Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 3 (27) 2010

Back to issue

Від редактора

Свого часу ми зачитувалися чудовими романами англійського письменника­фантаста Герберта Уелса, який, осідлавши ним же винайдену «машину часу», мчав щодуху в перспективу прийдешнього. Будучи хворим на цукровий діабет, при всій недосконалості тодішніх методів лікування, він прожив яскраве життя, подарувавши нам надію на потужний розум людини. Він був не лише мрійником, але й людиною справи. 75 років тому на лондонській квартирі Г. Уелса зібралася невелика група людей з діабетом і лікарів — так розпочалася історія однієї з найавторитетніших на сьогодні в світі громадської британської організації Diabetes UK. Це об’єднання становить важливу невід’ємну частину громадянського суспільства Великої Британії і має вагоме значення у світовій діабетичній спільноті. Сього­дні до її складу входить 175 000 людей з діабетом, 6000 медиків, 300 співробітників.

На перших зустрічах, які започаткував видатний письменник, здебільшого обговорювалося тогочасне медичне устаткування і можливості лікування людей з діабетом в лікарнях. Нині ця організація стверджує, що недостатньо просто відкривати доступ до інформації високої якості, включаючи структуроване навчання, мірилом ефективності роботи повинна стати впевненість у тому, що люди з діабетом і медичні працівники отримують і використовують найактуальнішу інформацію, яка помітно впливає на якість лікування і самоконтроль діабету. Свою 75­ту річницю Diabetes UK нещодавно відзначила на щорічному конгресі в Глазго.

Там же відбувся ще один форум, присвячений 20­й річниці підписання Сент­вінсентської декларації «Боротьба з діабетом у XXI столітті». У невеликому італійському містечку Сент­-Вінсенті на зустрічі людей з діабетом, медиків і представників влади, яких об’єднали ідея визначення національних завдань лікування цукрового діабету на засадах доказової медицини і принципи партнерства в управлінні цією недугою на теренах європейських держав. І хоча прогрес у цій сфері відбувався на всьому континенті не надто швидкими темпами, декларація, отримавши схвалення Всесвітньої організації охорони здоров’я, стала орієнтиром, за яким розвивалися впродовж останніх двох десятиліть діабетологічні служби багатьох європейських держав, у тому числі України.

Саме життя підштовхує нас до того, що поступово все більше і більше ендокринологія входить у суміжні галузі медицини: наприклад, діабет і серце, у тому числі екстрена допомога при кардіальній патології. Адже бурхливий розвиток тієї ж кардіології кидає нам, ендокринологам, нові виклики. Наприклад, щодо аортокоронарного шунтування, яке виділяється в окрему науку, то постають питання: як, коли, де шунтувати пацієнтів з діабетом і захворюванням серця; або як при розвитку синдрому діабетичної стопи виконувати стентування нижніх кінцівок. Сьогодні до ендокринології впритул наблизилася андрологія та багато інших розділів медицини.

Слід відзначити успішне проведення в Києві 2­го Українського навчального курсу Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету. Лекторами курсу виступали провідні вчені­клініцисти з Великої Британії, Греції, Німеччини, Ірландії, Італії та Швеції. Під час своїх лекцій та практичних занять вони знайомили слухачів із сучасними досягненнями в лікуванні цукрового діабету, а число зацікавлених осіб досягло понад 250 спеціалістів не тільки з нашої країни, але й із Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Грузії, Азербайджану та Вірменії. Комплексний підхід до надання допомоги хворим на цукровий діабет потребує спеціальних знань не тільки в галузі ендокринології, але й в інших дисциплінах, з метою адекватного лікування цієї патології. Проведення курсу сприяє підвищенню кваліфікації лікарів у багатофакторній стратегії управління цукровим діабетом, що, в свою чергу, сприятиме поліпшенню надання медичної допомоги хворим та більш ефективному виконанню Державної програми «Цукровий діабет».

Питання кадрового забезпечення набувають особливої актуальності з огляду на глобальну кадрову кризу в медичній галузі. У 2009 р. надання медичної допомоги в лікувально­профілактичних установах системи МОЗ України забезпечували 195,5 тисячі лікарів та 430 тисяч молодших спеціалістів з медичною освітою, які обіймали відповідно 244 тисячі лікарських посад та 432 тисячі посад молодших спеціалістів з медичною освітою. Забезпеченість лікарями по Україні становила 43,2 на 10 тисяч населення, однак забезпеченість лікарями­практиками, які безпосередньо надають медичну допомогу населенню, — тільки 26,9 на 10 тис. населення, що значно менше, ніж у країнах Європи. Україна стає донором медичних кадрів для багатьох країн ЄС та США. Процеси міграції медичних працівників з країни мають необоротний характер і призводять до зростання кадрового дефіциту в галузі. У закладах охорони здоров’я України нині неукомплектовано 19,2 тисячі лікарських посад, у тому числі 5,8 тисячі — в сільській місцевості. Без урахування сумісників реальний дефіцит лікарів у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності у 2009 р. становив 48 345 осіб. У 2009 р. частка осіб пенсійного віку серед лікарів, які працюють, становила 23,5 %, або 46 490 осіб.

А тим часом у МОЗ України відбулося чергове профільне засідання Громадської ради за темою «Профілактика — запорука майбутнього здорової країни». Для обговорення громадським організаціям було запропоновано теми профілактичної медицини й здорового способу життя та організаційні питання діяльності Громадської ради. До обговорення даної теми приєднався міністр охорони здоров’я Зіновій Митник. За його словами, робота міністерства й уряду буде спрямована на реформування охорони здоров’я в первинній ланці. «Профілактика закладена саме на первинному рівні, тому ми намагаємося створювати первинну ланку. Насамперед сьогодні ми повинні побороти в собі песимізм та налаштуватися на здоровий оптимізм. Потроху ми зробимо і профілактичну медицину, а потім почнемо активно працювати над утіленням страхової медицини», — резюмував міністр охорони здоров’я України.

Вітання читачам «Міжнародного ендокринологічного журналу» зі столиці Киргизстану. Мені довелося побувати в Бішкеку ще до перевороту, який тепер одні вважають революцією, інші контрреволюцією. Будь­яке місто в світі найкраще виглядає, коли в ньому мир і спокій. Зовні ніщо не провіщувало розвитку бурхливих подій, а класики в Дубовому парку спокійно обговорювали перспективи світової революції. Тому хочеться побажати всім злагоди, миру і спокою, впевненості в майбутньому. Гарного настрою, любові, нехай у вашому житті панують гармонія та удача!

Щиро Ваш, головний редактор професор Володимир Іванович Паньків


Similar articles

Міжнародна діабетична федерація сьогодні
Authors: Нікберг І.І., професор, почесний член Української та Австралійської діабетичних асоціацій, м. Сідней, Австралія
International journal of endocrinology 3 (51) 2013
Date: 2013.06.25
Categories: Endocrinology
Sections: Нistory of medicine

Back to issue