Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Артериальная гипертензия (216) 2007 (тематический номер)

Back to issue

Популяційні аспекти серцево-судинних захворювань у дорослого населення України

Authors: І.М. ГОРБАСЬ, І.П. СМИРНОВА, ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version

Незважаючи на те, що серцево - судинні захворювання є провідною причиною смерті населення економічно розвинених країн, у більшості з них протягом останніх десятиліть реєструють стійку сприятливу динаміку показників здоров'я, пов'язаних з цією патологією. В той же час в Україні спостерігається прямо протилежна тенденція: за останні 25 років поширеність хвороб системи кровообігу серед населення зросла втричі, а рівень смертності від них — на 45 %.

Збільшення смертності в нашій країні зумовлене низкою чинників, вирішальними серед яких є: катастрофічне зниження життєвого рівня, незадовільний екологічний стан, зниження фінансування системи охорони здоров'я («залишковий принцип» фінансування), соціально-психологічний стрес та дезадаптація населення до нових умов у період соціально-економічних перетворень, що відбуваються [1].

Низький рівень життя супроводжується більш високою загальною та серцево-судинною смертністю, а соціально-економічний статус є важливим предиктором багатьох хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі і серцево-судинних [2]. Поряд з цим не менш важливою причиною несприятливих тенденцій є зростання поширеності факторів ризику серед населення. Малорухомий спосіб життя, нераціональне харчування, куріння та зловживання алкогольними напоями спричиняють виникнення артеріальної гіпертензії (АГ), надлишкової маси тіла (НМТ) та ожиріння, порушення ліпідно-вуглеводного обміну.

Статистично достовірне зниження показників смертності від серцево-судинних захворювань серед населення більшості економічно розвинених країн дослідники пов'язують зі зменшенням рівнів основних факторів ризику: куріння, загального холестерину і артеріального тиску (АТ), а також із широким впровадженням у медичну практику сучасних методів діагностики і лікування [3–5].

Мета дослідження полягає в оцінці 25-річної динаміки профілю ризику серцево-судинних захворювань серед міських мешканців України.

Матеріал і методи

Для досягнення мети проведено 2 незалежних стандартизованих обстеження мешканців Солом'янського району м. Києва віком 18–64 років (відповідно 2079 та 1974 особи) з інтервалом 25 років.

Програма обстеження включала опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, заповнення анкет, що містять анамнестичні і соціально-демографічні дані; реєстрацію електрокардіограми у спокої в 12 стандартних відведеннях; вимірювання АТ; антропометрію; забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів у плазмі крові; опитування про куріння та фізичну активність.

Всі методи обстеження, як епідеміологічні, так і біохімічні, були ретельно стандартизовані.

Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ, становили обстежені з рівнем систолічного АТ 140 мм рт.ст. і вище і/або діастолічного АТ 90 мм рт.ст. і більше, або з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх двох тижнів. При аналізі АГ враховували різні рівні підвищення АТ і визначали м'яку (140/90 < АТ < 159/99 мм рт.ст.), помірну (160/100 < АТ < 179/109 мм рт.ст.) і тяжку (АТ > 180/110 мм рт.ст.) АГ.

НМТ оцінювали за допомогою індексу маси тіла (ІМТ), що визначається як відношення маси тіла до квадрату зросту. В групу з НМТ зарахували осіб зі значенням ІМТ, що дорівнює або перевищує 25,0 кг/м2, а в групу з ожирінням — осіб, ІМТ яких дорівнює або перевищує 30,0 кг/м2.

Курцями вважали осіб, які щоденно випалюють хоча б одну сигарету.

Групу осіб з недостатньою фізичною активністю (НФА) становили обстежені, які сидять на роботі 5 годин і більше і активне дозвілля яких взимку і літом, включаючи час ходьби до роботи та додому, становить менше 10 годин на тиждень.

У групу з дисліпопротеїдеміями зараховували осіб з рівнем загального холестерину 240 мг/дл (6,2 ммоль/л) і вище і/або з рівнем тригліцеридів 190 мг/дл (2,1 ммоль/л) і вище, і/або з рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності 34 мг/дл (0,9 ммоль/л) і менше.

Статистичну обробку отриманих даних здійснювали на персональній ЕОМ ІВМ РС стандартної конфігурації за допомогою наданого ВООЗ пакета прикладних програм аналізу епідеміологічних даних «Ері-Іnfо» та медичної інформаційно-статистичної системи «Епідеміологія».

Результати та їх обговорення

При аналізі результатів обстежень стану здоров'я міського населення встановлені поширеність і напрямки динаміки розповсюдженості основних факторів ризику серцево-судинних захворювань за період спостереження.

Для оцінки соціально-демографічної структури популяції в кожному віковому десятилітті враховували стать, освіту і сімейний стан.

За рівнем освіти популяція була розділена на 4 групи: особи з вищою, середньою (включаючи середню спеціальну), незакінченою середньою і початковою освітою. Одержані результати свідчать, що міська популяція України характеризується високим освітнім рівнем, тому що 62,8 % чоловіків і 56,5 % жінок мають вищу, а відповідно 36,0 та 42,8 % осіб — середню освіту. Структура обстеженої вибірки за цим показником типова для великих міст нашої країни. Принципової різниці в освітньому рівні чоловіків і жінок не виявлено.

Аналіз 25-річної динаміки цих показників свідчить про зростання рівня освіти в Україні. Так, відсоток чоловіків з вищою освітою збільшився з 36,7 до 62,8 % (Р < 0,0001), а жінок — з 41,7 до 56,5 % (Р < 0,0001). Кількість осіб з неповною середньою та початковою освітою зменшилася з 20,3 до 1,2 % (Р < 0,0001) — серед чоловіків і з 11,7 до 0,7 % (Р < 0,0001) — серед жінок.

За сімейним станом обстежених розділили на одружених, неодружених, розлучених, вдівців та вдів. Аналіз показує, що 66,2 % міських мешканців одружені, причому частка одружених чоловіків (72,6 %) перевищує частку одружених жінок (59,6 %). Питома вага неодружених серед осіб обох статей майже однакова і становить у цілому 19,9 %. Відсоток розлучених жінок майже втричі, а вдів — в 7,5 раза перевищує відповідні показники серед чоловіків.

Слід зазначити, що протягом 25 років у структурі популяції за шлюбним станом відбулися певні зміни. Так, зменшилася кількість одружених з 82,8 до 72,6 % (Р < 0,0001) серед чоловіків і з 71,0 до 59,6 % (Р < 0,0001) серед жінок за рахунок збільшення питомої ваги неодружених чоловіків з 13,8 до 21,6 % (Р < 0,0001) і жінок з 13,3 до 18,0 % (Р < 0,005), а також зростання відсотка вдівців з 0,1 до 1,3 % (Р < 0,0001) та вдів з 2,3 до 9,8 % (Р < 0,0001).

Результати епідеміологічного обстеження чоловіків і жінок свідчать про досить високу поширеність АГ в неорганізованій міській популяції, частота якої становить 35,3 % (39,8 % серед чоловіків і 30,8 % серед жінок). Стандартизований за віком показник поширеності АГ серед міського населення України — 29,3 %. Поширеність АГ зростає з віком: з 15,8 % в 25–34 роки до 69,2 % в 55–64 роки серед чоловіків і з 4,8 % в 18–24 роки до 61,4 % в 55–64 роки серед жінок.

У структурі АГ домінує м'яка АГ, питома вага якої становить 50,2 %. Помірна АГ визначається у 32,5 %, а тяжка — у 17,3 % осіб з підвищеним АТ. Аналіз розподілу АГ за формами свідчить, що незалежно від статі найбільш поширеною є змішана форма (68,2 %), причому частота її зростає з віком. Поширеність діастолічної форми АГ — у цілому 15,2 %. Привертає увагу висока поширеність ізольованої систолічної АГ у популяції (16,6 %): у кожної п'ятої жінки і кожного восьмого чоловіка з АГ визначається підвищення систолічного АТ при нормальних значеннях діастолічного АТ.

Серед міських мешканців 80,2 % хворих знають про підвищення у них АТ, 57,4 % осіб приймають будь-які антигіпертензивні засоби, а ефективність лікування становить всього 12,2 %.

Відбулися і позитивні зміни показників, що характеризують стан контролю АГ у популяції. Так, інформованість хворих щодо наявності АГ зросла з 39,7 до 80,2 % (Р < 0,0001), охоплення хворих антигіпертензивним медикаментозним лікуванням — з 28,7 до 57,4 % (Р < 0,0001), а його ефективність, на жаль, лише з 9,1 до 12,2 % (Р < 0,05). Більш вагомі зміни реєструють у жіночій популяції порівняно з чоловічою, оскільки, як відомо, жінки більше уваги приділяють своєму здоров'ю і ретельніше виконують призначення лікаря, ніж чоловіки.

НМТ визначають у 37,5 % чоловіків і 29,5 % жінок. Крім того, 14,6 % чоловіків і 23,6 % жінок страждають ожирінням.

Поширеність гіперхолестеринемії (ГХС) майже однакова серед чоловіків та жінок і відповідно становить 22,4 і 23,0 %. Протягом 25 років частота цього фактора ризику зросла на 4,7 % серед чоловіків і на 8,7 % серед жінок. Середні рівні загального холестерину в крові залишаються високими, коливаючись з 204,5 ± 1,4 до 202,6 ± 2,0 мг/дл (Р > 0,05) у чоловічій популяції і достовірно збільшилися з 186,6 ± 1,7 до 210,2 ± 1,5 мг/дл (Р < 0,0001) у жінок. Аналогічну динаміку реєструють і щодо поширеності гіпертригліцеридемії (ГТГ), частота якої збільшилася протягом періоду спостереження з 10,9 до 15,0 % (Р < 0,005) у чоловіків і майже не змінилася у жінок, коливаючись від 6,9 до 9,5 % (Р > 0,05). Вірогідно збільшилися і середні рівні тригліцеридів у популяціях чоловіків (з 112,5 ± 1,9 до 131,5 ± 1,9 мг/дл; Р < 0,001) та жінок (з 96,6 ± 2,0 до 112,8 ± 1,9 мг/мл; Р < 0,001).

За результатами останнього обстеження, курять 42,4 % чоловіків і 14,6 % жінок. 25-річна динаміка свідчить про стійку тенденцію серед чоловіків до зменшення поширеності цієї шкідливої звички з 48,2 до 42,4 % (Р < 0,01). При цьому середня кількість випалюваних щодня сигарет залишається незмінною і досить високою (15,3 ± 0,4 сигарети на день). Серед жінок протягом періоду спостереження значно зросла розповсюдженість куріння — з 6,5 до 14,6 % (Р < 0,0001), причому поширення цієї шкідливої звички реєструють в усіх вікових групах. Жінки в середньому щодня викурюють вдвічі менше чоловіків, а саме 8,4 ± 0,5 сигарети на день.

За останні 25 років в Україні відбулися значні політичні, соціальні, економічні зміни, пов'язані з розпадом Радянського Союзу, введенням ринкової економіки, реформою системи охорони здоров'я. Безумовно, всі ці зміни не могли не вплинути на показники здоров'я населення. Проведене дослідження дало можливість не тільки вивчити динаміку поширеності основних факторів ризику серцево-судинних захворювань серед міського населення віком 18–64 років, а й оцінити можливий вплив цих змін на здоров'я населення.

Більше половини міських мешканців мають надлишкову вагу. Протягом періоду спостереження розповсюдженість НМТ серед чоловіків зменшилася, а частота ожиріння майже не змінилася. Серед жінок відзначається зниження поширеності обох цих факторів. Слід зазначити, що НМТ, і особливо ожиріння, надзвичайно важко піддаються контролю на популяційному рівні.

За результатами дослідження у міській популяції визначається висока поширеність ГХС: у цілому в кожного п'ятого мешканця реєструють цей чинник ризику. Середньопопуляційні рівні загального холестерину в крові як у чоловіків, так і у жінок перевищують 5,2 ммоль/л. За період спостереження частота ГХС зросла на 4,7 % у чоловіків і на 8,7 % у жінок. Аналогічну негативну динаміку реєструють і щодо поширеності ГТГ.

Кожен третій чоловік і кожна друга жінка, що мешкають в місті, ведуть малорухомий спосіб життя, причому ситуація щодо фізичної активності городян значно погіршилася за останні 25 років.

Які ж причини могли обумовити наведену вище динаміку основних факторів ризику в популяції? Відомо, що рівень освіти значно впливає на профіль ризику. Так, з його підвищенням зменшується частота АГ і куріння, збільшується кількість жінок і зменшується кількість чоловіків з нормальною вагою. Немає єдиного погляду щодо впливу рівня освіти на серцево-судинну захворюваність і смертність, а залежність факторів ризику від рівня освіти, найімовірніше, пояснюється більш свідомим ставленням освічених людей до свого здоров'я.

Виявлені зміни у структурі популяції за сімейним станом (збільшення кількості неодружених, вдівців та вдів) характеризуються як несприятливі щодо ризику серцево-судинних захворювань.

На позитивні зміни у процесі контролю АГ значною мірою вплинули заходи у межах «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», затвердженої Указом Президента.

Результати наших досліджень свідчать, що за останні десятиліття істотно змінилися звички харчування населення: знизилася калорійність добових раціонів за рахунок зменшення споживання тваринних білків (м'яса, риби), жирів, свіжих овочів та фруктів тощо. Ці зміни, безумовно, вплинули на середні рівні ІМТ. У той же час середні рівні загального холестерину в популяції залишаються високими.

Отже, 25-річна динаміка частоти і рівнів факторів, що визначає профіль ризику серцево-судинних захворювань у міській популяції, характеризується різноспрямованими змінами. Серед позитивних змін можна відзначити зростання освітнього рівня населення, поліпшення стану контролю АГ, зниження поширеності НМТ та ожиріння у популяції, зменшення кількості курців серед чоловіків. Серед негативних — зростання поширеності АГ серед чоловіків, збільшення розповсюдженості дисліпопротеїдемій, кількості осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя та частоти куріння серед жінок. Поширеність факторів ризику в популяції в цілому залишається стабільно високою, а епідеміологічна ситуація щодо серцево-судинних захворювань — несприятливою. Наявність такого профілю ризику не дозволяє сподіватися найближчим часом на помітне зниження смертності населення і свідчить про необхідність продовження застосування відомих і пошуку нових методів і форм профілактики на популяційному рівні.


Bibliography

1. Чепелевська Л.А., Рудницький О.П. Соціально-гігієнічна оцінка сучасної медико-демографічної ситуації в Україні // Охорона здоров'я України. — 2001. — № 2. — С. 72-77.

2. Galobardes В ., Costanza M.C., Bernstein M.S. et al. Trends in risk factors for lifestyle-related diseases by socioeconomic position in Geneva, Switzerland, 1993-2000: health inequalities persist // Am. J. Pub. Health. — 2003. — 93 (8). — P. 1302-1309.

3. Dobson A.J. Relationship between risk factor trends and disease trends // Ann. Med. — 1994. — 26. — P. 67-71.

4. Vartiainen E., Puska P., Pekkanen J. et al. Changes in risk factors explain changes in mortality from ischaemic heart disease in Finland // Br. Med. J. — 1994. — Vol. 309. — P. 23-27.

5. McGovern P.G., Pankow J.S., Shakar E. et al. Recent trends in acute coronary // N. Engl. J. Med. — 1996. — Vol. 334. — P. 884-890.

6. Primatesta P., Brookes M., Pouler N.R. et al. Improved hypertension management and control: results from the health survey for England 1998 // Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 827-832.

7. Шальнова С.А., Деев А.Д., Вихирева О.В. и др. Распространенность артериальной гипертонии в России. Информированность, лечение, контроль // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. — 2001. — Vol. 2. — С. 9-15.

8. Gu D., Reynolds К ., Wu X. et al. Prevalence, awareness, treatment and control of hypertension in China // Hypertension. — 2002. — Vol. 40. — P. 920-927.

9. Evans A., Tolonen H., Hense H.W. et al. Trends in coronary risk factors in the WHO MONICA project // Int. J. Epidemiol. — 2001. — Vol. 30 (Suppl. 1). — P. 35-40.

10. Bergen A.W., Caporaso N. Cigarette smoking // J. Natl. Cancer Inst. — 1999. — Vol. 91. — P. 1365-1375.

Similar articles

Authors: Горбась І.М., Смирнова О.О., Кваша І.П., Дорогой А.П., Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ
"Hypertension" 6(14) 2010
Date: 2011.01.31
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Authors: І.М. Горбась, ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України, м. Київ
"Hypertension" 2(2) 2008
Date: 2008.12.09
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches
Authors: О.М. ГОЛЯЧЕНКО, Г.О. СЛАБКИЙ, І.Ю. АНДРІЄВСЬКИЙ, А.І. ПОБЕРЕЖНИЙ, О.Ф. ГАВРИЛЮК, О.В. ОЛЕКСІЄНКО, Тернопільський медичний університет ім. І. Горбачевського, Український інститут громадського здоров’я, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 9(244) 2008
Date: 2008.10.20
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches

Back to issue