Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Артериальная гипертензия (216) 2007 (тематический номер)

Back to issue

Харчування та артеріальна гіпертензія

Authors: Н.В. ДАВИДЕНКО, І.П. СМИРНОВА, І.М. ГОРБАСЬ, О.О. КВАША, ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України, м. Київ

Categories: Family medicine/Therapy, Gastroenterology, Cardiology

Sections: Specialist manual

print version

Високий артеріальний тиск є фактором ризику багатьох патологічних станів і захворювань серцево - судинної системи.

Одним із суттєвих факторів розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) є нераціональне харчування [1, 8]. Ступінь ризику АГ збільшується пропорційно вмісту солі та жиру в харчуванні, особливо деяких насичених жирних кислот. Зниження пов'язане із достатнім вживанням складних вуглеводів та харчової клітковини [6, 10].

Дослідження, проведені в останні роки, свідчать про те, що харчування впливає на рівень АТ не за рахунок якогось одного харчового компоненту, а в комплексі. Кожний нутрієнт підсилює чи зменшує ефект іншого, що підкреслює необхідність аналізу харчування в цілому. Так, дослідження в різних країнах світу в рамках програми Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) показали:

— дієта, що багата фруктами, овочами та низькожировими молочними продуктами (комбінована дієта), знижувала АТ: САД — на 11,4, ДАД — на 5,5 мм рт.ст. протягом 8 тижнів;

— найбільший вплив на зниження АТ мала комбінована дієта та зменшення рівня вживання натрію: в групі обстежених САТ знизився на 8,9 мм рт.ст., ДАТ — на 4,6 мм рт.ст.;

— комбінована дієта суттєво впливала на стан ліпідного обміну, знижуючи підвищені рівні ХС, ХС ЛПНЩ та ТГ;

— вживання кальцію та калію з харчовими продуктами знижували АТ більше ніж включення в раціон добавок цих мінеральних елементів з лікарськими препаратами [9, 11].

Підтверджено, що ефективність профілактичних заходів залежить від відповідності дієтологічних рекомендацій національним звичкам, особливостям харчування населення регіону [4, 7].

Метою нашого дослідження було вивчення (в рамках епідеміологічних досліджень, на основі стандартизованих методів) особливостей фактичного харчування населення в цілому та в групі з АГ, впливу порушень балансу основних компонентів раціону на поширеність АГ; ставлення населення до здорового способу життя.

Матеріали та методи

Одним із методів спостереження за харчуванням населення країни є аналіз національних листів балансу харчових продуктів, які свідчать про середню кількість продуктів (на душу населення в рік), що виробляються, імпортуються та експортуються [2]. Нами проведено аналіз листів національного балансу харчових продуктів України з 1990 року.

Другий, найбільш поширений в епідеміологічних дослідженнях метод вивчення харчування — це метод «добового відтворення» з використанням муляжів продуктів і страв [3]. Досліджено харчування 25 % обстежених (501 особа) репрезентативної вибірки чоловіків та жінок (1995 осіб) у віці від 18 до 64 років, мешканців одного району м. Київа. Серед них АГ діагностовано у 170 осіб.

Проведено поштове опитування 1965 осіб віком від 25 до 64 років для виявлення харчових звичок та ставлення населення до здорового способу життя.

Результати та їх обговорення

Аналіз особливостей харчування населення України за листами національного балансу показав, що основну кількість калорій жителі отримують від споживання хліба та круп — 45,0 %, цукру — 13,0 %, молока та молочних продуктів — 12,2 %, фруктів та ягід — 12,0 %, олії — 9,3 % і тільки 4,2 % — від споживання риби та рибних продуктів.

Протягом 1990–2005 років майже наполовину зменшилося виробництво м'яса та молокопродуктів, на третину — фруктів та рибних продуктів, а це саме ті джерела незамінних амінокислот, вітамінів, мікроелементів та антиоксидантних речовин, що необхідні для профілактики АГ (рис.1).

На зміни в структурі та рівнях споживання основних продуктів харчування населення України мали вплив скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та надходжень сировини для харчової промисловості, порушення організаційних, економічних та технологічних зв'язків у системі виробництва та переробки, скорочення реальних доходів населення [3]. Так, проти 1990 року через суттєве зменшення виробництва фруктів, ягід, молочних продуктів та риби на 38,7 % скоротилося споживання ретинолу, на 25,3 % — еквівалента бета-каротину, на 17,1 % — аскорбінової кислоти, на 32,9 % — кальцію, на 25,4 % — протеїну. Зокрема, за останні 10 років кількість риби та рибних продуктів — основних джерел ПНЖК — зменшилась у 2,2 раза (за перші 5 років — в 5 разів). До речі, й зараз їх кількість в раціонах є недостатньою.

Фактичне харчування неорганізованої популяції населення працездатного віку характеризується такими особливостями і відхиленнями від рекомендованих нормативів:

— достатньою (12,3 %) кількістю білків у раціоні;

— надмірним вживанням жирів (39,6 % від загальної калорійності), майже половина яких — тваринні;

— незбалансованістю жирних кислот у складі жирів: НЖК складають 15,9 %, а ПНЖК (тобто рослинні) — тільки 5,6 % від енергоцінності раціонів;

— недостатньою кількістю вуглеводів (48,1 % від загальної калорійності при нормі 50,0–60,0 %), серед яких 33,3 % складають прості вуглеводи, тобто цукор і цукровміщуючі продукти (88,4 г на добу при нормі не більше 50 г);

— значним вмістом в раціонах холестерину (в середньому 519,8 мг на добу);

— недостатнім вмістом (в середньому на 20 % нижче норми) вітамінів А, В6, С, РР, особливо у людей віком 40–59 років;

— недостатньою кількістю кальцію і магнію в раціонах харчування населення (в 1,5–2 рази нижче норми) (табл. 1, 2);

— порушеннями режиму харчування у 36,5 % обстежених, а саме: 2-разове харчування з тривалими (більше 8 годин) інтервалами між прийомами їжі, висока енергоцінність (до 50–60 % добової калорійності) вечірнього прийому.

Однотипні порушення у фактичному харчуванні встановлені серед обстежених з АГ. Відзначається розбалансованість їх харчування за основними компонентами (відношення білків до жирів і вуглеводів дорівнює 1,0 : 1,6 : 3,3 при нормі 1,0 : 1,0 : 4,0), переважне вживання тваринних жирів (19,5 % від загальної калорійності), цукру (17,1 %) та недостатнє споживання рослинних жирів (ПНЖК — 5,2 % від загальної калорійності), харчових волокон, кальцію, магнію, ретинолу та аскорбінової кислоти (табл. 1, 2, 3).

Для виявлення аліментарних факторів, що найбільше впливають на поширеність АГ, використовували децильний аналіз (10% , 90% відрізки по вживанню окремих харчових речовин).

Результати виконаних досліджень показали, що поширеність АГ була в 2–3 рази вища в групах з максимальним вмістом в раціонах загального жиру, НЖК, цукру та при мінімальній кількості в харчуванні ПНЖК (ω-3 ЖК), вітамінів — ретинолу, ніацину, аскорбінової кислоти, а також мінеральних речовин – кальцію, фосфору та магнію (рис. 2).

Крім того, квантильний аналіз показав, що при комбінації низького вмісту в раціонах ПНЖК і вітаміну А поширеність АГ була в 3 рази вища ніж при високих рівнях цих компонентів в раціонах (рис. 3).

Існує ряд досліджень, що вказують на перспективне застосування ПНЖК ряду ω-3 в профілактиці і лікуванні ГХ за рахунок збільшення вживання риби та добавок ПНЖК ряду ω-3 у вигляді лікарських препаратів [5, 7].

Є багато складових харчування, пов'язаних з ризиком для здоров'я, але останнім часом більше уваги приділяється відносній пропорції компонентів в раціонах. Проведений аналіз розповсюдженості АГ в групах з різним співвідношенням білків до жирів та вуглеводів показав (рис. 4), що при балансі, найбільш наближеному до норми (1,0 : 1,1 : 4,0), поширеність АГ в 2 рази нижча, ніж в групах обстежених з відношенням кількості білків до жирів та вуглеводів 1,0 : 1,5 : 4,0 і в 3 рази нижча ніж при надмірній кількості жиру і нестачі вуглеводів (1,0 : 1,5 : 3,0).

Тільки 20,4 % обстежених не мали порушень балансу основних компонентів раціонів (білки : жири : вуглеводи — 1 : 1 : 4).

Поштове опитування населення підтвердило наявність негативних рис харчування в популяції щодо вживання жирів, солі та овочів. Так, нерегулярно харчуються 32,6 % опитуваних, 61,2 % з них приймають їжу за 1–2 години до сну; дотримуються будь-якої дієти 36,8 %, в тому числі низькохолестеринової — тільки 5,9 %. Виявилося, що мають звичку присолювати їжу 71,3 % анкетованих, а 6,5 % завжди додають сіль до страви, навіть не куштуючи її. Вживання населенням свіжих овочів та фруктів недостатнє: щодня їх їдять тільки 16,5 % чоловіків та 23,1 % жінок, один раз на тиждень 15,0 % анкетованих — кожен третій чоловік (31,1 %) та кожна четверта жінка (24,9 %) — споживають овочі та фрукти тільки в сезон.

Лише 6,3 % анкетованих отримують поради щодо змін у харчуванні від дільничного лікаря, 9,8 % — від інших медичних працівників, 30,3 % — від членів сім'ї, 14,7 % — від інших осіб. Це свідчить про недостатню роботу лікарів та медичних працівників щодо пропаганди здорового харчування серед населення.

Висновки

1. Фактичне харчування населення розбалансоване за основними харчовими речовинами (білки, жири, вуглеводи), мікроелементами, вітамінами та компонентами з антиоксидантною та ліпотропною дією.

2. Однотипні порушення, але більш виражені щодо загальнопопуляційних показників харчування, виявлені серед осіб з АГ.

3. Аналіз даних свідчить про низький рівень знань населення щодо принципів здорового харчування та недостатню профілактичну роботу медичних працівників серед населення.

4. Однотипність порушень в харчуванні неорганізованої популяції та осіб з АГ доводить необхідність проведення загальнонаціональних заходів щодо оздоровлення харчування в Україні.


Bibliography

1. Давиденко Н.В. Особливості споживання жирів особами з підвищеним артеріальним тиском (за даними популяційних досліджень) // Проблеми харчування. —2005. — № 3 (8). — С. 25-29.

2. Коваленко В.Н., Давиденко Н.В., Корнацький В.М. Профілактично-лікувальне харчування при хворобах системи кровообігу // Посібник для медичних працівників. — 2006. — 93 с.

3. Свіщенко Є.П, Багрій А.Є., Єна А.М. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії // Посібник для лікарів. — 2004. — 83 с.

4. Профілактика в первинних структурах охорони здоров'я // Посібник CINDI — Україна, 1999. — С. 34-39.

5. Споживання основних продуктів харчування населенням України // Статистичний збірник. Державний комітет статистики України. — 2000. — С. 57.

6. Халтаев Н.Г., Деннис Д. Количественная оценка потребления пищевых веществ в эпидемиологических исследованиях сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. — 1976. — № 9. — С. 113-118.

7. Bazzono L.A., He J., Ogden L.G. et al. Fruit and vegetable intake and risk of cardiovascular disease in US adults: The first National Health and nutrition exemination survey epidemiologic folow-up study // Am. J. Clin. Nutr. — 2002. — 76. — № 1. — p . 93-99.

8. Boucher B.J. Calcium and vitamin D intake and blood pressure // Am. J. Clin. Nutr. — 2001. — 73. — № 3. — p . 659.

9. Diet, nutrition and the prevention of chronic disease. Report of the Joint WHO/FAO Expert Concultation. — Geneva, 2002. — 41 p.

10. Klag M.J., Whelton P.K., Randall D.L. et al. Blood pressure and end-stage renal disease in men // N. Engl. J. Med. — 1996. — 334. — p . 13-18.

11. Kotchen T.A., Mc Carron D.A. Dietary electrolytes and blood pressure // Circulation. — 1998 /98. — p . 613-617.

12. Moore T.J., Conlin P.R., Ard J. et al. DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) diet is effective treatment for stage 1 isolated systolic hypertension // Hypertension. — 2001. — 38. — p . 155-159.

13. Ness A.R., Eliott C.P. Vitamin C and blood pressure: an overviw // J. Hum. Hypertens. — 1997. — 11 — № 6. — p . 343-350.

14. Sacks F.M., Svetkey L.P., Vollmer W.M. et al. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet // N. Engl. J. Med. — 2001. — 344. — p . 3-10.

Similar articles

Current Views on Therapeutic and Preventive Nutrition and the Most Effectivenes European Diet in Metabolic Syndrome and Its Components
Authors: Милославський Д.К., Коваль С.М., Снігурська І.О., Божко В.В., Щенявська О.М. - ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна
International journal of endocrinology 4 (76) 2016
Date: 2016.08.29
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Рекомендації експертних груп, превентивні комерційні харчові раціони з доведеною ефективністю та нутрієнти, що показані пацієнтам із гіпертонічною хворобою й ожирінням високого кардіоваскулярного ризику
Authors: Милославський Д.К., Коваль С.М., Снігурська І.О., Старченко Т.Г., Божко В.В.
ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна

"News of medicine and pharmacy" 5 (613) 2017
Date: 2017.05.30
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Expert groups’ recommendations, preventive commercial food rations with proven efficacy and nutrients prescribed for patients with essential hypertension and obesity at high cardiovascular risk
Authors: Милославський Д.К., Коваль С.М., Снігурська І.О., Старченко Т.Г., Божко В.В.
ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна

"Hypertension" 1 (51) 2017
Date: 2017.04.03
Sections: Specialist manual
Family influence on the formation of nutritional status of student youth,  the dietary habits of future parents
Authors: Авдієвська О.Г.(1, 2), Сотнікова-Мелешкіна Ж.В.(1, 2), Ісаєва Я.А.(2)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна

"Child`s Health" Том 14, Додаток 1, 2019 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія
Date: 2019.05.22
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue