Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 4 (28) 2010

Back to issue

Від редактора

Ендокринологія належить до напрямку медичної науки, що потужно й динамічно розвивається. Ось реальні результати в діагностиці, лікуванні, профілактиці діабету та його ускладнень лише за останнє десятиріччя: впроваджені найновіші препарати інсулінів та їх аналоги, сучасні технології моніторингу глікемії та безперервної підшкірної інфузії інсуліну, в клінічну практику входять інноваційні цукрознижувальні препарати — інкретини — з принципово новим механізмом дії. У практиці лікаря-ендокринолога знаходять широке застосування молекулярно-генетичні та імунологічні маркери, які дозволяють прогнозувати розвиток цукрового діабету та його судинних ускладнень. У недалекому майбутньому стане можливим здійснення повногеномного сиквенсу. Поряд із консервативними методами профілактики судинних ускладнень для відновлення кровотоку у хворих на цукровий діабет при ураженні коронарних артерій, периферичних судин ніг, судин нирок, сонних артерій активно впроваджуються інтервенційні та рентгеноендоваскулярні технології, що дозволяє в багатьох випадках уникнути гострих судинних катастроф і відновити працездатність хворого в цілком безнадійних ситуаціях.

Ендокринологія — точна медична наука, адже ми працюємо в нанодіапазоні, оскільки рівень гормонів визначається в нано- і пікограмах. На сьогодні відомі гаплотипи генів, асоційовані з розвитком цукрового діабету 1-го типу, і навпаки, гаплотипи з протективними властивостями. Тому медико-генетичні консультації для визначення ризику розвитку цукрового діабету 1-го типу, зокрема, в ядерних родинах, де хтось із батьків або дітей хворіє на діабет, стають реальністю.

Разом із тим в ендокринології залишається багато складних проблем, що включають фундаментальні, прикладні, методичні, кадрові та інші аспекти. Тому потрібні творчі зусилля всіх спеціалістів, які працюють у цій винятково цікавій галузі медичної науки та охорони здоров''я.

У травні 2010 року відбувся 5-й Всеросійський діабетологічний конгрес, що об''єднав лікарів-ендокринологів і спеціалістів суміжних дисциплін — кардіологів, нефрологів, урологів, андрологів, гінекологів, неврологів і, звісно, спеціалістів широкого профілю — сімейних лікарів, які зазвичай першими «зустрічаються» з пацієнтами ендокринологічного профілю. Такі форуми мають величезне значення, насамперед у поширенні актуальної наукової інформації серед широкого кола лікарів.

Конгрес відкрив дійсний член РАН і РАМН, директор ФДУ «Ендокринологічний науковий центр Міністерства охорони здоров''я і соціального розвитку Російської Федерації» І.І. Дєдов. На сьогодні керований головним експертом-спеціалістом ендокринологом Росії Центр не має аналогів у світі. Це 4 інститути під одним дахом: Інститут клінічної ендокринології, Інститут діабету, Інститут дитячої ендокринології та Інститут репродуктивної ендокринології. В ЕНЦ розробляються практично всі пріоритетні напрямки світової ендокринології: спадкові ендокринопатії, генетика та імунологія цукрового діабету, тиреоїдної патології, надниркових і статевих залоз, використовуються найновіші технології в діагностиці та лікуванні судинних діабетичних ускладнень (невідкладна та інтервенційна кардіологія включно з ангіопластикою судин серця і нижніх кінцівок), працюють відділення хірургії, андрології та урології, гінекологічної ендокринології. Щорічно в ЕНЦ звертається по допомогу до 60 тис. пацієнтів не лише зі всіх регіонів Російської Федерації, але й із 28 країн світу.

У Росії функціонує персоніфікований Державний реєстр хворих на цукровий діабет, що дозволяє легко реалізувати та контролювати забезпечення сучасними препаратами інсуліну й засобами самоконтролю.

Важливою проблемою залишаються йододефіцитні розлади, частота яких має тенденцію до зростання. З країн пострадянського простору лише Росія та Україна не мають законодавчого регулювання проблеми йодної профілактики. Сьогодні йодна профілактика в Росії — це агресивне просування біологічно активних добавок з йодом, які позиціонуються як альтернатива йодованій солі. Однак у жодній країні світу профілактика йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) не здійснюється за допомогою таких добавок через відсутність гарантій безпеки, неможливість контролю над ефективністю і вартість. Слід визнати, що існуюча модель добровільної профілактики ЙДЗ неефективна. У той же час додаткова вартість при йодуванні 1 кг солі не перевищує 50 коп.

При будь-якій формі організації охорони здоров''я вирішальними факторами успіху залишаються фінансування, необхідне для розвитку сучасної матеріально-технічної бази закладів, і кадри. І пам''ятаємо, що в медицині найголовнішими ліками залишається сам лікар.

14 червня 2010 року виповнилося 25 років із того дня, коли була підписана Шенгенська угода про вільне пересування товарів, капіталів і громадян. Відоме завдяки цій угоді містечко Шенген знаходиться в південно-східній частині Люксембургу на лівому березі ріки Мозель, де сходяться кордони Люксембургу, Німеччини і Франції. Назва містечка набула глобального значення, адже під Шенгеном часто розуміють саму угоду або групу країн, у яких вона реалізується. Не так давно Шенгенський простір вийшов на українські кордони. Маючи шенгенську візу, українці можуть подорожувати тепер уже 22 країнами Євросоюзу. Залишається лише чекати реальної дії угоди про спрощення візової процедури між ЄС та Україною.

З найкращими побажаннями з Шенгену частіше мати шенгенську візу
у ваших паспортах, головний редактор професор Володимир Паньків 



Back to issue