він­ниці в незначній кількості були зареєстровані спори наступних порядків відділу сумчастих грибів (Ascomycota): Peronosporales та Xylariales, а також спори родів Ascobolus, Melanospora, Pleospora, Sporormiella, Chaetomium, Phaerosphaeria, Erysiphales, Paraphaerosphaeria.

Відділ базидіомікотових (Basidiomycota) грибів був представлений у повітрі невеликими концентраціями спор родів Agrocybe, Coprinus, Ganoderma, Teleophora, Chlorophylum, Calvatia, Pisolithus, Scleroderma, Boletus, Puccinia.

Зареєстровані спори представників відділу Deuteromycota належали грибам наступних родів: Botrytis, Curvularia, Drechslera, Helminthosporium, Nigrospora, Pithomyces, Fusarium, Torula, Stemphylium, Periconia, Cercospora, Oidium, Polytrinchium, Pestalotiopsis та Stachybotrys.

Загальний аналіз концентрації спор у повітрі Вінниці показав, що найвищі значення спороутворення припадали на період з кінця червня по кінець липня. Причому піки аскоспор чітко корелювали із зниженням концентрації кладоспоріуму в повітрі (рис. 7).

Таким чином, наймасовішими представниками аеропалінофлори у Вінниці за результатами року стали спори роду Cladosporium (75 %), відомі своєю алергенністю, а також спори різних родів відділу сумчастих грибів (Ascomycetes) (15 %), що становлять категорію Ascospores. Спори роду Alternaria, також відомі алергенними властивостями, становили лише 4 % від загальної кількості зібраних спор в атмосфері й посіли шосту позицію за масивністю поширення. До 4 % від загальної річної кількості становила також частка сажкових грибів порядку Ustilaginales.

Кінець червня та липень міг розглядатись як найгірший період у м. Вінниці для пацієнтів, чутливих до спорових алергенів.


Список литературы

1. Алергія // http.://likar.uz.ua/hvorobi/alergiya.html

2. Богомолов А.Є., Пухлик Б.М. Гіперчутливість до мітогенів як критерії стану клітинної ланки імунітету у хворих на туберкульоз // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4.

3. Зубаренко О.В., Стоєва Т.В., Кравченко Л.Г. Організація палат з екологічно чистим повітрям в умовах дорожної клінічної дитячої лікарні // Практика і досвід. — 2003. — № 1, березень. — С. 45-48.

4. Мишак А.В. Биологические загрязнители и аллергические реакции организма // http.://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content@task=view@id=1396@itemid=534

5. Заболотный Д.И., Пухлик Б.М., Пухлик С.М. Аллергия к грибам — актуальная проблема современности // http://www.Immunolog.com.ua/article 19@html

6. Первый международный аллергологический саммит в Украине // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2009. — № 4(23). — С. 58-60.

7. Семейство Микосфереллевые // http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biology(1993)

8. Хвороби рослин. Бура, або оливкова, плямистість [Електронний ресурс]: за даними сайту журналу «Аграрний сектор України», 2009 р. // http://agroua.net/plant/chemicaldefence/sickness/s-338/

9. Caulton E. Airborne spores of the aeroallergen Alternaria in the roof-top airstream over Edinburgh, Scotland, UK // 4th European Symposium on Aerobiology, 12–16 August 2008: Abstract book. — Turku, Finland, 2008. — P. 61.

10. Cruz L., Andrade R., Placido J. et al. Sensitization to fungal extracts in Porto // Allergy. — 2008. — Volume 63. Supplement 88. — P. 57.

11. European Pollen Information [Електронний ресурс] // https://ean.polleninfo.eu/Ean

12. Frenz David A. Making Sense of the Numbers: What to do with a pollen count once you have one // A The Pollen Monitor: Newsletter of Multidata, Inc. — 1995. — Vol. 1, № 11. — P. 3.

13. Lanzoni C. Since 1932 // The 9th European Course on Basic Aerobiology, 2nd — 9th September, 2009. Practical Course Materials, EVORA, Portugal. — 6 p.

14. Oliveira M., Ribeiro H., Jacinto T., Fonseca J. et al. Sensitization prevalence and aerobiological profiles of fungal spores and pollen in the region of Porto (Portugal) // 4th European Symposium on Aerobiology, 12–16 August 2008: Abstract book. — Turku, Finland, 2008. — P. 87-88.

15. Rodinkova. V. Aerobiology in Ukraine: achievements and future // 4th European Symposium on Aerobiology, 12–16 August 2008: Abstract book. — Turku, Finland, 2008. — Р. 99.

16. Some common airborne spores. National Pollen and Aerobiology Research Unit, University of Worcester, Henwick Grove, Worcester, 2009 // http://pollenuk.worc.ac.uk/aero/FUNGI/types.htm#asco

17. Santos A., Carrapatoso I., Rodriges F. Clinical and laboratory profile of sensitisation to moulds // Allergy. — 2008. — Vol. 63. — Suppl. 88. — P. 5815.

18. Steve Kagen Aeroallergen PhotoLibrary of North America TRANSCRIBED / Steve Kagen, Walter Lewis, Estelle Levetin. — 2004–2005. — P. 35.

19. Steve Kagen Aeroallergen PhotoLibrary of North America TRANSCRIBED / Steve Kagen, Walter Lewis, Estelle Levetin. — 2004–2005. — P. 132.

20. Warner J.O., Kaliner M.A., Crisci C.D. et al. Allergy practice worldwide: a report of the World Allergy Organization Specialty and Training Council // Allergy Clin. Immunol. Int.: J. World

Allergy Org. — 2006. — № 18. — P. 4-10.

21. http://www.agroatlas.ru/ru(con­tent)diseases/Brassicaceae/Brassicaceae_Phoma_lignam

22. http://www.ilrf.ru/alternaria 


Вернуться к номеру